Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

Інтервал яскравостей

230

і

знімків). Якщо фотокамера встановлена на літальному апараті, то І. ф. при заданій швидкості апарата визначає поздовжнє перекриття аерофотознімків (і навпаки). І. ф. встановлюють на інтервалометрі командного пристрою аерофотоапарата (АФА), що дає змогу автоматично спрацьовувати всім системам АФА (перемотування плівки, піднімання вирівнювальної плити, відкривання закривача тощо). 8.

ІНТЕРВАЛ ЯСКРАВОСТЕЙ (интервал

яркостей; brightness interval; Heiligkeitsbe- reich m): відношення яскравостей найсвітлішої Bmaji і найтемнішої Вт т деталей об'єкта: U = Дтах/Дтіп. Його подають також у логарифмічній формі, як різницю десяткових логарифмів найбільшої і найменшої яскравостей об'єктів:

i7 = lgSm a x -lg5m i n . 3.

ІНТЕРПОЛЮВАННЯ {интерполирование; interpolation; Interpolierung j): 1) зна-

ходження проміжного значення величини за деякими відомими її значеннями. Якщо шукане значення величини міститься поза інтервалом відомих значень, то таке І. наз. екстраполюванням. У деяких табл. задані „варіації" - зміни функції, які відповідають деякому одиничному значенню зміни табличного аргументу. І. з варіаціями виконується здебільшого лінійно; 2) І. висот двох сусідніх точок на картах - знаходження положень горизонталей для цього перерізу рельєфу. 12.

І Н Т Е Р П О Л Ю В А Н Н Я А Н О М А Л І Й

СИЛИ ВАГИ (интерполирование аномалий силы тяжести; interpolation ofthe gravity anomaly; Interpolierung f der Schwer-

kraftanomalien pi):f знаходження значення аномалій сили ваги на картах гравіметричних у пункті, де не виконувалися спостереження. Одержане значення аномалії наз. інтерпольованим. Воно відрізнятиметься від значення виміряної сили ваги в цьому пункті. Цю різницю наз. похибкою інтерполювання. 6.

І Н Т Е Р П О Л Ю В А Н Н Я КООРДИНАТ НЕБЕСНОГО СВІТИЛА (Іинтерполиро-

вание координат небесного светила; interpolation ofcoordinates ofcelestial star; Koor-

dinateninterpolierung

f des

Himmelskorpers

m): знаходження координат небесного світила для моментів часу спостережень. В астрономії найчастіше застосовують інтерполювання за допомогою годинних змін (для Сонця), послідовних різниць (для зір), інтерполювання ефемеридних даних з використанням поліномів Чебишева (для Місяця). 18.

І Н Т Е Р П О Л Ю В А Н Н Я П О С Е Р Е Д Н Є АСТРОНОМО - ГЕОДЕЗИЧНИХ ВІД- Х И Л Е Н Ь П Р Я М О В И С Н И Х Л І Н І Й

(ВИСКА) (косвенная интерполяция					аст-
ронамо-геодезическихуклонений				отвесных
линий	(отвеса); indirect interpolation of astro-
nomical-geodetic		deviations	ofplumming		li-
ne; indirekte Interpolierung			f der	astronomi-
schen	geodiitischen	Lotablenkung		f): метод

знаходження складових (£аг, Т]ЛГ) астроно- мо-геодезичноговідхилення прямовисної лінії в площині меридіана і першого вертикала в проміжних між астропункта-

ми точках. Використовуються формули !а г =£ г р +(!а г -£ г р)і н т ;

де <^гр, ?]гр - складові гравіметричного відхилення (обчислюються за даними граві-

метричної карти); o r - £ ф ) і „ т , О ? " - о інт - інтерпольовані лінійно різниці. 17.

ІНТЕРПРЕТОСКОП ЦАЙССА		{интер-
претоскоп	Цейса; interpretoscope	Zeiss;
Zeiss'isches	Interpretoskop n): прилад для

стереоскопічного розглядання та дешифрування знімків, виготовлений фірмою „К. Zeiss" (м. Йєна Німеччина). На прозорому скляному екрані встановлюють знімки, які спостерігач розглядає через бінокулярний мікроскоп. Прилад випускають у двох варіантах: з одним бінокуляром та з двома. В останньому випадку стереопару можуть розглядати одночасно два спостерігачі. В приладі можна змінювати збільшення зображення, обертати зображення, вимірювати поздовжні паралакси фотограмметричні. Формат знімків до 30x30 см2; збільшення системи від 2х до 6х, або від 5* до 15х; допустима різномасштабність знім-

Інтерфейс

231

I

ків до 1:7,5; точність вимірювання пара-

лакс 0,02 мм; оптичний оберт до 360°. 8.

ІНТЕРФЕЙС (интерфейс; interface; Interfa- ce п): сукупність засобів та правил, які забезпечують взаємодію пристроїв та блоків ком- п'ютера або взаємодію між компонентами системи збору та опрацювання даних. 21.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНІ МЕТОДИ ВИМІ-

РЮВАННЯ ВІДДАЛЕЙ (интерферен-

ционные методы измерения расстояний; interferential methods of distance measuring; Interferenzmethode npi der Entfernungsme-

ssung f): найскладніші та найточніші з усіх сучасних методів лінійних вимірювань, в яких використовують явище інтерференції немодульованих електромагнетних коливань видимої або інфрачервоної ділянок спектра. Ці коливання в І. м. в. в. є вимірювальними, а не несучими, як у фазовому або частотних методах визначення віддалей.І. м. в. в. поділяють на абсолютний інтерференційний метод і відносний інтерференційний метод. 13. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ СВІТЛОВИХ ХВИЛЬ

{интерференция	световых волн; light	wa-
ves interference;	Lichtwelleninterferenzf):	пе-

рерозподіл світлового потоку в просторі, який спостерігається під час накладання (суперпозиції) когерентних світлових хвиль. При інтерференції двох когерентних

хвиль інтенсивністю /, і /2 у точці простору, в якій різниця фаз хвиль дорівнює (pv - (р2 , матимемо інтенсивність

І = / 1 + / 2 + 2/І/2 С О ^ - Щ ) .

Hilfsgenerator m):див. Віддалемір ін-

терференційний. 13.				(лазер-
ІНТЕРФЕРОМЕТР ЛАЗЕРНИЙ
ный	интерферометр;	laser	interferometer;
Laserinterferometer		n,Interferometer		n mit
Laser	m): див. Віддалемір		інтерфе-
ренційний. 13.

ІНТЕРФЕРОМЕТР МАЙКЕЛЬСОНА

(интерферометр	Майкельсона;	interfero-
meter ofMichelson;	Interferometer	nvon Mi-

chelson)-. прилад, в якому використано явище інтерференції світлових хвиль. Це явище полягає в розділенні пучка світла на дві або більше частин, які після проходження різних шляхів сходяться і створюють інтерференційну картину. Найпоширеніший різноплечий І. м. На напівпрозорому дзеркаліД пучок монохроматичного світла із джерела С розділяється на дві частини. Одна проходить до дзеркала НД, а інша - до дзеркала РД. Дзеркала відбивають їх у зворотному напрямі, і вони знову потрапляють на дзеркало Д. Одна частина проходить крізь нього, а друга відбивається завдяки чому частини обох променів разом потрапляють у трубу Т, яка їх з'єднує. В фокусі труби отримуємо інтерференційну картину. За змінами в ній визначають потрібні величини. 13.

НД

ї

РД

, /7*

Z/<

Коли на шляху інтерферуючих хвиль по-					Труба
містити екран, матимемо на ньому систе-					Екран
му темних і світлих смужок, яку наз. інтер-
ференційною картиною. Це явище поясни-				ІНФІЛЬТРАЦІЯ (инфильтрация; infiltra-
ли Т. Юнг та О. Френель. 13.
ІНТЕРФЕРОМЕТР ВЯЙСЯЛЯ			(интер-	tion; Infiltration	f): просочування через трі-
ферометр Вяйсяля;		Vaisal's interferometer;		щини і пори поверхневих вод у розташова-
Interferometer	пvon	Vaisala): див. Відно-		ні нижче шари ґрунту та гірські породи. 4.
сний інтерференційний метод. 13.				ІНФОРМАТИВНІСТЬ КАРТИ (инфор-
ІНТЕРФЕРОМЕТР ГЕТЕРОДИННИЙ				мативность	карты; map	informativity;
(гетеродинный	интерферометр;		hetereo-	Karteniformation	f): важлива	властивість
dyn interferometers;		Interferometer	nmit dem	карти тривалий час зберігати інформацію

Інформація..

232

I

про об'єкти і явища, зображені на ній, а

їм змістом цифрова картографічна інфор-

також надавати цю інформацію. І. к. зале-

мація про певну ділянку місцевості. 5.

жить від повноти її зображення

карто-

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА ЦИ-

графічного, що передається на карті за

ФРОВА ПОХІДНА (производная

цифро-

допомогою умовних позначень. 5.

вая картографическая

информация;

deri-

ІНФОРМАЦІЯ ВИМІРЮВАЛЬНА (из-

vative

digital cartographical

information; di-

мерительная

информация;

information

gitale

abgeleitete Karteninformationf):

циф-

about

measurements;

Messinformation

f):

рова картографічна інформація, отримана

інформація про значення виміряних фізич-

під час опрацювання інформації

кар-

них величин. 21.

тографічної

цифрової базової. 5.

ІНФОРМАЦІЯ

КАРТОГРАФІЧНА

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОБ'ЄКТИ МІС-

МЕТРИЧНА (метрическая

картографи-

ЦЕВОСТІ СТАТИСТИЧНА

(статисти-

ческая

информация;

metric

cartographical

ческая информация об объектах

местно-

information;

metrische

Karteninformationf):

сти;

statistical

information about terrain ob-

цифровий опис об'єктів карти, як і опис їх

jects;

statistische Information

f nach

Gelan-

просторового місця розташування у визна-

deobjekten

npi (Gelandegegestonde

m pi)):

ченій системі координат. 5.

дані про об'єкти місцевості, одержані під

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА СЕ-

опрацювання масивів цифрової картогра-

МАНТИЧНА (семантическая

картогра-

фічної інформації методами статистично-

фическая

информация;

semantic

cartogra-

го аналізу. 5.

phical

information;

semantische

Kartenin-

ІНФРАСТРУКТУРА

(инфаструктура;

formation

f): регламентована за змістом ци-

infrastructure;

Infrastruktur f, Infrabau m):

фрова картографічна інформація, що по-

комплекс галузей і видів діяльності для

дає опис кількісних і якісних характерис-

обслуговування виробничої і невиробни-

тик об'єктів карти. 5.

чої сфер економіки та забезпечення жит-

ІНФОРМАЦІЯ

КАРТОГРАФІЧНА

тєдіяльності певного суспільного організ-

СЛУЖБОВО-ДОВІДКОВА (служебко-

му. 4.

справочная

картографическая

информа-

ция; service-cartographical

information; ІНФРАСТРУКТУРА ІНЖЕНЕРНА (ин-

Dinst-Auskunftskarteninformation

f):сукуп-

женерная

инфраструктура;

engineering

infrastructure;

Ingenieurinfrastruktur

f):си-

ність спеціально створених масивів даних,

стема галузей і видів мереж (водопостачан-

що забезпечують реалізацію процесів

ня, каналізація, електро-, тепло-, газопос-

отримання, опрацювання, зберігання та ви-

тачання, телефонний зв'язок, транспорт),

дачі цифрової інформації про місцевість і

що забезпечують життєдіяльність населе-

використовуються для загальної характе-

них пунктів, функціонування виробничої

ристики карт

цифрових. 5.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА ЦИ-

та невиробничої сфер. 4.

ФРОВА (цифровая

картографическая

ин-

ІНФРАСТРУКТУРА

НАСЕЛЕНОГО

формация;

cartographical

digital

informa-

ПУНКТУ (инфраструктура

населенного

tion; Digitalkarteninformation

f):метрична

пункта;

infrastructure of settlement;

Infra-

і семантична картографічна інформація,

struktur f der Ortschaftf):

комплекс усіх си-

виражена в цифровій формі на машинно-

стем і споруд, для забезпечення життєдія-

му носієві або в пам'яті ЕОМ. 5.

льності будь-якого населеного пункту. 21.

ІНФОРМАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА ЦИ-

ІРИГАЦІЯ (ирригация;

irrigation;

Irriga-

ФРОВА БАЗОВА (базовая

цифровая

кар-

tionf,

Irrygation

f, Bewasserungf):

підведен-

тографическая

информация; basic

digital

ня води для зрошення ділянки землі для

cartographical

information;

digitale

Karten-

забезпечення вологою кореневих частин с/г

baseinformation

j): регламентована за сво-

культур. 4.

Ймовірне відхилення

233

й

ЙМОВІРНЕ ВІДХИЛЕННЯ			{вероятное
отклонение;	probable	deviation;	warh-
scheinliche	Abweichung	f): половина дов-

жини відрізка, симетричного відносно математичного сподівання, ймовірністьр потрапити в який дорівнює 1/2. Для Й. в. справедливе співвідношення

Р ( \ Х - т \< Е) = Р(\ X - т |> Е) = 0,5, де т - математичне сподівання; Е - ймовірне відхилення; X - випадкова величина. Враховуючи останнє, £ = 0,674(7, де о -

сер. кв. відхилення. 20.
ЙМОВІРНІСТЬ (вероятность;	probabi-

lity; Wahrscheinlichkeit f): числова міра

об'єктивної можливості появи якоїсь події.

Й. може змінюватись у межах від			0 до 1. 20.
ЙМОВІРНІСТЬ НАДІЙНА			(довери-
тельная	вероятность;	confiding	(reliable)
probability;	Konfidenzwahrscheinlichkeit f,
Vertrauenswahrscheinlichkeitf):		ймовірність

того, що статистичне значення будь-якого параметра потрапить у надійний інтервал (див. Надійні границі). 20.

ЙМОВІРНІСТЬ УМОВНА (условная

вероятность; conditional probability; bedingte Wahrscheinlichkeitf): Й.у., обчислена

за умови, що існували інші події. Якщо Л,, А2, ...,Ап-залежні події, тоді ймовірність

події Ап за умови, що відбувалися події А,,

А2, ...,АпЛ, позначається так:

P(AjA\,A2,...,An_ ,).20.

ЙОНОСФЕРА (ионосфера;

ionosphere;

Ionospharef): див. Атмосфера Землі. 14. ЙОСИПЧУК МИКОЛА ДМИТРОВИЧ (18.05.1938). Нар. у с. Великий Бичків Рахівського р-ну Закарпатської обл. 1961 закінчив механіко-математичний факультет Львівського ун-ту ім. І. Франка. Із 1961 працює у Львівському політехнічному інті. Канд. техн. наук (1977), доц. (1978), з 1990 до 2000 - зав. кафедри теорії математичного опрацювання геодезичних вимірів геодезичного факультету НУ „Львівська політехніка". Опублікував майже 50 наукових праць, серед них 8 з теорії рефракції.

			К
	КАБЕЛЬТОВ (кабельтов; cable		length;	За призначенням К. поділяють на: подат-
	Kabellangef,	Kabel n): позасистемна одини-		ковий (фіскальний), юридичний		(правовий)
	ця довжини; дорівнює 185,2 м, або 0,1 мор-			і багатоцільовий.	Розрізняють також ресур-
				сні (земельний, водний, лісовий, корисних
	ської милі; застосовується в навігації. 6.
				копалин тощо), функціональні		(теплових
	КАДАСТР (кадастр; cadastre;		Katastern):
				мереж, будівель і споруд, екологічний то-
	1) систематизоване зведення відомостей			що), інтегровані	(різні К. на певну тери-
	(реєстр) за даними періодичних або непе-			торію, що об'єднують, напр., К. природ-
	рервних спостережень про певний об'єкт;			них ресурсів, містобудівний К. та ін.). Сло-
	2) систематизоване зведення відомостей			во „кадастр" походить від франц. „ca-
				dastre", що означає „список, реєстр". К., як
	про певний об'єкт із його кількісною та
				вважають деякі етимологи, походить від
	якісною характеристикою, соціально-еко-
				лат. „capitastrum", або від старогрец. „katas-
	номічною та екологічною оцінкою; до них			tikhon", що означає перелік предметів, які
	належать також картографічні й статисти-			оподатковуються, або список (дослівно: лі-
	чні матеріали.			нійка за лінійкою). 4.

Кадастр..

234

К

КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ (земельный ка-

дастр; land cadastre; Landkataster п)\ 1) су-

купність відомостей про земельні ділянки; провадиться у вигляді книги, картотеки чи автоматизованої бази даних, де містяться геометричні характеристики ділянок, опис їх місця розташування і відомості про власника тощо; 2) дані про земельні ділянки: природні, просторові, економічні та юридичні характеристики та ін. описові дані (володіння нерухомістю, сервітути, пільги в оплаті податків та ін. юридичні інтереси); 3) запис ідентифікованої нерухомості, в основу якого покладено план земельної ділянки і описовий корелятивний архів, який містить, залежно від кінцевої мети, різні типи інформації. 21.

КАДАСТР ЛІСОВИЙ (лесной кадастр; forest cadastre; Waldbewertung f): система-

тизоване зведення відомостей (реєстр) про кількісний і якісний стан лісового фонду, його правовий статус, економічну оцінку, розподіл між користувачами і т. ін., потрібних для раціонального лісового господарювання. 4.

КАДАСТР МІСТОБУДІВНИЙ (градо-

строительный кадастр; town-planning cadastre; Kataster пzum Stadtbau): автомати-

зована інформаційна система, яка містить потрібні дані про міські території та об'єкти міського середовища, документи про правовий режим їх розподілу серед власників та користувачів, а також показники оцінки земельних ділянок і нерухомості. 21.

КАДАСТР МІСЬКИЙ (городской ка-

дастр; urban cadastre; Stadtkatastern): сис-

тема відомостей про кількісні та якісні характеристики земель міста, будівель та споруд, розташованих на них, їх економічну оцінку, а також дані про інженерно-технічні та вулично-шляхові мережі, соціально-ви- робничу інфраструктуру, екологічний стан міського середовища, правовий і соціальний статус об'єктів кадастру. 4.

КАДАСТР НЕРУХОМОСТІ		(кадастр
недвижимости;	real property	cadastre;
Immobilienkatastern):	систематизоване зве-

дення відомостей про земельні ділянки з

розташованими на них будівлями та спорудами, їх кількісними та якісними характеристиками, економічною оцінкою, дані про власників і користувачів, їх адміністративний та правовий статус. 4.

КАДАСТРОВА ДІЛЯНКА		(кадастровый
участок;	cadastral parcel;	Grundstiick n,
Parzelle	J): частина земної поверхні, обме-

жена з усіх боків межовою лінією; є обліковою одиницею і має уніфікований номер (код). К. д. характеризують такі дані: кадастровий номер, розташування, площа, призначення, правовий статус, вартість земельної ділянки, кадастровий план, обмеження і сервітут щодо використання землі. 4.

КАДАСТРОВА ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА

(кадастровый	земельный участок; cadast-
ral land parcel;	Grundstiick n): частина зем-

ної поверхні, обмежена з усіх боків встановленою в кадастр і нерухомостей межовою лінією і позначена номером. 21.

КАДАСТРОВА КНИГА НЕРУХОМОС-

ТІ (кадастровая книга недвижимости; cadastral book ofreal properties; Immobilien-

katastersbuch n):позначення описової частини кадастру нерухомості, в якій ділянки угідь і землекористувачі записані в декількох реєстрах: поземельний запис, облік нерухомостей, алфавітний покажчик імен. 21.

КАДАСТРОВА СПРАВА (кадастровое

дело; cadastral matter; Katastersachef)'. мі-

стить дані, що характеризують об'єкт кадастрового обліку. Розділи К. с.: 1) описовий, у якому подані документи: відомості про власника чи користувача, ухвала органів влади, правовий стан, кількісні та якісні характеристики ділянки, будівель і споруд, протоколи погодження меж тощо; 2) геодезичний, у якому наявні каталог координат точок поворотів меж, розташування будівель та споруд, зон обмежень, а також план кадастровий об'єкта. 4.

КАДАСТРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІС-

ТА (кадастровое		обеспечение		города;
cadastral	urban provision;		Katasterversor-
gung f der	Stadt	f): єдиний організаційно-

Кадастрове зондування

235

К

технологічний цикл робіт зі збору, зберігання, опрацювання, систематизації і видачі даних міського кадастру споживачам у відповідній формі на їх замовлення. 21.

КАДАСТРОВЕ ЗОНУВАННЯ (кадаст-

ровое зонирование; cadastral zoning; Ka- tasterzonung f): виконують для оцінки земель, державного кадастрового обліку і кодування (нумерації") об'єктів обліку. Кадастрові номери присвоюють відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративнотериторіального устрою України. Території областей розділяють межами на районні, міські, містечкові, сільські адміністра- тивно-територіальні утворення, які використовуються як кадастрові округи. Території сільських і містечкових Рад розділяють на кадастрові зони. Території сіл, містечок, міст розділяють на кадастрові квартали, які можуть об'єднуватись у кадастрові зони. Кадастровий квартал розділяють на кадастрові земельні ділянки, номери (коди) яких надають відділи Держкомзему. Межі кадастрового кварталу встановлюють з урахуванням існуючої забудови і землекористування, а також наявних лінійних об'єктів. 4.

КАДАСТРУВАННЯ (ведение кадастра; conducting of cadastre; Fiihrungfdes Kata-

sters n): заходи та дії, пов'язані зі збиранням, обліком, систематизацією, накопиченням, аналізом та оцінкою природного, господарського і правового стану, а також використанням облікових одиниць об'єктів господарської діяльності та природних явищ. 4.

КАЛЕНДАР (календар; calendar; Kalen- der т): система відліку тривалих проміжків часу, в якій регламентований визначений порядок лічби прийнятих одиниць вимірювання часу, з'ясовано їх взаємовідношення та вказана епоха, від якої відлічують ці одиниці. Прототипами сучасного К. стали К. народів стародавнього Сходу і Єгипту, античної Греції та Риму. К, що наз. григоріанським, введений 1582 главою ка-

толицької церкви папою Григорієм XIII замість юліанського К., запровадженого 46 р. до P. X. Григоріанський К. був введений і в Україні, за винятком її території, що перебувала під владою Росії, де цей К. отримав назву нового стилю і був введений аж 1918. Як юліанський, так і григоріанський К. - сонячні календарі, оскільки в їх основу покладено тропічний рік (див. Одиниці міри часу). В юліанському К. після кожних трьох простих років (по 365 днів) настає один високосний (366 днів) — рік, порядковий номер якого ділиться на 4. Середня тривалість року в юліанському К. - 365,25 діб, він довший за тропічний рік на 0,0078 доби, відповідно в ньому дата весняного рівнодення зменшиться в середньому на одиницю за 130 років. У григоріанському К. також усі роки, порядкові номери яких діляться на 4, - високосні, але столітні роки, в яких число сотень не ділиться на 4, - прості (напр., 1700, 1800, 1900, 2100). Середня тривалість року в григоріанському К. - 365,2425 діб, він довший за тропічний лише на 0,0003 доби, відповідно в цьому К. дата весняного рівнодення зменшиться на одиницю лише за 3330 років. Коротші проміжки рокумісяць і тиждень - у сучасному К. втратили своє початкове значення, але через давні традиції і відсутність іншого, раціональнішого, способу поділу року на частини формально регламентують розпорядок життя упродовж року. Початок відліку в сучасному К. віднесено до значної події - народження Ісуса Христа. Працями істориків та астрономів К. точно прив'язаний до багатьох історичних, релігійних і природних подій, а також погоджений з епохами К., що існували раніше. 18.

КАЛІБРУВАННЯ АЕРОФОТОАПА-

РАТІВ (калибровка аэрофотоаппаратов; aerocamera calibration; Kalibrieren n der

Luftbildkamera f):методика визначення елементів внутрішнього орієнтування аерофотоапарата (див. Елементи внутрішньо-

Калібрування..

236

К

го орієнтування фотознімка)одночасно з визначенням дисторсії об'єктива. Існують візуальні та фотографічні способи К. а.

У візуальному способі застосовується гоніометр, за допомогою якого з передньої вузлової точки об'єктива вимірюють напрями або кути на штрихи тест-об'єкта (контрольної сітки), поміщеного в площині прикладної рамки аерофотоапарата. Записують рівняння похибок для кожного штриха. Розв'язуючи їх способом найменших квадратів, знаходять невідомі елементи внутрішнього орієнтування, а підставивши їх у рівняння похибок, із залишкової похибки виділяють вплив дисторсії. Сучасні гоніометри дають змогу виміряти дисторсію АФК з точністю 2-4 мкм.

Фотографічні способи забезпечують більшу відповідність умовам їх застосування і полягають у фотографуванні зоряного неба або полігона з відомими координатами точок. 3.

КАЛІБРУВАННЯ РАДІОГЕОДЕЗИЧ-

НИХ СИСТЕМ (калибровка радиогеоде-

зических систем; calibration of radiogeodetic systems; Kalibrieren ndes rundfunkgeo- datischen Systems n): визначення сталих по-

правок бортової радіогеодезичної апаратури в лабораторних умовах або на еталонних базисах. 6.

КАЛІБРУВАЧ ЕЛЕКТРОННО -

ОПТИЧНИЙ (электронно-оптическая

скамья; electronic-optical	bench; elektroni-
sches optisches Gerat nfur	Kalibrierung J):

прилад для визначення роздільної здатності та контрастно-частотних характеристик аерофотооб'єктивів. На рис. зображено блок-схему К. е.-о., який працює за методом сканування штрихів міри, що обертається: 1 - джерело світла; 2 - матове скло, конденсор; 3 - міра; 4 - коліматор; 5 - досліджуваний об'єктив; б-мікро- об'єктив; 7 - мікрощілина; 8 -фотоелект- ронний помножувач; 9 -осцилограф. Мікрощілина розташована у фокальній площи-

ні досліджуваного об'єктива. Обертаючи міру і вводячи в щілину діафрагми ділянки міри з різними частотами, визначають контраст оптичного зображення на різних частотах. Порівнюючи цей контраст з вихідним, отримують коефіцієнти передавання контрасту об'єктива. За цими даними будують криву контрасгао-частотної характеристики об'єктива. 3.

КАЛЬКА ВИСОТ (калька высот; vellum of altitudes; Hohepause f): документ на ка-

льці чи її заміннику, що містить інформацію про рельєф. На ньому легко віднайти висоти всіх точок геодезичної основи, перехідних та рейкових точок (пікетів), а також урізів води тощо. 12.

КАЛЬКА КОНТУРІВ (калька контуров; planimetry vellum; Konturpause f, Umriss-

pausej): документ на кальці чи її заміннику для зберігання отриманої в процесі топографічного знімання інформації про кон-

Камеральні..

237

К

тури. На нього тушшю наносять всі елементи контурів та рельєфу, які не виражаються горизонталями (вимоїни, водориї, обриви тощо). На К. к. підписують назви населених пунктів, урочищ, річок, озер, числові характеристики лісів, доріг, курганів тощо. 12.

КАМЕРАЛЬНІ ФОТОГРАММЕТРИЧ-

НІ РОБОТИ (камеральные		фотограмме-
трическиеработы;	cameralphotogrammet-
ry works; photo grammetrische		Laborarbeiten

fpl)\ комплекс робіт, перелік яких залежить від мети роботи та обраної технологічної схеми отримання кінцевої фотограмметричної продукції. Сюди відносять: трансформування знімків, складання фотоплану, фототріангуляцію, камеральне дешифрування знімків, знімання рельєфу та контурів за допомогою фотограмметричних приладів, роботи на ЕОМ, створення цифрових моделей місцевості, цифро-

вих моделей рельєфу та ін. 8.

КАРДАН (кардан; gimbal; Kardan п,т): механічний пристрій для передавання обертового руху одного вала іншому, коли їхні осі

розташовані під змінюваним кутом. 8.

КАРДАННИЙ ПОЧІП (карданный под-

вес; cardan pendant; Aufhangevorrichtungf):

маятникова система, яка вільно коливається у двох взаємно перпендикулярних площинах і намагається встановитись за напрямом миттєвої вертикалі. 6.

КАРДИНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ОПТИЧ-

НОЇ СИСТЕМИ (кардинальные			элемен-
ты оптической		системы; cardinal	elements
of optical	system;	Kardinalelementen	npi	des
optischen	Systems n (Kardinalbestandteile			m

pi)): фокуси, фокальні площини, головні точки, головні площини та фокусні віддалі (див. рис. Лінза). Якщо з нескінченно віддаленої точки, що розташована у просторі предметів на оптичній осі, виходить пучок паралельних до цієї осі променів, які потрапляють на оптичну систему, то ця система в просторі зображень дасть точку F', що лежить на оптичній осі і наз. заднім фокусом. Площина, що проходить через F' і перпендикулярна до оптичної осі, наз. задньою фокальною площиною. Площина, що перпендикулярна до оптичної осі і проходить через точку перетину променя або його продовження, що йде паралельно до оптичної осі в просторі предметів із цим же променем або його продовженням, який пройшов оптичну систему і проходить через задній фокус F' системи, наз. задньою головною площиною, а точка її перетину з оптичною віссю - задньою головною точкою Н'. Віддаль / ' між F' і Н' наз. задньою фокусною віддаллю. Передні К. е. о. с. можна отримати, коли промені проходять через оптичну систему справа наліво. 14.

КАРЕТКА ФОТОГРАММЕТРИЧНО-

ГО ПРИЛАДУ (каретка фотограммет-

рического прибора; carriage;		Wagen т des
photogrammetrischen	Gerates	n): механізм

фотограмметричного приладу. Існують такі К. ф. п.:

базисна - призначена для встановлення компонентів базису проектування та реалізації тієї чи іншої форми засічки (трикутник, трикутник і паралелограм) в універсальному стереофотограмметричному приладі; паралактична - у стереометрі, стереоком-

параторі, дає змогу зміщати касету зі знімком паралельно до осей х-х або_у-_у приладу (величини зміщень - поздовжній або поперечний паралакси фотограмметричні);

Карст

238

к

загальна	- рухома частина, на якій роз-
ташовані лівий і правий фотознімки;
знімка	- для переміщення знімка вздовж

однієї або обох осей приладу; К. ф. п. знімка розташована в приладі горизонтально (рідше вертикально); на ній міститься ка-

сета зі знімком;

фокусних віддалей - для встановлення фо-

кусної віддалі фотограмметричного приладу; напр., у стереопроекторі це масивна плита, на якій закріплені двовісні ковзан- ці-сустави, а також напрямні прямоліній-

ного руху. 8.

КАРСТ (карст; karst; Karstm): явище, по- в'язане з дією підземних вод, що зводиться до вилужування гірських порід (вапняків, доломітів, гіпсу) й утворення пустот (каналів, печер) у породі. К. часто супроводжується проваллями й утворенням западин на земній поверхні. 4.

КАРТА (карта; map; Kartej): побудоване в проекції картографічній зменшене, узагальнене із застосуванням певної системи умовних позначень зображення поверхні Землі, ін. небесних тіл або космічного простору, що показує розташування різних об'єктів, якими можуть бути і різноманітні природні, суспільні та ін. явища. К. притаманні певні властивості, з-по- між яких найістотніші: наочність карт, вимірність карт, інформативність карт. Елементи карти: основа карти математична,зображення картографічне (картографічний рисунок), оснащення допоміжне, дані додаткові на карті. Класифікацію карт здійснюють за певними ознаками. З урахуванням положень м о д е л ю в а н н я к а р т о г р а - фічного прийнято вважати, що карта є просторовою, математично визначеною і суб'єктивно генералізованою образнознаковою моделлю реальної дійсності. 5.

КАРТА ГЕОГРАФІЧНА	(географическая
карта; geographical map;	geographische

Karte j): карта, на якій зображена поверхня Землі або окремої її частини. 5.

КАРТА ГЛИБИНИ РОЗЧЛЕНУВАННЯ

РЕЛЬЄФУ (карта глубины расчленения

рельефа; map of depth of relief	decompositi-
on; Karte fder Tiefzergliederungfdes		Reliefs

n): карта тематична, на якій відображається вертикальне розчленування рельєфу земної поверхні. Показником глибини розчленування є відносні висоти, що характеризують максимальні перевищення вододілів над тальвегами річок чи озер, у середині окремих (елементарних) басейнів. Це перевищення отримують за формулою h = Н- #', де Я і Н' - максимальна і мінімальна абсолютні висоти в межах елементарного річкового чи озерного басейну. Для К. г. р. р. території України шкала відносних висот, м: менше 5,5-10,10-25,25- 50, 50-100, 100-200, 200-500, 500-1000, 1000-1500, 1500-2000. 5.

КАРТА ГУСТОТИ РОЗЧЛЕНУВАННЯ

РЕЛЬЄФУ (карта густоты расчленения

рельефа; map of density of relief decomposi- tion; Karte f der Dichtigkeitszergliederung f

des Reliefs n): карта тематична, що характеризує горизонтальне розчленування рельєфу земної поверхні. К. г. р. р. можна скласти за одним із двох показників: 1) за довжиною ерозійної мережі на 1 км2 площі, яку обчислюють за формулою / = LIP, де / - довжина гідрографічної мережі (км), що припадає в середньому на 1 км2 у межах площі Р, L - загальна довжина гідрографічної (ерозійної) мережі на цій же площі; 2) за середньою шириною водозбірного басейну або середньою віддаллю (в плані) між сусідніми тальвегами ерозійної мережі, які визначають для окремих басейнів (районів) або рівноплощових квадратів, для цього використовують формулу с = P/L, де с -середня ширинаводозбірного басейну або середня віддаль між суміжними тальвегами в межах площіР, к м 2 , L i P - як і вище. 5.

КАРТА ДЕРЖАВНА (государственная карта; official map; Staatskarte f): карта,

що є офіційним документом відповідних

державних структур. 5.

КАРТА ДЮФУРА (карта Дюфура; Dufuor's map; Dujuorsche Karte J): карта

Швайцарії м-бу 1:100000, на якій рельєф

Карта..

239

К

зображено за допомогою штр ихі в ті н ьо -

вих. Складена 1863. 5.

КАРТА ЗОРЯНА (звездная карта; celestial тар; Sternkarte f): карта зоряного не-

ба як небесного склепіння. М-б карт здебільшого дається в градусній мірі, зорі зображаються відповідними позначеннями залежно від їх яскравості. Використовується для загального ознайомлення із зоряним небом, для розпізнавання зір і небесних сузір'їв, визначення астрономічних координат, координат зір, знаходження за координатами положення небесних світил та ін., як і під час розв'язання низки задач космічної геодезії і космічної навігації. 5.

КАРТА КОМПЛЕКСНА (комплексная

карта; complex map; komplexe Karte f):

карта, на якій відображено декілька взаємозв'язаних між собою явищ або їх елементів; при цьому кожне з цих явищ подається у своїх показниках. 5.

КАРТА КУТІВ НАХИЛУ (карта углов наклона; complex map; Karte fderNeigungs-

winkel m pi): карта тематична, на якій зображують стрімкість схилів великих форм рельєфу і витягнутих його елементів. Зображення на К. к. н. має бути таким, щоб на них можна було чітко розрізняти поверхні та схили різної стрімкості і різних форм рельєфу. Цього можна досягти на основі обґрунтованої і добре опрацьованої шкали кутів нахилу. 5.

КАРТА МЕЖОВА (межевая карта; bo- undary map; Grenzekarte f Rainskarte f):

карта топографічна відповідного м-бу, на якій умовними позначеннями показані межові знаки, встановлені в точках пово-

роту меж земельних ділянок. 21.

КАРТА МОРСЬКА (морская карта; ma- rine map; Seekarte f): тематична карта, призначена для забезпечення мореплавання, розв'язування спеціальних задач морського флоту та для забезпечення робіт з використання природних ресурсів. 6.

ИАРТА Ш МЖК>Ф1ЖШ [карта на микрофильме; tiny film map; Karte a am

Mikrofilm f): мініатюрна копія з карти на фотоабо кіноплівці. 5.

КАРТА НОВІТНЬОЇ ТЕКТОНІКИ		(кар-
та новейшей тектоники;	map of newest	tec-
tonics; Karte fderneusten	Tektonikf): одна з

карт геологічних, яка відображає закономірності розвитку різних за характером, спрямованістю та інтенсивністю тектонічних рухів в основних структурах земної кори в найновішому (неоген-четвертин- ному) часі. 5.

КАРТА ОГЛЯДОВА (обзорная	карта;	ge-
neral map; Ubersichtskarte f):	карта	за-

гальногеографічна, знаменник м-бу якої більше 1000000. З-поміж К. о. на найбільшу увагу заслуговує карта Світу м-бу 1:2500000.5.

КАРТА ОГЛЯДОВО-ГЕОГРАФІЧНА

ЦИФРОВА (цифровая обзорно-географи-

ческая карта;	general geographical		digital
map; digitale	topografische	Ubersichtskarte

f): карта цифрова, що за точністю та змістом відповідає загальногеографічній карті оглядовій певного м-бу. 5.

КАРТА ОГЛЯДОВО-ТОПОГРАФІЧНА

(обзорно-топографическая карта; general topographic map; topografische Ubersichts-

karte f): карта, якій притаманні основні властивості карти топографічної. Складається, якщо потрібно охопити значну за площею територію, а вимоги щодо точності й докладності зображення можуть бути знижені, тобто немає потреби зображати другорядні подробиці місцевості. М-би цих карт: 1:200000,1:500000 і 1:1000000. Карту м-бу 1:200000 використовують й у військовій справі, особливо під час пересування військ, а тому значна увага приділяється зображенню шляхів і їх докладній характеристиці, а також споруд на них та біля них. Цю карту часто наз. дорожньою. Карти м- бів 1:500000 і 1:1000000 використовують в авіації, тому на них є ізогони та об'єкти, які мають значення орієнтирів. Карти м-бу 1:200000 і 1:500000 (донедавна і 1:300000) складаються в проекції Ґавсса-Крюгера, а

uapta	\\\ШШ)	-у	штмшш
ції поліконічній простій. 5.
К А Р Т А - О С Н О В А			(карта-основа;
base	map;	Grundkarte	f): основна