Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед
.pdfякої кістки або її частині визначив лікар? A *шийка стегнової кістки
B тіло стегнової кістки
C виростки стегнової кістки D лобкова кістка
E сіднича кістка
2.У больной 70 лет диагностирован перелом шейки левой бедренной кости с разрывом связки головки бедренной кости. Ветвь какой артерии повреждена? A * Запирательной
B Бедренной
C Наружной подвздошной D Нижней ягодичной
E Внутренней половой
3.У вагітної жінки 29 р., лікар-акушер визначив розміри таза. За допомогою циркуля була виміряна відстань між двома верхніми передніми клубовими
остями. Який розмір великого таза був визначений?
A *distantia spinarum B distantia cristarum
C distantia trochanterica D conjugata vera
E conjugata anatomica
5. Рекомендована література.
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 154-165.
2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 118121, 123-129.
3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -
с. 66-71, 73-74, 76-79.
4.Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 136-145, 147-148.
Тема 20. Колінний суглоб, будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток гомілки та стопи. Суглоби стопи, стопа в цілому. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.
Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
В колінних суглобах і суглобах стопи часто виникають запальні процеси. Плоскостопість є протипоказанням для деяких професій.
Знання їхньої будови необхідне для подальшого вивчення з‘єднань, прикріплення м‘язів і скелетотопії судин і нервів, а також для подальшого вивчення курсів травматології, рентгенології, хірургії.
2. Навчальні цілі
Вивчити будову колінного суглоба та з‘єднань кісток гомілки, стопи. Стопа підтримує тіло людини у вертикальному положенні і дає можливість пересуватися в просторі. Вивчити склепіння та форми стопи.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток вільної нижньої кінцівки.
4. Зміст теми заняття. Колінний суглоб (articulаtio genus). Суглобовими поверхнями є виростки стегнової кістки, верхні суглобові поверхні великогомілкової кістки, наколінок, наколінкова поверхня стегнової кістки.
Синовіальна мембрана капсули утворює складки. Найважливіші з них:
—парні крилоподібні складки (plicae alаres), які починаються від наколінка і прямують у суглобову порожнину між стегновою, великогомілковою кістками і наколінком;
—непарна піднаколінкова синовіальна складка (plica synoviаlis infrapatellаris), яка починається від наколінка і прямує вниз до перед-
нього міжвиросткового поля.
Колінний суглоб має також декілька синовіальних сумок (bursae synoviаles), розміщених між сухожилками м'язів. Деякі синовіальні сумки сполучаються зі суглобовою порожниною, збільшуючи її об'єм. Основні синовіальні сумки: наднаколінкова (bursa suprapatellаris) - розміщена між стегновою кісткою і сухожилком 4-голового м'яза; глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellаris profunda) - лежить між зв'язкою наколінка і великогомілковою кісткою; підколінний закуток (recessus subpopliteus) - під сухожилком підколінного м'яза; підсухожилкова сумка кравецького м'яза (bursa subtendinea m. sartorii) - знаходиться біля місця прикріплення сухожилка кравецького м'яза; підшкірна переднаколінкова сумка (bursa subcutаnea prepatellаris) - знаходиться на передній поверхні колінного суглоба на рівні наколінка.
Допоміжні елементи: медіальний меніск (meniscus mediаlis); латеральний меніск (meniscus lateralis). Медіальний меніск має півмісяцеву форму, латеральний - ширший, трикутної форми; поперечна зв'язка коліна (ligamentum transversum genus) - внутрішньокапсульна, з'єднує медіальний і латеральний меніски між собою; передня і задня схрещені зв'язки коліна (ligamenta cruciаta genus anterius et posterius) - внутрішньокапсульні; передня зв'язка йде від медіальної поверхні латерального виростка стегнової кістки до переднього між виросткового поля великогомілкової кістки, задня - від латеральної поверхні медіального виростка до заднього між виросткового поля; великогомілкова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterаle tibiаle) - між медіальним надвиростком стегнової кістки і медіальним краєм великогомілкової кістки; малогомілкова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterаle fibulаre) - від латерального надвиростка стегнової кістки до головки малогомілкової кістки; коса підколінна зв'язка (ligamentum popliteum obliquum) - між медіальним виростком великогомілкової кістки і латеральним виростком стегнової кістки; дугоподібна підколінна зв'язка (ligamentum popliteum arcuаtum) - йде від головки малогомілкової кістки і латерального надвиростка стегнової кістки до задньої поверхні великогомілкової кістки; зв'язка наколінка (ligamentum patellae) - між верхівкою наколінка і горбистістю великогомілкової кістки. Останні 5 зв'язок вплітаються в суглобову капсулу.
Тип суглоба -- комплексний. За формою суглоб виростковий. Функція - двоосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо вертикальної осі - обертання (при зігненому коліні).
2.Великомалогомілковий суглоб (articulаtio tibiofibulаris). Суглобовими поверхнями є малогомілкова суглобова поверхня великогомілкової кістки і головка малогомілкової кістки.
Допоміжні елементи: - передня і задня зв'язки головки малогомілкової кістки
(ligamenta capitis fibulae anterius et posterius) - вплітаються в капсулу суглоба.
Тип суглоба - простий. За формою суглоб плоский. Функція: рухи обмежені.
3.Між кістками гомілки є неперервні з'єднання (синдесмози):
—міжкісткова мембрана гомілки (membrаna interossea cruris); великомалогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibulаris), який складається з передньої та задньої великомалогомілкових зв'язок.
4.Гомілковостопний, або надп'ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocrurаlis). Суглобовими поверхнями є нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки, медіальна і латеральна кісточки, блок надп'яткової кістки. Допоміжні елементи: медіальна (дельтоподібна) зв'язка (ligamentum mediаle,s. deltoideum) - йде від медіальної кісточки до човноподібної, надп'яткової та п'яткової кісток; передня надп'ятково-малогомілкова зв'язка (ligamentum talofibulare anterius); задня надп'ятково-малогомілкова зв'язка (ligamentum talofibulare posterius); п'ятково-малогомілкова зв'язка (ligamentum calcaneofibulаre).
Тип суглоба - складний. За формою суглоб блокоподібний.
Функція - одноосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання (стопа стає на пальці, п'ятка підіймається) і розгинання (стопа стає на п'ятку).
5.Поперечний суглоб заплесни (articulatio tarsi transversa) - суглоб Шопара - складається з двох частин:
— п'ятково-кубоподібного суглоба (articulatio calcaneocuboidea);
— надп'ятково-човноподібного суглоба (articulatio talonaviculаris). Суглобовими поверхнями є суглобові поверхні п'яткової, кубоподібної, над- п'яткової та човноподібної кісток.
Допоміжні елементи - зв'язки, серед яких особливо важливою є роздвоєна зв'язка (ligamentum bifurcаtum). Остання починається на п'ятковій кістці і поділяється на дві зв'язки: п'ятково-човноподібну (ligamentum calcaneonaviculаre) і п'ятково-кубоподібну (ligamentum calcaneocuboideum). Роздвоєну зв'язку називають ключем Шопарівського суглоба, бо при розсіченні її суглоб розпадається. Тип суглоба - комбінований.
За формою суглоб п'ятково-кубоподібний плоский, а надп'ятковочовноподібний - кулястий.
Функція - одноосьовий: навколо сагітальної осі відбувається приведення (при цьому піднімається медіальний край стопи) і відведення (при цьому піднімається латеральний край стопи).
6.Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatаrseae) - суглоби Лісфранка. Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кубоподібна, клиноподібні кістки і основи плеснових кісток. Допоміжні елемен-
ти: тильні та підошовні заплесно-плеснові зв'язки (lіgаmenta tarsometatarsea dorsalia et plantaria); міжкісткові клино-плеснові зв'язки (ligamenta cuneometatаrsea interossea).
Тип - суглоби комбіновані. За формою вони плоскі. Функція - рухи обмежені.
7.Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatаrseae). Суглобовими поверхнями є основи плеснових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки.
Суглоби комбіновані, плоскі, рухи в них обмежені. Суглоби заплесна, запле- сно-плеснові суглоби, міжплеснові суглоби формують тверду основу стопи. Кістки стопи, з'єднуючись між собою, утворюють п'ять поздовжніх склепінь і одне поперечне склепіння. Всі поздовжні склепіння починаються на п'ятковій кістці і проходять вздовж плеснових кісток, поперечне склепіння формується на рівні найвищих точок поздовжніх склепінь. Склепіння стопи втримуються зв'язками (пасивні "затяжки" склепінь стопи) і м'язами (активні "затяжки" склепінь стопи). При послабленні "затяжок" склепіння стопи опускаються і розвивається плоска стопа.
8.Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalаngeae). Суглобо-
вими поверхнями є головки плеснових кісток і основи проксимальних фаланг. Допоміжні елементи: зв'язки.
Кожний з цих суглобів простий, кулястий, триосьовий (рухи типові для кулястих суглобів).
9.Міжфалангові суглоби (articulationes interphаlangeae). Суглобовими поверхнями є блок проксимальної фаланги і основа середньої фаланги, блок середньої фаланги і основа дистальної фаланги. Допоміжні елементи: зв'язки.
Особливості дитячого віку. Колінний суглоб. Медіальний та латераль-
ний виростки стегнової кістки новонародженого однакового розміру, суглобова капсула щільна, підколінні зв‘язки не сформовані, а меніски являють собою тонкі пластинки. Короткі хрестоподібні зв‘язки колінного суглобу у цей період обмежують рухи у суглобі. В період другого дитинства виростки стегнової кістки приймають форму, типову для дорослої людини. Гомілковостопний суглоб та суглоби стопи. Капсула гомілковостопного суглобу новонародженого дуже тонка, зв‘язки розвинуті слабо, особливо медіальна. Лінія поперечного суглобу заплесна пряма (у дорослих S-подібна). З часу початку ходіння та скостеніння кісток стопи здійснюється зміцнення та формування суглобових поверхонь, зв‘язок та зводів стопи.
Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю:
1.Назвати і показати основні частини колінного суглоба.
2.Назвати і показати внутрішньосуглобові допоміжні апарати колінного суглоба.
3.Назвати основні рухи в колінному суглобі і виконати їх.
4.Назвати і показати основні частини надп‘ятково-гомілкового суглоба.
5.Назвати і показати основні частини анатомічних суглобів стопи.
6.Назвати і виконати основні рухи стопи.
7.Назвати і показати хірургічні суглоби стопи. Б. Ситуаційні задачі.
1.Чоловік 45 років, впавши на праве коліно, відчув різкий біль в суглобі. При огляді: сильний набряк на передній поверхні колінного суглоба, при рухах чутний хрускіт. Яка кістка пошкоджена?
A. Наколінок.
B. Шийка стегнової кістки.
C. Лівий надвиросток стегнової кістки. D. Правий надвиросток стегнової кістки. E. Головка малогомілкової кістки.
2.При медичному обстеженні у військкоматі у хлопця 18 років виявлено опускання головки таранної кістки, що привело до плоскостопості. Із слабкістю якої зв'язки стопи це пов'язано?
A. Підошовної клино-кубовидной зв'язки. B. Таранно-човноподібної зв'язки.
C. Підошовної п‘ятково-човноподібної зв'язки. D. Міжкісткової клино-кубовидной зв'язки.
E. Роздвоєної зв'язки.
3.У хворого на цукровий діабет розвинулася волога гангрена стопи. Йому показана ампутація в ділянці поперечного суглоба передплесна (суглоба Шопара). Яку ключову зв'язку повинні пересікти хірурги для вичленення в даному суглобі?
A. Lig. talocalcaneum laterale. B. Lig.cuneocuboideum dorsale. C. Lig.bifurcatum.
D. Lig. mediеle.
E. Lig. talocalcaneum interosseum.
4.Дитина 6-ти років унаслідок падіння на гострий предмет, отримала травму м'яких тканин між мало- і великогомілкової кістками. Який вид з'єднання пошкоджений?
A. Зв'язка. B. Шво.
C. Мембрана. D. Джерельце. E. Вбивання.
5.У спортсменів нерідко спостерігається пошкодження менісків колінного суглоба. При якому механізмі травми може відбутися розрив медіального і латерального менісків?
A. При розриві колатеральних зв'язок. B. При розриві хрестоподібних зв'язок.
C. При пошкодженні зв'язок підколінної ямки. D. При вивихах гомілки.
E. Розрив медіального меніска при ротації гомілки кнаружи, латерального, - кнутри.
Рекомендована література.
-основна
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.
2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –
С. 23-38.
-додаткова
1.Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-
2.Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.
Тема 21. Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м’язів. М’язи та фасції спини. Топографія.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м‘язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з‘єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м‘язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.
2.Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м‘язи спини, знати початок і прикріплення кожного м‘яза, їхню функцію.
3.Базовий рівень знань та вмінь:
-з курсу біології: філогенез м‘язової системи;
-з курсу анатомії: знання будови скелета;
4. Зміст теми заняття. М'яз - musculus, s. myon (rp.).
Розвиток. М'язи і фасції переважно розвиваються з міотомів, зокрема з дорсальної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи спини, з вентральної частини міотомів - м'язи передньої та латеральної поверхні тулуба (м'язи грудей, живота, шиї). Діафрагма розвивається з IV шийного міотома. В кінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку розвиваються м'язи кінцівок з бруньок кінцівок. З бруньок мезодерми від передніх відділів 4-х нижніх шийних і І грудного міотомів розвиваються м'язи верхніх кінцівок. З бруньок мезодерми від передніх відділів 4-х поперекових і 3-х крижових міотомів розвиваються м'язи нижніх кінцівок і м'язи промежини.
Жувальні та мімічні м'язи, деякі м'язи шиї, м'язи м'якого піднебіння, горла, гортані розвиваються з мезодерми зябрових дуг.
Згідно розвитку м'язи класифікуються на: аутохтонні - м'язи, які в процесі розвитку залишаються на місці; трункофугальні - м'язи, які переміщуються з тулуба на кінцівки; трункопетальні - м'язи, які переміщуються з кінцівок на тулуб.
Будова. М'яз складається з м'ясистої частини, утвореної пучками м'язових волокон, і сухожилка {tendo). Широкий сухожилок називається апоневрозом {aponeurosis). В деяких м'язах пучки м'язових волокон перериваються короткими сухожилковими переділками {intersectiones tendinei). М'язові волокна
вкриті сполучнотканинною оболонкою - ендомізієм (endomysium). Пучки м'я- зових волокон вкриває перимізій {perimysium). М'яз вкритий епімізієм {ерітуsium), який в ділянці сухожилка називається перитендінієм
{peritendineum).
При скороченні м'яза один кінець його залишається нерухомим - фіксована точка {punctum fixum). Ця точка переважно співпадає з початком м'яза. Другий кінець м'яза при скороченні змінює своє положення - рухома (мобільна) точка {punctum mobile). Ця точка співпадає переважно з місцем прикріплення м'яза.
Функція. М'язи, скорочуючись, виконують рухи кісток у суглобах. М'язи, які виконують протилежні рухи в суглобі, називаються антагоністами. М'язи, які виконують однаковий рух у суглобі, називаються синергістами.
План вивчення м'яза;
1)назвати м'яз (укр. і лат.);
2)на скелеті прослідкувати початок і прикріплення м'яза;
3)продемонструвати м'яз на трупі;
4) |
пояснити |
функцію |
м'яза |
(продемонструвати |
на |
скелеті |
і |
на |
живій людині (на |
собі), |
які рухи і в яких |
суглобах виконує |
|||
цей м'яз), знайти його антагоністів та синергістів.
М'язи спини (musculi dorsi). М'язи спини поділяються на поверхневі та глибокі. Поверхневі м'язи спини:
1.Трапецієподібний м'яз {musculus trapezius) починається від верхньої каркової лінії, зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'язки, остистих відростків грудних хребців; прикріплюється до акроміального кінця ключиці, акроміона, лопаткової ості.
Функція: верхні пучки м'яза підіймають плечовий пояс, нижні - опускають. При двосторонньому скороченні зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинається голова і шия.
2.Найширший м'яз спини {musculus latissimus dorsi) - починається від остистих відростків нижніх грудних і всіх поперекових хребців, крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер; прикріплюється до плечової кістки (малого горбка). Функція: розгинає, приводить, пронує плече (обертає всередину); при фіксованих кінцівках - підтягує тулуб, бере участь у диханні.
3.Великий ромбоподібний м'яз {musculus rhomboideus major) і малий ромбоподібний м'яз {musculus rhomboideus minor) - починаються від остистих відростків нижніх шийних (малий) і верхніх грудних (великий) хребців; прикріплюються до медіального краю лопатки. Функція: підіймає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщує плечовий пояс назад), фіксує лопатку.
4.М' яз-підіймач лопатки {musculus levator scapulae) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до верхнього кута лопатки. Функція: підіймає лопатку.
5.Задній верхній зубчастий м'яз (musculus serrаtus posterior superior) - по-
чинаться від остистих відростків 2-х нижніх шийних і 2-х верхніх грудних хребців; прикріплюється до II-V ребер. Функція: підіймає вказані ребра.
6.Задній нижній зубчастий м'яз (musculus serrаtus posterior inferior) -
починається від остистих відростків нижніх грудних і верхніх поперекових хребців; прикріплюється до IX-XII ребер. Функція: опускає нижні ребра. II. Глибокі м'язи спини:
7.Ремінний м'яз голови і шиї {musculus splenius capitis et cervicis) - почина-
ється від остистих відростків шийних (м'яз голови) і грудних (м'яз шиї) хребців; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії (м'яз голови), до поперечних відростків шийних хребців (м'яз шиї). Функція: при односторонньому скороченні обертає голову в свою сторону, при двосторонньому скороченні розгинає голову і шию.
8.М ' яз-випрямляч хребта (musculus erector spinae) - латеральний тракт глибоких м'язів спини. Цей м'яз починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців. Залежно від точок прикріплення м'яз поділяється на три частини: клубово-реберний м'яз (т. iliocostdlis) - прикріплюється до ребер; найдовший м'яз (m. longissimus) - прикріплюється до поперечних відростків грудних і шийних хребців, соскоподібного відростка; остьовий м'яз (т. spinalis) - прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців. Функція: розгинає хребет; клубовореберний м'яз опускає ребра, при односторонньому скороченні клубовореберний і найдовший м'язи можуть виконувати відведення хребта в свою сторону.
9.Поперечноостьовий м'яз (musculus transversospinаlis) - медіальний тракт глибоких м'язів спини (лежить під латеральним). Цей м'яз починається від поперечних відростків нижніх хребців; прикріплюється до остистих відростків верхніх хребців; складається з 3 частин (шарів): поверхневий шар - півостьовий м'яз (т. semispinalis) - пучки цього м'яза перекидаються через 5 хребців; середній шар - багатороздільні м' я з и {mm. multifidi) - пучки м'язових волокон перекидаються через 3-4 хребці; глибокий шар - м'язи-обертачі (mm. rotatores) -пучки перекидаються через один хребець. Функція: при односторонньому скороченні виконується обертання хребта, при двосторонньому - розгинання хребта.
10.Міжостьові м'язи (musculi interspinаles) - розгинають хребет.
11.Міжпоперечні м'язи (musculi intertransversаrii) - відводять хребет у свою сторону.
12.Підпотиличні м'язи (muscuii suboccipitаles): великий задній прямий м'яз голови (m, rectus capitis posterior major) - починається від остистого відростка осьового хребця; прикріплюється до нижньої каркової лінії; малий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior minor) - починається від заднього горбка атланта; прикріплюється до нижньої каркової лінії (лежить підпопереднім м'язом); нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) - починається від остистого відростка осьового хребця; прикріплюється до поперечного відростка атланта; верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) - починається від поперечного відростка атланта;прикріплюється до нижньої каркової лінії. Функція: при двосторонньому скороченні підпотили-
чні м'язи розгинають голову; при односторонньому скороченні - відводять і обертають голову в свою сторону.
Фасції спини:
1.Грудо-поперекова фасція {fascia thoracolumbаlis) - власна фасція спини - поділяється на два листки: поверхневий (задній) листок, який медіально зростається з остистими відростками, а латерально переходить наребра; глибокий (передній) листок, який покриває передню поверхню м'яза-випрямляча хребта.
Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю:
1.Назвіть різновиди м‘язової тканини?
2.Що таке сухожилок, апоневроз?
3.Класифікація м‘язів?
4.Перелічить допоміжні апарати м‘язів?
5.Фасції: визначення, класифікація, практичне значення?
6.Що таке тримачі, піхви, фіброзні канали?
7.Що таке м‘язи синергісти та антоглністи?
8.Класифікація м‘язів спини?
9.Поверхневі м‘язи, топографія, функції?
10.Глибокі м‘язи, топографія, функції?
11.Фасції спини?
Б. Ситуаційні задачі.
1. У пострадавшего колоторезаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?
A * Широчайшая мышца спины B Трехглавая мышца плеча
C Большая грудная мышца D Дельтовидная мышца
E Подостная мышца
2.Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різку біль у м‘язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах руху верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та пронація. Розтяжіння якого м‘язу відбулося вірогідніше всього?
A *M. latissimus dorsi B M. levator scapulae C M. romboideus major D M. trapezius
E M. subscapularis
3.До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї(regio nuchae). Який з м‘язів тіла займає цю ділянку?
A *M. trapezius
B M. sternocleidomastoideus C M. latissimus dorsi
D M.rhomboideus minor E M. scalenus anterior
Рекомендована література.
-основна
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.
2.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. –
С. 23-38.
-додаткова
1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 2122.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СанктПетербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.
Тема 22. М’язи та фасції грудної клітки. Діафрагма. Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м‘язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з‘єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м‘язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.
2.Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м‘язи грудної клітки, діафрагми, знати початок і прикріплення кожного м‘яза, їхню функцію.
3.Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології: філогенез м‘язової системи;
-з курсу анатомії: знання будови скелета;
4.Зміст теми заняття. М'язи грудної клітки (musculi thoracis).Вони поді-
ляються на поверхневі, або м'язи, які діють на суглоби плечового пояса, та глибокі, або власні м'язи (аутохтонні).
Поверхневі м'язи грудної клітки:
1.Великий грудний м'яз (musculus pectorаlis major) - починається від грудинного кінця ключиці, грудини, хрящів II-VII ребер; прикріплюється до плечової кістки (до великого горбка). Функція: згинає, приводить, пронує (обертає всередину) плече.
2. Малий грудний м'яз (musculus pectorаlis minor) - лежить під великим грудним м'язом, починається від II-V ребер; прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Функція: зміщує лопатку вниз і вперед.
3. Підключичний м'яз (musculus subclаvius) -розміщений між ключицею та 1-м ребром. Функція: зміщує ключицю вниз.
4. Передній зубчастий м'яз (musculus serrаtus anterior) - починається зубцями від 9 верхніх ребер; прикріплюється до медіального краю лопатки. Функція: зміщує лопатку до тулуба.