Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

Координатограф

280

К

-з ноніусами, точність яких 0,1-0,05 мм; їх деталі розбірні і такі К. використовуються здебільшого в польових умовах;

-зі шкаловими мікроскопами для відліку;

-з барабаном і зубчастою рейкою для від-

ліку (див. Координатограф Кораді); - з мікрометровими гвинтами для відліку пересування кареток (відмічування здійснюється за кількістю обертів цих гвинтів). Такий пристрій має, напр., координатограф БК-2, в якому також є електромагнетні наколювачі та лічильники для пересування кареток у різних м-бах (1:25000, 1:50000, 1:75000, 1:100000 і 1:150000). 5.

КООРДИНАТОГРАФ КОРАДІ (координатограф Коради; coordinatograph Согаdi; Koordinatograph п von Koradi): координатограф для нанесення плоских прямокутних координат, лічильник якого складається з відлікового барабана і зубчастої рейки. Відліковий барабан К. К. розташований на одній осі з трибкою, яка під час його роботи зчіплюється зі зубчастою рейкою, прикріпленою до лінійки приладу. Трибка розрахована так, що пересування каретки на 1 см відповідає одному оберту барабана, на якому є 100 поділок, тобто 1 мм відповідає одна поділка. Якщо на око оцінювати десяту частину цієї поділки, то можна отримати відлік з точністю 0,1 мм. 5.

КОПІЯ АРХІВНА СЕМАНТИЧНА {семантическая архивная копия; semantic archives copy; semantische Archivkopie j)\

табличний документ для візуального контролю повноти і якості опрацювання семантичної інформації карти ц и ф р о - вої. 5.

КОПІЯ ЦИФРОВОЇ КАРТИ АРХІВНА ГРАФІЧНА (графическая архивная копия цифровой карты; graphic archives copy of digital map; grafische Archivkopie f der Digitalekarte f): графічна копія карти цифрової для візуального контролю повноти і якості опрацювання цифрової картографічної інформації перед розташуванням її в банку цифрових карт. 5.

КОПІЯ ЦИФРОВОЇ КАРТИ КОНТРОЛЬНА ГРАФІЧНА (контрольная графическая копия цифровой карты; control graphic copy of digital map; grafische Archivkopie f der Digitalekarte f): графічна копія карти цифрової для візуального контролю повноти змісту і точності місця розташування об'єктів цифрової карти. 5.

КОРЕКТУРА {корректура; proof; Korrekturf): процес виправлення помилок написання та ін. недоліків, помічених у текстовому та графічному матеріалах, підготовлених для друкування. К. це також відбиток з друкарського набору, призначений для виправлення помилок (див. Коректура карти). 5.

КОРЕКТУРА КАРТИ (корректура карты; map proof-sheet; Kartenkorrektur f):

здійснюється на всіх етапах виготовлення карти. Передбачає технічний контроль за якістю виконання робіт і повною відповідністю та реалізацією положень і вимог, що викладені в програмі карти чи її плані редакційному або в інших нормативних документах, інструкціях тощо. К. К. здійснюють висококваліфіковані спеціалісти - коректори. Позаяк найвідповідальнішим і найважливішим етапом у процесі створення карти є виготовлення оригіналу карти складального, то й коректура має бути виконана скрупульозно. 5.

КОРЕКТУРА МОДЕЛІ (корректура модели; model correction; Modellkorrektur f):

усунення деформації моделі об'єкта, побудованої за фотознімками аналітичним способом або на фотограмметричних приладах зміною положення центрів проекцій і кутів нахилу фотознімків. 8.

К О Р Е К Т У Р А С К Л А Д А Л Ь Н О Г О

ОРИҐІНАЛУ (корректура	составитель-
ного оригинала; proof of original		drawing;
Korrektur des Verfassungsoriginales		n): ви-
конує коректор під час складання		оригі-
налу карти о с н о в н о г о .	Ознайомив-

шись зі змістом плану редакційного, вивчивши призначення карти і вимоги до неї, переглянувши потрібну спеціальну літературу, використовуючи керівні доку-

Коректура..

281

к

менти (інструкції, настанови, умовні позначення тощо), передусім редакційний план та рекомендовані цим планом картографічні матеріали, коректор контролює роботу на всіх етапах, роблячи відповідні зауваження у к о р е к т у р н о м у л и - сті. Під час К. с. о. коректор контролює побудову основи карти математичної, зокрема монтажу блідо-голубих копій; з'я- совує наскільки вдало використані рекомендовані картографічні матеріали під час складання і наскільки повно зміст карти відповідає вимогам редакційного плану; чи вдало виконані відбір і узагальнення картографічних об'єктів, тобто їх генералізація; контролює на будь-якій карті, а особливо на карті політичній і карті політико - адміністративній, правильність і точність зображення державних кордонів; взаємоузгодженість різних елементів змісту карти, особливо у випадку багатоаркушевої карти; перевіряє правильність компонування і відповідність змісту легенди карти інформації, що подана на карті; оцінює якість оформлення всіх елементів карти тощо. Виконуючи К. с. о., коректор мусить керуватись єдиним правилом: оцінити, наскільки правильно, повно і точно виконані вимоги редакційного плану та ін. нормативних документів під час виготовлення складального оригіналу. Коректор також перевіряє правильність записів та їх повноту у формулярі карти. 5.

КОРЕКТУРА ЦИФРОВОЇ КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (Ікорректура ци-

фровой картографической		информации;
correction of digital	cartographical informa-
tion; Korrekturf der	Digitalkarteninformation

f): перевірка повноти змісту і точності цифрової картографічної інформації щодо дотримання положень нормативних документів під час створення карти цифрової і виправлення помилок. 5.

КОРЕКТУРА ШТРИХОВОЇ ПРОБИ (корректура штриховой пробы; proofing of line print; Schtrichprobekorrekturf): виконується як для нерозчленованої, так і для розчленованої проби. Коректура нерозчленованої

проби зводиться до визначення за даними суміщення її штрихових елементів узгодження між собою всіх (для кожної фарби) оригіналів видавничих штрихових,а також до визначення якості відтворення штрихових елементів під час друкування карти. К. ш. п. здійснюється за допомогою оригіналів карти видавничих, але може бути використаний і оригінал карти складальний, якщо виникає сумнів щодо відповідності у деяких місцях рисунка видавничого оригіналу рисунку складального. Коректура розчленованої проби зводиться до перевірки повного і правильного виправлення штрихових видавничих оригіналів за результатами коректури нерозчленованої проби і правильного розчленування окремих штрихових елементів і присвоєння цим елементам відповідних фарб для друкування. 5.

КОРЕКТУРНИЙ ЛИСТ (Ікорректурный лист; proof-sheet; Korrekturblatt п): документ, у якому коректор фіксує зауваження під час контролю картоскладальних і картовидавничих робіт. К. л. є основою для усунення недоліків на оригіналі карти складальному. Крім зауважень, у К. л. даються рекомендації, як виправити ці недоліки. Після врахування зауважень коректури складальний оригінал перевіряють редактор і коректор; і якщо він відповідає потрібним вимогам, підписують його. Далі виготовляють оригінал карти видавничий . 5.

КОРЕКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ (коррекционные механизмы; correction mechanisms; Kompensationsmechanismuss m): у фотограмметричних приладах це механізми:

стереографа - два ідентичні механізми для лівого і правого знімків, які трансформують координати нахилених знімків у координати горизонтальних знімків безперервною зміною фокусних віддалей проектувальних камер; стереометра -призначені для трансформу-

вання виміряної різниці поздовжніх паралаксів (за парою нахилених знімків) у різницю паралаксів, що відповідає ідеальному випад-

Корелати

282

к

ку аерофотознімання (знімки і базис фо-

~ab ка

+ ~ъъ~кь+-

• +'br' Kr + W2= 0;

тографування горизонтальні). (Див. Меха-

нізми поздовжньої і поперечної ко-

Р

р

.P.

рекції);

стереопроектора - два ідентичні меха-

аг ка

+

br

кь+•

• + rr Kr+W=

0,

нізми для лівого і правого знімків, кожний

з яких враховує поправку за перехід від на-

_Р _

.p.

де Ка, Къ, ..., Кг - корелати. Розв'язуючи

хиленого знімка до горизонтального змі-

цю систему певним способом, одержують

щенням об'єктива на визначену величину.

корелати Ка, Кь, ..., Кг. Шукані поправки

Ці зміщення відбуваються безперервно під

Vt до результатів вимірів визначаються з

час переходу від однієї до іншої точки знім-

такої системи рівнянь:

ка. 8.

Vi={aiKa+biKb+-

+ riKr)lP,

(3).

КОРЕЛАТИ (коррелатьі; indefined multip-

lier ofLagrang; Korrelatenfpl):

неозначені

Якщо виміри рівноточні, то в рівняннях си-

множники Лагранжа, які вводяться під час

стеми (2) всі ваги р -

1. 20.

складання функції Лагранжа. У корелат-

КОРЕЛЯЦІЙНА ФУНКЦІЯ (ікорреляци-

ному методі вирівнювання ця функція

онная функция; correlative function;

Korre-

записується як:

lationsfunktionf): K. ф. випадкової

функ-

ф = 2 РУЇ

+ 1 а,Кв + 2 btK„ + • •• •• +1

rtKr.

ції X(t,t')

наз. невипадкову функцію двох

Функція Лагранжа дає змогу звести зада-

значень змінної t, t\

що дорівнює кореля-

ційному моментові відповідних перетинів

чу на умовний екстремум до задачі на абсо-

випадкової функції, тобто

лютний екстремум. Знаходячи абсолютний

екстремум цієї функції, отримують систе-

Kx{t,t')

=

M[X(t)X{t')l

му нормальних рівнянь

корелат. 20.

де

X(t)

=

X(t)-mx(t);

КОРЕЛАТНИЙ МЕТОД (коррелатный

метод; correlative method; Korrelatmethode

X(t')

=

X(t')-mx(ty,

J): один з двох основних методів вирів-

mx(t) - математичне сподівання перетину

нювання. Система рівнянь умовних у

t; тх (/') - математичне сподівання перети-

лінійному вигляді однозначно не роз-

ну /'. 20.

в'язується, бо кількість рівнянь г менша від

КОРЕЛЯЦІЯ (корреляция; correlation;

кількості шуканих поправок п.

Korrelation f): зв'язок між випадковими ве-

Іау+Щ=

0,

личинами, який полягає в тому, що одна з

них реагує на зміну інших зміною свого

(1)

математичного сподівання. 20.

Ї г у + К

КОРЕЛЯЦІЯ ВІДЕОСИГНАЛІВ (корре-

=0.

ляция видеосигналов; video signals correla-

Щоб отримати єдиний розв'язок, систему

tion; Korrelation f der Sehsignale npi): про-

цес опрацювання електричних сигналів (ві-

(1) розв'язують за таких умов: [VV] — min

деосигналів) для автоматичної ідентифіка-

для вимірів рівноточних

i[pW\-mm

ції однойменних точок лівого і правого фо-

для вимірів нерівноточних, тобто потрібно

тознімків стереопари. В цифрових фото-

знайти мінімум функції F = [pW]

за

грамметричних системах порівнюються

умов (1). Це задача на умовний екстремум.

оптичні щільності точок лівого і правого

Розв'язуючи її, отримують таку систему

знімків і використовується метод обчислен-

нормальних рівнянь корелат:

ня коефіцієнтів кореляції: ідентични-

аа ка +

ab Kb+-

+ ar

Kr + W{= 0;

ми вважаються дві точки, для яких коефі-

_ Р .

_Р _

.

P.

цієнт кореляції максимальний. 8.

Корисні копалини

283

к

КОРИСНІ КОПАЛИНИ (полезные ископаемые; minerals (treasures of the soil); Bodenschatze m pi): земні надра, придатні для використання як сировина в товарному виробництві і для життєвих потреб населення. К. к. поділяють на групи: палив- но-енергетичні, рудно-металургійні, гірни- чо-хемічні, природно-будівельні, гідромінеральні. 4.

КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ДНА РІЧОК, ОЗЕР, ВОДОСХОВИЩ МОРІВ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ (использование земельных участков дна рек, озер, водохранилищ, морей и других водных объектов; use of land parcels of bottom of rivers, lakes, ponds, seas and other water objects; Grundstuckbenutzung f der Fltissenboden m pi, Seenboden m pi, der Wasserbehalternboden m pi und Boden m pi anderer Wasserobjekte n рї): згідно з „Водним кодексом України" можна проводити роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубоводів, ін. комунікацій, а також із виконанням свердлильних та геолого-розвідувальних робіт. Місця і порядок виконання робіт визначають згідно з проектами, погоджують з державними органами охорони довкілля, водного господарства та геології. 4.

КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ (пользование землями водного фонда; use of water fund land; Benutzungfmit dem Wasserbodenbestand mi): порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування визначається земельним законодавством. Для постійного користування землі водного фонду надають водогосподарським спеціалізованим організаціям, в яких є служби догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтримання їх у належному стані. У

тимчасове користування, за погодженням із постійними користувачами, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним і фізичним особам для сіножатей, рибогосподарських, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних потреб, а також для виконання науково-дослідних робіт. 4.

КОРИСТУВАННЯ МАЛИМИ РІЧКАМИ (пользование малыми реками; use of small rivers; Benutzung f der kleinen Fliisse m pi): для охорони водності малих річок чинне законодавство забороняє: змінювати рельєф басейнів річок; руйнувати русла річок, струмків та водотоків; випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків; зменшувати природний рослинний покрив і залісненість басейну річки; розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хемізації; проводити осушувальні меліорації на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок; надавати земельні ділянки у заплавах річок для будь-якого будівництва (крім гідротехнічних, гідромеліоративних та лінійних споруд), а також для садівництва і городництва; здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній. 4.

КОРІОЛІСОВА СИЛА (Кориолиса сила; кориолисовая сила; Coriolis' force; Coriolissche Kraftf): сила інерції, за допомогою якої враховується вплив обертання системи відліку на відносний рух матеріальної точки. Напр., добове обертання Землі приводить до того, що річки, які течуть у меридіанному напрямі на північ, підмивають

уПівнічній півкулі правий за течією берег,

ав Південній ті, що течуть на південь, - лівий. К. с. враховують у балістиці, метеорології, техніці. 6.

Коробка швидкостей..

284

к

КОРОБКА ШВИДКОСТЕЙ СТЕРЕОПРИЛАДУ (коробка скоростей стереоприбора; speed gear-box of stereometer; Gangschaltungfdes Stereometers): герметизований механізм для ступеневої зміни передавального відношення від тягового до тягненого вала. Складається з декількох валів, на кожному з яких встановлюють одну або декілька триб, що можуть переміщатися на валі. Змінюючи комбінації зачеплень трибових коліс, можна змінювати передавальне відношення. Використовується в універсальних стереофотограмметричних приладах. 8.

КОРОЗІЯ (коррозия; corrosion; Korrosionf): механічна денудаційна (див. Денудація) дія твердого уламкового матеріалу на поверхню гірських порід аж до появи на ній штрихів, борозенок, жолобків та ін. В процесі К. утворюються т. зв. форми рельєфу еолові зі своєрідними обрисами. 4.

КОРОТКОПЕРІОДИЧНІ ЧЛЕНИ НУТАЦІЇ (короткопериодические члены нутации; short-period terms of nutation; kleinperiodische Nutationsgliedernpi) див. Нутація. 18.

КОСИНЕЦЬ ПЕРЕВІРНИЙ (угольник поверочный; verifying triangle): інструмент для перевірки взаємної перпендикулярності напрямних прямолінійного руху. Це дві лінійки, жорстко скріплені між собою під кутом 90°. Робочі грані косинця 1 кл. точності утворюють прямий кут з точністю 3- 5'. 8.

КОСМІЧНА ФОТОГРАММЕТРІЯ У ВИВЧЕННІ МІСЯЦЯ І ПЛАНЕТ (космическая фотограмметрия при изучении Луны и планет; space photogrammetry when study of Moon and planet; kosmische Photogrammetrie f bei Mondund Planetenerlehrnungf): розв'язує такі завдання: визначення елементів зовнішнього орієнтування космічних знімків Місяця і планет за зоряними знімками і взаємної орієнтації графічних та зоряних знімків; побудови та врівноваження маршрутних і блочних мереж космічної фототріангуляції із визна-

ченням елементів зовнішньої орієнтації знімків; визначення координат точок поверхні в системі координат планетоцентричній і початкових умов руху космічного апарата; використання даних радіопрофілювання для визначення висот точок планет; дешифрування знімків космічних, отриманих у різних зонах спектра, а також радіолокаційних зображень; створення спеціальних дешифрувальних еталонів для елементів планет. До задач К. ф. у в. М. і п. ще належить опрацювання способів і методики використання матеріалів знімання невеликих ділянок поверхні планети, отриманих з посадкових апаратів автоматичних міжпланетних станцій. Перспективою розширення програми космічного знімання вважають створення опорної мережі для Сонячної системи. 3.

КОСМІЧНА ФОТОГРАФІЯ (космическая фотография; space photography; Weltraumaufnahme, kosmische Aufnahmef): фотографічне знімання з космічних літальних апаратів за допомогою спеціальної апаратури. Космічні знімки використовують для створення топографічних і географічних карт, дослідження природних ресурсів, вивчення геологічної будови Землі, метеорологічних процесів в атмосфері, знаходження родовищ корисних копалин тощо. 3. КОСМІЧНА ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЯ

(космическая фототриангуляция; space phototriangulation; kosmische Phototriangulation f): сукупність способів визначення координат точок планети, кутових елементів зовнішнього орієнтування топографічних знімків і початкових умов руху ШСЗ та поправок у моменти фотографування з використанням синхронних знімків планети і зоряного неба. 3.

КОСМІЧНА ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЯ НА МІСЯЦІ (космическая фототриангуляция на Луне; space phototriangulation on the Moon; kosmische Phototriangulationf am Mond m): сукупність методів, за якими можна побудувати єдину систему селеноцентричних координат, орієнтувати і розташовувати її в інерційному просторі, уточ-

Космічний корабель

285

к

нити параметри обертання Місяця і його гравітаційного поля. Крім рівнянь колінеарності, які зв'язують координати зображення точки місячної поверхні на топографічному знімку з її динамічними селеноекваторіальними координатами і координатами центра проекції, у фототріангуляцію включають динамічні рівняння руху штучного супутника Місяця, а також траєкторних змін, керованих із Землі. Останні дають змогу виконати масштабування мережі та визначення положення точок у фототріангуляційній системі координат, зв'я- заній з центром мас Місяця. 3.

КОСМІЧНИЙ КОРАБЕЛЬ (космический корабль; spaceship; Weltraumschiffn): ШСЗ, в якому є герметична кабіна з системами життєзабезпечення; може здійснювати значні маневри, а також посадку своєї спускової частини. 3.

КОСМІЧНИЙ ЛІТАЛЬНИЙ АПАРАТ

{космический летательный аппарат; spaceship; Weltraumschiff n, kosmischer Flugapparate m): носій засобів реєстрації і передавання інформації з космосу, запущений на спеціально призначену орбіту. 3.

КОСМІЧНІ АПАРАТИ ГЛОНАСС (космические аппараты ГЛОНАСС; GLONASS Spase Vehicle; kosmischer Flugapparate m GLONASS): ШСЗ, що утворюють космічний сегмент (КС) глобальної позиційної системи ГЛОНАСС, створеної на замовлення міністерства оборони Російської федерації (МО РФ). їх призначення - неперервне одночасне транслювання навігаційних радіосигналів, що пересилають пакети стабільної частоти, позначки часу, бортову ефемериду свого космічного апарата (КА), параметри орбіт усіх КА системи (альманах) та ін. інформацію, потрібну для визначення топоцентричних віддалей від них до станцій приймання сигналів і обчислення координат цих станцій. Згідно з Російським радіонавігаційним планом (1994), КС ГЛОНАСС має складатися з 24 робочих і трьох резервних КА. Запуск першого КА (Космос-1413) здійснено 12.10.1982. Термін активного існування супутників - три ро-

ки. До 2001 запущено в космос майже сто супутників, більшість із яких виведено з експлуатації. КА ГЛОНАСС розташовані в от = 1, ... 24 робочих точках свого сузір'я і рухаються, не змінюючи взаємного розташування, по трьох колових орбітах на висоті 19100 км, з нахилом до площини екватора 64,8°. У складеному вигляді КА має форму ромбічної призми. МасаКА 1415 кг. Середньодобове споживання електроенергії 1000 Вт. Бортові системи живляться від акумуляторних (ємність 45 Атод, вихідна напруга 27±1 В) і сонячних (чотири прямокутні панелі, об'єднані попарно в два кри-

ла, сумарна площа 23,6 м , робоча потужність 1250 Вт) батарей. Система орієнтації та стабілізації КА забезпечує напрям його поздовжньої осі на центр Землі з точністю 0,5-1°, орієнтування сонячних панелей з точністю 5°, вектора тяги коректуючих двигунів на час дії імпульсу корекції в потрібному напрямі з точністю 5—11°.

Бортова апаратура розташована в циліндричному герметичному контейнері з відповідним терморегулюванням. Вона складається з таких комплексів і систем: частотночасового (КЧ), бортового керівного (КК), формування та випромінювання радіонавігаційних сигналів (KB), орієнтації, стабілізації, електроживлення тощо.

КЧ складається з атомного стандарту частоти (три комплекти) з номінальними параметрами: вихідна частота / 0 = 5 МГц, точність шкали часу 20 не, відносна добова нестабільність частоти (1—5)10-13, енергоспоживання 100 Вт, маса 207 кг.

КК складається з процесора; блока керування вмиканням основних систем і розподілом електроживлення між ними після виходу КА на орбіту, під час корекції орбіт або в аварійних ситуаціях тощо; командної системи для вимірювання параметрів орбіти КА в радіота оптичному діапазоні, виконання команд керування бортовими системами, опрацювання певних програм та видачі навігаційної інформації, формування та передавання сигналів бортової шкали

Космічні апарати..

286

к

часу, передавання телеметричної інформації, ретрансляції сигналів обміну з наземним комплексом.

KB містить апаратуру, що генерує навігаційні сигнали на двох високостабільних частотах L1 і L2. Сигнал L1 несе два віддалемірні коди - загальнодоступний стандартної точності (СТ) і доступний тільки з дозволу МО РФ код високої точності (ВТ), а також бортову шкалу часу і навігаційне повідомлення (ефемеридні дані: поправки часу, частот та фази бортового частотночасового стандарту тощо). Сигнал L2 несе тільки віддалемірний код ВТ, що забезпечує санкціонованим користувачам уникати йоносферних похибок у вимірюваних віддалях „КАпункт". Вихідна потужність сигналу L1 - 64 дБ-Вт, сигналу £ 2 - 1 0 дБ-Вт. До складу KB входять також аппаратура формування навігаційних сигналів і антен- но-фідерні пристрої. Енергоживлення KB 530 Вт.

На поверхні КА встановлені відбивачі для лазерних спостережень з наземних контрольних станцій. Несучі частоти навігаційних сигналів утворюються множенням /0 , зменшеної з метою компенсації релятивістських

ефектів на 2,8-10~3 Гц. Кожному КА надаються власні канали частоти. В діапазоні L1:

/(і) = (1602+0,5625/с) МГц, у діапазоні L2:

/( 2 ) = (1246 +0,4375^) МГц, де к = 0,..., 24

-номер каналу. Супутники, що перебувають в антиподних точках орбіти (Am = 4), тобто їх не можуть одночасно спостерігати одні й ті ж спостерігачі, для раціонального використання частотного діапазону можуть працювати на однакових каналах. Відомості про розподіл частотних каналів між КА містяться в альманасі навігаційного повідомлення. Канал к = 0 призначений лише для перевірки резервних орбітальних КА наземним контрольним сегментом. Фактичне значення робочих частот сигналів може від-

різнятися від номінальних на відносну величину <±2-10~и. Віддалемірні коди всіх КА однакові. В діапазоні L1 тактова частота їх формування 511 кГц, період повторен-

ня 1 мс. Навігаційне повідомлення модулюється двійковим кодом з тактовою частотою 50 Гц. Уся його інформація сформована в один неперервно повторюваний великий блок - суперкадр об'ємом 7500 біт (з них 620 біт резервні) і тривалістю передачі 2,5 хв, поділений на 5 кадрів по 1500 біт (30 с). Кожний кадр складається з 15 рядків по 100 біт (2 с). Рядки 1-5 однакові в усіх п'яти кадрах. Вони несуть повний об'єм оперативної інформації про свій супутник (оцифрування позначок часу бортової шкали, поправку бортової шкали відносно ситемного часу ГЛОНАСС, зсув частоти^ відносно номінального значення, бортові ефемериди КА). Рядки 6-15 не повторюються, мають неоперативну інформацію - в кожному кадрі міститься альманах для п'яти супутників системи: календарний номер доби в чотирирічному періоді, починаючи з високосного року; поправка системного часу ГЛОНАСС відносно часу UTC(SU); умовний номер КА, що відповідає номеру робочої точки орбіти т; номер частотного каналу; елементи його орбіти і поправка бортового годинника відносно системного часу (з меншою точністю, ніж у бортових ефемеридах); параметр стану КА тощо. В бортових ефемеридах подаються з кроком 30 хв прогнозовані просторові декартові координати КА в системі координат ПЗ-90 і їхні перші та другі похідні за часом з точністю, що забезпечує впродовж 30 год. прогнозування позиції супутника (та вектора швидкості) зі сер. кв. похибкою в напрямі радіуса-вектора 5 м (0,3 см/с), уздовж орбіти 20 м (0,05 см/с), по напрямку бінормалі 10 м (0,1 см/с). Несинхронність бортових годинників КА ГЛОНАСС становить < 20 не. Якість ефемеридного і частотно-часового забезпечення, а також формат віддалемірного коду забезпечують вимірювання топоцентричних віддалей „пункт-супутник" із точністю 7 м. Неоперативна інформація прогнозується на 30 діб з кроком 1 доби. За даними альманаху „віком" 1-10 діб топоцентрична відстань до КА і його радіальна швидкість

Космічні апарати..

287

К

обчислюються з похибками 1-2 км та 3,3— 3,7 м/с відповідно. Службова інформація, потрібна для оновлення навігаційних повідомлень, пересилається з командних станцій наземного КС спеціальним радіоканалом у бортовий процесор щодоби.

Згодом планують замінити КА ГЛОНАСС супутниками другого покоління ГЛОНАСС- М з терміном дії > 5 років, обладнаних цезієвими стандартами частоти з добовою нестабільністю <±1-10"13. Сигнал L2, буде модифіковано загальнодоступним кодом СТ, таким як у діапазоні L1. У навігаційне повідомлення вводитимуть параметр, який характеризуватиме різницю апаратної затримки віддалемірного коду в діапазонах L1 і L2, і ще декілька параметрів, урахування яких поліпшить якість геодезичних і навігаційних визначень користувачами. Супутники ГЛОНАСС-М обладнуватимуть засобами міжсупутникових вимірювань, що підвищить надійність системи, збільшить час автономної роботи КС, точність бортових ефемерид і відповідно стандартну точність абсолютних визначень планових координат і висот пунктів до 10 м, часу до 0,1 не. Для розширення спільного використання ГЛОНАСС і НАВСТАР ГПС планується включити в навігаційне повідомлення параметр різниці шкал їхнього системного часу, до яких прив'язані фази віддалемірних кодів. 9.

КОСМІЧНІ АПАРАТИ NAVSTAR (космические аппараты NAVSTAR; NAVSTAR Spase Vehicle; kosmischer Flugapparate m NAVSTAR): космічні апарати (КА), що є космічним сегментом глобальної позиційної системи НАВСТАР GPS. Основне призначення цих КА - безперервне транслювання навігаційних радіосигналів, що несуть пакети стабільної частоти, позначки часу, елементи орбіти свого КА і необхідні параметри для врахування їх збурень та ін. інформацію, потрібну для визначення топоцентричних віддалей між КА та пунктами GPS-спостережень і для обчислення координат КА на моменти спостережень. Перші КА NAVSTAR виведені на орбіти

1978. Вони належали до експериментальної серії Block І. 1989 розпочато запуски КА основної серії Block II. Повна комплектація основної серії космічного сегмента КА завершена 1994. Він складається з КА серій Block II, ПА (advanced - удосконалений) і IIR (replenishment — поповнення). Після 2000 планується запуск КА нової серії Block IIF {follow on - наступний). Термін функціонування КА - 6-10 років, маса 1,5-2 т. Джерелом енергії є сонячні батареї та акумулятори. КА обладнані системами стабілізації та орієнтації, рубідієвими і цезієвими атомними годинниками, процесорами, комплексом радіоелектронної апаратури для приймання інформації від контрольного сегмента, для формування і трансляції навігаційних сигналів тощо. Обсяг електронної пам'яті КА вміщує, про всяк випадок, запас екстрапольованих ефемеридних даних („бортових ефемерид"), отриманих від контрольного сегмента, на 14 (Block II) або 180 (Block ПА, IIR) діб. Оскільки точність цих даних з часом погіршується, то для підтримання їх на вищому рівні ефемериди оновлюють щодоби. Починаючи з серії Block IIR, КА оснащують високоточними стандартами частоти - водневими мазерами, які забезпечують добову стабільність до 10~15. Відпрацьовуються система міжсупутникових віддалемірних вимірювань та автономна бортова система визначення своїх орбіт, прогнозування ефемерид та генерування вла-

г-ЙІ

п

х' .у

Kg

г І

Космогонія

288

к

сних навігаційних повідомлень. КА Block I1F оснащуватимуться інерційними системами навігації. Вважається, що завдяки цьому потреба зв'язку з контрольним сегментом для оновлення бортових ефемерид знизиться до одного разу на місяць. 9.

КОСМОГОНІЯ (космогония; cosmogony; Kosmogonief): див. Астрономія. 10. КОСМОЛОГІЯ (космология; cosmology; Kosmologie f): див. Астрономія. 10. КОСТИЛЬ НІВЕЛІРНИЙ (нивелирный костыль; pointed spike; Nagel m, Bandstab m, Riechtstab m): підставка з ручкою (або без) і сферичною головкою у формі шпичака для встановлення рейки нівелірної. 14.

Бабка

Костиль

КРАВЦОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ (09.09.1938): нар. у с. Підкуйчанськ Сватівського р-ну, Луганської обл. 1955 вступив на геодезичний факультет Львівського політехнічного ін-ту. Після його закінчення 1960-65 служив у армії. 1966 повернувся в ін-т. Працював інженером НДС, асистентом (із листопада 1966), старшим викладачем (1972), доц. кафедри геодезії (1978). 1972 захистив канд. дисертацію „Вплив зовнішніх умов на точність радіовіддалемірних вимірювань у полігономет-

рії". 1979-91 - декан геодезичного факультету. Має понад 50 наукових праць, серед них два винаходи. Працює в галузі дослідження впливу зовнішніх умов на точність електромагнетних вимірювань.

КРАЙОВА ЗАДАЧА ДРУГА - ЗАДАЧА НЕЙМАНА (вторая краевая задача — задача Неймана; 2-nd boundary problem - Neumann's problem; zweite extremale Aufgabe f - Aufgabe von Neumann)', потрібно знайти функцію V, неперервну в середині ділянки т, яка задовольняє рівняння Лапласа або Пуассона, а на межі ділянки <7 — крайову умову

(dV/dn)a=¥.

Якщо шукають гармонічну функцію, то функція у/ має задовольняти рівність

J'ydo = 0.

а

Якщо ж функція V має задовольняти рівняння Пуассона, то функція Ц/ - додаткову умову

jy/du = -4n\5dr.

ог

(див. Крайові задачі теорії потенціялу). 15.

КРАЙОВА ЗАДАЧА ПЕРША - ЗАДАЧА ДІРИХЛЕ (первая краевая задача - задачаДирихл е; 1-st boundary problemDirichlet's problem; erste extremale Aufgabe f - Aufgabe von Dirichlet)-. в якій треба знайти функцію V, яка в ділянці т задовольняє рівняння Лапласа або Пуассона (див. Крайові задачі теорії потенціялу), є неперервною в ділянці (/ + <т) і набуває на її гра-

ниці О заданих значень

=(р. 15.

КРАЙОВА ЗАДАЧА ТРЕТЯ (третья краевая задача; 3-rd boundary problem; dritte extremale Aufgabe f): на відміну від крайової задачі першої - задачі Дірихле крайова умова має такий вигляд:

[aV + p(dV/dn)l=V,

де a/fi = const >0 . 15.

КРАЙОВА ЗОНА МІСЯЦЯ (краевая зона Луны; edge zone of the Moon; Randzonef des Mondes m): частина поверхні на вид-

Крайових задач..

289

к

ному і зворотному боках Місяця по краях його диска. Внаслідок лібрації оптичної ця зона доступна для спостережень і вивчення з Землі. К. з. М. займає майже 18% поверхні Місяця. Всі селенодезичні та ін. дослідження, пов'язані з астрометричними спостереженнями Місяця, завжди, так чи інакше, опираються на вимірювання краю диска, що вимагає знати фігуру К. з. М. Перші уявлення про геометричну фігуру Місяця були пов'язані саме з фігурою його К. з. М. Вивчення фігури і рельєфу крайової зони становить цілу епоху в розвитку селенодезії. На основі астрометричних спостережень побудовано декілька карт рельєфу К. з. М. Детальними і найточнішими вважаються карти Уоттса. Однак деякі дослідження свідчать, що висоти рельєфу на картах К. з. М. є завищеними більше ніж на 1 км, а початок системи координат, використаної для побудови карт, не збігається з центром мас Місяця. 11.

КРАЙОВИХ ЗАДАЧ РОЗВ'ЯЗНІСТЬ

(разрешимость краевых задач; solvability of boundary problems; Losungfder extremalen Aufgabenfpl): крайовій задачі першій і крайовій задачі третій властиві теореми єдиності. Теореми існування роз- в'язку і його стійкості залежно від малих змін крайових даних для цих задач справедливі тільки для таких т, які обмежені поверхнями Ляпунова. У випадку внутрішньої крайової задачі другої - задачі Неймана для рівняння Лапласа, яке розглядається у ділянці Т, обмеженій поверхнею (7 Ляпунова і для якої відома неперервна функція у/, розв'язок існує, але з точністю до довільної сталої, тобто розв'я- зок не єдиний. Однак розв'язок не буде неперервно залежати від крайової функції Xjf, якщо малі зміни цієї функції такі, що не порушується рівність \\jfda = 0, а також постійна стала, з точністю до якої існує розв'язок задачі Неймана, вибрана так, що J Vda = 0. Опрацьовано багато методів роз- в'язування крайових задач теорії потенціялу для різних видів тіл. Найсуттєвіші з них - методи, в яких крайові задачі зводяться до інтегральних рівнянь Фредгольма II ро-

ду і методу Фур'є розділення змінних з подальшим використанням нескінченних рядів. 15.

КРАЙОВІ ЗАДАЧІ ЗМІШАНІ (.смешанные краевые задачи; mixed boundary problems; gemischte extremale Aufgaben f pi): у

теорії потенціялу досліджують і розв'язують також крайові задачі, в яких на різних частинах крайової поверхні задаються умови різних типів. У сучасній фізичній геодезії суттєвою є задача з „похилою" похідною, тобто, коли значення похідної задані на поверхні О за напрямом, який відрізняється від напрямів нормалі і дотичної. 15.

КРАЙОВІ ЗАДАЧІ ЗОВНІШНІ {внешние краевые задачи; external boundary problems; aufiere extremale Aufgaben f pi): крайові умови (тільки для рівнянь Лапласа) в цих задачах такі ж, як і для внутрішніх крайових задач (див. Крайові задачі теорії потенціялу). Але у випадку зовнішніх задач на шукану в нескінченній поза сг ділянці гармонічну функцію V накладається ще вимога її регулярності в нескінченності. Перетворення Кельвіна дає змогу переходити від зовнішніх крайових задач до внутрішніх. 15.

КРАЙОВІ ЗАДАЧІ ТЕОРІЇ ПОТЕНЦІЯЛУ {краевые задачи теории потенциала; boundary problems of potential theory; extremale Aufgabenf pi der Potentialtheorie f): потенціяли в ділянках, де немає притягувальних мас, є гармонічними функціями, тобто в цих ділянках вони задовольняють рівняння Лапласа

	AV =	д2У д2У	д2У	= 0,
		дх2 + ду2+	dz2

а об'ємний потенціял всередині тіла, яке його створює, задовольняє рівняння Пуассона AV = -4л8, де 8 - густина тіла. Ці два рівняння з частковими похідними другого порядку еліптичного типу часто наз. диференційними рівняннями теорії потенціялу. Задачі, в яких потрібно знайти функцію V, яка задовольняла б ці рівняння, а також певні додаткові умови, наз. внутрішніми крайовими задачами теорії потенціялу. 15.