Posobie_1_chast2_Excel

роботу e-mail.

TFTP – протокол найпростішого (тривіального) пересилання файлів. Здійснює дейтаграмне пересилання файлів. Виходить повільніше й дорожче, ніж по FTP.

DNS – протокол доменної (регіональної) системи імен – протокол запитів на перетворення імен з доменної форми в машинну – числову.

Служба часу – служба синхронізації рознесених у мережі годин. Це протокол мережного часу - NTP.

Докладні характеристики протоколів представлено в RFC – це документація подана у вигляді файлів. Вона включає опис різних стандартів, пристроїв, протоколів, пропозиції нових стандартів тощо. RFC документи поширюються DDN NIC. Багато мережних машин мають у себе набори RFC різної повноти і свіжості. Існує кілька “офіційних” розповсюджувачів цієї документації, в яких завжди маються повні набори RFC – документації самої останньої редакції, одержуваними ними безпосередньо від DDN NIC.

Існують різноманітні служби (сервіси) Internet:

Telnet – протокол і програми, що обслуговують віддалений доступ клієнта до комп'ютерного сервера. Після встановлення зв'язку, користувач може управляти комп'ютером сервера, як своїм і навпаки, керування може здійснюватися з комп'ютера сервера.

FTP – протокол і програми передачі файлів, що обслуговують роботу з каталогами та файлами вилученої машини. Даний протокол дозволяє «перекачувати» програми, і ігри, документи, музику, відео зображення, фотографії із сервера на комп'ютер користувача або навпаки.

Gopher – протокол або програми, що забезпечують більш розвинуті (порівняно з FTP) засоби пошуку та витягу інформації за допомогою багаторівневих меню, довідкових книг, індексних посилань т.ін.

Archie – спеціальні сервери, що збирають і зберігають пошукову інформацію про вміст FTP-серверів на вузлах Internet. Якщо ви шукаєте будьякий файл або документ, ім'я якого (або його частина) вам відома, то Archie вкаже вам адреси відповідних FTP-серверів, на яких знаходяться файли, що відповідають вашому запитові.

WAIS (Wide Area Information Servers) – розподілена інформаційна система (бази даних і програмне забезпечення), що обслуговує пошук інформації в мережних базах даних та бібліотеках.

E-mail - електронна пошта. За допомогою неї люди, що живуть на різних континентах обмінюються електронними повідомленнями і файлами.

170

IRC – один з різновидів телеконференцій, інакше її називають «балаканиною» у реальному часі. Ця телеконференція дозволяє здійснювати в режимі реального часу текстове спілкування між зовсім незнайомими людьми з можливістю графічних уставок. Служить в основному для проведення дозвіль, оскільки тут, як правило, не вирішуються такі серйозні питання, як, наприклад,

у Usenet.

ICQ – нова можливість спілкування. Цей програмний продукт сполучає в собі більшість можливостей IRC, але при цьому має більш зручний інтерфейс і більш просте настроювання. В останні роки він став не просто популярний, й завоював таку популярність, що сервер компанії, яка розробила цю програму, займає четверте місце в Internet з відвідуваності, уступаючи лише серверові

Yahoo! і серверам корпорацій Microsoft Corp.

IP-телефонія – голосовий зв'язок. Людська мова перетворюється в звуковий файл і передається по мережі в реальному часі. Єдина перевага перед звичайним телефонним зв'язком полягає в надзвичайній дешевині в розрахунку на хвилину розмови.

WWW (World Wide Web або «Всесвітня павутина») – гіпертекстова інформаційно-пошукова система Internet. Блоки даних WWW розміщаються на окремих комп'ютерах, так званих WWW-серверах (Web-серверах) і належать окремим організаціям або приватним особам. За допомогою гіпертекстових посилань, вбудованих у документи WWW, користувач може переходити від одного документа до іншого.

В основі WWW лежить протокол передачі гіпертекстових повідомлень HTTP (Hypertext Transfer Protocol), а самі сторінки формуються за допомогою спеціальної гіпертекстової мови опису документів HTML (Hypertext Markup Language).

Для роботи з WWW використовуються спеціальні програми – браузери

(browsers), наприклад, Microsoft Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera т.ін. WWW та її програмне забезпечення – найбільш могутні і перспективні

інструменти Internet.

Електронна комерція – перекази грошей, електронні платежі, продажі і покупки та інша комерційна діяльність.

Дуже важливим поняттям цієї теми є поняття гіпертексту. Ідея створення гіпертекстів з'явилася в 1945 році. У гіпертекстовій інформаційній системі користувач має можливість переглядати документи (сторінки текстів) у такому порядку, в якому це йому більше подобається.

Гіпертекст – це нелінійний текст. Це досягається шляхом створення

171

спеціального механізму зв'язку різних сторінок тексту за допомогою гіпертекстових посилань. У звичайного тексту є посилання типу “наступнийпопередній”. У гіпертексті можна побудувати скільки завгодно посилань.

Слід також зосередити увагу на основних компонентах технології

WWW.

При розробці WWW-технології була реалізована ідея застосування гіпертекстової моделі до інформаційних ресурсів, розподілених у мережі, і зробити це максимально простим способом. Чотири основні компоненти технології WWW:

-мова гіпертекстової розмітки документів HTML (HyperText Markup Language);

-універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL (Universal Resources Locator);

-протокол обміну гіпертекстовою інформацією HTTP – (Hyper Text Transfer Protocol);

-універсальний інтерфейс шлюзів CGI (Common Gateway Inetface).

УHTML закладені три ідеї:

-простота набору тексту;

-гіпертекстові посилання зберігаються в тілі документа як його частина;

-можливість включення в документ файлів інших форматів.

URL використовується в гіпертекстових посиланнях і забезпечує доступ до розподілених ресурсів.

HyperText Transfer Protocol, HTTP - призначений для обміну текстовими документами й враховує тільки специфіку обміну. У процесі взаємодії клієнт може одержати нову адресу ресурсу в мережі, запросити вбудовану графіку. Управління в HTTP реалізовано у вигляді ASCII-команд.

Компоненти WWW існують практично для всіх типів комп'ютерних платформ і вільно доступні в мережі. Будь-яка людина, що має доступ в Internet, може створити свій WWW-сервер.

World Wide Web, Web або WWW (усі три терміни рівносильні) у наш час є однією із самих популярних "служб" Internet. Дійсно, більшість серверів Мережі підтримують WWW і пов'язаний з ним протокол передачі HTTP (Hypertext Transfer Protocol – Протокол передачі гіпертексту). Служба приваблива тим, що дозволяє організовувати на хостах сайты – сховища текстової і будь-якої іншої інформації, що може бути переглянута користувачем в інтерактивному режимі. Кожен хоч раз у житті набирав яку-небудь "адресу" у браузері. URL (Universal Resource Locator – універсальний ідентифікатор

172

ресурсу) позначає в дійсності щось більше, ніж просто адреса. Для чого ж потрібний URL? Чому недостатньо лише однієї DNS-адреса? Відповідь таки очевидна. Дійсно, кожний Web-сайт звичайно зберігає в собі безліч документів. Отже, потрібно мати механізм, який би дозволяв користувачеві посилатися на конкретний документ усередині зазначеного сайта. У загальному випадку URL

виглядає приблизно так: http://www.somehost.com: 80/path/to/document.html.

Для розуміння цього питання доцільно розглянути докладніше кожну логічну частину цього URL.

Протокол. Частина URL, що випереджає ім'я хоста і завершується двома косими рисами (у нашому прикладі http://), указує браузерові, який високорівневий протокол потрібно використовувати для обміну даними з Webсервером. Звичайно це HTTP, але можуть підтримуватися й інші протоколи. Наприклад, протокол HTTPS дозволяє передавати інформацію в спеціальному зашифрованому вигляді, щоб зловмисники не могли її перехопити, – звичайно, якщо Web-сервер здатний з ним працювати.

Ім'я хосту. Слідом за протоколом іде ім'я вузла, на якому розміщається запитувана сторінка (у нашому випадку www.somehost.com). Це може бути не тільки доменне ім'я хосту, але і його IP-адреса. В останньому випадку, як неважко помітити, ми зможемо звертатися тільки до вузлів (невіртуальні хости), тому що лише вони однозначно ідентифікуються вказівкою їхньої IPадреси.

Порт. Відразу за ім'ям хоста через двокрапку може випливати (а може і бути опущений) номер порту. Історично склалося, що для протоколу HTTP стандартний номер порту – 80 (або 81). Саме це значення використовується браузером, якщо користувач явно не вказав номер порту. Як ми знаємо, порт ідентифікує постійно працюючу програму на сервері (або, як її нерідко називають, мережний демон), зокрема, порт 80 зв'язується з Web-сервером і здійснює обробку HTTP-запитів клієнтів та пересилає їм потрібні документи. Існують й інші демони, наприклад, FTP і TELNET, але до них не можна підключитися за допомогою браузера.

Шлях до сторінки. Нарешті, ми дійшли до останньої частини адресного рядка – шляху до файлу сторінки (у нашому випадку це /path/to/document.html). Наприклад, сайт новин може використовувати віртуальні шляхи типу /Y/M/N.html для відображення всіх новин за число N місяця М року Y, так що користувач, набравши в браузері адресу на зразок http://новолад_сервер/2000/10/20.html, прочитати новини за 20 жовтня 2000 року. При цьому, файла з ім'ям 20.html фізично немає, існує тільки віртуальний

173

шлях до нього, а всю роботу з генерації сторінки бере на себе програмне забезпечення сервера.

Є й інший механізм обробки віртуальних шляхів, коли запитані файли являють собою статичні об’єкти, але розташовуються десь в іншому місці. З погляду програмного забезпечення, шлях до документа від деякого кореневого каталогу, на що вказує адміністратор сервера. Розширення html (від HyperText Markup Language – Мова розмітки гіпертексту) прийнято давати документам зі сторінками Web. HTML являє собою мова, на якому задається розташування тексту, малюнків, гіперпосилань тощо. Крім html часто зустрічаються й інші формати даних: gif, jpg – для зображень, cgi, pl – для сценаріїв (програм, що запускаються на сервері) і т.ін. Узагалі говорячи, сервер можна настроїти таким чином, щоб він коректно працював з будь-якими розширеннями, наприклад, ніхто не забороняє нам конфігурувати його так, щоб файли з розширенням htm також розглядалися як HTML-документи (що часто й робиться).

При розгляді загальних принципів електронної пошти треба звернути увагу на принципову методику, що лежить в основі роботи різних систем електронної пошти.

Будь-яка система електронної пошти складається із двох головних підсистем:

•клієнтського програмного забезпечення, з яким безпосередньо взаємодіє користувач;

•серверного програмного забезпечення, що управляє прийомом повідомлення від користувача-відправника, передачею повідомлення, напрямком повідомлення в поштову скриньку адресата і його зберіганням у цьому ящику до тих пір, поки користувач-одержувач його не візьме. Серверне програмне забезпечення за умови сумісності протоколів передачі даних може обробляти пошту, яка підготовлена різними клієнтськими програмами.

В Internet прийнята система адрес, яка базується на доменній адресі машини, підключеної до мережі. Адреса користувача складається з двох частин, розділених символом @:

ім'я_користувача@імені-комп'ютера.ім'я_домена або файл_контейнер для проміжної доставки. Наприклад: [e-mail]

Електронна комерція (electronic commerce) – це придбання чи продаж товару за допомогою електронних носіїв, або через мережу, подібну до Internet. Дане поняття може включати в себе замовлення, оплату та доставку товарів чи послуг. Таким чином, доцільно розглянути п'ять процесів, що становлять цикл електронної комерції. Це – доступ до інформації, оформлення замовлення,

174

оплата, виконання замовлення, а також післяпродажне обслуговування та підтримка.

Доступ до інформації. Для успіху продажу необхідно, щоб користувачі довідалися про ваші товари та послуги. Потрібна реклама й маркетинг, тобто надання споживачеві інформації для аналізу та вивчення попиту. Потенційні замовники повинні отримати інформацію про вашу компанію та її продукцію, тоді як ви маєте вивчити ринок, щоб швидше знайти цих замовників і вдосконалити свої товари й послуги відповідно до їх запитів. З використанням електронної комерції ці процеси можуть відбуватися рука в руку.

За допомогою інтерактивних дискусійних форумів (chat rooms), багатосторонніх конференцій, дощок оголошень і груп новин (наприклад, Usenet в Internet) ви можете ініціювати дискусії про свою фірму та її продукцію. Значна кількість цих систем можуть бути інтегровані з Web-сервером.

Web є ефективним засобом комунікації зі споживачем. Ви можете створювати Web-вузли з електронними каталогами своїх товарів і надавати замовникам нові форми інформації про продукцію. Якщо ви підтримуєте електронний каталог продукції у Web, то можете отримувати інформацію про те, якими товарами цікавляться покупці і як часто вони це роблять, або навіть опитувати відвідувачів вашого Web-вузла, надавши їм можливість залишати свої коментарі на спеціальній сторінці. Якщо згодом поєднати одержані дані зі статистикою запитів про продукцію, то така інформація буде вельми корисна для відділів продажу і маркетингових досліджень. Велику користь принесе також періодична розсилка електронною поштою повідомлень про модернізацію товару та його нові можливості всім, хто в цьому зацікавлений.

Internet пропонує різні способи підтримки користувачів. Наприклад, якщо ви використовуєте Web-сервер, то можете підготувати спеціальну форму для запитань клієнтів, що використовують Web-браузер, і направляти ці питання у службу підтримки. Ви також можете зібрати питання, що найчастіше зустрічаються, і відповіді на них у спеціальних файлах FAQ (Frequently Asked Questions) та розповсюджувати їх по електронній пошті, в новинах Usenet і через Web. Активне опитування споживачів – важлива частина післяпродажної підтримки. Не випускайте її з уваги! Ви можете розробити форми опитування для свого Web-вузла або використати електронну пошту для розсипки анкет вибраним замовникам.

Більшість Web-вузлів націлені на широкі маси, але є також вузли, орієнтовані на ділові кола. На них ви зможете знайти посередників або брокерів, що пропонують свої послуги покупцям і продавцям. Вузли,

175

орієнтовані на певну нішу ринку, дозволяють спілкуватися, торгувати інформацією, оголошувати ціни та укладати операції. Значне поширення ринкової інформації через Internet відкриває великі можливості для посередників, що допомагають орієнтуватися в морі інформації.

Таким чином, вплив Internet на сучасний світ не має аналогів. Відповідно до досліджень фахівців компанії Intel число користувачів Internet на сьогодні досягло мільярда, а обіг електронної комерції виріс до трильйона доларів. Подібні дослідження красномовно свідчать про те, що компанії, які не враховують потенціал електронного бізнесу й електронної комерції, можуть втратити свої комерційні позиції під натиском більш здатних до адаптації в умовах нових реалій ринку конкурентів.

Для того, щоб такого не сталося, необхідно стежити за розвитком сучасних інформаційних технологій, намагатися бути завжди на крок попереду ринка з використанням інновацій і при цьому не забувати основні принципи ведення бізнесу, які невтрачають своєї важливості і в сьогоднішній вік електронної комерції.

Outlook Express

Для запуску Outlook Express натисніть Пуск/Outlook Express або в Internet Explorer натисніть значок Почта.

Після запуску Outlook Express з'явиться вікно ( рис. 16).

Рис. 16. Діалогове вікно Outlook Express

176

Для читання пошти слід активізувати папку Входящие у списку Папки

Спочатку панель Предварительный просмотр .

Список Папки дозволяє впорядкувати повідомлення. Спочатку в ньому містяться цілком визначені папки, хоча згодом можна додати нові папки. Папка Входящие містить нещодавно отримані повідомлення, які ще ніяк не оброблялися. У папці Исходящие знаходяться підготовлені до відправлення повідомлення. Папка Отправленные містить копії посланих повідомлень (що корисно при великих обсягах поштової кореспонденції). Папка Удаленные зберігає копії видалених повідомлень. Черновики - містить повідомлення, які готуються, але ще не заплановані до відправлення.

Панель Контакти служить для запису імен людей з Адресної книги (Адресной книги). Щоб відправити повідомлення одному з них слід двічі натиснути потрібне ім'я в списку Контакти.

Після підключення по обліковому запису до Інтернету Outlook Express автоматично перевіряє надходження на сервер нових повідомлень і завантажує їх у запущену програму. За замовчуванням Outlook Express проводить перевірку кожні півгодини протягом усього сеансу зв'язку. Для зміни цього інтервалу слід:

1.Натиснути Сервис/Параметры.

2.На вкладці Общие задати у полі Проверять новые сообщения каждые х минут необхідний час.

3.Натисніть ОК.

Перевірку нових повідомлень можна виконати примусово, скориставшись командою Сервис/Доставить почту або Сервис/Получить все або натиснувши кнопку Доставить почту на панелі головного вікна програми.

Якщо панель Предварительного просмотра розділена на дві частини, натисніть заголовок повідомлення – воно буде показано в нижньому вікні, або двічі натисніть заголовок, щоб показати повідомлення в окремому вікні.

Іноді необхідна паперова копія отриманого поштового повідомлення. Для виведення на принтер існує кілька способів:

−виведення на друк без запуску повідомлення. Для цього слід виділити заголовок повідомлення й натиснути значок Печать на панелі головного вікна програми;

−виведення на друк відкритого повідомлення. Для цього слід натиснути

значок Печать на панелі вікна повідомлення.

Для	позначки повідомлення	«непрочитаним» необхідно виділити
заголовок	повідомлення й виконати	Правка/Пометить как непрочитанное.

177

Можна виділити заголовок і виконати Сообщение/Отметить сообщение, щоб виділити його червоним прапорцем, що знаходиться ліворуч від заголовка. Для видалення прапорця ще раз слід виконати Сообщение/Отметить сообщение.

Можна відзначити прочитані або непрочитаними всі повідомлення.

Для переміщення повідомлення в іншу папку слід просто перетягнути його мишею. Наприклад, якщо отримане повідомлення необхідно змінити й послати іншій людині, варто виділити заголовок і перетягнути повідомлення в папку Черновики. Потім можна відкрити повідомлення із цієї папки, відредагувати його й послати звичайним способом.

Можна зберегти повідомлення в папці Проводника або або папці програми Outlook Express. Дозволено збереження вкладень (вложение) у вигляді файлів.

Для збереження повідомлення в папці Провідника Windows:

1.Відкрийте повідомлення або виділіть його заголовок.

2.Виконайте Файл/Сохранить как для відкриття діалогового вікна Сохранить сообщение как.

3.Укажіть папку для запису повідомлення. Outlook Express автоматично вставить тему повідомлення в поле Имя файла.При необхідності, можна вказати інше ім'я.

4.Укажіть тип файлу, натисніть Сохранить.

Програма Outlook Express дозволяє створювати власні папки користувача. Наприклад, можна створити папку для певної людини або поточного проекту. Створення нової папки виконується так:

1.У головному вікні Outlook Express виконайте Файл/Создать/Папка для відкриття діалогового вікна Создание папки.

2.Введіть назву в поле Имя папки.

3.Вкажіть папку, у яку буде поміщена нова папка, і натисніть ОК.

Усписку папок з'явиться новий елемент, причому в нову папку можна перетягувати мишею будь-які повідомлення. Однак простіше й ефективніше записувати повідомлення в стандартні папки Outlook Express, оскільки існують правила для обробки повідомлень у цих папках.

Вкладення – це файл, «прикріплений» до поштового повідомлення. Про такий файл свідчить значок скріпки, яким позначений заголовок повідомлення. Після відкриття повідомлення ім'я вкладеного файлу буде показано в рядку Вложение, яке розміщується в заголовку повідомлення. Для відкриття вкладення досить двічі натиснути ім'я файлу цього вкладення. Збереження вкладення:

1.Відкрийте повідомлення й виберіть Файл/Сохранить вложения для відкриття

178

однойменного діалогового вікна:

2. Укажіть папку для запису файлу вкладення й натисніть Сохранить.

Для відповіді на повідомлення слід натиснути кнопку Ответить на панелі головного вікна програми. Якщо вихідне повідомлення адресоване декільком отримувачам, для відповіді всім цим людям варто натиснути кнопку Ответить всем. Можна легко й швидко з'ясувати адресу e-mail, оскільки за замовчуванням Outlook Express автоматично заносить в адресну книгу імена всіх людей, яким відповів отримувач повідомлення.

За замовчуванням Outlook Express поміщає у відповідь текст вхідного повідомлення. Дублювати вхідне повідомлення у відповіді припустимо в наступних випадках:

−коли отримувачеві може бути незрозуміла відповідь без тексту вхідного повідомлення.

−коли відповідь є частиною послідовності повідомлень із питаннями й відповідями.

−коли потрібно точно вказати ім'я людини, що зробила певну заяву за допомогою повідомлення.

Вінших випадках краще включати у відповідь тільки частину вхідного повідомлення, тобто відкрити повідомлення й натисніть кнопку Ответить (у створеному повідомленні вже буде розміщена адреса отримувача (відправника вхідного повідомлення) і тема вхідного повідомлення, перед якою з'явиться абревіатура Re: (тобто відповідь)), потім слід відредагувати тіло відповідного повідомлення, видаливши з нього всі непотрібні фрагменти и ввести текст своєї відповіді. Напрікінці – натиснути Отправить.

Щоб скасувати вставку у відповідь тексту вихідного повідомлення, відкрийте його, натисніть кнопку Ответить, установіть курсор у будь-яке місце тіла повідомлення, виконайте команду Правка або Выделить все, потім натисніть клавішу Delete (видалити). Щоб ніколи не включати у відповідь текст вихідних повідомлень виконайте Сервис/Параметры, натисніть вкладку

Отправка сообщений і скиньте прапорець Включать в ответ текст исходного сообщения Коли буде потрібно змінити такий режим, знову встановіть цей прапорець.

Для пересилання іншій людині отриманого повідомлення електронної пошти:

1. Відкрийте повідомлення.

2. Натисніть кнопку Переслать на панелі вікна повідомлення.

3. Введіть адресу в поле Кому.

179