Джерела інформації

• Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т.2. – 2001. – 512 с. (Раздел 6, Глава 17, с. 266-340)

• Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навчальний посібник. 2-ге видання, доповнене. – Львів: “Новий світ-2000”, “Магнолія плюс”. – 2003. – 360 с. (Тема 11, с. 194-228)

• Бланк И.А. Управление капиталом: Учебный курс. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 576 с. (Раздел 2, Глава 6, с. 242-303)

• Четыркин Е.М. Финансовая математика: Учебник. – 4-е изд. – М.: Дело, 2004. – 400 с. (Глава 11, с. 229-253)

ТЕМА 10. УПРАВЛІННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ

(Лекційне заняття №10) Лекцію розраховано на 2 год.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

10.1. Управління лізинговими відносинами

10.2. Управління відносинами концесії і франчайзингу

10.3. Управління факторинговими операціями та операціями форфейтингу

10.4. Інші сучасні форми залучення активів

Після вивчення теми студент зможе:

• розрахувати грошові потоки по лізинговим операціям;

• знайти точку беззбитковості концесії;

• пояснити зміст факторингових і форфейтингових операцій;

• ознайомитись з змістом понять «толінг», «секьюритизація», «аутстаффінг».

1. Управління лізинговими відносинами

Придбання майна виробничого призначення (транспортні засоби, виробниче обладнання, комп’ютерна техніка тощо) часто здійснюється із залученням комерційного або банківського кредиту, що звичайно погашається в розстрочку. Одержання обладнання для розширення та/або модернізації виробництва можливе й у порядку оренди. Оренда обладнання відома по крайній мірі з середньовіччя (наприклад, оренда судових якорів, Венеція ХІ ст.). В останні роки в промислово розвинених країнах стрімко розвиваються спеціальні види орендних відносин.

Саме за цими видами оренди закріпився термін «лізинг», який позначає вид підприємницької діяльності, що полягає в інвестуванні власних або залучених фінансових засобів шляхом придбання виробничого майна для наступної здачі його в оренду, або, більш широко, як спеціальний вид оренди майна виробничого призначення. Розрізняють два основних види лізингу – фінансовий та оперативний.

Фінансовий або капітальний лізинг передбачає повне повернення всіх витрат лізингодавця на придбання майна та його передачу для виробничого використання лізингоотримувачу. В кінці терміну орендар, в залежності від умов контракту, може викупити його по залишковій вартості.

Правила, прийняті у низці країн, передбачають деякі вимоги до умов лізингових операцій, в тому числі:

• правило обов’язкової мінімальної власної участі лізингодавця у фінансуванні угоди на рівні не нижче 20%;

• правило максимального терміну лізингу, згідно з яким цей термін має бути меншим за корисний термін життя обладнання.

Окремим випадком фінансового лізингу є зворотний лізинг, який передбачає продаж обладнання й отримання його назад у нового власника у порядку фінансового лізингу. Таким чином, разом з відмовою від права власності колишній власник обладнання отримує кошти для фінансування інших своїх потреб. Крім того, орендар має можливість скоротити податкові виплати, пов’язані з вартістю орендованого майна.

До оперативного лізингу відносять всі види оренди, які не є фінансовим лізингом. Оперативний лізинг характеризується короткими строками, що передбачає можливість неодноразової здачі обладнання в оренду. Право власності не переходить до орендаря. Нижче будемо обговорювати проблеми, пов’язані в основному з фінансовим лізингом. Основною метою управління фінансовим лізингом з позицій залучення підприємством позикового капіталу є мінімізація потоку платежів з обслуговування кожної лізингової операції.

Основу грошового потоку лізингу активу складають авансовий лізинговий платіж (якщо він оговорений умовами лізингової угоди) і регулярні лізингові платежі (орендна плата) за використання активу. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку у сучасній вартості здійснюється за наступною формулою:

У розрахунковому алгоритмі, наведеному вище, вартість активу передбачається до повного списання в кінці терміну його використання. Якщо після строку використання активу, взятого в оренду на умовах фінансового лізингу або придбаного у власність, він має ліквідаційну вартість, то прогнозована її сума вираховується з грошового потоку.

У процесі управління фінансовим лізингом слід урахувати, що багато правових норм його регулювання в нашій країні ще не встановлені або розроблені недостатньо. У цих умовах слід орієнтуватися на міжнародні стандарти здійснення лізингових операцій з відповідною їх адаптацією до економічних умов нашої країни.