Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

.pdf
Скачиваний:
203
Добавлен:
10.06.2017
Размер:
30.92 Mб
Скачать

БІБЛІОТЕКА ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Геодезичний

енциклопедичний

словник

За редакцією Володимира Літинського

Львів

Євросвіт

2001

УДК 528 ББК26. 12я21

Г354

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.: іл.

ISBN 966 7343-23-5

Геодезичний енциклопедичний словник - перше в Україні енциклопедичне видання в галузі геодезії та суміжних з нею наук. Словник містить майже 3800 статей з топографії, вищої геодезії, геодезичної астрономії, космічної геодезії, планетодезїї, фізичної геодезії, інженерної геодезії, геодезичної гравіметрії, морської геодезії, картографії, аерофотознімання, фотограмметрії, геоде-

зичного, фотограмметричного та аерознімального приладобудування, кадастру, теорії матема- тичного опрацювання результатів геодезичних вимірювань. Назви статей також подано росій- ською, англійською та німецькою мовами.

Для широкого кола фахівців геодезичних спеціальностей - науковців, викладачів, інженерів, студентів, а також спеціалістів суміжних з геодезією наук.

Geodetic encyclopedic dictionary /V. Litynskyj. - Lviv: Eurosvit, 2001. - 668

P.: ill.

ISBN 966 7343-23-5

Geodetic encyclopedic dictionary is thefirstin Ukraine reference-encyclopedic publication in the branch of geodesy and related sciences. The dictionary contains about 3800 articles concerning topography, higher geodesy, geodetic astronomy, space geodesy, physical geodesy, engineering geodesy, geodetic gravimetry, marine geodesy, cartography, aerophotosurveing, photogrammetry, geodetic, photogrammetric and aerophotosurveing instrument making, cadastre, theory of mathematic processing of results of geodetic measurements. Titles of articles are also done in Russian, English and German languages. The dictionary is oriented for the wide range of specialists of geodetic sciences - academics, scientists, engineers, students and for specialists of related sciences.

АВТОРИ:

П.І.Баран, А.Л.Бондар, Х.В.Бурпггинська, Б.І.Волосецький, І.М.Ґудз, П.Д.Двуліт, Ю.П.Дейнека, О.Л.Дорожинський, А.Т.Дульцев, Ф.Д.Заблоцький, П.М.Зазуляк, І.Н.Кметко, Я.М.Костецька, В.О.Літинський, Г.О.Мещеряков, П.В.Павлів, М.І.Русин, С.Г.Савчук, І.С.Тревого, Л.С.Хижак, А.Л.Церклевич

Рецензенти:

В.О.Боровий, д-р. техн. наук, проф., зав. кафедри автоматизації геодезичних вимірювань Київського національного університету будівництва і архітектури;

Р.М.Рудий, д-р техн. наук, зав. кафедри інженерної геодезії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

ISBN 966 7343-23-5

© ВЛітинський,

2001

 

©ДФФД,

2001

 

© Євросвіт,

2001

Десятим роковинам Незалежності України

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Пропонуємо Читачеві Геодезичний енциклопедичний словник - перше в Україні енциклопедичне видання в галузі геодезії та суміжних наук. Словник містить понад 3800 статей, що стосуються геодезичної інструментальної бази та інженерних геодезичних вимірювань, світло- і радіовимірювань, GPS та інших вимірювальних методів, опрацювання результатів цих вимірювань, геодезичного, фотограмметричного та аерознімального приладобудування, картографії, фотограмметрії, геодезичної астрономії і космічної геодезії, теорії фігури Землі і планетодезії, гравіметрії, теорії ймовірності і теорії похибок, геодинаміки, кадастру, інших галузей геодезичної науки і практики. Подано біографічні відомості про українських учених у царині геодезичних наук (на жаль, не про всіх). Нехай Читач не дивується, що знайде у словнику статті про прилади чи технології, які використовувалися у недалекому минулому, позаяк словник за призначенням енциклопедичний.

Висвітлюючи у Словнику сучасний стан геодезичної науки, автори зібрали й упорядкували найуживанішу наукову українську термінологію, зробили спробу по-новому записати низку сучасних понять, термінів, намагаючись уникнути недоречних росіянізмів чи інших чужомовних слів (як у гаслах, так і в тлумаченнях статей). Безперечно, збережено запозичені терміни, що з давніх давен органічно влилися в українську термінологічну лексику. Змінено написання деяких термінів і слів загальної лексики (зокрема, проекція, ґрунт, Швайцарія, Ґавсс, магнетний замість проекція, грунт, Швейцарія, Гаусс, магнітний).

Ідея створення Геодезичного енциклопедичного словника виникла майже 10 років тому. Над ним працювали провідні учені геодезичної науки України (21 автор).

Висловлюємо щиру вдячність усім, хто сприяв підготовці та виданню Геодезичного енциклопедичного словника, зокрема, Державному фондові фундаментальних досліджень, Фундації ім. О.Ольжича в СІЛА, Українсько-Австрійському бюро кооперації в науці, освіті та культурі у Львові.

Дякуємо також громадянинові США Володимирові Літинському, без допомоги якого праця над Словником могла б бути припинена, громадянам США А.Підвербецькому, М.Бучаку, М.Касіянчуку, І.Мокею, М.Середовичу, А.Дурбаку, Т.Дурбак, Т.Шепелявому, Ю.Шепелявій, Я.Кушніру, М.Завиському, М.Фосс, Д.Коцану, І.Романишину, О.Калці, Г.Ільницькому, Т.Ракочію, М.Сенеті та громадянинові Литви Р. Байді.

Сподіваємось, що Читач прихильно зустріне видання Геодезичного енциклопедичного словника і він буде корисним не лише для фахівців, а й для широкого кола читачів.

Геодезія

— одна з небагатьох

галузей

науки, яка органічно

поєд-

нує фундаментальні проблеми вивчення нашої планети та

прикладні

проблеми

 

забезпечення

 

різних

галузей

науки та

господарства

необхідною

координатною,

картографічною

і

топографічною

інформацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В Україні сформувалися і стали

відомі у

світі

наукові школи з

різних напрямів

 

геодезії,

а

саме:

теорії

фігури

Землі,

теорії

математичного

опрацювання

геодезичних вимірювань,

рефракції.

Провідне

місце

серед

них посідає

колектив

учених-геодезистів

Національного університету

„Львівська

політехніка "-ініціаторів

створення

„Геодезичного

енциклопедичного

словника ".

 

 

 

Словник містить понад 3800 статей, які охоплюють майже

всі

напрями

сучасної

геодезичної

науки. Дуже

важливо,

що

назви

статей

подані

також

російською,

англійською

та

німецькою

мовами,

що сприятиме

уніфікації

термінології

та

інтеграції

геодезичної

науки

України у світову

систему.

 

 

 

 

 

Вітаю

 

авторів

Словника

та широке

коло його

користувачів

з

визначною

подією у науковому житті України -

виходом у

світ

унікального

„Геодезичного

енциклопедичного

 

словника".

 

 

 

Ярослав Яцків,

академік НАН України

СТРУКТУРА СЛОВНИКА

1.Статті в Словнику подані за абеткою.

2.Архітектоніка розміщення статей на сторінках Словника двошпальтова (двоколонкова).

3.Структура статей така: спочатку великими літерами подано назву статті українською мовою (жирними), у дужках (курсивом) - переклад російською, англійською та німецькою мовами, а відтак її змістове тлумачення (пояснення), яке, якщо потрібно, доповнюється формулами, рисунками, таблицями.

4.Назви статей здебільшого побудовані так, що першим стоїть основне слово, а далі

-слова, що уточнюють і остаточно формулюють назву.

5.Назви, що складаються з кількох слів, можуть починатися з відповідного прикметникового чи якогось іншого означення. Чітко визначеного порядку розташування слів у назві немає; напр., є стаття з назвою Ряд розподілу статистичний, а не Статистичний

ряд розподілу, чи Випадкова функція, а не Функція випадкова, хоч є і Розмічувальне креслення, а не Креслення розмічувальне. Тому статтю слід шукати за одним або іншим варіантом її назви.

6.Назви статей, що стосуються навчальних закладів, подані переважно за змістовою ознакою, а не за географічним розташуванням останніх, напр., Наукові записки Львівського політехнічного інституту, а не Львівського політехнічного інституту Наукові записки.

7.Якщо в назві статті є прізвище або ім'я, то його найчастіше винесено на перше місце, напр. „Бейєса формула ".

8.Посилання на назви статей у тексті подані в розрядку, напр., теодоліт у статті ТЕОДОЛІТ ЛАЗЕРНИЙ, або в дужках, напр., (див. Координати астрономічні) у статті ПУНКТ ЛАПЛАСА.

9.Дати, що позначають рік, подані без слова „рік", або літери „р.", хіба, як виняток, коли без цих означень не можна обійтись. Також не вказана літера „м" як означення великих і відомих міст, напр., Київ.

10.Якщо слова, які є складовими назви статті, повторюються в тексті, їх позначають

початковими літерами назви, напр., П. с. к. у статті ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА.

11.Слово, виділене курсивом у тексті статті, посилює вагомість терміна.

12.Ілюстративний матеріал подано в колонках тексту і зазвичай на тій же сторінці, що й стаття. Якщо в тексті є декілька рисунків, їх позначено літерами а, 6, ... Якщо потрібне посилання на ілюстрацію, якої немає у статті, то посилаються на назву статті, де є ця ілюстрація або назву статті і номер рис., напр., (див. Проекція Ґавсса-

Крюґера, рис., б) у статті РЕДУКЦІЙНА ЗАДАЧА ПРОЄКЦІЇ ҐАВССА-КРЮҐЕРА.

13. Довідковий матеріал, зокрема табличний, переважно розташований на тій же сторінці, що й стаття, якої він стосується, напр., таблиці з даними, що характеризують точність геодезичної мережі, після статті ДЕРЖАВНА ГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА.

14. Стаття завершується номером (номерами), який відповідає прізвищу автора у

списку:

 

 

 

1.

Баран П.І.

6.

Двуліт П.Д.

2.

Бондар A.JI.

7.

Дейнека Ю.П.

3.

Бурштинська Х.В.

8.

Дорожинський O.JI.

4.

Волосецький Б.І.

9.

Дульцев А.Т.

5.

Ґудз І.М.

10. Заблоцький Ф.Д.

11. Зазуляк П.М.

17.

Русин М.І.

12.

Кметко І.Н.

18.

Савчук С.Г.

13.

Костецька Я.М.

19. Тревого І.С.

14.

Літинський В.О.

20. Хижак Л.С.

15.

Мещеряков Г.О.

21.Церклевич АЛ.

16.

Павлів П.В.

 

 

Якщо номера немає, це означає, що її уклали редактори або написали: С. Перій {Рефракція вертикальна і статті, що з нею пов'язані), А. Согор (ТМОГВ), А. Філіпов

(Засічка лінійна просторова, Зрівноваження методом Попова), О. Дрбал (Персонали та Геодезичні книги українською мовою), Р. Тартачинський (Персоналії), А. Островський (Персоналії), І. Герасимчук (Висота еквівалентна), І. Цюпак (статті з космічної геодезії). Редагування статей здійснили О. Дорожинський та І. Ґудз.

Список скорочень

АГТ

- астрономо-геодезичне товари-

мін.

-

мінімальний

 

 

ство

наз.

-

називається (називають)

англ.

-

англійський

напр.

-

наприклад

араб.

-

арабський

нім.

-

німецький

голланд.

-

голландський

н.р.м.

-

над рівнем моря

грец.

-

грецький

рис.

-

рисунок

ГУГК

- Головне управління геодезії і

с/г

-

сільськогосподарський

 

 

картографії

сер.кв.

-

середнє квадратичне

ГУГКК

- Головне управління геодезії,

син.

-

синонім

дат.

 

картографії і кадастру

т.

- точка

-

датський

та ін.

-

та інші

ДГМ

-

державна геодезична мережа

т-во

- товариство

див.

-

дивись

техн.

-

технічний

заст.

-

застаріле

т.зв.

-

так званий

ін-т

-

інститут

ТМОГВ

- теорія математичного

італ.

-

італійський

 

 

опрацювання геодезичних

і т. ін.

-

і таке інше

 

 

вимірів

кл.

-клас

угор.

-

угорський

лат.

— латинський

УГУ

— Українське Геодезичне

Льв. АГТ -

Львівське астрономо-

 

 

Управління

 

 

геодезичне товариство

ун-т

-

університет

макс.

-

максимальний

франц.

-

французький

м-б

-

масштаб

швайц.

-

швейцарський

МАС

- міжнародна астрономічна

ШНТ

- штучне небесне тіло

 

 

спілка

ШСЗ

- штучний супутник Землі

Зауваження та пропозиції просимо надсилати на адресу:

Інститут геодезії

Видавництво „Євросвіт"

Національного університету

м. Львів 79005

„Львівська політехніка"

а/с 6700

вул. Степана Бандери, 12

 

Львів 79013

 

Аберація

7

А

А

АБЕРАЦІЯ (аберрация; aberration; Aberrationf): порушення гомоцентричності променів, що вийшли з оптичної системи (пучки променів, що вийшли з однієї точки і зійшлися в одній точці, наз. гомоцентричними). Є: сферична А., хроматична А., дисторсія, кома, астигматизм, кривина поля зображення. Хроматична та сферична А., кома і астигматизм спотворюють зображення точки, дисторсія - лінії, а кривина поля - площини. Монохроматична А. виникає під час проходження крізь оптичну систему монохроматичного випромінювання, а хроматична - випромінювання спектрального складу.

Сферична А. полягає у тому, що під час побудови зображення крайні від оптичної осі промені, переходячи крізь лінзу, перетинаються ближче до лінзи, ніж ті, що ближче до осі. Внаслідок цього зображення точок перетворюються на світляні плями різного діаметра. Якщо точковий об'єкт знімання зміститься відносно оптичної осі, то отримаємо зображення, яке наз. комою. Кому, як і сферичну А., зменшують добиранням форми лінз і показника заломлення світла. Об'єктив, у якому виправлено сферичну аберацію та кому, наз. апланатом.

Хроматична А. виникає через те, що показник заломлення світла залежить від його частоти і промені різної довжини хвиль заломлюються по-різному (напр., фіолетові промені заломлюються сильніше і зображення фокусується ближче до лінзи, а червоні - далі). Зображення точки матиме вигляд плями з різнобарвною смугастою облямівкою. Щоб усунути хроматичну А., застосовують лінзи з різними показниками заломлення. Об'єктив, у якому усунено хроматичну А., наз. апохроматом.

Астигматизм полягає в тому, що жмут променів під час побудови зображення точкового об'єкта, розташованого поза оптич-

ною віссю, потрапляє на лінзу різної кривини вздовж паралелей і меридіанів. Через це промені, що лежать у площині, яку визначають об'єкт та оптична вісь, заломлюються по-іншому ніж ті, що розташовані у перпендикулярних площинах. Для усунення астигматизму використовують лінзи різної кривини, товщини та коефіцієнта заломлення. Об'єктив, у якому усунено астигматизм, наз. астигматом.

Кривина поля зображення полягає в тому, що зображення предмета, розташованого у площині, перпендикулярній до оптичної осі, різке не у площині, а на вигнутій поверхні. Кривину поля усувають разом з астигматизмом.

Дисторсія - геометрична невідповідність предмета і зображення, отриманого за допомогою діафрагми (див. Ортоскопія об'єктивів). Через це негативне явище зображення, побудоване оптичною системою, буде спотворене і не подібне до оригіналу (об'єкта чи предмета). Різні види дисторсії виникають унаслідок того, що і під час формування зображення використовуються різні частини лінзи. До причин, які породжують дисторсію, належать насамперед сферична аберація та зміна кутового збільшення у вхідному й вихідному отворах оптичної системи. Суттєво зменшити дисторсію можна розташуванням діафрагми між лінзами об'єктива, що й практикують у фотокамерах, зорових трубах тощо. З. АБЕРАЦІЯ АСТРОНОМІЧНА (астрономическая аберрация; astronomical aberration; astronomische Aberration J): різниця між видимим напрямом на світило й істинним, який бачив би в той же момент спостерігач, який не рухається. Позаяк астрономічні спостереження виконуються на Землі, що обертається навколо своєї осі та рухається навколо Сонця й разом із Сонцем переміщується серед зір, то спостерігач ру-

Аберація добова

хається зі швидкістю, сумірною зі швидкістю світла, і бачить світило не в тому напрямі, в якому він бачив би його в цей же момент, перебуваючи в спокої. Добова А. а. пов'язана з рухом спостерігача разом із Землею навколо її осі (лінійна швидкість обертання точок земної поверхні на екваторі становить 0,46 км-с"1). Вона досягає 0,32* і враховується під час опрацювання астрономічних спостережень. Річна А. а. пов'язана з рухом Землі навколо Сонця (середня швидкість руху Землі по екліптиці 29,75 км-с"1). Річна А. а. залежить від координат світила, його годинного кута та швидкості руху Землі й досягає 20,5". Вплив річної А. а. враховується під час визначення координат небесних світил. 10.

АБЕРАЦІЯ ДОБОВА (суточная аберрация; diurnal aberration; tagliche Aberration f): див. Аберація астрономічна. 10.

АБЕРАЦІЯ РІЧНА (годичная аберрация; annual aberration; jahrliche Aberration j):

див. Аберація астрономічна. 10. АБРАЗІЯ (абразия; abrasion; Abrasion J):

руйнування берегів морів і водойм хвилями, течіями, припливами та відпливами. 4. АБРИС (абрис; sketch; Handriss т): заст. слово (див. Зарис). 14.

АБСОЛЮТНА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

(абсолютная влажность воздуха; absolute humidity; absolute Luftfeuchtigkeit f): див. Вологість повітря. 13 АБСОЛЮТНИЙ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИЙ МЕТОД (абсолютный интерференционный метод; absolute meethod of interference; absolute Interferenzemethodej): найточніший з усіх сучасних методів лінійних вимірювань. Дає змогу визначати довжину відрізка з точністю півдовжини хвилі видимої або інфрачервоної ділянки спектра, тобто 0,3 мкм. А. і. м. ґрунтується на явищах, що спостерігаються під час відбиття монохроматичного променя від прозорої плоскопаралельної пластинки, товщина якої є вимірювана лінія. Падаючи на пластинку, промінь розділяється на дві частини. Одна відбивається від верхньої грані пластинки, а інша - входить у пластинку, від-

8 А

бивається від її нижньої грані і виходить паралельно до першої частини променя. Промінь падає на пластинку перпендикулярно до її граней. Тому різниця оптичних шляхів двох частин променя А = 2dn, де d - товщина пластинки, п - її показник заломлення. Для отримання інтерференційної картини обидві частини променя збирають у фокальній площині відфокусованого на безмежність об'єктива. Інтенсивність світла в центрі інтерференційної картини залежить від співвідношення різниці А оптичних шляхів обох частин променя і його довжини хвилі X. Це відношення ніаз. порядком інтерференції: А/Х = N + EJ де N - ціла, а є - дробова частини порядку інтерференції. Якщо є = 0, то в центрі картини є максимум, а якщо є = 0,5 - мінімум. Для інших значень є отримуємо проміжні значення інтенсивності, а навколо центра є центральне кільце. Вимірюючи діаметр кільця, визначають дробову частину порядку інтерференції. Цілу її частину отримують, перелічивши темні смуги інтерференційної картини, які проходять через одну її точку зі зміною товщини пластинки від 0 до d. Цю кількість смуг фіксують автоматичним пристроєм. Якщо d дорівнюватиме 1 м, то N більше 10б.

Визначивши порядок інтерференції та знаючи довжину хвилі променя і показник заломлення пластини, знаходять її товщину

.

(N+e)X

а =

.

2п Це основна формула А. і. м., яка показує,

що в цьому методі вимірювана віддаль виражається в довжинах світлової хвилі. Абсолютні інтерференційні вимірювання виконують за допомогою приладів, в основу яких покладено нерівноплечовий інтерферометр Майкельсона. В ньому плоскопаралельну повітряну пластинку утворюють зображення нерухомого дзеркала НД' і рухоме дзеркало РД. Дзеркало РД встановлюють на віддалі d від зображення дзеркала НД, яку треба виміряти.

Абсолютний показник..

НД

Каретка Д НД'-—і /н^

\!Іазер\—- ; f і ІНапрямні

r "Q— Труба

П}}}}}))Екран

Спрощено процес визначення порядку інтерференції (цілої і дробової частин) полягає в застосуванні двочастотного абсолютного інтерференційного методу, коли використовують джерело випромінювання двох довжин хвиль, різниця частот яких лежить у радіодіапазоні. Промені обох довжин хвиль потрапляють на нерухоме і рухоме дзеркала інтерферометра. Частини, які після відбиття від нерухомого дзеркала пройшли крізь напівпрозору пластинкуД, накладаються, внаслідок чого отримують опорне коливання низької частоти. Так само накладаються коливання, які відбились від рухомого дзеркала та від пластинкиД. Результатом цього буде низькочастотне сигнальне коливання. Далі визначають різницю фаз опорного і сигнального коливань. Цілу кількість періодів у ній підраховують за кількістю циклів зміни різниці фаз під час переміщення рухомого дзеркала від зображення нерухомого дзеркала до досягнення вимірюваної віддалі d, яку також знаходять за формулою (див. вище).

Довжини ліній, які можна визначити А. і. м., обмежуються довжиною когерентності джерела світла і впливом атмосфери. Під час використання теплових джерел чітку інтерференційну картину одержують на відстані не більше ЗО см. За допомогою лазерів цим методом визначають віддаль у декілька десятків, а навіть сотень метрів. Завдяки застосуванню лазерів спростились пристрої для абсолютних інтерференційних вимірювань та організація їх проведення, що сприяло промисловому виготовленню інтерференційних відцалемірів. 13.

9

А

АБСОЛЮТНИЙ ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ (абсолютный показатель преломления; absolute index of refraction; absolute Brechungszahl f): відношення швидкості поширення електромагнетних коливань с

увакуумі до їх швидкості v у середовищі:

п= c/v.

Характеризує взаємодію частинок середовища з електромагнетними коливаннями. Значення А. п. з. залежить від кількості частинок в одиниці об'єму середовища, тобто від його густини, а також від взаємного розміщення і резонансної частоти частинок та частоти електромагнетних коливань. Більший А. п. з. властивий середовищу з більшою густиною. А. п. з. повітря обчислюють, знаючи температуру, атмосферний тиск і вологість повітря. 13.

АБСОЛЮТНІ ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ ВАГИ (абсолютные измерения силы тяжести; absolute measurement ofgravity; absolute Schwereeinwirkungsmessungf): вимірювання повного значення прискорення сили ваги в пункті спостережень допомагає розв'язати дві фундаментальні проблеми геодезії та геофізики: вивчення варіацій сили ваги з часом і створення національної опорної Гравіметричної мережі. Абсолютне вимірювання проводять двома методами: маятниковим і балістичним. У маятникових спостереженнях використовують обертальні та ниткові маятники. Балістичний метод ґрунтується на законі прямолінійного рівномірно-прискореного падіння тіла. 6.

АБСТРАКТНІСТЬ КАРТИ (абстрактность карты; abstraction of the map; Kartenabstraktionj): властивість карти, що виявляється під час її складання завдяки застосуванню прийомів картографічної генералізації. На будь-якій карті здебільшого відображається суб'єктивно-об'єк- тивна дійсність. 5.

АВТОГРАФ (автограф; autograph; Autograph п, Autogramm п): універсальний стереофотограмметричний прилад механічного типу. Фірма-виробник - Вільда (Швай-