Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед
.pdf22. Дайте характеристику фізіологічного прикусу?
24.Дайте характеристику патологічного прикусу?
25.Які Ви знаєте аномалії розвитку зубів?
Б. Ситуаційні задачі.
1.При огляді порожнини рота стоматолог виявив каріозну порожнину на поверхні коронки другого малого кутнього зуба, яка звернута до першого великого кутнього зуба. Назвіть цю поверхню?
A. facies distalis.* B. facies vestibularis. C. facies lingualis. D. facies mesialis.
E. facies occlusalis.
2.До складу пародонту входять?
A.Періодонт, ясна зуб.
B.Періодонт, зубна альвеола, ясна, цемент.*
C.Ясна, зуб, зубна альвеола.
D.Зубна альвеола, ясна, цемент.
E.Корінь зуба, зубна альвеола.
3.Стоматолог при огляді ротової порожнини дитини виявив коротку вуздечку верхньої губи. На які зуби впливає ця аномалія розвитку?
А. медіальні верхні різці; * В. медіальні нижні різці; С. латеральні верхні різці; D. латеральні нижні різці; E. верхні ікла.
4.Мати звернулася по допомогу до педіатра. Хвора дівчинка 6 міс. з високою температурою, плаче, пихає іграшки до роту. Який зуб прорізується?
A. присередній нижній зуб; B. бічний нижній різець;
C. присередній верхній різець; D. бічний верхній різець;
E. нижній кутній зуб.
5.Мати звернулася до педіатра за допомогою. Хвора дівчинка 8 міс. з високою температурою, плаче, пихає іграшки до роту. Який зуб прорізується?
A. бічний нижній різець;
B. присередній нижній різець; C. малий кутній зуб;
D. ікло;
E. нижній кутній зуб.
6.Мати звернулася по допомогу до педіатра. Хворий хлопчик 12 міс. з високою температурою, плаче, пихає іграшки до рота. Який зуб прорізується?
A. нижній перший великий кутній зуб; B. присередній нижній різець;
C. ікло;
D. малий кутній зуб;
E. нижній другій великий кутній зуб;
7.Мати звернулася до педіатра за допомогою. Хвора дівчинка 14 міс. з високою температурою, плаче, кусає іграшки. Який зуб прорізується?
A. перший верхній великий кутній зуб; B. присередній нижній різець;
C. малий кутній зуб; D. ікло;
E. нижній другий великий кутній зуб;
8.При огляді дівчинки 16 міс. лікар відмітив припухлість ясен. Дівчинка з високою температурою, плаче, пихає іграшки до рота іграшки. Який зуб прорізується в цьому віці?
A. нижнє ікло;
B. присередній нижній різець; C. верхнє ікло;
D. нижній другій великий кутній зуб; E. малий кутній зуб.
9.Мати звернулася до педіатра за допомогою. Хвора дівчинка 19 міс. з високою температурою, плаче, кусає іграшки. Який зуб прорізується в цьому віці?
A. верхнє ікло; B. нижнє ікло;
C. верхній другій великий кутній зуб; D. нижній другий великий кутній зуб; E. перший нижній великий кутній зуб;
10.У хворого видалений зуб, у якого язикова поверхня менша за щічну. Жувальна поверхня у вигляді овала. Глибока поперечна борозна розділяє щічний та язиковий горбки. Корінь здавлений в мезіо-дистальному напрямку з повздовжними борознами на апроксимальних поверхнях і роздвоєний. Визначте який зуб видалений?
А. Верхнє ікло.
В. Перший верхній малий кутній зуб.* С. Нижнє ікло.
D. Перший нижній малий кутній зуб. |
|
E. Перший верхній великий кутній |
зуб. |
11. Під час судово-медичної експертизи за анатомічною формулою зубів було встановлено, що труп належить дитині 6 – 8 років. Присутність яких зубів ротової порожнини надала можливість ідентифікації?
А. Молочних премолярів. В. Постійних різців.* С. Постійних ікол.
D.Молочних третіх молярів.
E.Постійних перших та других молярів.
Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
Знання анатомії глотки, стравоходу, їх топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії), необхідно студентам для вивчення топографічної анатомії, невідкладної хірургії, пропедевтики внутрішніх хвороб, дитячих хвороб.
2. Навчальні цілі.
На препаратах, муляжах, таблицях вивчити будову глотки, стравоходу. Визначити їх топографію та функції.
3.Базовий рівень знань та вмінь:
-з курсу біології: філогенез травної системи;
-з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
-для подальшого вивчення тем.
4.Зміст теми заняття.
Глотка (рharinx) розташована в передній ділянці шиї і починається від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця.
Порожнину глотки (cavitas pharingis) поділяють на носову, ротову та гортанну час-
тини.
Носова частина глотки (раrs nasalis pharingis) розташовується на рівні хоан, між склепінням і піднебінною завіскою. На бічній стінці носової частини відкриваються парні глоткові отвори слухових труб (ostium pharingeum tubae auditive). Ці отвори сполучають порожнину глотки з барабанною порожниною.
Ротова частина глотки (раrs oralis pharingis) розташовується на рівні зіва і піднебінної завіски та коренем язика, або входом в гортань. Позаду від кореня язика слизова оболонка продовжується на передню поверхню надгортанника і по середній лінії утворює добре розвинену серединну язиково-надгортанну складку (рlіса glossо-epiglottica mediana) а з боків від неї - менш розвинені парні бічні язиково-надгортанні складки (рlісае glossoepigloticae laterales). Між складками є парні заглиблення - надгортанні долинки
(valleculae epigloticae).
Гортанна частина глотки (раrs pharingis) розташована між рівнем входу в гортань та переходом глотки в стравохід і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення - грушеподібні закутки (recessus piriformes), в яких можуть затримуватися, як і в долинках надгортанника, тверді частинки їжі.
Будова стінки глотки представлена слизовою оболонкою (tunica mucosa), м'язовою
(tunica muscularis) і адвентиціальною (tunica adventitia).
Усі м'язи глотки поділяють на м'язи, що звужують глотку і м'язи, що піднімають глотку.
До м'язів, які піднімають глотку належать шило-глотковий м'яз (musculus stylopharingeus) і трубно-глотковий м'яз (musculus salpingopharingeus).
До м'язів що звужують глотку відносять верхній м'яз-звужувач глотки (musculus
соnstrictor pharingis superior), середній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis medius) і нижній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis inferior).
Глотка у новонароджених відносно ширша, але коротша, ніж у дорослих. Склепіння глотки майже не виражене. Глотка переходить у стравохід на рівні 3-4 шийних хребців.
Носова частина глотки має більш сагітальний розмір і малу висоту відповідно слабкому розвитку порожнини носа. Значний ріст носової частини глотки у висоту відбувається в першому дитинстві і в ще більшому ступені в підлітковому періоді. Кут між поздовжньою вісссю носової частини і м'яким піднебінням збільшується від 25°-30° у новонародженого до 40°-45° - у дорослого. Глотковий отвір слухової труби знаходиться у новонародженого дуже близько до м'якого піднебіння і на відстані 4-5 см від ніздрів. Сама труба має горизонтальне направлення, що полегшує її катететризацію через порожнину носа. Біля отвору труби розташовується трубний мигдалик, при гіпертрофії якого отвір здавлюється і наступає зниження слуху.
Глотковий мигдалик у новонароджених розвинутий слабо, на 1-му році життя він збільшується і при гіпертрофії може закривати хоани. Ріст мигдалика продовжується в періоди першого і другого дитинства, а потім він атрофується. Глотковий, трубні, піднебінні, язиковий мигдалики утворюють глоткове кільце лімфоїдних утворень, яке оточує початок травного і дихального шляхів. Лімфоїдні утворення мають важливе значення для утворення імунітету. Цим пояснюється, чому мигдалики слабо розвинуті у новонароджених, які мають природний імунітет, що передається від матері, і швидко ростуть в перші роки життя, коли посилюється контакт з інфекційними агентами і відбувається становлення імунітету. До настання статевої зрілості ріст мигдаликів припиняється.
Ротова частина глотки розташована у новонароджених вище, ніж у дорослих, на рівні І- ІІ шийних хребців, гортанна частина глотки відповідає II—III шийним хребцям. Глоткові залози виробляють тільки слизовий секрет, після року в них з'являються серозні елементи.
Стравохід (оеsophagus) - починається на рівні VI шийного хребця і на рівні XI грудного хребця зліва переходить у шлунок. Виділяють три частини стравоходу: шийну (раrs cervicalis), черевну (раrs abdominalis), грудну (раrs thoraciса).
Шийна частина знаходиться на рівні VI шийного грудного хребця до І грудного хребця. З кожного боку стравоходу розташовується поворотний гортанний нерв та загальна сонна артерія, спереду - трахея а позаду - хребці.
Грудна частина стравоходу розташована у верхньому і задньому середостінні. На рівні IV грудного хребця стравохід проходить позаду лівого головного бронха, прилягає до задньої поверхні дуги аорти, лягає в задньому середостінні біля правої стінки низхідної аорти. Таким чином, аорта розміщується зліва. Стравохід - справа.
Черевна частина стравоходу найкоротша, прилягає до задньої поверхні лівої частини печінки.
Стінка стравоходу має зовнішню сполучнотканинну оболонку (tunica adventitia), м'язо-
ву (tunica muscularis) і слизову ((tunica mucosa).
Просвіт стравоходу має ряди звужень і розширень, що слід враховувати під час діагностики різних патологічних станів.
Анатомічні звуження: 1) глоткове - у місці переходу глотки у стравохід, позаду від пластинки перснеподібного хряща (VI шийний хребець); 2) бронхіальне - на рівні роздвоєння трахеї, у місці перехрещення з лівим головним бронхом (IV грудний хребець): 3) діафрагмове - у місці проходження стравоходу через діафрагму.
Фізіологічні звуження, що є тільки у живої людини: 1)аортальне - в місці перехрещення стравоходу з грудною частиною аорти (VII - IX грудних хребців); 2) кардіальне - в місці переходу стравоходу в шлунок (XI грудний хребець).
Стравохід у новнароджених має довжину 11-16 см, до 1 року збільшується до 18 см, до 3 років досягає 21 см, у дорослих 25 см. Практично важливо знати відстань від альвеолярних (зубних) дуг до входу в шлунок; цей розмір складає у новонароджених 16-20 см, у ранньому дитинстві 22-25 см, у першому періоді дитинства 26-29 см, у другому періоді дитинства 27-34 см, у дорослих 40-42 см. На таку відстань, додавши до неї 3,5 см, треба просувати зонд, щоб він потрапив у шлунок.
У новонароджених відмічається більш високий початок стравоходу на рівні хряща між Ш-м і ІУ-м шийними хребцями. У віці 2 років верхня межа стравоходу опускається до IV-V хребців, а до 12 років встановлюється на тому ж рівні, як у дорослого, тобто на висоті УІ-УІІ шийних хребців. Нижній кінець стравоходу у всіх вікових групах відповідає X- XI грудним хребцям.
Форма стравоходу у новонароджених веретеноподібна з невеликим звуженням у шийній частині. Друге звуження знаходиться в місці пересічення стравоходу лівим бронхом. Діафрагмальне звуження у маленьких дітей відсутнє чи слабо виражене. Діаметр просвіту стравоходу на рівні звужень складає у новонароджених 4-9 мм, а у ранньому дитинстві 12-15 мм, у другому періоді дитинства він досягає 13-18 мм.
До другого дитинства стравохід пухко з'єднаний з оточуючими органами і легко зміщується. Слизова оболонка його дуже ніжна, має багаточисленні розгалужені трубчасті залози. М'язова оболонка стравоходу у новонароджених і дітей молодших вікових груп тонка. Розвиток м'язів продовжується до 13-14 років.
5.Рекомендована література.
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 32-48.
2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 21-33.
3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 254-268.
4.Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 43-63.
6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.
1.Топографія, будова, функції глотки?
2.Топографія, будова, функції стравоходу?
3.Що таке голотопія, синтопія, скелетотопія органу? Дайте визначення цих термінів?
4.Які Ви знаєте аномалії розвитку глотки, стравоходу?
Б. Ситуаційні задачі:
1.Хворий 18 років, звернувся до лікарні із скаргами на шум та больові відчуття у вусі. Діагностовано гостре респіраторне захворювання, отит. Крізь який отвір глотки інфекція потрапила до барабанної порожнини та викликала її запалення?
A. Барабанний отвір слухової труби. B. Глотковий отвір слухової труби.* C. Хоани.
D. Зів.
E. Вхід до гортані.
2.У дитини 8 років на рівні 10 грудного хребця рентгеноскопічно виявлено стороннє тіло стравоходу. В ділянці якого стравохідного звуження зупинилось стороннє тіло?
A. Діафрагмальне звуження.* B. Глоткове звуження.
C. Бронхіальне звуження. D. Аортальне звуження.
E. Абдомінальне звуження.
3.При захворюванні на рак одного із органів грудної порожнини, пухлина метастазує дуже швидко, оскільки лімфа від цього органу частіше всього відтікає одразу в грудну протоку, який це орган?
A. Вилочкова залоза. B. Серце.
C. Легені. D. Трахея.
E. Стравохід.*
4.Пацієнт помилково випив розчин оцтової кислоти. Яка оболонка стравоходу зазнала найбільших пошкоджень?
A*слизова
B.м‘язова
C. серозна
D. еластична мембрана
E. м‘язова і серозна 5. У дітей часто можна спостерігати затруднене носове дихання, яке пов‘язане з надмір-
ним розвитком лімфоїдної тканини слизової оболонки глотки. Розростання яких мигдаликів може спричинити це явище?
A* Tonsilla pharyngea
B. Tonsilla palatina
C. Tonsilla lingualis
D. Tonsilla tubaria
E. Усіх названих мигдаликів
6.Під час огляду хлопчика 5 років, лікар відмітив, що дитина дихає через рот. За допомогою додаткових методів дослідження було встановлено збільшення розмірів одного з мигдаликів лімфоепітеліального глоткового кільця. Який це мигдалик?
A *Глотковий B.Язиковий C . Трубний
D . Піднебінний E . Гортанний
7.Хворого госпіталізовано до лікарні з виразкою стравоходу. Через деякий час у хворого з‘явилися симптоми запалення очеревини. В якій частині стравоходу відбулася перфорація стравоходу?
A.* Черевній. B. Грудній. C. Шийній. D. Шлунковій. E. |
Глотковій. |
Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
Знання анатомії шлунку, їх топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії), необхідно студентам для вивчення топографічної анатомії, невідкладної хірургії, пропедевтики внутрішніх хвороб, дитячих хвороб.
2. Навчальні цілі.
Мати уявлення про будову шлунку. Знати:
-топографію шлунку;
-частини шлунку;
-будову стінок шлунку; Вміти показувати:
-частини шлунку;
-зв'язки шлунка;
-шлункові поля, шлункові ямочки і поперечні, косі та повздовжні м'язи.
На препаратах, муляжах, таблицях вивчити будову шлунку. Визначити топографію та функції.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
-з курсу біології: філогенез травної системи;
-з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
4. Зміст теми заняття.
Шлунок (ventriculus) розташований у верхній частині черевної порожнини під ді-
афрагмою. Три четверті шлунка розміщуються в лівій підреберній ділянці, одна четверта - в надчеревній ділянці (еріgastrium). Скелетотопія: кардіальний отвір розташований на рівні VI грудного хребця зліва; воротний отвір - на рівні правого краю XII грудного хребця. Дно шлунка - в п'ятому лівому міжреберному просторі на 1,5 см до середини середньоключичної лінії. Мала кривизна розташовується на рівні мечеподібного відростка грудини. Велика кривизна може змінювати своє положення, в залежності від наповнення шлунка: у разі нормального наповнення шлунка - розташована на рівні другого поперекового хребця. Синтопія: кардією, дном і частково передньою стінкою шлунок прилягає до діафрагми; до малої кривизни воротної частини прилягає ліва частина печінки, зліва від дна шлунка розміщена селезінка. Частина передньої частини шлунка прилягає до передньої черевної стінки. Позаду від шлунка розмішена серцева сумка, підшлункова залоза, верхній кінець лівої нирки з лівою наднирковою залозою. Черевна частина аорти. Знизу і дещо ззаду розміщується поперечна ободова кишка.
Шлунок має такі частини: кардіальна (раrs саrdiaca), тіло (соrрus gastricum), дно
(fundus gastricum), воротарна (раrs pilorica),.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок: серозної, слизової, м‘язової. Серозна оболонка (tuniса serosa) - це нутрощева очеревина, яка покриває шлунок з усіх боків, за винятком вузьких смужок на малій і великій кривизнах. Між шарами нутрощевої очеревини розташовані судини та нерви, які йдуть до шлунка. Недостатньо розвинений підсерозний прошарок (telа subserosa) відділяє серозну оболонку від м'язової. М'язова оболонка (tuniса muscularis) - утворена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин. Зовнішній, повздовжній шар м'язової оболонки (stratum longitudinale) є продовженням однойменного шару стравоходу. Середній, коловий шар м'язової оболонки (stratum circulare) є продовження однотипних клітин стравоходу, а в ділянці воротаря значне потовщення - м'яз - замикач (m. Sphincter руlorius). Внутрішній шар м'язової оболонки - косі волокна (fibrae obliguae), які йдуть по передній і задній стінках шлунка.
Підслизовий прошарок (tela submucosa) досить товстий, завдяки цьому слизова оболонка збирається в складки. Слизова оболонка (tunіса mucosa) покрита одношаровим стовпчастим епітелієм. Слизова оболонка шлунка утворює шлункові поля (аrіае gastrісае). На поверхні цих полів є шлункові ямочки (foveolae gastrісае), в якій відкриваються численні шлункові залози (glandulae gastrісае), що виділяють шлунковий сік для хімічного оброблення їжі.
Зв'язки шлунка утворені двома шарами нутрощевої очеревини, яка переходить із сусідніх органів. Зв‘язки шлунка:
1.печінково-шлункова зв'язка (lig. hepatogastricum);
2.шлунково-діафрагмова (lig. gastrophenicum);
3.шлунково-селезінкова (lig. gastrosplenicum);
4.шлунково-ободово-кишкова (lig. gastro colicum).
У живої людини виділяють три основні форми шлунка, залежно від конституції. У людей брахіморфного типу - шлунок має форму рога. Людям мезоморфного типу властива форма шлунку у вигляді рибальського гачка. У людей доліхоморфного типу - шлунок має форму панчохи.
Шлунок у новонародженого заповнений меконієм. Після виділення меконію стінки органу спадаються, і він стає циліндричним. У грудному віці вхід у шлунок широкий, тому у маленьких дітей часто буває зригування. Дно шлунка розвинене слабо, воротарна частина, напроти, має відносно більшу довжину, ніж у дорослого.
Топографія шлунка у новонароджених і в грудному віці характеризується тим, що орган розташований високо і не стикається з черевною стінкою. В цьому періоді вже відмічаються індивідуальні відмінності положення шлунка: у одних дітей він розташований вертикально, у других займає більш поперечне положення. У віці 2-3 років шлунок знову розташовується більш вертикально. Після 7-8 років форма і топографія шлунка відповідає таким у дорослого.
Місткість шлунка новонародженого при заповненні на трупі складає 30 см3, до кінця року вона збільшується до 250-300 см3, а у дитини 3 років досягає 575-680 см3, тобто майже половини місткості шлунка дорослого (1200-1600 см3). Фізіологічна ємність шлунка новонародженого не перевищує 7 см3, а першу добу вона подвоюється, а до кінця періоду новонароджуваності збільшується в 11 разів і стає рівною 80 см3 .
Стінки шлунка до часу народження не зовсім диференційовані. Слизова оболонка утворює небагаточисельні складки. Поверхня слизової складає 40-50 см2; в постнатальному житті вона збільшується до 750 см2, тобто у 15-20 разів. Число шлункових ямочок, в які відкриваються залози, у новонародженого дорівнює 200 тисячам, у дорослого збільшується до 5 мільйонів. Шлункові залози до 2,5 років не виробляють соляної кислоти. М'язова оболонка шлунка у новонароджених утворена переважно коловими волокнами. Добре виражений сфінктер воротаря. У новонароджених спостерігається іноді судомне скорочення воротаря - пілороспазм. При цьому воротар гіпертрофується. Сильно виражений пілороспазм призводить до частого блювання, виснаженню дитини і потребує хірургічно-
го втручання. 5. Рекомендована література.
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 32-48.
2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 21-33.
3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 254-268.
4.Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 43-63.
6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.
1.Топографія, будова, функції шлунку?
2.Що таке голотопія, синтопія, скелетотопія органу? Дайте визначення цих термінів?
3.Які Ви знаєте аномалії розвитку шлунку?
Б. Ситуаційні задачі:
1.Лікар – рентгенолог при обстеженні шлунка в нормі обов'язково повинен побачити під лівим куполом діафрагми:
А. газовий пухир шлунка; * В. велику кривизну шлунка; С. малу кривизну шлунка;
D. воротарну частину шлунка;
E. цибулину дванадцятипалої кишки.
2.У хворого при обстежені виявлено пухлину, яка знаходиться у вході стравоходу в шлунок. Яка частина шлунку пошкоджена?
A. pars cardіаса; *
B. fundus;
C. раrs руlоrіса;
D. fоrnіх;
E. соrрus ventriculi.
3.У хворого 22-х років під час операції виявлен наскрізний отвір діаметром 3 мм на передній стінці шлунка в середній третині, ближче до малої кривизни. Яка частина шлу-
нка ймовірніше всього уражена?
А *Corpus
B.Fundus
C.Pars cardiaca
D. Pars pylorika
E. Antrum pyloricum
4. При обстеженні жінки 73 років виявлена пухлина черевної порожнини, яка проектується в надчеревній ділянці живота. Який орган вірогідно ушкоджений?
A. * ventriculus [ gaster ] B. intestinum tenue C. hepar D. lien E. ren
5. У хворого 42 років з циліндричною грудною кліткою проводилось рентгенологічне дослідження шлунка. Яка форма шлунка буде визначена?
A. Шлунок у формі панчохи B.Шлунок у формі рогу
C. *Шлунок у формі гачка D.Шлунок у формі видовженого гачка E.Видовжений шлунок.
6. Чоловікові 37 років, брахіморфного типу конституції тіла людини проводилося рентгенологічне дослідження шлунка. Яка форма шлунка була визначена?
A.Шлунок у формі панчохи
B.Шлунок у формі рогу*
C.Шлунок у формі гачка
D.Шлунок у формі видовженого гачка
E. Видовжений шлунок.
7. Під час рентгенологічного дослідження в хворого, 30 років, у вертикальному положенні лікар констатує наявність повітря в шлунку. В якій частині шлунка воно міститься?
A.У тілі.
B.У дні. *
C.У кардіальній.
D.У воротарній.
E.У ділянці малої кривини.
8. У хворого — біль у надчеревній ділянці. Про захворювання яких органів це свідчить?
A.Duodenum, ventriculus. *
B.Intestinum tenue, hepar.
C.Ren, lien.
D.Vesica fellae, colon.
E.Fundus gastricus, colon descendens.
9.При проведенні дуоденального зондування зонд не проходить зі шлунка в дванадцятипалу кишку. У якому відділі шлунка наявна перешкода (пухлина)?
A.У воротарному. *
B.У кардіальному.
C.У ділянці дна шлунка.
D.У ділянці тіла шлунка.
E.У всіх перерахованих ділянках.
Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
Дванадцятипала кишка разом із підшлунковою залозою та печінкою посідає центральне місце у функції травлення. У порожнині дванадцятипалої кишки ферменти підшлункової залози розщеплюють білки, жири, вуглеводи, а жовч сприяє перетравленню жиру всмоктуванню жирних кислот. Крім того жовч підвищує тонус кишок, посилює перистальтику і бере участь у пристінковому травленні, активізує ферменти підшлункової залози. Знання анатомії тонкої кишки, топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії) необхідні студентам для вивчення фізіології, внутрішніх хвороб, інфекційних хвороб, хірургії.
2. Навчальні цілі.
На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію тонкої кишки. Визначити їх функціональне значення.
3.Базовий рівень знань та вмінь:
-з курсу біології: філогенез травної системи;
-з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
-для подальшого вивчення тем.
4.Зміст теми заняття.
Тонка кишка (intestinum tenue) починається від виходу із шлунку і закінчується в місці впадіння її в товсту кишку. Довжина тонкої кишки у живої людини 2,5 - 4, 5 метри, а у мертвої людини 5-7 метрів. Тонку кишку поділяють на три частини: дванадцятипалу, порожню і клубову. Клінічно поділяють тонку кишку на безбрижову (дванадцятипала кишка) та брижову (порожня та клубова кишка).
Дванадцятипала кишка (duodenum) має чотири частини: верxня (раrs superior),
низхідна (раrs descendes), горизонтальну (раrs horisontalis), висхідну (раrs ascendes). Дов-
жина кишки дорослих 25-30см., верхня частина починається від воротаря на рівні XII грудного хребця ампулою (ampulla), а позаду неї розташовується ворітна печінкова вена, спільна жовчна протока, а зверху квадратна частка печінки. Низхідна частина дванадцятипалої кишки починається з верхнього згину (flexura duodeni superior) на рівні І поперекового хребця і опускається вздовж правого краю хребтового стовпа до рівня III поперекового хребця, де різко повертає вліво, утворюючи нижній згин (flexura duodeni inferior). Довжина цієї частини 10 см.
Горизонтальна частина починається від нижнього згину, йде горизонтально вліво і на рівні III поперекового хребця перетинає нижню порожнисту вену. Висхідна частина розташована під головкою і тілом підшлункової залози, на рівні лівого краю на рівні II поперекового хребця і закінчується дванадцятипало-порожньо-кишковим згином (flexura duodenojejunalis). Позаду розташована черевна частина аорти, верхні брижові артерії та вена. До зв'язок дванадцятипалої кишки відносять: печінково-дванадцятипало-кишкова зв'язка (lig. hepatoduodenale) і підвішувальна зв'язка (lig. suspensorium duodeni).
Стінка дванадцятипалої кишки складається з трьох оболонок. Серозна оболонка (tunica serosa) покриває з усіх боків тільки початковій відділ кишки. У серозній оболонці виділяють підсерозний прошарок (telа subserosa). М'язова оболонка (tuniса muscularis) має повздовжній та коловий шари непосмугованих м'язових волокон. Слизова оболонка (tuniса mucosа) покрита одношаровим призматичним епітелієм і утворює колові та напівколові зморшки (рlісае circulares). Поверхня слизової
оболонки має кільцеподібні вигини, які називаються кишковими ворсинками (villi intestinales), завдовжки 0,2-1,2 мм, що збільшують всмоктувальну і видільну площу.
Деякі відмінності в будові порожньої та клубової кишок. У початкових відділах брижової частини тонкої кишки процес травлення відбувається швидше та інтенсивніше. Порожня кишка має ширший діаметр, стінка її товща, слизова оболонка має більш щільно розташовані зморшки, ворсинок, більше кровоносних судин на одиницю площі стінки кишки. Клубова кишка вужче, стінка її тонша, слизова оболонка має менші за розміром зморшки, ворсинок менше, кровопостачання гірше. В слизовій оболонці порожньої кишки розташовані поодинокі лімфатичні вузлики, а в клубовій кишці скупчення лімфатичних вузликів (Пейєроові бляшки).
Тонка кишка у новонароджених і дітей раннього віку відносно довша, ніж у дорослих, що пов'язано з великою потребою дитячого організму у живленні. За даними Б.С.Лебедь, довжина тонкої кишки у новонародженого складає біля 3 м і відноситься до довжини тіла як 5,4:1. На першому році життя продовжується швидкий ріст тонкої кишки, і її відношення до довжини тіла досягає 5,7:1. Інтенсивний розвиток тонкої кишки продовжується до З років, після чого ріст її гальмується. Нове прискорення росту органа відбувається між 10 і 15 роками.
Дванадцятипала кишка у новонародженого має довжину 7,5-10 см. її початкова і кінцева частини лежать на рівні 1-го поперекового хребця. Форма кишки частіше всього кільцеподібна, вигини слабо виражені і формуються після шести місяців. Положення кишки залежить від наповнення шлунка: при порожньому шлунку вона розташовується поперечно, при наповненому шлунку вона повертається, наближуючись до сагітальної площини. З віком відбувається зміщення нижньої межі дванадцятипалої кишки до 2-го поперекового хребця у 7років і 3-го поперекового хребця у 12 років. Форма кишки по мірі її росту стає більш мінливою.
Порожня і клубова кишки складають біля 4/5 довжини всього травного тракту. У новонароджених вони займають більш обмежений простір, так як верхня половина черевної порожнини зайнята печінкою, а в нижній її відділ виступають тазові органи. Брижа тонкої кишки у новонароджених і дітей раннього віку коротка і петлі кишок розташовуються відносно високо. З подовженням брижі і опусканням тазових нутрощів тонка кишка переміщується в підчерев'я.
Будова стінок тонкої кишки у новонароджених характеризується тим, що складки і ворсинки слизової оболонки розвинені слабо. Колові складки є тільки в початковій частині порожньої кишки і відсутні в клубовій кишці. М'язова оболонка до шести місяців має таку ж товщину, як і слизова оболонка, тоді як в наступні вікові періоди вона товща за слизову оболонку.
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.48-67.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.33-46.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 268-281. 4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 64-81.
6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.
1. Розкажіть про особливості розвитку тонкої кишки;
2. Опишіть топографію тонкої кишки.
3. Назвіть відділи тонкої кишки.
4. Розказати функції тонкої кишки.
5. На які відділи поділяється брижова частина тонкої кишки? 6. Покажіть на препараті корінь брижі тонкої кишки.
7. Розкажіть будову стінки тонкої кишки.
8. Назвіть особливості будови слизової оболонки тонкої кишки.
9. Назвіть відмінності будови порожньої і клубової кишок.
В. Ситуаційні задачі:
1. У хворого підозра на пухлину великого сосочка 12-палої кишки. В якому відділі 12палої кишки локалізується дана патологія?
А. Низхідна частина * В. Верхня частина
С. Горизонтальна частина D. Висхідна частина
Е. Ампула