Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років

Показник	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Кількість зареєстрованих злочинів, тис.:
навмисних убивств і замахів на вбивство	2823	4783	4896	4529	4563	4624	4806	4655
зґвалтувань і спроб зґвалтування	2661	1947	1752	1510	1334	1288	1151	1051
злочинів, пов’язаних із наркотиками	7236	38 181	38 258	38 348	39 940	42 823	45 748	47 905
Зґвалтування (на 100 тис. жінок віком 15—59 років)	16,7	12,0	10,9	9,5	8,4	8,2	7,4	6,8
Злочини, пов’язані з наркотиками (на 100 тис. населення)	14,0	74,2	74,9	75,7	79,4	85,8	92,4	99,3
Кількість осіб, узятих під варту й засуджених, які перебувають у слідчому ізоляторі/тюрмі, тис.	…	43,8	45,1	44,3	43,0	44,7	46,2	41,1

Закінчення табл. 3.3

Показник	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Кількість осіб, які утримуються в уста­новах з виконання покарань, тис.	91,3	156,2	167,2	163,3	156,5	167,7	172,0	148,2
Кількість ув’язне­них на 100 тис. насе­лення	176,0	303,1	327,2	322,1	311,1	336,0	347,5	307,1
Частка підлітків віком 14—17 років се- ред засуджених, %	12,1	7,8	7,9	7,7	7,8	7,9	8,7	9,9

Аналітичні показники, що виступають нині як критерії для оцінювання роботи правоохоронних органів в Україні, цілком від­повідають теоретичним засадам правової статистики. Виявляти позитивні та негативні моменти в роботі правоохоронних органів дають змогу показники рівня розкриття злочинів, тривалості тер­мінів розслідування злочинів, якості розслідування. Відповідно аналізуються і результати роботи судів з розгляду кримінальних справ. Обсяги проведеної роботи визначаються за кількістю кримі­нальних справ, розглянутих судами за звітний період, за показниками навантаження на одного суддю. Якість розгляду криміналь­них справ характеризується відсотком відмінених та змінених вироків, при цьому відміна вироку розглядається як більш серйоз­ний недолік у роботі судді.

Як показує досвід, такі проміжні показники-індикатори діяльності правоохоронних органів мають право на існування, необхідно лише періодично переглядати методологію їх розрахунків відповідно до змін кримінально-процесуального законодавства. Проте вивчення методологічних рекомендацій ООН щодо збору і аналізу статистичних даних у галузі кримінального правосуддя свідчить і про потребу розробки методології додаткового узагальнювального показника, що комплексно характеризує роботу всіх правоохоронних органів із забезпечення правопорядку і базується на остаточних вироках суду — кінцевому результаті кримінального процесу. Лише найбільш розвинуті у статистичному розумінні країни сьогодні мають дані, що пов’язують різні компоненти системи кримінального правосуддя, а саме: кількість осіб, що підозрювалися у скоєнні злочину (виявлені особи), обвинувачених у скоєнні злочину, засуджених і ув’язнених.

Для проведення роботи з упровадження додаткових принципо­во нових статистичних показників результатів боротьби зі злочин­ністю, які б ґрунтувалися на фактах, установлених вироком суду, постає потреба розв’язати низку проблем:

• визначити одиницю обліку, відносно якої можна буде здійснювати спостереження та розрахунки (ураховуючи, що вирок суду виноситься лише відносно особи, а не до справи, не до злочину), саме особу підозрюваного у скоєнні злочину, обвинувачено­го, засудженого, ув’язненого доцільно взяти за одиницю обліку;

• визначити період для обліку показників (проблема часу), оскільки дуже часто особа притягується до відповідальності в одному році, а засуджується в іншому;

• розробити й упровадити єдину картку первинного обліку на особу, яка проходить через різні стадії кримінального правосуддя;

• доповнити окремі форми державної статистичної звітності з правової статистики додатковими показниками.

Актуальне сьогодні й питання визначення реального стану правопорядку з урахуванням громадської думки. Розгляд правових питань потребує порівняння науково обґрунтованих показників об’єктивного стану того чи іншого правового явища і відповідних суб’єктивних оцінок відносно цього явища. Тому з ме­тою доповнення інформаційного поля показниками оцінювання населенням України соціального самопочуття та соціальної безпеки розроблено показники стосовно фізичної безпеки населення, що визначаються на підставі відповідей на такі запитання:

1. Чи почуваєте Ви себе в безпеці або в небезпеці?

2. Протягом останніх 12 місяців чи були Ви особисто потерпілим від будь-яких видів жорстокості чи насильства, таких як грабіж, фізичне насильство тощо?

3. Як Ви оцінюєте роботу правоохоронних органів (окремо міліції, прокуратури, податкової міліції, суду)?

Ці укрупнені блоки запитань з докладним розшифруванням включено до щорічного анкетування населення, яке починаючи з 2000 року проводиться органами державної статистики з питань базової захищеності населення.

1. Що називається статистичним показником? Які обов’язкові складові його моделі?

2. За якими ознаками класифікуються статистичні показники: а) за спо­собом обчислення; б) за аналітичними функціями; в) за ознакою часу; г) за адитивністю?

3. На які види поділяються правові показники за способом обчислення: а) моментні та інтервальні; б) первинні та похідні; в) адитивні та неадитивні?

4. Як називаються показники, що характеризують рівні, обсяги, розміри правових явищ: а) відносні; б) середні; в) абсолютні; г) узагальнювальні?

5. Назвіть розділи системи показників кримінально-правової статистики відповідно до основних стадій кримінального процесу: а) показники попереднього розслідування; б) показники виконання покарань; в) показ­ники загального прокурорського нагляду; г) показники кримінального су­дочинства; д) показники органів досудового слідства.

6. Згідно із системою показників кримінально-правової статистики злочинність вимірюється:

а) кількістю постраждалих від злочинів;

б) кількістю розглянутих судами всіх інстанцій кримінальних справ;

в) кількістю скоєних злочинів;

г) кількістю осіб, що скоїли злочини.

7. Назвіть основні групи показників цивільно-правової статистики відповідно до основних стадій цивільного процесу:

а) показники цивільного судочинства;

б) показники судового нагляду в цивільних справах;

в) показники видів і категорій цивільних справ;

г) показники виконання судових рішень.

8. Яким чином класифікуються цивільні справи за видами позовів?

9. Назвіть показники руху кримінальних справ в органах досудового слідства.

10. В яких узагальнювальних показниках обліковується оперативна робота слідчих органів?

11. За допомогою яких показників вимірюється обсяг роботи слідчого:

а) кількості розкритих злочинів;

б) кількості виконаних слідчих дій;

в) кількості закінчених кримінальних справ;

г) кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності.

12. З яких розділів складається система статистичних показників роботи прокуратури?

13. Охарактеризуйте показники судового і загального прокурорського нагляду.

14. Які групи включає в себе система показників судових органів?

15. У правовій статистиці для аналізу діяльності правоохоронних органів найчастіше використовуються такі види відносних показників: а) показники структури і координації; б) порівняння в часі і просторі; в) поширеності правопорушень у певному соціальному середовищі; г) середні показники правопорушень.

16. Визначте вид відносного показника, який характеризує частку окремих видів злочинів у загальній їх кількості: а) координації; б) струк­тури; в) порівняння; г) динаміки.

17. Визначте вид відносного показника, який характеризує зміну рівня правового явища в часі: а) порівняння; б) інтенсивності; в) динаміки; г) структури.

18. Установіть вид відносного показника, який характеризує поширеність правопорушень у певному середовищі: а) структури; б) динаміки; в) координації; г) інтенсивності.

19. За даними табл. 3.4 обчисліть для кожної вікової групи коефіцієнти ураженості злочинністю, порівняйте і проаналізуйте їх.

Таблиця 3.4