Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед

Поверхневі м'язи грудної клітки при фіксованих верхніх кінцівках підіймають ребра і таким чином беруть участь у диханні (поверхневі м'язи грудної клітки називають допоміжними дихальними м'язами).

Глибокі м'язи грудної клітки:

1.Зовнішні міжреберні м'язи (musculi intercostаles externi) - починаються від нижнього краю ребра, йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюються до верхнього краю нижнього ребра. Функція: підіймають ребра, розширюючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (вдих).

2.Внутрішні міжреберні м'язи (musculi intercostаles interni) - лежать під зовнішніми, волокна їх йдуть у протилежному напрямку порівняно зі зовнішніми міжреберними м'язами. Функція: опускають ребра, звужуючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (видих).

3. Підреберні м'язи (musculi subcostаles) - лежать на внутрішній поверхні задньої стінки грудної клітки, мають такий же напрямок волокон, як внутрішні міжреберні м'язи, але перекидаються через одне-два ребра. Функція: опускають ребра при диханні (видих).

4.Поперечний м'яз грудної клітки (musculus transversus thoracis) - розміщений на внутрішній поверхні передньої стінки грудної клітки; починається від тіла грудини, мечоподібного відростка; прикріплюється до хрящів II-VI ребер. Функція: опускає ребра, беручи участь у диханні (видих).

5.Діафрагмальний м'яз (musculus phrenicus) - грудочеревна перепона - починається від поперекових хребців (поперекова частина - pars lumbalis), від хрящів VII-XII ребер (реберна частина - pars costаlis), від задньої поверхні мечоподібного відростка (грудинна частина - pars sternаlis). Волокна всіх вищевказаних частин сходяться в сухожилковий центр (centrum tendineum). Поперекова частина складається з правої ніжки (crus dextrum) і лівої ніжки (crus sinistrum). Функція: бере участь у диханні.

Діафрагма (diaphrаgma) - це діафрагмальний м'яз, покритий внутрішньогрудною фасцією і частково плеврою зі сторони грудної порожнини, а також внутрішньочеревною фасцією і очеревиною зі сторони черевної порожнини. Діафрагма має 3 отвори: отвір порожнистої вени (foramen venae cаvae), розміщений в сухожилковому центрі; аортальний розтвір (hiatus aorticus) і стравохідний розтвір (hiatus esophdgeus), розміщені в поперековій частині діафрагми, утворені переплетенням ніжок діафрагмального м'яза.

В діафрагмі є "слабі" місця, де відсутні м'язові волокна, а є лише фасції та серозні оболонки. Ці "слабі" місця діафрагми парні, розміщені між частинами діафрагмального м'яза і називаються трикутниками діафрагми: грудиннореберний трикутник (trigonum sternocostаle); попереково-реберний трикутник (trigonum lumbocostalе).При надмірно широких трикутниках діафрагми можливі діафрагмальні кили (випини вмісту черевної порожнини у грудну).

Фасціі грудної клітки: поверхнева фасція (fascia superficiаlis) - охоплює молочну залозу; власна фасція (fascia propria) має 2 частини: грудну (fascia pectorаlis) і ключичногрудну (fascia clavipectorаlis); внутрішньогрудна фасція (fascia endothorаcica) - вистилає стінки грудної порожнини.

Особливості дитячого віку. З м'язів грудей діафрагма має відмінні риси за формою і розташуванню. Реброва частина діафрагми має більш низке прикріплення. Після перших двох рухів діафрагма опускається. У недихаючої дитини вона розташована на рівні Th7. У новонародженого, що дихав – на рівні Th8, в однорічному віці на рівні Th10. Купол діафрагми уплощается і опускається. Екскурсія діафрагми новонародженого обмежена верхнім краєм IV ребра і нижнім краєм VI ребра, у дорослого - V і VI ребра. На третьому році життя діафрагма починає приймати положення і форму, властиві дорослому організму.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1.Класифікація м‘язів грудей?

2.Поверхневі м‘язи, топографія, функції?

3.Глибокі м‘язи, топографія, функції?

4.Фасції грудей?

5.Діафрагма, будова.

6.Слабкі місця діафрагми Б. Ситуаційні задачі.

1.B період пологів у жінки розвинулися явища, характерні для діафрагмальної грижі. Вкажіть найбільш слабкі місця діафрагми, де можливе утворення гриж в результаті підвищення внутрішньочеревного тиску.

A. Сухожильний центр. B. Поперекова частина. C. Реброва частина.

D. Грудинна частина.

E. Попереково-реберні і грудино-реберные трикутники.

2.У пацієнта внаслідок травми пошкоджені м‘язи, які підіймають ребра. Який з перелічених м‘язів ?

А. Зовнішні міжреброві.* У. Внутрішні міжреброві.

С. Поперечній м‘яз грудної клітки. D.Підреброві.

E. –

Рекомендована література.

-основна

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –

С. 23-38.

-додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 23. М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м‘язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з‘єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м‘язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2.Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м‘язи живота, знати початок і прикріплення кожного м‘яза, їхню функцію. Біла лінія.

3.Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м‘язової системи;

-з курсу анатомії: знання будови скелета;

4.Зміст теми заняття. М'язи живота (musculi abdominis).Вони поділяються на 3 групи:

Передня група:

1.Прямий м'яз живота (musculus rectus abdominis) - починається від передньої поверхні хрящів V-VII ребер і мечоподібного відростка; прикріплюється до лобкової кістки.

Латеральна група:

2.Зовнішній косий м'яз живота (musculus obliquus extemus abdominis) почина-

ється від 8 нижніх ребер; прикріплюється до клубової кістки. Нижній край апоневроза м'яза перекидається між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбком, утворюючи пахвинну (Пупартову) зв'язку (ligamentum inguinale Powpаrti).

3.Внутрішній косий м'яз живота (musculus obliquus intemus abdominis) - ле-

жить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю XII, XI, X ребер.

4.Поперечний м'яз живота {musculus transversus abdominis) - лежить під внутрішнім косим м'язом, починається від внутрішньої поверхні 6 нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м'яза зростається з апоневрозом такого ж м'яза протилежної сторони.

Задня група:

5.Квадратний м'яз попереку (musculus quadrаtus lumborum) - починається від клубової кістки; прикріплюється до XII ребра і поперечних відростків поперекових хребців.

Функції м'язів живота: беруть участь у рухах тулуба, виконуючи згинання, відведення, приведення, обертання; утворюючи черевний прес (prelum abdomindle) відповідають за внутрішньочеревний тиск, втримують нутрощі черевної порожнини; беруть участь у диханні (черевний і змішаний типи дихання).

Топографія живота.

І. Живіт поділяють двома умовними горизонтальними лініями на три поверхи: верхній поверх - епігастріум (epigastrium) - розміщений між реберними дугами, мечоподібним відростком і міжреберною лінією (проходить між хрящами X ребер); середній поверх - мезогастріум (mesogаstrium) - розміщений між міжреберною лінією і міжостьовою лінією (проходить між верхніми передніми остями клубових кісток); нижній поверх - гіпогастріум (hypogаstrium) розміщений між міжостьовою лінією і лінією, проведеною умовно на рівні пахвинних складок від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка. Двома вертикальними лініями, проведеними умовно вздовж латеральних країв прямих м'язів живота від реберної дуги до лобкового горбка, кожний з поверхів розділяється на три окремі ділянки: верхній поверх ділиться на праву підреберну ділянку (rеgіо hypochondriaca dextra), ліву підреберну ділянку (rеgіо hypochondriaca sinistra) та епігастральну ділянку (rеgіо epigfstrica), середній поверх - на праву латеральну ділянку (rеgіо lateralis dextra), ліву латеральну ділянку (rеgіо lateralis sinistra) і пупкову ді-

лянку (rеgіо umbilicalis)$ нижній поверх - на праву пахвинну ділянку (rеgіо inguinalis dextra), ліву пахвинну ділянку (rеgіо inguinalis sinistra) і лобкову ділянку (rеgіо рubіса).

2. Біла лінія живота (linea alba abdominis) – місце зрощення б апоневрозів (апоневрозів правих і лівих зовнішніх і внутрішніх косих і поперечних м'язів живота).

3.Піхва прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis) - утворена апоневрозами м'язів латеральної групи. Передня стінка піхви вище пупка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза живота; нижче пупка передня стінка піхви містить 3 апоневрози (апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'язів живота). Задня стінка піхви вище пупка утворена заднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза живота і апоневрозом поперечного м'яза живота; нижче пупка задня стінка піхви утворена лише поперечною фасцією.

4. Пахвинний канал (canalis inguinalis) проходить зверху вниз, містить сім'я- ний канатик (у чоловіків) або круглу зв'язку матки (у жінок). Довжина пахвинного каналу приблизно 5 см.

Пахвинний канал має чотири стінки: передня - утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота; задня - поперечною фасцією; верхня - нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м'язів; нижня - пахвинною зв'язкою.

Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) утворене розходженням волокон апоневроза зовнішнього косого м'яза на дві ніжки: медіальну (crus medidle) і латеральну (crus laterale), міжніжковими волокнами

(fibrae intercrurales) та поверненою зв'язкою (lig. reflexum). Медіальна ніжка прикріплюється до лобкового симфіза, латеральна - до лобкового горбка. Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) - це заглибина в задній стінці пахвинного каналу, розташована латеральніше від латеральної пупко-

вої складки і називається латеральною пахвинною ямкою. V. Поперековий трикутник Пті {trigonum lumbale) - утворений краєм зовнішнього косого м'яза живота, краєм найширшого м'яза спини і гребенем клубової кістки.

Фасції живота: поверхнева фасція (fascia superficialis); власна фасція (fascia propria); внутрішньочеревна фасція (fascia endoabdominalis) - вистилає стінки порожнини живота, нижня її частина називається поперечна фасція (fascia transversalis).

Особливості дитячого віку. У новонародженого м'язи живота пропорційно довгі, оскільки органи живота більш об'ємні, натискають на його стінки, подовжуючи м'язові волокна. Біла лінія живота складається з з‘єднувальнотканных волокон, що розповсюджуються від пупкового кільця до лобкового симфізу. Внаслідок пупкового канатика відстань між прямими м'язами живота велика. Тут можливий вихід пупкових гриж. Пупкове кільце заповнене пупковою фасцією (потовщена частина поперечної фасції). Краніально і каудально від кільця пупкова фасція закінчується загостреними кінцями, під якими можливі грижі у разі неповного покриття пупкового кільця фасціями.

Поверхневе пахове кільце має форму воронки, міжніжкові волокна відсутні. Глибоке пахове кільце добре обмежене волокнами, що проходять по його верхньому краю і утворюючими складку, яка закриває вхід в очеревинний вагінальний відросток. На рівні надчеревних судин видно міжямкова зв'язка. Довжина каналу варіює, але зазвичай він короткий і пахові отвори майже прилягають один до одного.

Задня стінка живота виглядає інакше, ніж у дорослого. Сечовий міхур заходить далеко за верхній край лобкового симфізу, тому не існує надміхурової ямки. Середня пупкова зв'язка дуже коротка і товста. Латеральна пупкова складка очеревини розвинена слабо, тому межа між медіальною і латеральною паховими ямками неясно виражена.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1.Класифікація м‘язів живота?

2.Топографія та функція передніх м‘язів живота?

3.Топографія та функція бічних м‘язів живота?

4.Що таке черевний прес, його функція?

5.Піхва прямого м‘язу живота, особливості будови?

6.Пахвинний канал, топографія, стінки, вміст?

7.Фасції живота?

8.Слабкі місця черевних стінок, їх клінічне значення? Б. Ситуаційні задачі.

1.У наслідок травми низу передньої стінки живота у хворої ушкоджена зв‘язка, що знаходиться у пахвинному каналі. Яка це зв‘язка?

А. Широка зв‘язка матки. В. Кругла.* С. Власна зв‘язка яєчника. D. Лакунарна.

E. Пахвинна.

2. При втручанні на пахвинний канал у чоловіка 45 років, хірург пошкодив його вміст. Що в нормі знаходиться в каналі?

А. Семенний канатик.* В. Сечоводи.

С. Кругла зв‘язка матки. D. Пахвинна зв‘язка.

E. - .

Рекомендована література.

-основна

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –

С. 23-38.

-додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 24. М’язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м‘язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з‘єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м‘язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2.Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м‘язів шиї, трикутники шиї, визначити їх клінічне значення. Вивчити фасції шиї, міжфасціальні простори.

3.Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м‘язової системи;

-з курсу анатомії: знання будови скелета;

4.Зміст теми заняття. М'язи шиї (musculi colli). Вони поділяються на пове-

рхневі та глибокі. Поверхневі м'язи шиї:

1.Підшкірний м'яз (platysma) - лежить під шкірою у вигляді тонкої пластинки. Функція: зміщує шкіру шиї і кути рота вниз.

2.Грудинно-ключично-сосковий м'яз (musculus stemocleidomastoideus) -

починається від ручки грудини, грудинного кінця ключиці; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії. Функція: при односто-

ронньому скороченні згинає голову в свій бік і повертає голову в протилежний бік; при двосторонньому скороченні втримує голову у вертикальному положенні (розгинає голову).

3.Надпід'язикові м'язи (musculi suprahyoidei): щелепно-під'язиковий м'яз

(т. mylohyoideus) починається від щелепнопід'язикової лінії нижньої щелепи; прикріплюється до під'язикової кістки; формує дно ротової порожнини; двочеревцевий м'яз (m. digаstricus) - має два черевця: переднє черевце {venter anterior), яке починається від дво-черевцевої ямки нижньої щелепи, і заднє {venter posterior), яке починається від соскоподібного відростка; прикріплюється до під'язикової кістки; підборідно-під'язиковий м'яз (m. geniohyoideus) - починається від підборідної ості нижньої щелепи; прикріплюється до під'язикової кістки; шило-під'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) - починається від шилоподібного відростка вискової кістки; прикріплюється до під'язикової кістки.

Функція: надпід'язикові м'язи підіймають під'язикову кістку; крім того, перші три надпід'язикові м'язи опускають нижню щелепу, беручи участь у ковтанні.

4.Підпідязові м'язи (musculi infrahyoidei): грудинно-під’язиковий м'яз (т. sternohyoideus) - починається від ручки грудини; прикріплюється до під'язикової кістки; лопатково-під'язиковий м'яз (т. omohyoideus) - починається від вирізки лопатки; прикріплюється до під'язикової кістки; має два черевця:

нижнє (venter inferior) і верхнє {venter superior); грудинно-щитовидний м'яз

(т. sternothyroideus) - починається від ручки грудини і хряща І ребра; прикріплюється до щитовидного хряща; щито-під'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) - починається від щитовидного хряща; прикріплюється до під'язикової кістки.

Функція: підпід'язикові м'язи опускають під'язикову кістку, грудиннощитовидний м'яз опускає гортань, щитопід'-язиковий м'яз при фіксованій пі- д'язиковій кістці підіймає гортань.

Глибокі м'язи шиї:

Латеральна група - драбинчасті м'язи (musculi scaleni): передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до І ребра спереду від борозни підключичної артерії; середній драбинчастий м'яз (т. scalenus medius) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до І ребра позаду від борозни підключичної артерії; задній драбинчастий м'яз (т. scalenus posterior) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до II ребра.

Функція: при двосторонньому скороченні згинають шию, при односторонньому - відводять у свій бік, при фіксованій шиї підіймають І та II ребра. Між переднім і середнім драбинчастими м'язами є міжм'язовий міждрабинчастий простір (spdtium interscalenum), в якому проходить підключична артерія; спереду від переднього драбинчастого м'яза знаходиться переддрабинчастий простір (spаtium anterscalenum), в якому проходить підключична вена. Медіальна група - передхребтові м'язи {musculi prevertebrаles): довгий м'яз голови і шиї (т. longus capitis et cervicis) - лежить на тілах шийних хребців; прикріплюється до основної частини потиличної кістки; передній і латераль-

ний прямі м'язи голови (mm. recti capitis anterior et lateralis) - йдуть від лате-

ральної маси (передній) і поперечного відростка (латеральний) атланта до потиличної кістки. Функція: згинають шию і голову.

Фасцїг шиї (за Шевкуненком):

поверхнева фасція шиї (fascia colli superficiаlis) покриває підшкірний м'яз шиї; поверхневий листок власної фасції шиї {lamina superficiаlis fasciae colli propriae) - покриває грудинно-ключично-со-сковий м'яз та надпід'язикові м'я-

зи; глибокий листок власної фасції шиї {lamina profunda fasciae colli propriae)

- "парус шиї" - покриває підпід'язикові м'язи шиї; внутрішньошийна фасція {fascia endocervicalis) - покриває органи порожнини шиї, складається з двох листків: вісцерального і парієтального; передхребтова фасція {fascia prevertebrаlis) - покриває глибокі м'язи шиї.

Міжфасціальні простори: - міжапоневротичний надгрудинний простір

(spаtium interaponeuroticum suprasternаle) - розміщений між поверхневим і глибоким листками власної фасції шиї; передвісцеральний простір (spаtium previscerаle) - знаходиться між листками внутрішньошийної фасції; завісцеральний простір (spаtium retroviscerаle) - знаходиться між внутрішньошийною і передхребтовою фасціями.

Топографія шиї:

І. Медіальний трикутник шиї (trigonum mediаle) - обмежений серединною лінією шиї, нижньою щелепою, грудин-но-ключично-сосковим м'язом. Цей трикутник поділяється на:

сонний трикутник (trigonum caroticum)) обмежений грудин-но-ключично- сосковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. В цьому трикутнику знаходиться судиннонервовий пучок шиї;

лопатково-трахеальний трикутник (trigonum omotracheаle), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, верхнім черевцем лопатковопід'язикового м'яза і серединною лінією шиї. В цьому трикутнику лежить трахея; піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), обмежений нижньою щелепою і черевцями двочеревцевого м'яза. Тут лежить піднижньощелепна слинна залоза; язиковий трикутник Пирогова (trigonum linguаle Pirogovi), обмежений щелепно-під'язиковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і під'язиковим нервом. В цьому трикутнику проходить язикова артерія і язикова вена; підпідборідний трикутник {trigonum submentаle), обмежений переднім черевцем двочеревцевого м'яза, серединною лінією шиї та під'язиковою кісткою. Тут знаходяться під-підборідні лімфатичні вузли.

II. Латеральний трикутник шиї (trigonum laterаle) - обмежений заднім краєм грудинно-ключично-соскового м'яза, трапецієподібним м'язом і ключицею. Цей трикутник поділяється на:

лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculаrе), обмежений гру- динно-ключично-сосковим м'язом, нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і ключицею. В цьому трикутнику лежить судинно-нервовий пучок (стовбури плечового сплетення, підключичні артерія і вена та ін.);

лопатковотрапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, нижнім черевцем лопатковопід'язикового м'яза, трапецієподібним м'язом. Тут знаходяться нерви шийного сплетення.

Особливості дитячого віку. М'язи дитини пластичніші, еластичніші, володіють більшою здібністю до укорочення і подовження. Зростання і розвиток м'язів йде синхронно з розвитком кісткової системи. Маса м'язів щодо тіла в цілому збільшується з 25% у новонародженого до 45% у хлопця 18-20 років. У 4-5 років порівняно добре розвинені крупні м'язи плеча і передпліччя, а м'язи кисті розвиваються у міру придбання трудових навиків - з 6-7 років. М'язи шиї у новонародженого тонкі, дифференцируюься поступово. Остаточного розвитку м'яза шиї досягають до 20-25 років. У дітей до 3 років межі трикутників шиї, знаходяться вище за дорослих. Пластинки шийної фасції у новонароджених дуже тонкі, рихлоъ сполучноъ тканини в міжфасціальних просторах небагато.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1.Класифікація м‘язів шиї?

2.Поверхневі м‘язи, топографія, функції?

3.Глибокі м‘язи, топографія, функції?

4.М‘язи, які відносяться до під‘язикової кістки?

5.Латеральний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

6.Медіальний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

7.Фасції шиї?

8.Міжклітковинні простори шиї, їх клінічне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1.До лікарні була доставлена дівчинка 3-х років, яка страждала скривленням шиї. У останні півроку це стало дуже помітно. При обстеженні дитини відмічалось, що голова похилена у праву сторону. Вухо наближено до плеча, а підборіддя – до груднини. На рентгенограммі у шийному відділі змін хребта не було. Функція якого м‘язу пошкоджено?

A. Підшкірного.

В. Груднино-ключично-соскоподібного.* С. Груднино-під‘язикового.

D. Переднього драбинчастого. E. Середнього драбинчастого.

2.До хірургічного відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). Куди може поширитися інфекція, якщо хворому терміново не зробити операцію?

A. У задне середостіння.

В. У ретровісцеральний простір.. С. У переднє середостіння.*

D. У надгрудинний міжапоневротичний простір. E. Залишиться на місці.

3.Хворому 60 років з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити трахеотомію. При цьому слід пам‘ятати, що її проводять в:

A. Сонному трикутнику шиї.

В. Підпідборідному трикутнику. С.Лопатково-трахеальному.*

D. Піднижньощелепному.

E. Лопатково-трапецієподібному.

4.При обстеженні пацієнта 15 років виявлено, що після перенесеної щелеп- но-лицевої травми він не може опустити нижню щелепу. Пошкодження якого м‘язу може бути причиною вказаного порушення?

А. Медіального крилоподібного. В. Підборідно-під‘язикового.* С. Скроневого.

D. Жувального.

E. Бічного крилоподібного.

5.В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї ( в ділянці передвісцерального простору). Куди може розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять операцію?

A *В грудну порожнину – переднє середостіння B В грудну порожнину – в середнє середостіння C В грудну порожнину – в заднє середостіння D В ретровісцеральний простір

E В надгрудинний міжапоневротичний простір

6.У хворого кривошия. Який м'яз шиї уражений ?

A *M. Sternocleidomastoideus

BM. omohyoideus

CM. platisma

DM. sternohyoideus

EM. mylohyoideus

7.Трикутник шиї обмежений ззаду грудинноключичнососковидним м'язом, зверху-заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зпереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Назвіть цей трикутник.

A *Сонний.

B Лопатковотрахейний. C Підщелепний.

D Лопатковоключичний.

E Лопатковотрапецієвидний.

8.В зв'язку з наявністю злоякісної пухлини на язику, хворому слід його видалити. В якому місці легко знайти язичную артерію і перев'язати її?

A *Трикутнику Пирогова. B В сонному трикутнику.

C Влопаточно-підключичному трикутнику. D В лопаточно-трапецієвидному трикутнику. E В лопаточно-трахейному трикутнику.