3. Система державних органів, що здійснюють державну політику в сфері економічної конкуренції

Однією з важливих форм реалізації політики держави є здійснення державного управління в сфері конкуренції. Його зміст розкривається через зміст і характер функцій, що реалізовуються в процесі такої діяльності⁷⁴. Звернемо увагу на те, що функції державного управління в сфері конкуренції мають державно-владний характер з обов’зковим закріпленням у відповідній правовій формі і розподіляються між різними органами державного управління, які створюють систему органів державного управління в сфері конкуренції. Кожен з цих органів державного управління наділений державою певною компетенцією, яка закріплюється у відповідних нормативних актах.

Основним органом, що визначає політику, спрямовану на захист конкуренції є Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади. Повноваженнями, наданими Конституцією, ВР надає згоду на призначення на посаду та звільнення Президентом України Голови Антимонопольного Комітету. Як законодавчий орган вона приймає закони, постанови та інші акти в сфері конкурентної політики в тому числі закони про правила конкуренції, норми антимонопольного регулювання, види і межі монополій. Виключно Верховною Радою були прийняті всі закони, які створюють правове середовище для захисту конкуренції в Україні. Зазначеним органом визначаються засади політики України щодо розвитку конкуренції, затверджуються державні програми демонополізації економіки, розвитку конкуренції, підприємництва, програми дій Уряду, в яких ці питання надаються спеціальними розділами, загальнодержавні програми економічного розвитку. Верховна Рада України заслуховує щорічні звіти Антимонопольного комітету, тощо.

Важливу роль в формуванні політики України щодо захисту конкуренції відіграє Президент України. Крім такої функції, як призначення на посаду та звільнення з посади за згодою Верховної Ради України Голови АМК видає укази і розпорядження щодо антимонопольної політики, які є обов’язковими до виконання на території України. Крім того, ним розглядаються та затверджуються державні програми розвитку різних видів економічної діяльності, які містять вимоги щодо розвитку конкуренції, протидії монопольним утворенням тощо.

Серед органів державного управління в сфері конкуренції визначальне місце належить Кабінету Міністрів України, який забезпечує розробку і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку (зокрема програм демонополізації і розвитку конкуренції), забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.., здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону (зокрема, за рішенням Кабінету Міністрів України державне підприємство, що не підлягає приватизації, може бути перетворене в казене. Ліквідація або реорганізація казеного підприємства відбувається за рішенням Кабінету Міністрів, та ін. забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, забезпечує соціальну спрямованість економіки, вживає заходів щодо демонополізації економіки і розвитку конкуренції. Крім того, Кабінет Міністрів України встановлює найважливіші показники і параметри антимонопольного регулювання, зокрема, щодо регулювання цін і тарифів на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, визначає порядок визначення сум, які повинні вноситись до бюджету підприємствами-монополістами, визначає правові засади створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп та запровадження механізмів запобігання монополізації товарних ринків та ін. Відповідно до ст.10 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р., Кабінет Міністрів України має право надати згоду на узгоджені дії та економічну концентрацію, на які не дав згоди Антимонопольний комітет України, якщо учасники цих дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції . Варто зазначити, що надання такого права Кабінету Міністрів України фактично усуває «монополію» Антимонопольного комітету України на прийняття рішень в сфері економічної конкуренції.

В процесах демонополізації та створення умов для конкуренції виробників активну участь бере Фонд державного майна України, який виконує ці завдання при захисті майнових прав України, здійсненні прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створенні спільних підприємств, здійсненні повноважень щодо організації та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності, здійсненні повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів. ФДМ враховує необхідність проведення політики захисту конкуренції при розробці державних програм приватизації, зміни організаційно-правових форм підприємств, здійсненні прав володіння частками майна підприємств, продає майно, що перебуває у державній власності, створює комісії, затверджує плани приватизації тощо. Всі функції, якщо вони пов’язані з перетворенням монопольних утворень, іноземним інвестуванням, виникненням об’єднань підприємств, вирішуються спільно з антимонопольними органами.

Міністерство економіки аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку держави та її адміністративних одиниць, бере участь у формуванні економічної політики країни, визначенні пріоритетних напрямів економічної політики, розробляє заходи та механізми щодо забезпечення економічної безпеки держави і сталого розвитку, детінізації економіки;

готує разом з Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, іншими органами державної виконавчої влади, а також Національним банком України прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди, проекти Державної програми економічного та соціального розвитку України на наступний рік; щоквартально проводить моніторинг її виконання;

узагальнює пропозиції щодо формування, розміщення і забезпечення взаємодії та підвищення ефективності функціонування об’єктів ринкової інфраструктури;

бере участь в реалізації державної конкурентної політики [160]⁷⁵, в тому числі у процесі реорганізації неплатоспроможних підприємств, сприяє розвитку конкуренції;

здійснює державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень, визначає методи та встановлює строки регулювання цін на загальнодержавних ринках;

приймає разом з Антимонопольним комітетом України рішення щодо запровадження цін на продукцію монопольних утворень на загальнодержавних ринках (за винятком продукції, ціни на яку регулюються рішеннями Кабінету Міністрів України);

забезпечує в межах своїх повноважень захист економічних прав та законних інтересів України, суб’єктів її зовнішньоекономічної діяльності;

здійснює заходи, спрямовані на захист інтересів суб’єктів підприємницької діяльності України від недобросовісної конкуренції та запобігання їй;

веде облік іноземних компаній, які застосовують до України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують зобов’язання перед Україною та українськими партнерами;

виявляє і розслідує факти застосування або загрози застосування органами іноземних держав, економічними угрупуваннями або митними союзами до товарів походженням з України антидемпінгових, компенсаційних заходів; вживає заходів щодо врегулювання торговельних спорів та захисту інтересів суб’єктів господарювання в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідуваннях;

проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, готує пропозиції щодо застосування односторонніх обмежень імпорту відповідно до норм та принципів Світової організації торгівлі (СОТ);

аналізує разом з іншими органами виконавчої влади результати роботи базових галузей

промисловості та розробляє пропозиції щодо формування та реалізації державної промислової політики, проведення структурної реформи у промисловості, паливно-енергетичному комплексі, на транспорті і у сфері зв’язку, міждержавної та міжгалузевої кооперації та ін.

Рішення Міністерства економіки України, прийняті у межах його компетенції, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Державне управління в сфері захисту прав споживачів від проявів недобросовісної реклами⁷⁶здійснюєДержавний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики⁷⁷

Відповідно до Положення Держстандарт України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки України. Одним з головних завдань Держстандарту України є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також про рекламу у цій сфері⁷⁸. Реалізуючи зазначене завдання Держстандарт України здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства України про рекламу рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами у сфері захисту прав споживачів від порушень законодавства про рекламу; консультує споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів та про рекламу; вживає заходів щодо усунення виявлених порушень, здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо адаптації законодавства України з питань стандартизації, метрології, сертифікації, захисту прав споживачів та реклами до законодавства Європейського Союзу.

В межах своєї компетенції Держстандарт України має право:

давати господарюючим суб’єктам обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють рекламу);

подавати до суду позови про захист прав споживачів;

накладати стягнення відповідно до законодавства.

Особливе місце в системі органів державного управління в сфері конкуренції займає Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі створена у 1998 році. Відповідно до ст.9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р., Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:

здійснює оперативне державне регулювання зовнішьоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України;

приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних заходів.

Таким чином, діяльність Комісії спрямована на захист національних товаровиробників від недобросовісної конкуренції у зовнішньоекономічній сфері⁷⁹.

Особливим напрямком державного управління в сфері конкуренції є державне управління в сфері природних монополій. Відповідно до ст.4 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р., державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій здійснюють Національні комісії регулювання природних монополій. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про природні монополії» Національні комісії регулювання природних монополій (далі - Комісії) є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, які утворюються і ліквідуються Президентом України. Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України⁸⁰. Для здійснення своїх повноважень Комісії можуть створювати свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються Комісією. Голову та членів (не менше двох) комісії призначає і звільняє з посади за поданням Прем’єр-міністра України Президент України.

Основними завданнями Національних комісій регулювання природних монополій є:

0. регулювання діяльності суб’єктів природних монополій;

1. сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку зі стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит;

2. сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках;

3. формування цінової політики у відповідній сфері регулювання;

4. сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій, споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій .

Завдання, що покладені на Комісії, планується виконувати через реалізацію функцій управління в сфері природних монополій. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про природні монополії» функціями Комісій є:

розробка і затвердження спеціальних умов і правил здійснення підприємницької діяльності суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, контроль за їх дотриманням, застосування заходів щодо запобігання порушенням цих умов і правил;

видача у встановленому порядку суб’єктам природних монополій та суб’єктам господарювання, що діють на суміжних ринках , ліцензій на здійснення відповідних видів підприємницької діяльності;

формування у відповідних сферах природних монополій цінової політики, визначать умови доступу споживачів до товарів, що виробляються суб’єктами природних монополій;

розробка та подання державним органам пропозицій щодо укладання державних контрактів, розробки стандартів і показників якості товарів і послуг та пропозицій щодо регулювання інвестиційних процесів у сферах природних монополій;

складання і ведення реєстрів суб’єктів природних монополій, діяльність яких регулюється Законом України «Про природні монополії»;

участь в розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства в сфері природних монополій та їх внесення до відповідних органів;

інформування громадськості про свою діяльність та діяльність природних монополій;

публікація щорічних доповідей про результати своєї діяльності та діяльності суб’єктів природних монополій;

передача у відповідні державні органи матеріалів про порушення чинного законодавства;

здійснення інших функцій, що випливають із покладених на них завдань.

Таким чином, діяльність Комісій спрямована на легалізацію та регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, на забезпечення розвитку конкурентних засад на суміжних ринках.

Відповідно до Закону України «Про природні монополії» збитки, завдані в результаті прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, які регулюють суб’єкти природних монополій, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством. Посадові особи органів, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, у тому числі за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України

Інші міністерства і відомства беруть участь у проведенні політики захисту конкуренції у відповідних секторах економіки.

Головним державним органом, який забезпечує державних контроль за дотриманням конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів є Антимонопольний комітет України.

Контрольні запитання

1. Нормативне та організаційне регулювання економічної конкуренції в Україні.

2. Поняття, зміст та напрямки конкурентної політики держави.

3. Система державних органів, що здійснюють державну політику в сфері захисту економічної конкуренції.

4. Повноваження Верховної Ради України, Пре­зидента, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, інших міністерств і відомств.

Практичне завдання 1

Співставте поняття «економічна конкуренція», «монополія» та «природна монополія». Вкажіть на особливості економічного та правового визначення цих понять. Чому, на вашу думку, існує природна монополія? Чи пов’язане існування конкуренції на ринку з наявністю монопольних суб’єктів та природних монополій?

Практичне завдання 2

Охарактеризуйте стан розвитку конкурентної політики України. Яким чином співвідносяться поняття «конкурентна політика», «економічна політика», «соціальна політика»?

Практичне завдання 3

На основі норм діючого законодавства визначте механізми взаємодії Антимонопольного комітету України з іншими органами державної влади. Чи існують недоліки у зазначеного механізму? Які? Висловіть пропозиції по усуненню недоліків у механізмі взаємодії Антимонопольного комітету України з іншими органами державної влади.