- •1.1. Поняття правової статистики
- •1.2. Історія розвитку правової статистики
- •1.3. Основні галузі правової статистики
- •1.4. Предмет і завдання правової статистики
- •1.5. Методологічні основи правової статистики
- •1.6. Сучасна організація правової статистики
- •1.7. Значення правової статистики в діяльності правоохоронних органів
- •2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних
- •2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці
- •2.3. Програма статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
- •2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах
- •2.6. Державна статистична звітність в органах мвс, прокуратури, судів
- •2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження
- •3.1. Поняття і види статистичних показників
- •3.2. Система показників кримінально-правової статистики
- •3.3. Система показників цивільно-правової статистики
- •3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів
- •3.5. Відносні показники правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •4.1. Поняття статистичного зведення і групування
- •4.2. Види статистичних групувань
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, узятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •4.4. Ряди розподілу правових явищ
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивільно- правовій статистиці
- •4.6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •4.7. Графічне зображення правових показників
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •5.1. Поняття і види середніх величин
- •5.2. Середня арифметична: проста і зважена
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •5.3. Середня гармонійна
- •5.4. Мода і медіана
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •5.5. Показники варіації правових ознак
- •Приклад 1
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Приклад 2
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
- •6.2. Застосування параметричних методів вимірювання взаємозв’язків у правовій статистиці
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними правовими ознаками на основі непараметричних статистичних методів
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених у дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, учинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались у слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
- •7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
- •7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ
- •8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин
- •Динаміка характеристик деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Що називається індексом?
- •9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
- •9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів, за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань, за строком покарання
- •9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних органів
- •Література 225
- •Додатки 226
9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
На скоєння злочинів впливає комплекс факторів — матеріально-економічних, демографічних, культурних, ідеологічних, організаційно-управлінських і інших. Але вони впливають на злочинність не безпосередньо, а через призму соціально-психологічних особливостей особи злочинця. А тому дослідження причин злочинності у сфері економіки як у цілому, так і по окремих категоріях не можна розривати з детальним вивченням особи злочинця, що і є третім завданням вивчення економіч- ної злочинності.
Використання статистичних методів при вивченні виявлених осіб, які скоїли економічні злочини, може здійснюватися на трьох рівнях:
-
на індивідуальному рівні воно спрямоване на встановлення характерних якостей особи конкретного злочинця;
-
на груповому рівні — на вивчення категорій і типів злочинців, схожих за скоєними злочинами і змістом особистісних якостей суб’єктів злочинних діянь;
-
вивчення особи злочинця як сукупного «суб’єкта злочинно- сті» в цілому, об’єднавшого лише ознаки, які визначають поняття «злочинець» узагалі.
На кожному з наведених рівнів кримінально-правова статистика виділяє три групи ознак кримінологічної характеристики особи злочинця:
-
соціально-демографічні — співвідношення осіб чоловічої і жіночої статі серед злочинців, співвідношення осіб різних вікових груп, освіта виявлених осіб, скоївших економічні злочини, сімейний стан, національність і інші;
-
соціальної ролі в різних сферах суспільної діяльності — за соціальним станом і родом заняття: без певного заняття, безробітні, бродяги, мігранти; по майновому стану: з високими доходами, середніми, нижче середніх і за межею бідності; за діяльністю на дозвіллі: захоплення алкоголем, наркотичними засобами та психо- тропними речовинами;
-
морально-психологічні якості, потреби, мотивація, ціннісні орієнтації і інші.
На жаль, кримінально-правова статистика не має досить повних даних, щоб кількісно проаналізувати весь комплекс наведених ознак. Але найповніша інформація про особу злочинця міститься в статистичних картках на особу, яка вчинила злочин (Ф. 2), та на підсудного, де досить повно відображені соціально-демографічні та юридичні їх характеристики.
До соціально-демографічних ознак, наведених у цих картках, відносяться: стать, вік, національність, громадянство, країна проживання, дата і місце народження, характеристика за місцем проживання, мета приїзду, освіта, рід занять, службове становище й ін. До юридичних ознак відносяться: місце злочину, з якою сферою і видом економічної діяльності пов’язаний скоєний особою злочин, кваліфікація злочину за статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, в яких розмірах нанесені збитки, предмет посягання та у чиїй власності він перебуває, в якому психічному стані скоєно злочин, у якій групі та ступінь співучасті, мотиви злочину, рецидив та ін.
Наприклад, в Україні у 2000 році 27,8 % засуджених за скоєння злочинів у віці 18—24 років, 45,0 % — 30 років і старше; 13,8 % — жінки; 8,7 % — неповнолітні. З кількості засуджених 59,7% склали особи у працездатному віці, які на час скоєння злочину не працювали і не навчались; кожний другий учинив злочин у групі; кожний четвертий — у стані алкогольного сп’яніння; майже кожний п’ятий мав незняту і непогашену судимість.
Тільки наведені дані зорієнтовують дослідника на недоліки виховання підлітків, виключну криміногенність особи без постійного джерела доходів, серйозні вади ресоціалізації осіб, які вже скоювали злочини, криміногенну роль групової психології і п’янства. Порівняння наведених показників у динаміці дозволяє виявити істотні зрушення в бік маргінальних груп населення, тоді як насправді злочини скоюють особи різної соціальної приналежності, включаючи політиків і керівників високого рангу, але такі особи важко виявляються, і ще важче доводиться їхня вина.
Доцільно також частки маргінальних груп порівнювати з частками цих самих груп серед законопослушних громадян. Так, частка чоловіків у сукупності злочинців коливається в межах 84—85 %, тобто є підстави відзначати особливу криміногенність цієї статі. А якщо обчислити коефіцієнти злочинності на 100 тис. чоловіків і жінок, то криміногенність чоловіків стане ще очевиднішою, бо їх частка в структурі населення менша за 50 %.
Те саме можна помітити у криміногенності осіб, які не мають постійного джерела доходів, тобто працездатних, що не працюють і не навчаються. У структурі виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, їх частка становить близько 60 %. Якщо порівняти з часткою даної категорії осіб у структурі всього населення, яка за деякими приблизними оцінками становить 12—15 %, то криміногенність цієї групи ще очевидніша.
Отже, порівняльний статистичний аналіз відповідних даних про виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економіч- ного спрямування, дозволяє виявити серйозні кримінологічні проблеми.