Контрольні питання

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. Якими є наслідки недобросовісної конкуренції для споживача, для конкурента-виробника?

3. Охарактеризуйте динаміку порушень у вигляді недобросовісної конку­ренції в Україні.

4. Дайте характеристику основним формам недобросовісної конкуренції.

5. Що таке неправомірне використання ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця)?

6. Що вважається неправомірним збиранням, розголошенням та використанням комерційної таємниці?

7. З яких елементів складається система захисту від недобросовісної конкуренції?

8. Які повноваження має Антимонопольний комітет України щодо захисту від недобросовісної конкуренції?

9. Що є підставою для розгляду справ про недобросовісну конкуренцію?

10. Яку відповідальність за вчинення недобросовісної конкуренції передбачено українським законодавством?

11. Чому процеси, пов’язані з використанням об’єктів інтелектуальної власності, перебувають у полі зору уваги Антимонопольного комітету України?

Практичне завдання 1

Як співвідносяться поняття «недобросовісна конкуренція» та «промислова власність»? В яких випадках для захисту об’єктів промислової власності застосовуються заходи конкурентного законодавства?

Практичне завдання 2

Визначте за яких умов порівняльна реклама не буде вважатися недобросовісною конкуренцією. Чи не суперечить така ситуація інтересам споживачів? Які можливості для захисту прав споживачів закладені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції»

Практичне завдання 3

На підставі аналізу чинного законодавства визначте особливості співвідношення понять «недобросовісна конкуренція» та «недобросовісна реклама». Назвіть спільне і відмінності.

Ситуаційне завдання № 1

З квітня 1998 року до червня 2001 року СП “ЛЛЛ” виробляв та реалізовував апельсиновий безалкогольний напій “ФАНТАзія”. При цьому назва напою на етикетці була виконана у два рядки з домінуючою частиною назви - “ФАНТА” великими літерами у першому рядку та частиною “зія” маленькими літерами у другому рядку. Такі дії СП “ЛЛЛ” у вигляді використання на етикетці безалкогольного напою “ФАНТАзія” назви, графічно зображеної у два рядки з домінуючою частиною “ФАНТА”, можуть призвести до змішування діяльності СП “ЛЛЛ” з діяльністю підприємства “Дзе ККК”, та підприємства “БББ”. Представники “Дзе ККК” зазначили, що СП “ЛЛЛ” виробляло під назвою “ФАНТАзія” саме апельсиновий напій і розливало його у пластикові прозорі пляшки, що додатково збільшувало ступінь схожості продукції Заявників та СП “ЛЛЛ”. Час виходу на ринок України представників “Дзе ККК”, а також дата реєстрації знаків для товарів і послуг “FANTA” і “ФАНТА” свідчать про те, що вони мають пріоритет на використання позначення “ФАНТА” і не надавали дозволу СП “ЛЛЛ” на використання позначення “ФАНТА”. Крім того, СП “ЛЛЛ” подало до Науково-дослідного центру патентної експертизи Держпатенту України заявку на видачу свідоцтва на словесно-зображувальний знак для товарів і послуг “ФАНТАзія”, де зображення знака є фактично копією зазначеної етикетки безалкогольного напою “ФАНТАзія”. Проте, СП “ЛЛЛ” не отримало свідоцтва на цей знак і права користуватися і розпоряджатися ним на свій розсуд.

1. Чи є ознаки порушення конкурентного законодавства?

2. Яке рішення має бути прийнято антимонопольними органами у разі звернення до них?

Ситуаційне завдання № 2

Керівні посади в дочірньому підприємстві ААА обіймають колишні працівники НВП «Інститут «Т» – директор та головний інженер. Вони працювали в НВП «Інститут «Т» на керівних посадах і володіли інформацією щодо діяльності цього підприємства, особисто укладали договори на постачання комплектуючих для виробництва гідродинамічних нагрівачів «Дніпро», на продаж продукції «Т», формували дилерську мережу та цінову політику, відповідали за технічні питання: проведення досліджень, випробувань, розробку технічних умов, удосконалення продукції.

Зазначені особи, внаслідок виконання службових обов’язків, мали доступ до конфіденційної інформації, яка може бути визнана комерційною таємницею.

Перед звільненням з НВП «Інститут «Т» вони розпискою зобов’язалися не розголошувати комерційної таємниці. Однак, після переходу на роботу до дочірнього підприємства ААА ці особи використали доступну їм конфіденційну інформацію для організації виробництва гідродинамічних нагрівачів «Дніпро».

1. Чи є ознаки порушення конкурентного законодавства?

2. Яке рішення має бути прийнято антимонопольними органами у разі звернення до них?

Ситуаційне завдання 3

У липні 1998 р. дочірнє підприємство “Б” звернулося до державного підприємства “П” із проханням розіслати клієнтам, які оформили передплату на журнал “Н” (видавець – компанія “С”), рекламні числа журналу “W” (ДП “Б”). Згодом компанія “С” звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою, у якій вказувала, що ДП “Бурда-Україна” схилило постачальника (підприємство “П”) до дискримінації покупця послуг останнього (видавництво “С”), оскільки держпідприємство “Преса” надало можливість ДП “Бурда-Україна” провести рекламну компанію серед передплатників схожого за тематикою видання без додаткових витрат, за винятком витрат на розсилку журналів. Крім того, ДП “Б” неправомірно використало адресну базу передплатників журналу “Наталі”, що складає за наказом керівника компанії “С”, її комерційну таємницю. Все це давало, на думку компанії “С”, підстави для кваліфікації дій ДП “Б” як недобросовісної конкуренції і притягнення її до відповідальності.

Під час розгляду справи представники ДП “Б” вказали, що ніяких переваг у розумінні Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” вони не мали. Про те, що адресна база передплатників журналу “Н” складає комерційну таємницю компанії “С”, вони не знали, оскільки держпідприємство “П” їх про це не повідомило; взагалі ДП “Б” безпосередньо не збирала та не використовувала цю інформацію. Крім того, н6а їх думку, ДП “Бурда-Україна” і компанія “С” відносно державного підприємства “Преса” виступали не як покупці, а як постачальники.

Хто є постачальником, а хто – замовником у відносинах між ДП “Б”, компанією “С” та державним підприємством “П”?

Чи поширюються положення ст..11 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” на відносини, що склалися між сторонами спору?

Що таке комерційна таємниця? який порядок її захисту і використання? чи можна вважати, що ДП “Б” неправомірно використала комерційну таємницю?

Ситуаційне завдання № 4

В квітні 1998 року ВАТ «Оболонь» розпочало випуск безалкогольного напою «CAMPARI’s». Патентний повірений фірми «CAMPARI» в Україні звернувся до Антимонопольного комітету України з заявою про усунення порушення прав фірми «CAMPARI» на використання назви та маркування, вказавши на те, що назва «CAMPARI» є загальновідомою права фірми зареєстровані в Державному патентному відомстві України 18.06.95 р.

ВАТ «Оболонь» факт правопорушення не визнало посилаючись на те, що назва «CAMPARI» не є відомою в Україні, крім того, напій «CAMPARI» є малоалкогольним, а «CAMPARI’s» безалкогольним, тому змішування не може бути.

В процесі розгляду справи було встановлено, що ступінь змішуваності назви та етикетки напою «CAMPARI’s» з назвою та маркуванням напою «CAMPARI» 70 до 30.

Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ «Оболонь»? Що таке недобросовісна конкуренція? Яке рішення повинен прийняти Антимонопольний комітет України?

Завдання для самостійного опрацювання

Практичне завдання 1

На основі аналізу положень Закону України «Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» визначте особливості такого прояву недобросовісної конкуренції як демпінг. Чим він загрожує ?

Практичне завдання 2

На основі аналізу положень Закону України «Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» визначте особливості такого прояву недобросовісної конкуренції як субсидований імпорт. Чим він загрожує?

Практичне завдання 3

На підставі норм чинного законодавства проаналізуйте процедури захисту національного товаровиробника від різних форм недобросовісної конкуренції у зовнішньоекономічної діяльності.