- •1.1. Поняття правової статистики
- •1.2. Історія розвитку правової статистики
- •1.3. Основні галузі правової статистики
- •1.4. Предмет і завдання правової статистики
- •1.5. Методологічні основи правової статистики
- •1.6. Сучасна організація правової статистики
- •1.7. Значення правової статистики в діяльності правоохоронних органів
- •2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних
- •2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці
- •2.3. Програма статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
- •2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах
- •2.6. Державна статистична звітність в органах мвс, прокуратури, судів
- •2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження
- •3.1. Поняття і види статистичних показників
- •3.2. Система показників кримінально-правової статистики
- •3.3. Система показників цивільно-правової статистики
- •3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів
- •3.5. Відносні показники правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •4.1. Поняття статистичного зведення і групування
- •4.2. Види статистичних групувань
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, узятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •4.4. Ряди розподілу правових явищ
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивільно- правовій статистиці
- •4.6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •4.7. Графічне зображення правових показників
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •5.1. Поняття і види середніх величин
- •5.2. Середня арифметична: проста і зважена
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •5.3. Середня гармонійна
- •5.4. Мода і медіана
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •5.5. Показники варіації правових ознак
- •Приклад 1
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Приклад 2
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
- •6.2. Застосування параметричних методів вимірювання взаємозв’язків у правовій статистиці
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними правовими ознаками на основі непараметричних статистичних методів
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених у дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, учинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались у слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
- •7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
- •7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ
- •8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин
- •Динаміка характеристик деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Що називається індексом?
- •9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
- •9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів, за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань, за строком покарання
- •9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних органів
- •Література 225
- •Додатки 226
7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
Багатьом суспільним процесам, у тому числі і правовим, властиві внутрішньорічні коливання, викликані специфікою розвитку правових явищ в окремі періоди року. Ці коливання можуть повторюватися протягом тривалого часу і їх прийнято називати сезонними. Сезонність притаманна і правопорушенням — цивільним чи кримінальним. Помічено, що житлові справи поступають у суди найбільш інтенсивно весною і на початку літа; найбільша кількість злочинів реєструється весною (у березні) і восени (у жовтні), а найменша — у літні місяці (липень) та зимою (грудень, січень); кількість дорожньо-транспортних пригод різко збільшується у весняно-літній період і т. п. Причини подібних тенденцій різні. Можна зробити припущення, що кількість зареєстрованих правопорушень якимось чином пов’язана з активністю роботи правоохоронних органів у період літніх відпусток та на початку року.
Вивчення сезонності правових явищ обумовлене необхідністю відповідної організації управлінської діяльності у правоохоронних органах. У ході статистичного аналізу сезонності розв’язуються такі завдання:
-
визначення наявності сезонності, кількісна оцінка прояву сезонних коливань і встановлення їх сили на різних фазах річного циклу;
-
характеристика факторів, які викликають сезонні коливання;
-
оцінювання наслідків, до яких призводить наявність сезонних коливань;
-
статистичне моделювання сезонності.
Вимірюються сезонні коливання за допомогою індексів сезонності, сукупність яких утворює сезонну хвилю. Існує декілька способів обчислення індексів сезонності. Найпростіший спосіб полягає у визначенні співвідношення фактичного рівня правового показника () за окремий місяць протягом одного року до середньомісячного рівня () за формулою: , де .
Розглянемо приклад обчислення індексів сезонності кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини в м. Києві, на основі середньомісячного рівня (табл. 7.4).
Таблиця 7.4
Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
Місяць |
Кількість виявлених осіб |
Індекси сезонності, % |
|
|
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень |
161 279 210 169 151 260 108 140 215 160 128 178 |
91,5 158,5 119,3 96,0 85,8 147,7 61,4 79,5 122,2 90,9 72,7 101,1 |
8,5 58,5 19,3 4,0 14,2 47,2 38,6 20,5 22,2 9,1 27,3 1,1 |
72,3 3422,3 372,5 16,0 201,6 2227,8 1490,0 420,3 492,8 82,8 745,3 1,2 |
У цілому |
2116 |
100,0 |
270,5 |
9544,9 |
Середньомісячний рівень дорівнює осіб, а індекс сезонності для січня , для лютого і т. д.
Графічно сезонні коливання зображаються у вигляді сезонної хвилі (рис. 7.2).
Рис. 7.2 Сезонна хвиля кількості осіб, які скоїли економічні злочини в м. Києві
При цьому на осі Х відкладаються місяці, а на осі Y — індекси сезонності. На рівні 100 % проводиться лінія паралельно осі Х, яка дає змогу чітко виділяти піки та спади правового показника протягом року.
Рисунок сезонної хвилі кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини, показує, що піки цього показника припадають на лютий, червень і вересень, а спади — на травень, липень і листопад, причому найвищий рівень спостерігається в лютому, а найнижчий — у липні.
Місячні дані за один рік недостатньо надійні для виявлення сезонних коливань. Тому використовуються місячні показники за декілька років, найчастіше за три. Індекси сезонності обчислюються за тими самими формулами, але на основі середньомісячних рівнів правового показника за три роки: . Загальний середньомісячний показник дорівнює сумі всіх фактичних місячних показників за три роки, поділеній на кількість місяців, тобто на 36: .
Спочатку можна визначити також індекс сезонності для кожного року з трирічного періоду часу, а потім обчислити середньомісячні індекси сезонності для кожного місяця (січня, лютого, березня і т. д.):
і т. д.
Результати цих розрахунків повністю збігатимуться з попередніми.
Узагальнювальними характеристиками сезонності є:
-
розмах сезонності ;
-
лінійний коефіцієнт сезонності ;
-
квадратичний коефіцієнт сезонності .
Квадратичний коефіцієнт сезонності використовується для порівняння інтенсивності сезонних коливань правових показників. Чим більший квадратичний коефіцієнт сезонності, тим інтенсивніші сезонні коливання.
Продовжуючи наведений приклад, можна встановити, що амплітуда сезонних коливань (розмах сезонності) кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини, становить: п. п.; лінійний коефіцієнт сезонності п. п., а квадратичний п. п. Це означає, що індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших економічні злочини, змінюються в межах 97,1 п. п., а індекс сезонності цього показника в окремому місяці відрізняється від середньомісячного рівня (узятого за 100 %) у середньому на 28,2 п. п.
На основі індексів сезонності та середньомісячних показників можна обчислити очікувані значення правових показників у кожному місяці. Для цього достатньо середньомісячні показники по- множити на відповідні індекси сезонності. Можна побудувати також сезонну хвилю правових показників на найближчий рік.
За наявності інформації можливе визначення сезонних коливань і за коротші ніж місяць періоди часу (тижні, дні, години протягом доби), що має важливе значення для організації оперативної роботи правоохоронних органів.