Регулювання кількості грошей, які “протистоять” виробленій продукції, впливає і на кількість грошей, які можуть бути запропоновані за цю продукцію. Тому забезпечення керованості емісійними процесами і відповідної стабільності грошового обігу є також метою монетарної політики, інструментарій якої повинен бути спрямований на досягнення оптимальної рівноваги між попитом і пропозицією грошей, аби забезпечити стабільність грошового обігу.

3.5. ВИДИ ГРОШОВО-КРЕДИТНИХ СТРАТЕГІЙ

Стратегія монетарної політики – метод довгострокової дії, на основі якого приймаються рішення щодо інструментів, які слід використовувати для досягнення поставленої мети.

Валютно-курсова політика нині залишається головним інструментом реалізації монетарної політики Національного банку України. За цих обставин особливо загострюється проблема правильного вибору найоптимальнішого орієнтира монетарної політики, що передбачає таргетування центральним банком одного з трьох основних макроекономічних параметрів: грошової маси, рівня інфляції, валютного курсу. Це передбачає використання одного з основних режимів монетарної політики (табл. 3.1).

Таргетування обмінного курсу передбачає або фіксацію обмін-

ного курсу національної валюти щодо валюти країни з низьким рівнем інфляції в розрахунку на те, що внутрішні темпи зростання поступово зрівняються з рівнем інфляції в країні валюти-якоря, або встановлення горизонтального чи похилого коридору, в межах якого обмінний курс національної валюти може змінюватися. У цьому випадку можлива ситуація, коли внутрішня інфляція перевищуватиме темпи зростання цін в країні іноземної валюти.

Слід зазначити, що вибір конкретного режиму повинен здійснюватися із урахуванням особливостей перехідної економіки і стадії її розвитку. Так, політика таргетування обмінних курсів застосовується в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, тоді як грошове таргетування і таргетування інфляції застосовується в основному в розвинених країнах і не завжди успішне в країнах з перехідною економікою. На початку перехідного процесу, коли відбувається швидка доларизація економіки, політика таргетування обмінного курсу може бути найефективнішою для країни. Вона відіграє суттєву роль у скороченні інфляції, оскільки інфляційні ефекти від девальвації внутрішньої валюти пом’якшуються. Крім того, фіксований курс здійснює дисциплінуючий вплив на економіку. Якщо грошова і фіскальна

82

політики не спрямовані на зниження інфляції, зростає реальний курс національної валюти, а тому скорочується попит на товари внутрішнього виробництва і зростає попит на імпорт, що призводить до рецесії в країні. Може також виникати загроза збільшення дефіциту платі-

жного балансу. Система фіксованого валютного курсу допомагає стримати інфляцію.

Таблиця 3.1

Порівняльна характеристика режимів монетарної політики

	Режими монетарної	Переваги	Недоліки
	політики
	Монетарне таргетування	- високий рівень	- невизначеність майбутньої
	спрямоване на підтримання	координації монетарної	динаміки цін;
	заздалегідь визначеної	і макроекономічної політики;	- недостатня інформованість
	грошової маси в обігу	- можливість швидкого	суспільства;
	з метою забезпечення	реагування з боку	- неможливість контролю
	стабільного попиту на гроші	центрального банку	грошової маси при високій
	з боку суспільства		частці готівки;
			- недієвість при значних
			коливаннях попиту на гроші
	Валютне таргетування	- високий рівень інформова-	- залежність монетарної політики
	передбачає підтримання	ності суспільства (валютний	від зовнішньоекономічних
	стабільності обмінного	курс як номінальний якір);	факторів
	курсу національної валюти	- низькі інфляційні очікування;
	відносно певної іноземної	- довіра суб’єктів господарю-
	валюти або кошика валют
		вання до макроекономічних
		показників
	Інфляційне таргетування	- забезпечення гнучкої	- вплив на динаміку інфляції
	означає обрання певного	валютно-курсової політики;	факторів, які не контролюються
	рівня інфляції, який	- довіра з боку населення	центральним банком;
	необхідно утримувати	до політики центрального	- послаблення гнучкості
	за допомогою засобів	банку;	монетарної політики;
	монетарної політики	- створення умов для	- обмеження можливостей
		збалансованого розвитку	стримування економічного
		всіх секторів і галузей	зростання і зниження
		економіки	безробіття

Центральний банк не може проводити політику, яка не залежить від політики країни, валюта якої використовується як якір. Це означає, що пропозиція грошей на внутрішньому ринку стає ендогенною змінною, що визначається станом платіжного балансу, виходячи з мети підтримки стабільності обмінного курсу. Отже, цінова стабільність в окремій країні визначається зростанням грошової пропозиції в країніякорі.

83

Для успішного досягнення цілей за допомогою таргетування обмінного курсу необхідні: достатній обсяг валютних резервів, сувора фіскальна дисципліна і незалежність грошової політики.

Таргетування обмінного курсу має очевидні переваги:

1) встановлення номінального якоря, який прив’язує внутрішній рівень інфляції до темпів зростання цін і таким чином стримує інфляцію;

2) якщо є	довіра до	політики таргетування обмінного курсу, очі-
кування	майбутньої	інфляції наближається до рівня інфляції в

країні валюти-якоря.

Особливо ефективно таргетування обмінного курсу застосовується у боротьбі з високою інфляцією.

Міжнародний досвід застосування таргетування обмінного курсу дозволив виявити серйозні недоліки цього режиму:

1)грошова влада фактично позбавляється можливості управляти внутрішньою грошово-кредитною політикою;

2)таргетування обмінного курсу надає можливість валютним спекулянтам для атаки на національну валюту.

Таргетування грошових агрегатів. Якщо політика фіксованого курсу неприйнятна, можливою альтернативою може стати грошове таргетування. Переваги грошового таргетування, як і таргетування обмінного курсу, полягають у простоті і прозорості. Сигнали щодо позицій грошової політики і намірів влади тримати інфляцію під контролем майже миттєво отримають населення і ринки. Ці сигнали можуть допомогти фіксувати очікування інфляції і забезпечити менший її рівень. Незважаючи на очевидні успіхи грошової стабілізації в багатьох країнах, більшість економістів висловлюють сумніви щодо успішного застосування грошового таргетування в перехідних економіках. Вони вважають, що для досягнення первинних цілей необхідно, щоб в економіці існував надійний взаємозв’язок між цільовою змінною(інфляцією) і таргетованим агрегатом. Однак усі перехідні економіки стикаються з проблемою нестабільного попиту на гроші, тому взаємозв’язок між грошовим агрегатом та інфляцією слабкий, а грошове таргетування не ефективне. Крім того, при відсутності інструментів грошове регулювання у перехідних економіках часто стає неможливим. Недоліком грошового таргетування є неможливість проведення швидкої дезінфляції.

В умовах помірної інфляціїгрошове таргетування миттєво призводить до високих витрат, пов’язаних із зниженням економічної активності і різким зростанням процентних ставок. Якщо номінальна

84

пропозиція грошей незмінна і при цьому ціни знижуються, реальна грошова пропозиція скорочується. У результаті процентні ставки зростають, а це у свою чергу призводить до зменшення випуску продукції.

Аналіз міжнародного досвіду показує, що таргетування грошових агрегатів у розвинених країнах є рецесійним, тобто призводить до зниження темпів зростання реального агрегованого випуску.

Безрецесійне скорочення інфляції можливе, якщо воно проводиться поступово, точно формує інфляційні очікування на майбутнє і прив’язане до структури доходів населення.

Рецесійний ефект від стабілізаційних програм, за якими здійснюється контроль за грошовими агрегатами, спостерігається не тільки в розвинених країнах, аналогічне зниження економічної активності при стабілізації відбувалося і в країнах із хронічною інфляцією.

Якщо номінальний обмінний курс під час проведення стабілізаційної програми не фіксується, при контролі за грошовими агрегатами, крім рецесії, спостерігається збільшення реальних процентних ставок і зміцнення реального обмінного курсу.

Таргетування інфляції – це встановлення цільових орієнтирів щодо показників допустимих рівнів інфляції та здійснення комплексу заходів для запобігання можливому фактичному відхиленню від цих показників (табл. 3.2).

Останнім часом все більше країн переходять до політики прямого таргетування інфляції. Інфляційне таргетування як спосіб проведення грошової політики набуло поширення на початку1990-х років і використовувалося в основному розвиненими країнами. Інфляційне таргетування в перехідних економіках досить привабливе, оскільки в даному випадку його мета прозора і зрозуміла для населення. Однак існує необхідність дотримання ряду умов, які обмежують можливість його застосування в країнах з перехідною економікою на початковому етапі розвитку ринкових відносин.

По-перше, центральний банк повинен проводити незалежну грошову політику, зокрема незалежну від рішення фіскальних органів влади. У більшості країн з перехідною економікою проблема незалежності центрального банку залишається невирішеною протягом тривалого часу, що є перешкодою для успішного досягнення первинних цілей за допомогою таргетування інфляції.

85