Питання, які студент повинен самостійно вивчити і висвітлити на співбесіді з викладачем:

1. Дати характеристику нового адміністративного поділу України в першій половині ХІХ ст.

2. Які приклади свідчать про зростання колоніального гніту?

3. В яких галузях економіки України найбільш помітним було зародження капіталістичних відносин у першій половині ХІХ ст.?

4. Схарактеризувати характер і форми антикріпосницьких виступів народних мас.

Розкрити зміст таких категорій і понять: панщина, чумацтво, урочна система, військові поселення, народне ополчення, генерал-губернаторство.

Скласти хронологію повстанського руху на українських землях в першій половині ХІХ ст.

Проблемні питання:

1. Що свідчило про кризу феодально-кріпосницької системи та формування капіталістичних відносин в Україні в першій половині ХІХ ст.

2. Який вплив на розвиток руху за національне відродження н6а західноукраїнських землях справила “Руська трійця”?

Підготувати реферати:

1. Літературна і громадсько-політична діяльність І. П. Котляревського.

2. Проблеми національного відродження українського народу у творах Т. Г. Шевченка.

УКРАНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1. Підготовка і хід проведення реформи 1861 року в Україні.

2. Буржуазні реформи 60-70-х років ХІХ ст.

3. Соціально-економічні зміни в Україні в пореформений період. Соціально-політичні рухи.

ЛІТЕРАТУРА

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990 с. 490-514

Крип’якевич І. Історія України. – К., 1992, с. 261-373

Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1991, с. 255-416

Кормич Л., Багацький В. Історія України. Підручник. – К, 2004, с. 257-276

У відповіді на перше питання слід звернути увагу на обставини, що змусили царський уряд піти шляхом реформ: розвиток буржуазних виробничих відносин, численні селянські виступи проти кріпосного права, наслідки Кримської війни. Характер реформи 1861 р. значною мірою був зумовлений ходом її підготовки.

Самі умови звільнення селян слід з’ясувати, уважно вивчивши основні законодавчі акти реформи 1861 р.: царський маніфест, Положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності від 19 лютого 1861 року, Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь та інші.

Необхідно оцінити ст. 1 Загального Положення, згідно з яким селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщика і ставали вільними сільськими обивателями. Треба звернути увагу на те, яке значення навчання дітей у навчальних закладах мало для утвердження в Україні буржуазного ладу.

Аналізуючи управління сільським господарством, треба звернути увагу на способи дворянського контролю.

Треба дослідити, чому у наділених землею селян зберігалися повинності і вони мусили платити поміщикові оброк або відробляти панщину, що означає термін “тимчасово зобов’язані”.

Важливе значення для усвідомлення характеру реформи 1861 р. має аналіз викупної операції, яка також відповідала інтересам поміщиків. Треба звернути увагу на те, що для визначення викупної суми селянського наділу бралася не ринкова вартість землі, а грошовий оброк, що брався з селян на користь поміщика за уставною грамотою за надані селянам у постійне користування присадибний і польовий наділи. Таким чином, селяни мусили викуповувати не тільки землю, а й особисту волю. Розгляд основних законодавчих актів реформи 1861 р. допоможе зробити висновки про те, чому вона отримала назву грабіжницької, як вона позначилася на подальшому розвиткові сільського господарства та економіки України.

При вивченні другого питання слід звернути увагу на буржуазні реформи, які проводилися урядом у 60-70-х рр. ХІХ ст., з’ясувати яке вони мали значення для економічного та суспільно-політичного розвитку України. Одним з заходів стало Положення від 1 січня 1864 року про земські установи, яке передбачало створення місцевого (земського) самоврядування під зверхністю дворянства. Треба запам’ятати, що в Україні реформа здійснювалася в південних та лівобережних губерніях, за винятком Правобережжя, де земства створювалися в 1911 році.

Оцінюючи судову реформу необхідно пам’ятати, що суд в Росії і Україні в дореформений період був становим, закритим і цілком залежав від губернатора. Відповідно до новоприйнятих судових статутів оголошувалася незалежність суду від адміністрації, суд ставав гласним. Але необхідно мати на увазі, що суд залишився становим, існували окремі суди для селян, військових і духовенства.

Найбільш послідовною була військова реформа – 1 січня 1874 р. Важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку України мали шкільна, цензурна і фінансова реформи.

Розглядаючи третє питання, необхідно насамперед проаналізувати наслідки реформ 60-70-х рр. для соціально-економічного розвитку України. Насамперед, в сільському господарстві – сталася заміна дворянського землеволодіння буржуазним, використання машин і найманої праці, підвищення урожайності, посилення товаризації та селянських господарств, спеціалізації регіонів, подальшого розшарування селян.

Буржуазні реформи в цілому сприяли промисловому перевороту. Треба звернути увагу на особливості його здійснення в Україні. Початок індустріалізації позначений прямим втручанням держави в економіку, що мало як позитивні, так і негативні наслідки. Треба звернути увагу на піднесення вугільної промисловості Донбасу, становлення металообробної, машинобудівної та харчової галузей виробництва, будівництво залізниць, становлення нових класів – буржуазії та пролетаріату.