Розділ 2 ФУНКЦІЇ І ЗАВДАННЯ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

2.1. СТАТУС ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Ефективне функціонування банківської системи – необхідна умо-
ва розвитку ринкових відносин в Україні, яка об’єктивно визначає
ключову роль центрального банку щодо регулювання банківської дія-
льності.
Центральні банки в їх сучасному вигляді існують відносно неда-
вно. На ранніх стадіях розвитку капіталізму чіткого розмежування між
центральними і комерційними банками не було. Комерційні банки
здійснювали випуск банкнот в обіг з метою накопичення капіталу,
міру розвитку кредитної системи відбувався процес централізації бан-
ківської емісії в окремих з них. Підсумком цього процесу стало закрі-
плення за одним банком монопольного права на випуск грошових
знаків, що призвело до виникнення центральних банків у державах.
Перший центральний банк “Ріксбанк” було створено у Швеції в
1668 р. – на межі переходу від феодалізму до капіталізму. У 1694 р.
був заснований Банк Англії. Однак ці банки не мали виключного пра-
ва на емісію грошових знаків і їх функції суттєво відрізнялися від фу-
нкцій сучасних центральних банків. Так, Банк Англії спочатку пови-
нен був фінансувати промисловість і торгівлю, а Банк Нідерландів –
внутрішню і зовнішню торгівлю.
У сучасному вигляді центральні банки	виникли в ХІХ.	ст
Центральні банки – це юридичні особи з особистим статусом, особли-
вістю якого є відокремлення майна банку від держави. Хоча зазначене
майно формально знаходиться у державній власності, але централь-
ний банк має право розпоряджатися ним як власним.
За належністю капітал центрального банку	можна поділити на
три складових:

·капітал банку належить державі(Франція, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія);

·капіталом банку частково володіє держава (Бельгія, Японія);

·капітал центрального банку належить комерційним банкам (США).

21

Щодо взаємодії уряду держави і центрального банку слід зазначити, що система управління може бути подана у вигляді двох моделей:

1)центральний банк виступає агентом Міністерства фінансів і провідником його грошово-кредитної політики;

2)центральний банк не залежить від уряду при прийнятті рішень. Однак на практиці зазначені моделі у чистому вигляді не існу-

ють. У більшості країн функціонують проміжні моделі, в рамках яких використовуються принципи взаємодії виконавчої влади з центральним банком при збереженні до певної міри незалежності останнього.

Після отримання незалежності в Україні виникла нагальна потреба у формуванні дворівневої банківської системи, яка б відповідала світовим стандартам. У результаті відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” у березні 1991 р. на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР утворено Національний банк України, який є державною установою. Цей закон визначає статус і принципи діяльності Національного банку України. Основні функції, завдання та організаційно-правові засади діяльності Національного банку України визначені в Законі України“Про Національний банк України”, який був прийнятий Верховною Радою в 1999 р.

Національний банк України (НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління. Юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації його визначаються Конституцією України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, Законом України “Про Національний банк України”, Статутом Національного банку України, який затверджений постановою Президії Верховної Ради України 7 жовтня 1991 р.

Слід зазначити, що взаємовідносини між Національним банком України і Урядом будуються на принципах підзвітності першого.

Створення Національного банку України починалося практично з нуля, у надзвичайно складних умовах перехідної економіки, формування принципово нової системи державного управління, докорінної зміни політичної ситуації в країні, наростання хронічної економічної та фінансової кризи. За таких обставин Національному банку України було дуже складно вирішувати не лише загальноекономічні та політичні завдання. Основними з них були такі: отримання належних центральному банкові держави статусу і ролі в системі державного управління; розробка і реалізація адекватної умовам грошово-кредитної політики; управління грошовим оборотом; регулювання валютного ринку, а також конкретні практичні завдання, пов’язані зі створенням матеріально-технічної бази, формуванням персоналу, розробкою нормативно-правової бази банківської діяльності.

22

Найпомітнішими подіями, що визначали розвиток НБУ як центрального банку держави, було закріплення за ним права на емісію національних грошей України, розробка теоретично-методологічних засад грошово-кредитної політики та організаційного механізму її реалізації.

Неконфіскаційна грошова реформа, проведена Національним банком України в 1996 р., вважається одним із найзначніших досягнень влади за всі роки незалежності України, а також однією з кращих повоєнних реформ у Європі. Демократично проведена грошова реформа забезпечила створення національної грошової системи та перетворення грошей у важливий фактор економічного і соціального розвитку країни.

Віхою у розвитку Національного банку України стало ухваленняВерховною Радою України в1999 р. Закону України “Про Національний банк України”. Цим по суті завершився етапом інституційного становлення Національного банку України як центрального банку. Законодавчо зафіксовано його місце в економічній системі нашої держави, чітко окреслений статус, функції та механізми управління відповідно до нових умов та перспектив розвитку України.

Національний банк України не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, банків другого рівня, а останні не відповідають за зобов’язаннями Національного банку України.

Національний банк України має статутний капітал, який є державною власністю і становить 10 млн. грн. Розмір його може змінюватися за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису і в деяких випадках – кошти Державного бюджету України.

Національний банк України як економічно самостійна державна установа здійснює видатки, як правило, за рахунок власних доходів, хоча одержання прибутків не є метою його діяльності. Для виконання своїх функцій НБУ має право придбавати та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном.

Кошторис видатків Національного банку на кожний рік затверджується Радою НБУ. Цей же орган затверджує основні напрямки грошово-кредитної політики Національного банку України.

Організаційна структура Національного банку формується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і являє собою сукупність підрозділів і схем розподілу між ними функцій та повноважень, які покладені на центральний банк, а також систему взаємовідносин між його підрозділами.

Організаційна структура Національного банку України має функці- онально-територіальний характер. Вона складається із центрального апарату, який функціонує у . мКиєві, територіальних управлінь

23

в Автономній Республіці Крим, м. Києві і Київській області та23 обласних центрах України. У центральному апараті організовано функціональні департаменти, у складі яких створені управління та відділи. Департаменти організовують роботу з питань грошово-кредитної політики, готівково-грошового обігу, банківського регулювання і нагляду, валютних операцій, розрахунків, бухгалтерського обліку, звітності, персоналу, фінансів тощо.

Національному банку України підпорядковані структурні одиниці– Операційне управління, Центральна розрахункова палата, Державна скарбниця України, Центральне сховище, Група управління проектами міжнародних кредитних ліній, Господарсько-експлуатаційне управління, Банкнотно-монетний двір і Фабрика банкнотного паперу; структурні підрозділи – Центр наукових досліджень, Навчальний центр та ін.; банківські навчальні заклади – ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”, Університет банківської справи.

Після введення у дію Банкнотної фабрики, Фабрики банкнотного паперу та Монетного двору Національного банку в Україні створено -за мкнутий цикл із виготовлення національних грошей – банкнот і монет.

Схематично організаційна структура Національного банку України подана на рис. 2.1. [54].

Розглянемо більш детально функціональні обов’язки кожного із підрозділів Національного банку України [66].

Рада Національного банку України

Вищим органом управління Національного банку є Рада Національного банку України, яка складається з чотирнадцяти осіб. Її членом може бути громадянин України, який має вищу економічну освіту або науковий ступінь у галузі економіки та фінансів, досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах в органах центральної виконавчої влади України, або в банківських установах.

Сім членів Ради Національного банку України призначає Президент України шляхом прийняття відповідного Указу. Серед них – Голова Національного банку України за посадою.

Кандидатури в члени Ради Національного банку України, які підлягають затвердженню Верховною Радою України, обговорюються на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України.

24

			ГОЛОВА НБУ
Департамент		Апарат Ради	Група радників	Юридичний	Секретаріат	Департамент
персоналу		НБУ	Голови НБУ	департамент	Правління НБУ	банківської безпеки
Центральна бібліотека НБУ	Навчальний центр НБУ		Департамент			Департамент
Навчальні заклади НБУ			аудиту	Прес-служба	зовнішньоекономічних відносин
Перший заступник Голови НБУ			Заступник Голови НБУ	Заступник Голови НБУ		Заступник Голови НБУ

Департамент

монетарної

політики

Департамент управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку

Департамент

валютного

регулювання

Департамент

аудиту (оперативно)

Управління здійснення тендерних процедур та маркетингових досліджень

Виконавчий директор з економічних питань

Департамент статистики та звітності

Департамент платіжного балансу

Департамент

економічного аналізу та прогнозування

Редакція

періодичних видань НБУ

Центр наукових досліджень

Виконавчий директор з адміністратив них питань

Управління

організації будівництва і реконструкції

Господарсь- ко-експлуа- таційне управління

Архівне

управління

Департамент

валютного контролю та ліцензування

Управління

контролю

ризиків

Група

управління

проектами

міжнародних

кредитних

ліній

Виконавчий

директор з питань готівковогрошового обігу

Департамент готівковогрошового обігу

Музей

грошей

Центральне

сховище

Банкнотномонетний двір

Фабрика з виготовлення банкнотного паперу

Фінансовий

департамент

Департамент

бухобліку

Департамент

інформатизації

Державна скарбниця України

Операційне управління НБУ

Територіальні управління НБУ

Дирекція управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ

Виконавчий

директор з питань платіжних систем та розрахунків

Департамент

платіжних

систем

Центральна

розрахункова палата НБУ

Виконавчий директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду

Дирекція з банківського регулювання та нагляду

Департамент банківського регулювання і нагляду

Департамент методології банківського регулювання та нагляду

Департамент реєстрації та ліцензування

Департамент припинення діяльності банків

Департамент з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

Рис. 2.1. Організаційна структура Національного банку України

Строк повноважень членів Ради Національного банку України– 7 років, крім Голови Національного банку України, який призначається на строк здійснення його повноважень на посаді (5 років).

Засідання Ради Національного банку України проводяться не -рі дше одного разу на квартал і вважаються правомочними за наявності не менше 8 членів Ради. Проводить засідання Голова Ради Національного банку України, а у разі його відсутності відповідно до Регламенту – заступник. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку України.

Голова Ради Національного банку України та його заступник обираються Радою строком на 3 роки.

Голова Ради:

·організовує засідання Ради Національного банку України;

·скликає позачергові засідання за власною ініціативою або за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості членів Ради.

Слід зазначити, що, виконуючи свої повноваження, Рада Національного банку України:

1)відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку, основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня розробляє “Основні засади грошово-кредитної політики” і подає їх до Верховної Ради України для інформування, здійснює контроль за виконанням“Основних засад грошовокредитної політики”;

2)здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціа- льно-економічного розвитку України та розробляє пропозиції про внесення відповідних змін до неї;

3)затверджує Регламент Ради Національного банку України;

4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку, подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кош-

торису для включення в проект Державного бюджету України на наступний рік;

5)приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку України;

6)визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку України, розглядає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс НБУ, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс НБУ;

26

7)затверджує щорічно до1 липня звіт про виконання кошторису Національного банку та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;

8)затверджує рішення Правління Національного банку України про участь у міжнародних фінансових організаціях;

9)надає рекомендації Правлінню Національного банку України в межах розроблених “Основних засад грошово-кредитної політики” щодо:

·методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;

·окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;

·політики курсоутворення та валютного регулювання;

·розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;

·вдосконалення платіжної системи;

·інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;

10)	надає рекомендації Кабінету Міністрів України	щодо впливу
	політики державних запозичень та податкової політики на стан
	грошово-кредитного ринку України;
11)	з метою забезпечення виконання“Основних засад	грошово-

кредитної політики” має право застосувати відкладальне вето щодо рішень Правління Національного банку України з питань:

·диверсифікації активів НБУ та їх ліквідності;

·лімітів позабалансових зобов’язань;

·формування резервів, покриття фінансових ризиків;

·порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

·мінімального розміру золотовалютних резервів;

·з інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку України не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб НБУ.

Рада Національного банку України дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання“Основних засад грошо- во-кредитної політики” та з інших питань, рішення з яких є обов’язковими для Правління Національного банку.

При неодноразовому невиконанні або неналежному виконанні Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку,

27