3.1. Попередні висновки

Слід зазначити, що процедура одержання дозволу на концентрацію досить складна і обтяжлива не тільки для заявника, а й для фахівців Антимонопольного комітету України. Вона вимагає великого обсягу відомостей та документів, розробка яких часто буває під силу лише кваліфікованим юристам. Крім того, потрібні й суттєві витрати часу, якого завжди обмаль. Але головне, що виникають непоодинокі випад­ки, коли вся ця непроста робота в результаті може виявитися взагалі не потрібною тому, що заявники не змогли ретельно з'ясувати всі обставини заявленої дії і концентрація насправді не вимагає дозволу Антимонопольного комітету України. Або ж на­впаки, розраховували, що заяву подавати не потрібно, але помилились і не врахували певних умов, а в результаті виявилися перед фактом порушен­ня і необхідності сплати штрафу.

Щоб завчасно попередити такі небажані випадки, була введена проце­дура надання попередніх висновків про концентрацію. Одержання чи неодержання таких висновків повністю залежить тільки від бажання заявни­ка. Якщо заявник має сумнів щодо необхідності чи відсутності необхідності одержання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, він може звернутись до Комітету з заявою про надання попередніх висновків, надавши відомості, які необхідні Комітету для надання таких висновків. Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України можуть надавати такі попередні висновки на концентрацію у формі листа, в якому зазначається про:

можливість надання дозволу на концентрацію;

можливість відмови в наданні дозволу на концентрацію;

необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на концентрацію;

недостатність інформації для будь-якого висновку.

Як бачимо, що відповідні висновки Комітету, як правило залежать від інформації яку надає заявник. Якщо відомості, які надав заявник, є достатніми і дають Комітету підстави зробити однозначний висновок, то Комітет надає висновок, викладений в перших трьох абзацах частини другої статті 29 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Якщо інформації не достатньо, то висновок Комітету буде, “недостатність інформації для будь-якого висновку”.

Одержання попередніх висновків стосовно концентрації не звільняє учасників концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю від необхідності звернутися до відповідних органів Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на концентрацію у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону.

Якщо Антимонопольний комітет України надав попередні висновки на концентрацію, що зазначена концентрація не потребує отримання дозволу Антимонопольного комітету України, то ці попередні висновки мають юридичну силу рішення Комітету і цей документ дає право заявнику підтвердити здійснення концентрації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Тому твердження Борисенко Зої Миколаївни, що “документ, який при цьому видається, не має жодної юридич­ної сили. Його, наприклад, не можна пред'явити на конкурсі з продажу па­кетів акцій як підтвердження дозволу Антимонопольного комітету України на придбання таких акцій” є хибним і не відповідає дійсності.

За подання заяви про надання попередніх висновків, відповідно до статті 34 зазначеного закону, справляється плата у розмірі 220 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Строк розгляду такої за­яви становить один місяць.

Відповідно до “Рекомендаційних роз’яснень Антимонопольного комітету України щодо застосування частини 2 статті 29 Закону України “Про захист економічної конкуренції” при наданні попередніх висновків стосовно концентрації суб'єктів господарювання" від 21 лютого 2003 року № 7- р., попередні висновки надаються виключно на підставі наданої за­явником інформації. Додаткових досліджень, запитів інформації чи інших дій Комітету при розгляді заяв про отримання попередніх висновків стосовно концентрації закон не передбачає. Враховуючи, що інвестиційні процеси відбуваються, як правило, досить динамічно, то в цих Рекомен­даційних роз'ясненнях зазначено, що в попередньому висновку фіксується саме така ситуація, яка мала місце на момент подання заяви.

Оскільки практика надання таких висновків засвідчила, що висновки іноді намагаються отримати, не надаючи при цьому необхідної інформації, то цими рекомендаційними роз'ясненнями був встановлений мінімальний перелік документів, які потрібні фахівцям Комітету для надання прийнятого висновку. Так попередній висновок про можливість надання дозволу на концентрацію або можливість відмови в наданні дозволу на концент­рацію може бути здійснений за умови отримання від заявника інформації щонайменше про склад учасників концентрації, сукупну вартість активів і сукупний обсяг реалізації товарів за рік кожного учасника з урахуванням відносин контролю, перелік товарних ринків, на яких здійснює свою діяльність кожен учасник концентрації, а також інформації про сукупні ринкові частки учасників концентрації, якщо вони не менше 5 відсотків.

Попередній висновок про необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на концентрацію може бути здійснений за умови отримання від заявника як мінімум інформації про склад учасників концен­трації, сукупну вартість активів і сукупний обсяг реалізації товарів кожно­го учасника з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, попередні рішення Антимонопольного комітету України з питань концентрації щодо заявника та пов'яза­них з ним осіб. Зрозуміло, що якщо Антимонопольного комітету України не отримає зазначеної інфор­мації, то заявник ризикує отримати за свої гроші висновок про недо­статність інформації для будь-якого висновку.