Питання, які студент повинен самостійно вивчити і висвітлити на співбесіді з викладачем:

1. Розкрити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.

2. Скласти хронологічну таблицю найважливіших подій Визвольної війни 1648-1654. за схемою:

Дата	Подія	Особи

3. Розкрити зміст “Березневих статей” 1654 р. і дати оцінку їх в історичній літературі.

Розкрити зміст таких категорій і понять: барщина, оренда, маєтки, українська шляхта, антифеодальний рух, Визвольна війна.

Проблемне завдання:

Чим пояснюється прагнення об’єднатися саме з Росією та неминучість втрати Україною своєї автономії? Чи була альтернатива?

Підготувати реферати:

1. “Історична роль Б. Хмельницького в керівництві Визвольною війною українського народу”.

2. “Козацькі звичаї – складова частина устрою гетьманської держави”.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА

АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1. Розклад кріпосництва і зростання капіталістичних відносин.

2. Наростання антикріпосницьких виступів народних мас, їх характер і форми.

3. Початок українського національного відродження.

ЛІТЕРАТУРА

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990, с. 490-514.

Крип’якевич І. Історія України. – К., 1992, с. 261-373.

Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1991, с. 255-416.

Кормич Л., Багацький В. Історія України. Підручник. – К., 2004, с. 218-246.

Вивчаючи цю тему, студенти повинні уяснити, що перша половина ХІХ ст. займає особливе місце в історії України. В соціально-економічному відношенні це був період крайнього загострення суперечностей між виробничими силами, що невпинно розвивалися і феодально-кріпосницькою системою, яка гальмувала поступальний розвиток капіталізму на українських землях. Монархічні режими царської Росії та габсбурзької Австро-Угорщини постійно вдосконалювали механізм колоніального режиму в Україні і були головними натхненниками посилення соціального та національного гноблення її народу. В ідейно-політичному та культурному відношеннях в цей час відкрилися нові можливості для розгортання масового руху грядущих за національне відродження.

Приступаючи до розгляду теми, студенти повинні зосередити свою увагу на проведенні урядами Росії та Австро-Угорщини нового адміністративного поділу.

Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя та Південь входили до складу Російської імперії, які ділилися на 9 губерній, які входили до 3-х генерал-губернаторств.

Решта українських земель – Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття належали Австро-Угорщині.

Як і в Росії, так і в Австро-Угорщині у першій половині ХІХ ст. реакційна політика урядів створювала сприятливі умови для посилення соціального гноблення трудящих України і, перш за все, селянства, вони захищали інтереси українських і польських поміщиків. Панщина досягла 4-6 днів на тиждень, а то й у неділю. Селяни мусили виконувати різноманітні повинності, платити різні грошові й натуральні оброки.

Однак слід відзначити, що в першій половині ХІХ ст. спостерігалося формування нових капіталістичних відносин: розвиваються товарно-грошові відносини, поширюється товаризація господарства, руйнується його натуральний характер, зростає капіталістична і занепадає поміщицька промисловість, поглиблюється розшарування селянства, ширше застосовується вільнонаймана праця та машини, складаються нові класи – наймані робітники і буржуазія, формується загальнодержавний ринок.

Вивчаючи друге питання зверніть увагу, що соціально-політичний рух трудящих України у першій половині ХІХ ст. віддзеркалювався в багатьох формах і проявах.

Таким чином, у першій половині ХІХ ст. в Україні відбувався активний процес розкладу і кризи феодально-кріпосницького ладу, і в його надрах стали формуватися капіталістичні відносини. Уряди Росії і Австро-Угорщини посилювали соціальне та національне гноблення українського народу, нещадно придушували його визвольну боротьбу.