Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед
.pdf2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –
С. 23-38.
-додаткова
1.Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-
2.Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.
Тема 7. Кістки гомілки та стопи. Будова, аномалії розвитку Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Кістки нижньої кінцівки виконують головну опорну і рухові функції, тому вони більш масивні і міцні. Стопа з її склепіннями слугує амортизатором, як вигини хребтового стовпа і суглобові диски.
2.Навчальні цілі. Вивчити будову кісток гомілки і стопи. Показати відділи стопи.Уміти називати і показувати елементи рельєфу кісток, вікові особливості
3.Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток вільної нижньої кінцівки.
4. Зміст теми заняття. Великогомілкова кістка (tibia). Орієнтування кіст-
ки в просторі: найгостріший край (передній) і горбистість спрямувати вперед, виростки - вверх,кісточку на нижньому кінці - медіально. Основні анатомічні утвори великогомілкової кістки: медіальний виросток - condylus mediаlis; латеральний виросток - condylus lateralis; верхня суглобова поверхня - fades articulаris superior; міжвиросткове підвищення - eminentia intercondylaris; тіло великогомілкової кістки - corpus tibiae; горбистість великогомілкової кіст-
ки – tuberositas tibiae; передній край - margo anterior; медіальна кісточка - malleolus mediаlis; малогомілкова вирізка - incisura fibulаris; нижня суглобова поверхня - faсіes articulаris inferior.
Малогомілкова кістка (fibula). Орієнтування кістки в просторі: головку спрямувати вверх, кісточку вниз, ямку кісточки - назад. Основні анатомічні утвори малогомілкової кістки: головка малогомілкової кістки - caput fibulae; тіло малогомілкової кістки - corpus fibulae; латеральна кісточка - malleolus lateralis; ямка латеральної кісточки - fossa malleoli lateralis
Кістки стопи - ossa pedis
І. Кістки заплесна - ossa tarsi. надп'яткова кістка – talus; блок надп'яткової кістки - trochlea tali; п'яткова кістка – calcaneus; човноподібна кістка - оs naviculаre; медіальна клиноподібна кістка – оs cuneiforme теdiаle; проміжна клиноподібна кістка - оs cuneiforme intermedium; латеральна клиноподібна кістка - оs cuneiforme laterale; кубоподібна кістка - оs cuboideum. Орієнтування кісток заплесна у просторі: блок надп'яткової кістки спрямувати вверх, головку - вперед, п'яткову кістку розмістити під надп'ятковою, човноподібну кістку приєднати до головки надп'яткової кістки, спереду попередніх кісток по-
ставити медіальну, проміжну та латеральну клиноподібні кістки, кубоподібну кістку розмістити латеральні-ше від клиноподібних.
II. Плеснові кістки - ossa metatarsi s. metatarsаlia
Плеснових кісток є п'ять. Перша плеснова кістка- os metatarsаle primum має на основі бобоподібну поверхню, друга - os metatarsаle secundum- рівнобедрений трикутник, третя - os metatarsаle tertium- гострий трикутник, четверта - os metatarsаle qudrtum -прямокутник, п'ята - os metatarsаle quintum - горбис-
тість.
III. Фаланги пальців - phalanges digitorum. Проксимальна фаланга - phalanx proximаlis; середня фаланга - phalanx media; дистальна фаланга – phalanx distаlis. Проксимальна фаланга має на основі ямку, середня – дві ямки, дистальна - горбистість.
Особливості дитячого віку. Великогомілкова кістка розвивається з основного діафізарного ядра окостеніння і 3-х вторинних (епіфізарних). Зрощення диафиза і епіфізу відбувається в краниально-каудальном напрямі і закінчується в 17-18 років. Відсутність верхнього і нижнего епіфізарних ядер окостеніння говорить про недоношеність плоду.
Малогомілкова кістка розвивається з 3-х ядер окостеніння (1 основне діафізарне і 2 вторинних епіфізарних). Зрощення епіфізів з диафизом відбувається в 15 - 17 років.
Стопа у новонароджених і дітей раннього віку знаходиться в напівсупінованому положенні. Коли дитина починає ходити, вона спирається переважно на медіальну сторону стопи. Зведення стопи формується протягом перших двох років життя у зв'язку з розвитком опорної функції і зміцненням зв'язкового апарату. Кожна кістка передплесна стопи має по 1 крапці окостеніння, які з'являються в різні періоди: починаючи з 5-6 місяця внутріутробного розвитку (кістка п'яти) і закінчується до 3-5 років постнатального періоду. Кістка п'яти має 2 ядра окостеніння, і її частини зростаються лише в 16-20 років.
У плеснових кістках і фалангах пальців основні точки окостеніння з'являються починаючи з 2,5 місяців внутріутробного розвитку, а вторинні в 3-4 роки. Зрощення діафізів з епіфізами відбувається в 15-20 років при розвитку додаткових точок окостеніння передплесна і сесамоподібних кісток.
Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю:
1.. Назвати відділи нижніх кінцівок.
2.Назвати анатомічні утвори великогомілкової кістки.
3.Назвати анатомічні утвори малогомілкової кістки.
4.Назвати кістки заплесна.
5.Назвати кістки плесна.
6.Назвати кістки пальців.
7.Як відрізнити праві кістки гомілки від лівих.
8.Назвати варіанти розвитку й аномалії кісток нижніх кінцівок. Б. Ситуаційні задачі.
1.Після зіштовхнення двох автомобілів у одного з водіїв відзначається деформація у середній третині лівої гомілки, сильний біль, особливо при спробі
рухати лівою гомілкою. З рани виступають кінці кістки тригранного січення, посилюється крововтрата. Яка кістка може бути пошкоджена?
A*Великогомілкова кістка B Малогомілкова кістка
C Стегнова кістка
DНаколінок
EНадп‘яткова кістка
2. У пострадавшего травма в результате прямого удара по внутренней поверхности средней трети голени. Перелом какого анатомического образования наиболее вероятен?
A*Диафиз большеберцовой кости
B Дистальный эпифиз малоберцовой кости
C Дистальный эпифиз большеберцовой кости
D Проксимальный эпифиз большеберцовой кости E Проксимальный эпифиз малоберцовой кости
Рекомендована література.
-основна
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.
2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –
С. 23-38.
-додаткова
1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.
Тема 8. Кістки черепа: лобна, тім’яна, потилична. Особливості розвитку, будови, аномалії.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Покривні кістки черепа утворюють склепіння для головного мозку. Вони міцні, містять диплоітичні вени, за розвитком первинні. Мають чітко виражені вікові особливості, зустрічаються аномалії розвитку, які лікар повинен своєчасно виявити і прийняти невідкладні міри для їх ліквідації.
2.Навчальні цілі. Знати будову типових покривних кісток черепа. Уміти називати і показувати частини й елементи рельєфу потиличної, тім'яної і лобової кісток.
3.Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток черепа.
4. Зміст теми заняття. Кістки голови, або череп (ossa capitis, s. cranium)
Череп поділяється на дві частини: мозковий череп (пеиrо-cranium) і вісцеральний, або лицевий череп {cranium viscerale).
Кістки мозкового черепа. Лобова кістка (os frontale). Орієнтування кістки у просторі: орбітальні частини розмістити у горизонтальній площині, лобову луску спрямувати вверх у фронтальній площині (випуклою поверхнею назовні). Лобова кістка складається з 4-х частин: носова частина, дві орбітальні частини і лобова луска; має повітряну пазуху. Основні анатомічні утвори лобової кістки: носова частина - pars nasаlis; носова ость - spina nasаlis; решітчаста вирізка- incisura ethmoidаlis; лобова пазуха - sinus frontalis; орбітальна частина - pars orbitаlis; ямка слізної залози - fossa glаndulae lacrimаlis; блоко-
ва ямка - fovea trochlearis; лобова луска - squama frontalis; зовнішня поверхня
- faсіes externa; лобовий горб - tuber frontаle; надбрівна дуга - аrcus superciliаris; надперенісся – glabella; надорбітальний край - margo supraorbitаlis; надорбітальний отвір (вирізка) - foramen (incisura) supraorbitаle; внутрішня поверхня - faсіes interna; борозна верхньої сагіталь-
ної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; сліпий отвір - foramen cecum; ви-
скова поверхня - faсіes temporalis; вискова лінія - linea temporalis; виличний відросток - processus zygomаticus.
Тім'яна кістка (оs parietаle)
Орієнтування кістки в просторі: лусковий край (ввігнутий) спрямувати вниз, потиличний (заокруглений) - назад, кістку наблизити до сагітальної площини випуклою поверхнею назовні. Тім'яна кістка має 4 краї, 4 кути і 2 поверхні.
Основні анатомічні утвори тім'яної кістки: лобовий край - mаrgo frontalis;
потиличний край - mаrgo occipitalis; лусковий край - mаrgo squamosus; сагітальний край - mаrgo sagitаlis; лобовий кут - аngulus frontalis; потиличний кут - аngulus occipitalis; клиноподібний кут - аngulus sphenoidаis соскоподіб-
ний кут - аngulus mastoideus; зовнішня поверхня - faсіes externa; верхня ви-
скова лінія - linea temporalis superior; нижня вискова лінія - linea temporalis inferior; внутрішня поверхня - faсіes interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; артеріальні борозни - sulci arteriosi; тім'яний отвір - foramen parietаle.
Потилична кістка (os occipitаle). Орієнтування кістки в просторі: великий отвір розмістити у горизонтальній площині, потиличну луску спрямувати назад і вверх. Потилична кістка складається з 4-х частин: основна частина, дві латеральні частини і потилична луска. Основні анатомічні утвори потиличної кістки: великий (потиличний) отвір - foramen magnum; основна частина - pars basilаris; горловий горбок - tuberculum pharyngeum; схил – clivus; латеральна частина - pars lateralis; потиличний виросток - condylus occipitalis; виростко-
ва ямка (канал) - fossa (canаlis) condylаris; під'язиковий канал - canаlis hypoglossаlis; яремний відросток - processus jugulаris; яремна вирізка - incisura jugulаris; потилична луска - squama occipitalis; зовнішній потилич-
ний виступ - protuberаntia occipitalis externa; нижня каркова лінія - linea nuchаlis inferior; верхня каркова лінія - linea nuchalis superior; найвища каркова лінія - linea nuchаlis suprema; хрестоподібне підвищення - eminentia cruciformis; внутрішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis interna;
борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна
поперечної пазухи - sulcus sinus transverse; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei.
Особливості дитячого віку: Лобова кістка розвивається за типом перетинкових кісток з двох ядер окостеніння, причому кістка розвивається з двох половин, процес зрощення яких починається на 6-му місяці внутріутробного життя і закінчується на 3-му році. Повністю лобовий шов зникає до 7-8 років. Лобові пазухи виникають за допомогою резорбції кістки за рахунок проникнення в лобову кістку передніх осередків ґратчастої кістки. У новонароджених добре виражені лобові горби. Тім'яні кістки розвиваються за типом перетинкових кісток. Виниклі точки окостеніння формують до моменту народження сильно розвинені тім'яні горби. Краї кісток тривалий час не сполучені швами, на межі з лобовою, потиличною і скроневими кістками утворюються джерельця. Скроневі лінії відсутні. Потилична кістка розвивається змішаним способом; велика частина її луски (ділянка, розташована вище за борозну поперечного синуса) костеніє безпосередньо на основі мезенхіми (первинна, або перетинкова кістка), а решта частин - енходрально (вторинна кістка). Ядра окостеніння хрящової тканини з'являються в колі великого потиличного отвору (основна і бічні частини) і одночасно в трьох ділянках луски. На місці переходу хрящової і перетинкової частин луски до 8 місяця внутріутробного розвитку існує глибока вирізка, що іноді зберігається до 3-х, - 4-х - літнього віку. У новонародженого потилична кістка складається з чотирьох ділянок, розділених хрящовими пластинками, які зростаються у віці 2-х - 4-х років. У подальшому відбувається зрощення і окостеніння частин, яке закінчується до 20 років.
Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю:
1.Що Ви знаєте про розвиток черепа, чому він поділяється на мозковий та лицевий?
2.Яку будову мають плоскі кістки черепа?
3.Ваша тактика при травматичному ушкодженні склепіння черепа?
4.Будова лобової кістки, пазухи?
5.Будова потиличної кістки?
6.Будова тім‘яної кістки?
7.Аномалії розвитку кісток склепіння черепа?
Б. Ситуаційні задачі.
1. При обстеженні у пацієнта було виявлено аномальний розвиток однієї з кісток черепа. При цьому були відзначені наступні симптоми: виділялася тім‘яна кістка трикутної форми, мале місце злиття потиличної кістки з 1 шийним хребцем. Навколо кістки спостерігались додаткові кістки черепа – кістки швів. Аномалія розвитку якої кістки, вірогідніше, має місце?
А. Os temporale. В. Os parietale. С. *Os occipitale.
D. Os frontale.
E. Os sphenoidale.
2.Після звільнення з під завалу у постраждалого відзначається затемнення свідомості, багато підшкірних крововиливів на голові та шиї, дрібні рани на обличчі. У задньо-верхніх відділах голови скальпована рана та різка деформація контурів голови. Які кістки можуть бути пошкоджені?
A*Тім'яна та потилична кістка
B Клиновидна кістка та нижня щелепа C Лобна та носові кістки
D Скронева кістка та верхня щелепа E Вилична кістка та слізна кістка
3.У потерпілого є травма м'яких тканин та тім'яних кісток в області стрілоподібного шва, яка супроводжується сильною кровотечею? Яке з утворень вірогідно ушкоджено?
A* Sinus sagittalis superior. B Sinus petrosus superior.
C Sinus rectus.
D Sinus sagittalis inferior. E Sinus transversus.
4.Внаслідок травми голови у потерпілого виявлено пошкодження правого виростка потиличної кістки. Яка частина потиличної кістки пошкоджена?
A* Латеральна B Луска
C Основна
D Яремний відросток E Потиличний отвір
Рекомендована література.
-основна
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.
2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –
С. 23-38.
-додаткова
1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.
Тема 9. Кістки черепа: клиноподібна та ґратчаста Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Знання будови кісток мозкового черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.
2.Навчальні цілі. Знати будову кісток черепа. Уміти називати і показувати частини й елементи рельєфу клиноподібна та ґратчаста
3.Базовий рівень знань та вмінь:
-з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток черепа.
4. Зміст теми заняття. Клиноподібна кістка (оs sphenoidale)
Орієнтування кістки у просторі: малі крила розмістити спереду, крилоподібні відростки спрямувати вертикально вниз. Клиноподібна кістка складається з тіла, малих і великих крил та крилоподібних відростків; має повітряну пазуху. Основні анатомічні утвори клиноподібної кістки: тіло – corpus; турецьке сідло - sella turcica; гіпофізіальна ямка - fossa hypophysiаlis; спинка сідла - dorsum sеllae; передперехресна борозна - sulcus praechiasmаtis; сонна борозна
-sulcus caroticus; клиноподібний гребінь - crista sphenoidаlis; клиноподібна раковина - concha sphenoidаlis; клиноподібна пазуха - sinus sphenoidаlis; мале крило - аla minor; зоровий канал - canаlis opticus; верхня орбітальна щілина - fissura orbitаlis superior; велике крило - аla major; мозкова поверхня - faсіes cerebrаlis; вискова поверхня - faсіes temporalis; орбітальна поверхня - faсіes orbitаlis; верхньощелепна поверхня - faсіes maxillаris; підвисковий гребінь -
crista infratemporаlis; круглий отвір -: foramen rotundum; Овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; крилоподібний відросток - processus pterygoideus; латеральна пластинка - lamina lateralis; медіальна пластинка - lamina mediаlis; крилоподібна ямка - fossa pterygoidea; човноподібна ямка - fossa scaphoidea; крилоподібний канал - canаlis pterygoideus;
крилоподібна вирізка - incisura pterygoidea.
Решітчаста кістка (оs ethmoidаle). Орієнтування кістки у просторі: решітчаста пластинка (пластинка з отворами) знаходиться у горизонтальній площині, півнячий гребінь спрямувати вперед і вверх. Решітчаста кістка складається з горизонтальної решітчастої пластинки і перпендикулярної пластинки, до яких приєднується комплекс повітряних решітчастих комірок, що утворюють решітчастий лабіринт. Основні анатомічні утвори решітчастої кістки: решітчаста пластинка - lamina cribrosa; півнячий гребінь - crista gаlli; перпендикулярна пластинка - lamina perpendiculаris; решітчастий лабіринт - labyrinthus ethmoidаlis; решітчасті комірки - cellulae ethmoidаles; орбітальна пластинка - lamina orbitаlis; решітчасті отвори - foramina ethmoidаlia; верхня носова раковина - concha nasаlis superior; середня носова раковина - concha nasаlis media.
Особливості дитячого віку: Ґратчаста кістка розвивається за типом хрящової носової капсули. Ядра окостеніння виникають на 4-му - 5-м місяцях внутріутробного життя послідовно в області носових раковин, ґратчастої пластинки, потім в інших частинах. Перпендикулярна пластинка при народженні хрящова і костеніє до 6 - 8 років. Ґратчасті осередки виявляються сформованими до 3-м рокам.
Основна кістка розвивається на хрящовій основі з окремих ядер окостеніння. Спочатку утворюється з двох частин (підстави і передньої частини основної кістки), в кожній їх яких є свої ядра окостеніння, що з'являються в різні терміни до 3-4-го місяця внутріутробного розвитку. Окремі структури кі-
стки зростаються між собою і з тілом кістки протягом четвертого-шестого місяців внутріутробного життя. Окостеніння продовжується і в постнатальному періоді до остаточного формування черепа. Пазуха основної кістки також формується в основному після народження: у новонароджених вона представлена незначними випинаннями слизистої оболонки в області формування пазух, які досягають тіла кістки до 8 - 10 років, а в цілому формування пазух протікає до 12 - 15 років.
Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю:
1.Будова клиноподібної кістки?
2.Будова турецького сідла, функціональне значення цього утворення?
3.Будова решітчастої кістки?
4.Чому клиноподібна та решітчаста кістки є повітроносними?
5.Назвіть клінічні терміни запалення пазух клиноподібної та решітчастої кісток?
Б. Ситуаційні задачі.
1.Хвора 45 років після падіння на лід потрапила в нейрохірургічне відділення. Після обстеження був встановлений діагноз «перелом основи черепа». На R-граммі лінія перелому пройшла через foramen rotundum, sulcus chiasmaticus. Яка кістка пошкоджена?
А. os occipitale. В. os parietale. С. os frontale.
D. *os sphenoidale. E. os ethmoidale.
2.У клініку потрапив чоловік 36 років після автокатастрофи. На R-граммі видно перелом носової перетинки у верхньої треті. Яка кістка, вірогідніше, ушкоджена?
A. потилична кістка. B. скронева кістка. C. тім‘яна кістка.
D. верхня щелепа.
E. *решітчаста кістка.
3.Внаслідок пухлини гіпофіза при рентгенографії виявлено руйнування і збільшення ямки турецького сідла. Яка кісткова порожнина при цьому вражена?
A*Пазуха клиновидної кістки B Сонний канал.
C Зоровий канал.
D Барабанна порожнина. E . Лицевий канал.
4.При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збіль-
шення |
порожнини турецького сідла витончення передніх нахилених від- |
ростків, |
руйнування різних ділянок турецького сідла. Пухлина якої ендок- |
ринної залози може спричинити таке руйнування кісток?
A*Гіпофіз
BВилочкова залоза
CЕпіфіз
DЩитовидної залози
EНаднирники
5.При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збільшення турецького сідла і деструкція окремих його ділянок. Пухлинне розростання якого анатомічного утвору може спричинити таке руйнування кістки? A*Гіпофізу
B Епіфізу
C Зорового горба
D Чотиригорбового тіла E Колінчастих тіл
6.У хворого гнойне запалення клиноподібної пазухи. В яку частину носової порожнини витікає гній?
A*Meatus nasi superior B Meatus nasi communis C Meatus nasi medius
D Meatus nasi inferior E -
Рекомендована література.
-основна
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.
2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –
С. 23-38.
-додаткова
1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.
Тема 10. 11. Кістки черепа. Скронева кістка: особливості будови, розвиток, частини. Канали та канальні скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки. Аномалії розвитку скроневої кістки.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Знання будови кісток мозкового черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.
2.Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках особливості будови скроневої кістки, канали, щілини, стінки барабанної порожнини.
3.Базовий рівень знань та вмінь:
-з курсу біології: філогенез кісткової системи;
-з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;
-для подальшого вивчення тем: орган слуху, вестибулярний орган.
4. Зміст теми заняття. Вискова (скронева) кістка (оs temporаle). Орієнту-
вання кістки в просторі: лускову частину спрямувати вверх, виличний відросток - вперед. Вискова кістка складається з трьох частин: барабанна частина, лускова частина і кам'яниста частина. Частини розділені щілинами. У висковій кістці міститься середнє і внутрішнє вухо.
Основні анатомічні утвори вискової кістки: барабанна частина - pars tympаnica; зовнішній слуховий отвір - porus acusticus extemus; зовнішній слуховий хід - meatus acusticus extemus; барабанно-соскоподібна щілина - fissura tympanomastoidea; барабанно-лускова щілина - fissura tympanosquamosa; ка-
м'янисто-барабанна щілина - fissura petrotympаnica; кам'янисто-лускова щілина - fissura petrosquamosa; лускова частина - pars squamosa; вискова поверхня - faсіes temporalis; борозна середньої вискової артерії - sulcus arteriae temporalis mediae; виличний відросток - processus zygomdticus; нижньощеле-
пна ямка - fossa mandibularіs; суглобовий горбок - tuberculum articulаre; моз-
кова поверхня - faсіes cerebrаlis; кам'яниста частина - pars petrosa; соскоподібний відросток - processus mastoideus; соскоподібна вирізка - incisura mastoidea; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; борозна потиличної артерії - sulcus arteriae occipitalis; піраміда – pyrаmis; передня поверхня - faсіes anterior; дах барабанної порожнини - tegmen tympani; трійчасте втиснення - impressio trigemini; верхній край - mаrgo superior; борозна верхньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi superioris; задня поверхня - faсіes posterior; внутрішній слуховий отвір - porus acusticus internus; внутрішній слуховий хід - meatus acusticus internus; задній край - mаrgo posterior; бороз-
на нижньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi inferioris; нижня поверхня - faсіes inferior; яремна ямка - fossa jugulаris; шилоподібний відросток - processus styloideus; шилососкоподібний отвір - foramen stylomastoideum; зо-
внішній сонний отвір - foramen caroticum externum; верхівка піраміди - apex pyramidis; внутрішній сонний отвір - foramen caroticum internum; кам'яниста ямочка - fossula petrosa
Канали вискової кістки:
1.Сонний канал {canаlis caroticus) - починається зовнішнім сонним отвором і закінчується внутрішнім сонним отвором.
2.Лицевий канал (canаlis facialis) - починається у внутрішньому слуховому ході і закінчується у шилососкоподібному отворі. По ходу лицевий канал вигинається, утворюючи колінце лицевого каналу (geniculum canаlis facialis).
3.М'язово-трубний канал (canаlis musculotubаrius) - починається біля верхівки піраміди і направляється в барабанну порожнину; поділяється на два півканали: 1) півканал слухової труби (semicanаlis tubae auditivae); 2) півканал м'яза-натягача барабанної перетинки (semicanаlis musculi tensoris tyтрапі).
4.Соннобарабанні канальці (canaliculi caroticotympапісі) - починаються