- •2. Класифікація інвестицій підприємства
- •3. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту
- •4. Функції і механізм інвестиційного менеджменту
- •Джерела інформації
- •2. Види потоків платежів та їх основні параметри
- •3. Методи урахування податків і інфляції
- •4. Криві доходності інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Методи технічного аналізу кон’юнктури інвестиційного ринку
- •3. Методи фундаментального аналізу інвестиційного ринку
- •4. Інвестиційний клімат та методи його дослідження
- •Джерела інформації
- •2. Чистий приведений дохід та його властивості
- •3. Внутрішня норма доходності, індекс доходності та термін окупності інвестицій
- •4. Співвідношення вимірників ефективності виробничих інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів інвестування
- •3. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів
- •4. Оперативне управління портфелем фінансових інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Диверсифікація інвестицій і дисперсія доходу
- •3. Мінімізація ризику інвестиційного портфелю підприємства
- •4. Стратегічне інвестиційне планування і методи портфоліо-аналізу інвестицій
- •Джерела інформації
- •2. Механізми розподілу інвестиційних ресурсів
- •3. Оцінка фінансової стабільності потенційних партнерів як основа ефективного розподілу інвестиційних ресурсів
- •4. Опосередковані фактори, що визначають інвестиційну привабливість проектів
- •Джерела інформації
- •2. Дивідендна політика підприємства
- •3. Амортизаційна політика підприємства
- •4. Емісійна політика підприємства
- •Джерела інформації
- •3. Управління облігаційною позикою
- •4. Залучення внутрішньої кредиторської заборгованості до фінансування постінвестиційної стадії реалізації проектів
- •Джерела інформації
- •2. Управління відносинами концесії і франчайзингу
- •3. Управління факторинговими операціями та операціями форфейтингу
- •4. Інші сучасні форми залучення активів
- •Джерела інформації
3. Амортизаційна політика підприємства
Формування інвестиційних ресурсів, що забезпечують ефективне відтворення основних засобів і нематеріальних активів підприємства у процесі їх кругообігу пов’язано з їх амортизацією.
Амортизація представляє собою економічний механізм поступового зносу основних засобів і нематеріальних активів на реалізований готовий продукт, у результаті чого їх первісна вартість розподіляється у часі на протязі повного строку їх служби і формується спеціальний грошовий фонд, який забезпечує їх відтворення (реновацію).
З наведених визначень можна зробити висновок, що кошти амортизаційного фонду можуть забезпечувати лише просте відтворення амортизованих активів. Разом з тим, дослідження німецьких учених Лохмана і Рушті показали, що в умовах економічного підйому на ринку готової продукції кошти амортизаційного фонду підприємства дозволяють фінансувати не лише просте, але й розширене відтворення його активів. Цей теоретичний висновок може бути проілюстрований наступним прикладом:
Підприємство для випуску нової продукції придбало 10 станків, вартість кожного з яких складає 10 тис. дол. (загальна первісна вартість цих активів складає 100 тис. дол.). Передбачений корисний термін служби кожного з цих станків складає 5 років; відповідно річна норма їх амортизації складає 20%. Кон’юнктура ринку дозволяє підприємству нарощувати об’єм реалізації готової продукції. В таблиці показано можливе формування використання коштів амортизаційного фонду на відтворення даних активів:
Рік |
Кількість станків у користуванні, од. |
Загальна вартість активів, тис. дол. |
Річна норма амортизації, % |
Сума відрахувань до амортизаційного фонду поточного року, тис. дол. |
Сума амортизаційного фонду на кінець року,тис. дол. |
Можливість придбання станків у наступному році, од. |
Залишок невитрачених коштів амортизаційного фонду, тис. дол. |
1 |
10 |
100 |
20 |
20 |
20 |
2 |
- |
2 |
12 |
120 |
20 |
24 |
24 |
2 |
4 |
3 |
14 |
140 |
20 |
28 |
32 |
3 |
2 |
4 |
17 |
170 |
20 |
34 |
36 |
3 |
6 |
5 |
20 |
200 |
20 |
40 |
46 |
4 |
6 |
6 |
14 |
140 |
20 |
28 |
34 |
3 |
4 |
Як видно з наведеної таблиці, за рахунок коштів амортизаційного фону підприємство після п’яти років експлуатації станків, тобто повного їх зносу і вибуття, не тільки повністю відтворило їх первісну кількість (10 од.), але й придбало додатково 4 станки. Цей ефект був би ще більшим за застосування методу прискореної амортизації активів за рахунок більш високих розмірів формування коштів амортизаційного фонду в перші роки їх експлуатації.
Механізм забезпечення розширеного відтворення активів підприємства за рахунок амортизаційного фонду в умовах економічного підйому одержав назву «ефект Лохмана-Рушті». У методичному інструментарії управління формуванням власних інвестиційних ресурсів важливу роль відведено методам амортизації активів. Вибір цих методів підприємством суттєво впливає на швидкість обігу амортизованих активів в окремі інтервали корисного періоду їх використання, інтенсивність формування амортизаційного фонду, інші показники господарської діяльності. У сукупній системі відомих у нинішній час методів амортизації виділені наступні їх групи (рис. 34).
Рис. 34. Система основних методів амортизації позаоборотних активів, що використовуються у світовій практиці на сучасному етапі
На підприємствах з великим обсягом власних основних засобів і нематеріальних активів для підвищення ефективності управління цим джерелом інвестиційних ресурсів розробляється і реалізується амортизаційна політика.
Амортизаційна політика підприємства представляє собою складову частину загальної політики формування власних інвестиційних ресурсів, яка полягає в управлінні амортизаційними відрахуваннями від використовуваних власних основних засобів і нематеріальних активів з метою їх реінвестування у виробничу діяльність.
Амортизаційна політика підприємства у значній мірі відображає амортизаційну політику держави на різних етапах її економічного розвитку. Вона базується на встановлених державою принципах, методах і нормах амортизаційних відрахувань. Разом з тим, кожне підприємство має змогу індивідуалізувати свою амортизаційну політику, враховуючи конкретні умови, що визначають її параметри.
Формування амортизаційної політики підприємства здійснюється за наступними основними етапами (рис. 35):
Рис. 35. Зміст основних етапів формування амортизаційної політики підприємства
Показником ефективності амортизаційної політики виступає сума приросту чистого грошового потоку, що досягається при використанні будь-якого методу амортизації у порівнянні з методом прямолінійної амортизації активу. В нашій господарській практиці розрахунок цієї ефективності зводиться до порівняння чистого грошового потоку при прискореній і прямолінійній амортизації активу. Сума приросту чистого грошового потоку в цьому випадку може бути розрахована за формулою:
Застосування різних методів амортизації забезпечує альтернативність вибору можливих управлінських рішень у формуванні власних інвестиційних ресурсів підприємства за рахунок цього джерела.