2. . Складіть патологоанатомічній діагоз у випадку загибелі тварини від сказу

Сказ (Rabies, Lyssa; водобоязнь, гідрофобія) — гостре інфекційне захворювання теплокровних, яке характеризується ураженням центральної нервової системи.

Діагноз. Попередній діагноз ставлять на основі епізоотологічних, клінічних і патолого-анатомічних даних. Вирішальне значення мають лабораторні методи діагностики: гістологічний, серологічне дослідження мозку (РДП), прямий метод імунофлуоресценції та біопроба на мишах чи інших лабораторних тваринах.

При підозрінні на сказ в лабораторію надсилають цілий труп малої тварини чи тільки голову великої тварини в спеціальній упаковці. Для гістологічного дослідження беруть шматочки мозку (амонів ріг, мозочок чи інші ділянки), фіксують у 10% розчині формаліну, ацетоні (за Ленцом) чи спирт-ефірі, заливають у парафін. Гістозрізи фарбують за Ленцом, Селлерсом, Туревичем чи Муромцевим. Виявлення тілець Бабеша—Негрі підтверджує діагноз на сказ, а їх відсутність вимагає постановки біопроби або використання інших методів лабораторної діагностики. Патолого-анатомічні зміни. На розтині будь-яких змін, характерних для цього захворювання, не знаходять. Інколи виявляють травми, нанесені собі твариною під час буйства, сліди укусів або розчоси в місцях укусів. Шлунок пустий або в ньому (переважно у м'ясоїдних) знаходять різні сторонні (неїстівні) предмети (камінці, кусочки дерева, солома, волосся тощо У головному і спинному мозку та їх оболонках гіперемія, набряк, інколи дрібні крововиливи. Розтин тварин, забитих на початку захворювання, як правило,

дає негативні результати. Патогістологічні зміни. У головному і спинному мозку виявляють зміни, характерні для розсіяного негнійного поліоенцефаліту та поліомієліту. Запалення найкраще виражене в стовбуровій частині головного мозку та у відділі спинного мозку, що має зв'язок з місцем укусуХарактерно, що в результаті нейронофагії ушкоджених гангліозних клітин і проліферації мікроглії на місці нейронів, що загинули, утворюються клітинні скупчення — «вузлики сказу».

Варіант 19.

1. Опишіть стадії утворення і морфологію тромбу

Тромбоз прижиттєве утворення щільних кров'янихзгустків у кровоносних судинах або порожнинах серця

В основі тромбозу лежать процеси: аглютинація тромбоцитів, коагуляція фібриногену

й утворення фібрину, аглютинація еритроцитів і преципітація білківплазми крові.Утворення тромбу починається з осідання на стінці судини тромбоцитів. Тромбоцитискупчуються і прилипають до місця ушкодження, де аглютинують. Далі настає дегрануляція аглютинованих тромбоцитів, вонирозпадаються і перетворюються в суцільну дрібнозернисту масу (первиннийтромбоцитарний тромб), яка закриває дефект. вивільнюється активний тромбопластин (тромбокіназа), що даєпочаток зсіданню крові, і серотонін. Активний тромбопластин, накопичуючись у крові, діє на протромбін і, переводить його в тромбін. Під впливом ферменту тромбіну фібриноген перетворюється фібрин. за участюретрактозиму, відбувається ретракція кров'яногозгустка, він стискається та ущільнюється. У густу сітку фібрину осідають форменіелементи і білки крові. Еритроцити злипаються в суцільну масу (аглютинація),а білки плазми крові випадають в осад (преципітація).Тромби поділяють на білі, червоні, змішані і гіалінові.Білі тромби мають вигляд щільної сірувато-білої, дещо сухуватої маси, прикріпленоїдо стінки судини. Поверхня їх нерівна, часто гофрована. В їх склад входять тромбоцити, фібрин і нейтрофільні гранулоцити. Червоні тромби нагадують посмертні згустки крові і часто заповнюють весьпросвіт судини. Вони темно-червоного кольору, складаються з тромбоцитів, сітки фібрину та еритроцитів і лейкоцитів найчастіше трапляються у венах. Змішані тромби строкаті на вигляд, мають шарувату будову і складаються зелементів як білого, так і червоного тромбів. гіалінові тромби повністю закупорюють просвіт дрібних вен і капілярів. тромб має вигляд однорідної, гомогенної білкової маси, що нагадуєгіалін. Стосовно просвіту судин розрізняють пристінкові і закупорювальні (обтураційні) тромби.