Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності

Форма власності	Частка у % до загального підсумку
	кількості зареєстрованих злочинів	суми матеріальних збитків
Державна Приватна Колективна Спільних підприємств	30,5 6,7 24,2 0,2	30,5 2,5 25,0 0,5

Але якщо злочинність поширена на підприємствах, коло причин може бути одним, якщо об’єктом злочинних посягань є комерційна діяльність, то до сукупності причин входитимуть інші обставини, якщо порядок приватизації — треті, якщо порядок державного управління — четверті. І так по кожному об’єктив­ному правовому показнику.

Порівняння абсолютних і відносних показників за різні періоди часу характеризує динаміку економічної злочинності, яка залежить щонайменше від таких факторів:

• від зміни історичних і соціальних, економічних і політичних умов;

• від природного і механічного руху населення;

• від змін у законодавстві;

• від рівня виявлення і доведення економічних злочинів та ефективності діяльності органів МВС, відділів БЕЗ і інших служб у цьому напрямку.

Аналіз динаміки економічної злочинності повинен досягати дві мети:

1. давати уявлення про зміну правових показників, що відображають стан економічної злочинності за попередній період часу, виявляти закономірності й тенденції цієї зміни;

2. на основі виявлених закономірностей і тенденцій розробляти кримінологічний прогноз можливої зміни економічної злочинності в майбутньому.

Наприклад, фіктивне підприємство, як злочин у сфері економічної діяльності, з’явилось в Україні з 1994 року і характеризується такими даними:

Роки	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Кількість зареєстрованих випадків	16	69	80	147	168	227	311

За наведеними даними чітко прослідковується тенденція до зростання виявлених випадків фіктивного підприємництва, яка, навіть без застосування відповідних статистичних методів, дозволяє передбачити зростання цього виду економічних злочинів на найближчі роки.

Оцінивши стан економічної злочинності, необхідно перейти до розв’язання наступного завдання статистики — виявлення причин і умов, які спонукають до скоєння злочинів. Кримінально-правова статистика групує усі умови, які сприяють скоєнню злочинів, у три великі групи:

1. умови, які негативно впливають на моральне формування особистості (недоліки сімейного і шкільного виховання, вплив вулиці, поганої компанії і т. ін.);

2. умови, які сприяють досягненню негативного результату (дефекти в обліку, охороні, патрулюванні);

3. зовнішні умови, тобто умови конкретної життєвої ситуації, які викликають у конкретної особи рішучість учинити злочини (нанесення тілесного ушкодження у відповідь на образу, вбивство з ревнощів, викликане раптово виявленою невірністю і т. ін.).

Статистика кількісно характеризує причини і умови скоєння окре­мих категорій злочинів, які інколи співпадають з мотивами. У статистичних картках про наслідки розслідування злочину (ф. 1.1, п. 16) та на особу, яка вчинила злочин (ф. 2, п. 42), наводяться 18 груп мотивів злочинів: корисливі (1), з метою приховування іншого злочину (2), хуліганські (3), ревнощі, лайка та інші побутові причини (4), помста (5), міжнаціональні (6), релігійні відносини (7), придбання нар­котиків (8), сильнодіючих речовин (9), спиртних напоїв (10), сексуальні (11), розподіл сфер впливу (12), на замовлення (13), заволодін­ня транспортними засобами (14), грошима (15), зброєю (16), вибухо­вими речовинами (17), боєприпасами (18). Вплив причини та мотиву підсилюється алкогольним сп’янінням або дією наркотичних засобів.

У цьому переліку сполучені загальнокримінальні мотиви з мотивами скоєння економічних злочинів. Правова статистика має кількіс­но охарактеризувати причини і умови, які сприяють скоєнню окремих видів економічних злочинів. Так, наприклад, непродумані економічні реформи призвели до того, що на ринку замість достатньої кількості вітчизняних товарів і послуг з’явилась величезна кількість посередників, що призвело до жорстокої конкурентної боротьби між ними за володіння злиденними джерелами матеріальних цінностей, які виробляються в країні, і які, можливо, надійшли в обіг. Значна частина підприємців знаходить у цьому свій шлях для збагачення, безпосередньо порушуючи закон. За деякими оцінками, у сфері посередництва, торгівлі і збуту в Україні зайнято близько 70 % усіх створених суб’єктів підприємництва.

В окремих випадках мотиви і причини злочинів практично співпадають, але з часом відбуваються зміни в структурі причин і мотивів економічних злочинів. Вивчати динаміку таких структур­них зрушень необхідно для визначення нових напрямків роботи правоохоронних органів зі здійснення попереджувальних заходів виникнення злочинів економічного спрямування.