Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед

-короткий розгинач великого пальця (musculus extensor pollicis brevis) - почи-

нається від задньої поверхні променевої кістки; прикріплюється до основи проксимальної фаланги великого пальця. Функція: розгинає проксимальну фалангу великого пальця.

-довгий розгинач великого пальця (musculus extensor pollicis longus) - почина-

ється від задньої поверхні ліктьової кістки; прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця. Функція: розгинає дистальну фалангу великого пальця.

-розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis) - починається від зад-

ньої поверхні ліктьової кістки; прикріплюється до проксимальної фаланги вказівного пальця. Функція: розгинає вказівний палець.

-розгинач пальців (musculus extensor digitorum) -прикріплюється до основ се-

редніх та дистальних фалангII-V пальців. Функція: розгинає II-V пальці.

-розгинач мізинця (musculus extensor digiti minіmi) - прикріплюється до основ середньої та дистальної фаланг мізинця. Функція: розгинає мізинець.

М'язи, кисті (musculi mаnus):

Латеральна група - м'язи підвищення великого пальця (musculi thenar):

-короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis) - відводить великий палець; короткий згинач великого пальця (m. flexor pollicis brevis) - згинає проксимальну фалангу великого пальця; протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis) - протиставить великий палець мізинцю та іншим пальцям; привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis) - приводить великий палець.

Медіальна група - м'язи підвищення мізинця (musculi hypothenar): короткий долонний м'яз (m. palmаris brevis) – натягує долонний апоневроз; відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) - відводить мізинець; короткий згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis) - згинає проксимальну фалангу мізинця; протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) - протиставить мізинець великому пальцю.

Середня група - м'язи долоні (musculi pаlmae): 4 червоподібні м'язи (mm. lumbricаles) – згинають проксимальні, розгинають середні та дистальні фаланги II-V пальців; 3 долонні міжкісткові м'язи (mm. interossei palmares) - виконують приведення II-V пальців; 4 тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales) -виконують відведення II-V пальців.

На тилі кисті м'язів немає.

Фасції верхньої кінцівки: поверхнева фасція; власна фасція, яка в ділянці плечового пояса називається дельтоподібною (fascia deltoidea), в ділянці плеча - фасцією плеча {fascia brаchii), в ділянці передпліччя - фасцією передпліччя (fascia antebrаchii), в ділянці кисті - тильною фасцією кисті (fascia dorsаlis mаnus). В нижній 1/3 передпліччя фасція передпліччя потовщується і утворює на тильній поверхні удержувач розгиначів (retinaculum exten-sorum), а на долонній поверхні - удержувач згиначів (retinaculum flexorum). Під удержувачем розгиначів утворюється шість каналів, в кожному з яких проходять сухожилки м'язів, вкриті синовіальними піхвами. В 1-му каналі проходять сухожилки довгого відвідного м'яза великого пальця і короткого розгинача

великого пальця, в 2-му каналі - довгого і короткого променевих розгиначів зап'ястка, в 3-му каналі - довгого розгинача великого пальця, в 4-му каналі - розгинача вказівного пальця і розгинача пальців, в 5-му каналі - розгинача мізинця, в 6-му каналі - ліктьового розгинача зап'ястка. Під одержувачем згиначів утворюється 3 канали: 1) зап'ястковий канал (саnаlis carpаlis), який містить синовіальні піхви: сухожилків поверхневого та глибокого згиначів пальців (vagina synoviаlis communis mm. flexorum), а також довгого згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi). Синовіальна піхва сухожилка довгого згинача великого пальця продовжується до дистальної фаланги великого пальця; синовіальна піхва сухожилків згиначів пальців переривається на долоні, продовжується лише на сухожилку до дистальної фаланги мізинця. II-IV пальці мають ізольовані синовіальні піхви на рівні від основ проксимальних фаланг до дистальних фаланг. Тому при запальних процесах великого пальця і мізинця запалення може розповсюджуватися на кисть і передпліччя, а запальні процеси II-IV пальців більш імовірно будуть обмежені (в межах відповідного пальця);

Променевий канал зап'ястка (canаlis carpi radiаlis) - містить синовіальну піхву сухожилка променевого згинача зап'ястка (vagina synoviаlis tendinis musculi flexoris carpi radiаlis);

Ліктьовий канал зап'ястка (canаlis carpi ulnаris) - містить ліктьовий нерв, ліктьові артерію та вени.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1.Назвіть м‘язи передньої групи передпліччя?

2.Назвіть м‘язи задньої групи передпліччя?

3.Назвіть групи м‘язів кисті?

4.Дайте характеристику фасцій верхньої кінцівки?

5.Назвіть топографічні утворення плеча?

6.Будова пахвової порожнини?

7.Назвіть топографічні утворення передпліччя?

8.Назвіть синовіальні піхви згиначів?

Ситуаційні задачі:

1.Параніхій мізинця ускладнився флегмоною кисті та передпліччя. Нагнійний процес поширився по:

A *Vagina synovialis communis mm.flexorum B Vagina tendinis m.flexor pollicis longi

C Canalis carpalis

D Vagina tendinis m.flexor carpi radialis

E Міжфасціальних просторах

2. У пострадавшего колоторезаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?

A * Широчайшая мышца спины B Трехглавая мышца плеча

C Большая грудная мышца D Дельтовидная мышца

E Подостная мышца

3.Хворий звернувся до лікаря з пораненням проксимальної фаланги пальця, яка ускладнилася флегмоною долоні. Гній заповнив спільну синовіальну піхву для згиначів, в якій лежать сухожилки поверхневого та глибокого згиначів пальців. На якому пальці було ушкодження проксимальної фаланги? A *на V-му пальці.

B на II-му пальці. C на III-му пальці. D на IV-му пальці. E на I-му пальці.

4.Больной обратился к врачу с жалобами на невозможность приведения и отведения пальцев в пястно-фаланговых суставах по отношению к 3 пальцу. Функция каких мышц нарушена?

A *Межкостных B Червеобразных

C Коротких сгибателей пальцев D Длинных сгибателей пальцев E Разгибателей

5.У травматологічне відділення поступив чоловік 35 років з травмою лівої кисті. При огляді встановлено: різана рана долонної поверхні лівої кисті; середні фаланги II – V пальців не згинаються. Які м‘язи пошкоджені?

A *Поверхневий м‘яз-згинач пальців B Глибокий м‘яз-згиначів пальців

C Червоподібні м‘язи

D Долонні міжкісткові м‘язи E Тильні міжкісткові м‘язи

6.У травматологічний пункт поступив чоловік 38 років з травмою правої кисті. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця правої кисті; дистальна фаланга І пальця не згинається. Який м‘яз пошкоджено?

A *Довгий м‘яз-згинач великого пальця B Короткий м‘яз-згинач великого пальця

C Короткий відвідний м‘яз великого пальця D Протиставний м‘яз великого пальця

E Привідний м‘яз великого пальця

7.У хворого затруднені рухи кисті. Встановлено запалення спільної синовіальної піхви м‘язів-згиначів. З анамнезу відомо, що хворий тиждень тому отримав колоту травму пальця. Який з пальців найбільш вірогідно був ушкоджений?

A *Digitus minimus B Pollex

C Digitus medius D Index

E Digitus anularis

Рекомендована література.

-основна

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –

С. 23-38.

-додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 28. М’язи та фасції таза. Топографія. М’язи і фасції стегна. Стегновий канал. М’язова та судинна затоки. Топографія стегна.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м‘язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з‘єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м‘язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2.Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію м‘язів поясу нижньої кінцівки та стегна, їх функціональне значення.

3.Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м‘язової системи;

-з курсу анатомії: знання будови скелета;

4.Зміст теми заняття. М'язи нижньої кінцівки (musculi membri inferioris)

М'язи тазового пояса (musculi cinguli membri inferioris):

1.Клубово-поперековий м'яз (m. . iliopsoas) - починається двома м'язами: клубовим м'язом (m.ilifcus), який лежить у клубовій ямці, і великим поперековим м'язом (m. psoas major), який починається від поперекових хребців. Обидва м'язи з'єднуються в клубово-поперековий, що виходить через м'язову лакуну і прикріплюється до малого вертлюга. Функція: згинає стегно, при фіксованих кінцівках згинає тулуб.

2.Великий сідничний м'яз (musculus gluteus maximus) - починається від сідничної поверхні клубової кістки, прикріплюється до сідничної горбистості стегнової кістки. Функція: розгинає стегно, при фіксованих кінцівках розгинає тулуб.

3.Середній сідничний м'яз (musculus gluteus medius) - лежить під попереднім м'язом, починається від сідничної поверхні клубової кістки; прикріплюється до ве ликого вертлюга. Функція: відводить стегно.

4.Малий сідничний м'яз (musculus gluteus minimus) - знаходиться під середнім сідничним м'язом, починається від сідничної поверхні клубової кістки; при кріплюється до великого вертлюга. Функція: відводить стегно.

5.М‘яз-натягач широкої фасції (musculus tensor fasciae latae) - починається від верхньої передньої клубової ості та клубового гребеня, переходить у клубово-великогомілковий тракт, прикріплюється до латерального виростка великогомілкової кістки. Функція: згинає стегно.

6.Грушоподібний м'яз (musculus piriformis) - починається на тазовій поверхні крижової кістки, виходить з порожнини таза через великий сідничий отвір; прикріплюється до великого вертлюга. Функція: обертає стегно назовні (супінація).

7.Внутрішній затульний м'яз (musculus obturatorius intenus) - починається від внутрішнього краюзатульного отвору, проходить через малий сідничий отвір; прикріплюється до великого вертлюга. Функція: обертає стегно назовні (супінація).

8.Близнюкові м'язи (musculi gemelli) – верхній близнюковий м'яз починається від сідничої ості, нижній - від сідничого горба; обидва м'язи прикріплюються до великого вертлюга. Функція: обертають стегно назовні (супінація).

9.Зовнішній затульний м'яз (musculus obturatorius extirnus) - починається від зовнішнього краю затульного отвору; прикріплюється до великого вертлюга.Функція: обертає стегно назовні (супінація).

10.Квадратний м'яз стегна (musculus quadratus femoris) - починається від сідничого горба; прикріплюється до великого вертлюга. Функція: обертає стегно назовні (супінація).

М'язи вільної нижньої кінцівки (musculi membri infer-oris liberi)

М'язи стегна (musculi femoris): - передня група:

1.Чотириголовий м'яз стегна (musculus quadriceps femoris) - починається 4-

ма головками: прямий м'яз стегна (т. rectus femoris) - від нижньої передньої клубової ості, латеральний, медіальний і проміжний широкі м'язи (m. vastus lateralis, medialis et intermedius) - від шорсткої лінії стегнової кістки; прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Функція: розгинає гомілку, прямий м'яз стегна бере участь у згинанні стегна.

2.Кравецький м'яз (musculus sartorius) – починається від верхньої передньої клубової ості; прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Функція: згинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі.

задня група:

3.Півсухожилковий м'яз (musculus semitendinosus) - починається від сідничо-

го горба; прикріплюється до великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно і згинає гомілку.

4.Півперетинчастий м'яз (musculus semimembranosus) - починається від сід-

ничого горба; прикріплюється 3-ма пучками, формуючи "глибоку гусячу лапку": один пучок приєднується до великогомілкової колатеральної зв'язки, другий - утворює косу підколінну зв'язку, третій - прикріплюється до великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно і згинає гомілку.

5.Двоголовий м'яз стегна (musculus biceps femoris) - починається двома голо-

вками: довгою - від сідничого горба, і короткою від стегнової кістки; прикрі-

плюється до головки малогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно і згинає гомілку.

медіальна група - м'язи медіальної групи починаються від лобкової кістки; прикріплюються до стегнової кістки; виконують приведення стегна. До медіальної групи відносяться наступні м'язи:

-Гребінний м'яз (musculus pectineus).

-Довгий привідний м'яз (musculus adductor longus).

-Короткий привідний м'яз (musculus adductor brevis).

-Великий привідний м'яз (musculus adductor magnus).

-Стрункий (ніжний) м'яз (musculus gracilis).

Фасції стегна.:

-широка фасція стегна (підшкірний розтвір);

-підколінна фасція.

Топографія стегна:

-стегновий трикутник;

-клубово-гребінна борозна;

-привідний канал.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 280-290, 298300, 302-304..

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 238248, 255-265.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -

с. 206-212, 219, 222-224.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 283-302.

6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.

1.Класифікація м‘язів нижньої кінцівки?

2.М‘язи тазового поясу?

3.Фасції тазового поясу?

4.Топографія області тазу?

5.М‘язи передньої групи стегна?

6.М‘язи задньої групи стегна?

7.Фасції стегна, топографічні утворення, їх клінічне значення?

Ситуаційні задачі:

1.Больная обратилась с жалобами на боли в левой паховой области. При обследовании установлен диагноз: бедренная грыжа. Стенками бедренного канала являются:

A *Поверхностный и глубокий листки широкой фасции бедра, бедренная вена.

B Поверхностный и глубокий листки широкой фасции бедра, бедренная артерия.

C Паховая связка, поверхностный и глубокий листки широкой фасции бедра D Глубокий листок широкой фасции бедра, бедренная вена, паховая связка. E Паховая связка, бедренная вена, поверхностный листок широкой фасции

бедра

2.У больной Д. при профосмотре обнаружена существенная разница окружности правого и левого бедер, Окружность правого бедра значительно меньше левого, справа отсутствует коленный рефлекс. Какая мышц подверглась атрофии?

A *Четырехглавая B Трехглавая

C Подвздошно-бедренная D Большая приводящая E Портняжная

3.У хворого з невритом стегнового нерва порушено згинання стегна та розгинання гомілки у колінному суглобі. Функція якого м‘яза при цьому порушена?

A *Чотирьохголового м‘язу стегна B Двоголового м‘язу стегна

C Триголового м‘язу стегна D Півсухожилкового м‘язу E Півперетинчастого м‘язу

4.При огляді лікарем у хворого виявлена стегнова кила. Через яке анатомічне утворення вона виходить під шкіру?

A *Hiatus saphenus B Anulus femoralis C Canalis adductorius

D Lacuna musculorum

E Anulus inguinalis superficialis

5.У потерпілого травма колінного суглоба з розтрощенням наколінника. Сухожилок якого м‘яза стегна може бути пошкоджено при даній травмі?

A *Чотириголового м‘яза стегна B Двоголового м‘яза стегна

C Кравецького м‘яза

D Великого привідного м‘яза E Довгого привідного м‘яза

6.В клинику скорой помощи поступил больной с ножевым ранением левой поясничной области. В ходе операции хирург установил, что внутренние органы не повреждены, но лезвие ножа повредило одну из мышц почечного ложа. Назовите эту мышцу.

A * Большая поясничная мышца B Подвздошная мышца

C Выпрямитель позвоночника

D Внутренняя косая мышца живота. E Наружная косая мышца живота

Тема 29. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки. Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м‘язів гомілки та стопи, їх фасції та топографічні утворення.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології: філогенез м‘язової системи;

-з курсу анатомії: знання будови скелета;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

М’язи гомілки поділяються на 3 групи: передня група – розгиначі стопи; задня група – згиначі стопи; латеральна група – пронатори стопи.

Передня група:

-передній великогомілковий м‘яз;

-довгий м‘яз-розгинач пальців;

-довгий м‘яз розгинач великого пальця. Латеральна група:

-довгий малогомілковий м‘яз;

-короткий малогомілковий м‘яз.

Задня група. Ділиться на поверхневий і глибокий шари. Поверхневий шар:

-триголовий м‘яз литки (складається з двох головок литкового м‘язу і камбалоподібного м‘язу);

-підошвовий м‘яз.

Глибокий шар:

-підколінний м‘яз;

-задній великогомілковий м‘яз;

-довгий м‘яз-згинач пальців;

-довгий м‘яз-згинач великого пальця стопи.

Фасції гомілки:

-загальна поверхнева підшкірна фасція;

-поверхневий листок власної фасції (утворює тримачі сухожилків);

-глибокий листок власної фасції гомілки (утворює три футляри).

Топографія гомілки:

-підколінна ямка;

-гомілково-підколінний канал;

-нижній м‘язово-малогомілковий канал;

-верхній м‘язово-малогомілковий канал.

М’язи стопи.

1. Тильні м‘язи:

-короткий м‘яз-розгинач пальців стопи;

-короткий м‘яз-розгинач великого пальця стопи. 2. М‘язи підошви:

-медіальна група: відвідний м‘яз великого пальця стопи; короткий м‘яззгинач великого пальця стопи; привідний м‘яз великого пальця стопи;

-латеральна група: відвідний м‘яз мізинця; короткий м‘яз-згинач мізинця;

-середня група: короткий м‘яз-згинач пальців; квадратний м‘яз підошви; червоподібні м‘язи; підошвові міжкісткові м‘язи; тильні міжкісткові м‘язи.

Фасції стопи:

-тильна фасція стопи;

-підошвовий апоневроз стопи.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 295-305.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 248258, 266-267.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -

с. 212-218.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 302-329.

6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.

1.Групи м‘язів гомілки?

2.Передня група м‘язів гомілки, топографія, функція?

3.Задня група м‘язів гомілки, топографія, функції?

4.Латеральна група м‘язів гомілки, топографія, функція?

5.Топографія гомілки?

6.Фасції гомілки?

7.М‘язи стопи?

8.Фасції стопи?

Ситіаційні задачі:

1.В результате удара колесом мотоцикла сзади в область средней трети голени у пострадавшего разрыв глубоких кровеносных сосудов, образовалась обширная гематома, ушиб нервов. В каком анатомическом образовании лежит поврежденный сосудисто-нервный пучок голени?

A * Голено-подколенном канале B Бедренно-подколенном канале C Запирательном канале

D Верхнем мышечно-малоберцовом канале E Нижнем мышечно-малоберцовом канале

2.Після травми хворий не може утримувати тіло у вертикальному положенні, не може піднятись навшпиньки. Функція якого м‘яза порушена ?

A *M. triceps surae B M. tibialis anterior

C M. extensor digitorum longus D M. fibularis longus

E M. extensor hallucis longus

3.У хворого атрофія м‖язів на передній поверхні гомілки. Які це м‖язи?

A *Передній великогомілковий, довгий розгинач пальців, довгий розгинач великого пальця.

B Передній великогомілковий, довгий і короткий малогомілкові.

C Передній великогомілковий, довгий згинач пальців, довгий згинач великого пальця.

D Довгий, короткий і третій малогомілкові.

E Довгий малогомілковий, передній і задній великогомілкові.

4.У травмированного глубокое поперечное ранение нижней трети задней поверхности голени. Тыл стопы поднят вверх. Какое сухожилие повреждено? A * Пяточное

B Длинного сгибателя пальцев

C Длинной малоберцовой мышцы D Длинного разгибателя пальцев E Задней большеберцовой мышцы

5.В санпропускник доставлен мужчина с резаной раной подошвы правой стопы. У пострадавшего ограниченное поднятие латерального края стопы. При обработке в ране повреждение сухожилия мышцы. Какая мышца повреждена?

A *Длинная малоберцовая B Передняя большеберцовая

C Длинный разгибатель пальцев D Трехглавая мышца голени

E Короткая малоберцовая

6.Внаслідок аварії у постраждалого сильна болісність і набряк передньої поверхні гомілки, тильне згинання ступні утруднене. Функція якого з названих м‘язів гомілки вірогідно постраждала?

A * M. tibialis anterior

B M. flexor digitorum longus C M. flexor hallucis longus D M. peroneus longus

E M. peroneus brevis

Тема 30. Підсумковий модульний контроль засвоєння знань з модeлю 1 «Анатомія опорно-рухового апарата».

Кількість годин – 2 1. Теоретичні питання:

1 Дати визначення кістки як органа 2 Види костеніння точки скостеніння (навести приклади)

3.Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.

4.Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.

5.Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.

6.Плечова кістка. Кістки передпліччя. Будова, аномалії розвитку.

7.Кістки кисті. Будова, аномалії розвитку.

8.Тазова та стегнова кістки. Особливості будови, аномалії розвитку.