- •2. Класифікація інвестицій підприємства
- •3. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту
- •4. Функції і механізм інвестиційного менеджменту
- •Джерела інформації
- •2. Види потоків платежів та їх основні параметри
- •3. Методи урахування податків і інфляції
- •4. Криві доходності інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Методи технічного аналізу кон’юнктури інвестиційного ринку
- •3. Методи фундаментального аналізу інвестиційного ринку
- •4. Інвестиційний клімат та методи його дослідження
- •Джерела інформації
- •2. Чистий приведений дохід та його властивості
- •3. Внутрішня норма доходності, індекс доходності та термін окупності інвестицій
- •4. Співвідношення вимірників ефективності виробничих інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів інвестування
- •3. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів
- •4. Оперативне управління портфелем фінансових інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Диверсифікація інвестицій і дисперсія доходу
- •3. Мінімізація ризику інвестиційного портфелю підприємства
- •4. Стратегічне інвестиційне планування і методи портфоліо-аналізу інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Механізми розподілу інвестиційних ресурсів
- •3. Оцінка фінансової стабільності потенційних партнерів як основа ефективного розподілу інвестиційних ресурсів
- •4. Опосередковані фактори, що визначають інвестиційну привабливість проектів
- •Джерела інформації
- •2. Дивідендна політика підприємства
- •3. Амортизаційна політика підприємства
- •4. Емісійна політика підприємства
- •Джерела інформації
- •3. Управління облігаційною позикою
- •4. Залучення внутрішньої кредиторської заборгованості до фінансування постінвестиційної стадії реалізації проектів
- •Джерела інформації
- •2. Управління відносинами концесії і франчайзингу
- •3. Управління факторинговими операціями та операціями форфейтингу
- •4. Інші сучасні форми залучення активів
- •Джерела інформації
2. Дивідендна політика підприємства
Сформований підприємством прибуток розподіляється на цілі накопичення (інвестування) і споживання у відповідності до дивідендної політики. Термін «дивідендна політика» пов’язаний з розподілом прибутку в акціонерних товариствах. У принципі ж у більш широкому трактуванні під терміном «дивідендна політика» можна розуміти механізм формування частки прибутку, що сплачується власнику, у відповідності до частки його внеску у загальну суму власного капіталу підприємства.
Основною метою розробки дивідендної політики є встановлення необхідної пропорційності між поточним споживанням прибутку власниками і майбутнім його зростанням, що максимізує ринкову вартість підприємства і забезпечує стратегічний його розвиток.
Виходячи з цієї мети поняття дивідендної політики може бути сформульоване наступним чином: дивідендна політика представляє собою механізм формування власних інвестиційних ресурсів, який забезпечує оптимізацію пропорцій між споживаною і капіталізованою їх частками з метою максимізації ринкової вартості підприємства. На практиці були вироблені три підходи до формування дивідендної політики – «консервативний», «помірний» («компромісний») та «агресивний». Кожному з цих підходів відповідає певний тип дивідендної політики (таблиця 7):
Таблиця 7. Основні типи дивідендної політики акціонерного товариства
Визначальний підхід до формування дивідендної політики |
Варіанти використовуваних типів дивідендної політики |
Консервативний підхід |
1. Залишкова політика дивідендних виплат 2. Політика стабільного розміру дивідендних виплат |
Помірний (компромісний) підхід |
3. Політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди |
Агресивний підхід |
4. Політика стабільного рівня дивідендів у відношенні прибутку 5. Політика постійного зростання розміру дивідендів |
З урахуванням розглянутих принципів дивідендна політика акціонерного товариства формується за наступними основними етапами (рис. 33).
Важливим етапом формування дивідендної політики є вибір форм сплати дивідендів. Основними з таких форм є:
1. Сплата дивідендів готівковим грошима (чеками). Це найбільш проста і розповсюджена форма здійснення дивідендних виплат.
2. Сплата дивідендів акціями. Така форма передбачає надання акціонерам знов емітованих акцій на суму дивідендних виплат. Вона представляє інтерес для акціонерів, менталітет яких орієнтований на зростання капіталу в майбутньому періоді.
3. Автоматичне реінвестування. Ця форма сплати надає акціонерам право індивідуального вибору – отримати дивіденди готівкою, або реінвестувати їх у додаткові акції (у цьому випадку акціонер укладає з компанією або обслуговуючою її брокерською конторою відповідну угоду).
4. Викуп акцій компанією. Розглядається як одна з форм реінвестування дивідендів, у відповідності до якої на суму дивідендного фонду компанія скуповує на фондовому ринку частину акцій, що вільно обертаються. Така форма використання дивідендів вимагає згоди акціонерів.
Рис. 33. Послідовність формування дивідендної політики
Для оцінки ефективності дивідендної політики акціонерного товариства використовують наступні показники:
а) коефіцієнт дивідендних виплат:
б) коефіцієнт співвідношення ціни і доходу по акції: