8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ

Індекси є одним із видів узагальнювальних показників у правовій статистиці. Слово «індекс» латинського походження, яке буквально означає «показник». За своєю суттю — це відносний показник, який характеризує зміну рівня правового явища у часі або його співвідношення у просторі. Індекси схожі з відносними показниками динаміки або порівняння, але існує три принципові відмінності індексів від них:

• індекси дають змогу вимірювати зміну складних суспільно-правових явищ, отримувати і порівнювати агреговані правові показники;

• індекси дозволяють проаналізувати вплив окремих факторів на зміну агрегованого правового показника;

• індекси є показниками порівняння не тільки з минулим періодом, але і з іншою територією або з нормативом.

Виокремлюють три основні ознаки, за якими класифікуються індекси:

• база порівняння;

• характер правових показників;

• ступінь охоплення правових явищ.

Якщо індекс — це результат порівняння двох рівнів правового показника — поточного та базисного, то і вид індексу залежить від бази порівняння. Порівняння з базисним рівнем правового показника дає динамічний індекс, з рівнем іншого аналогічного об’єкта (суду, прокуратури, міліції) — територіальний індекс, з нормативним рівнем — індекс дотримання нормативів. Але у ви- вченні правопорушень останнього виду індексів не буває, оскільки це негативне явище, яке не нормується.

За характером досліджуваних показників, які характеризують правові явища, розрізняють індекси кількісних, якісних і об’ємних правових показників. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів, кількість цивільних справ, що надійшли до суду, чисельність суддів, кількість адміністративних правопорушень — це кількісні правові показники; сума завданих збитків унаслідок скоєння одного злочину, сума позову по одній цивіль­ній справі, кількість судових справ на одного суддю, сума на- кладеного чи стягненого штрафу за одне адміністративне право- порушення — якісні правові показники; загальна сума завданих збитків унаслідок скоєння всіх злочинів, загальна сума позову по усіх цивільних справах, загальна кількість розглянутих судових справ, загальна сума накладеного чи стягненого штрафу — об’ємні правові показники.

15. За ступенем охоплення правових явищ індекси поділяються на індивідуальні та зведені, які, у свою чергу, поділяються на загальні та групові (видові). Залежно від мети дослідження та наявної інформації використовуються різні форми побудови зведених індексів: агрегатна і середньозважена. У кримінально-правовій статистиці прикладом зведених індексів можуть бути індекси злочинів, об’єднаних родовим об’єктом кримінально-правового захисту, наприклад: злочини у сфері економіки, злочини проти держави, злочини проти державної і колективної власності, злочини проти життя, здоров’я, волі і гідності особи, господарські злочини і т. п. Обчислення таких індексів значно ускладнюється тим, що вони вимірюють динаміку різнорідних правових явищ, безпосередньо непорівнюваних.

Індивідуальні індекси характеризують зміну в часі або відоб­ражають співвідношення у просторі одного якогось правового явища. Наприклад, кількості житлових справ, що надійшли до суду в поточному кварталі порівняно з попереднім, кількості зареєстрованих злочинів одного виду в поточному році порівняно з попереднім, коефіцієнта судимості в одному регіоні, порівняно з іншим і т. п.

Індивідуальний індекс позначається «і» і обчислюється як співвідношення абсолютних правових показників індивідуального правового явища за два періоди. Період, показники якого порівнюються, називається поточним або звітним і позначається «1». Період, з показниками якого ведеться порівняння, називається базисним і позначається «0».

Правовий показник, що порівнюється у часі або у просторі, називається індексованою величиною. Правовий показник, з яким здійснюється порівняння, називається базисним. У динаміч­них індексах базисним є показник попереднього періоду часу, в територіальних індексах — правовий показник, що належить до якоїсь із порівнюваних територій або інших об’єктів. Вибір територій чи об’єктів довільний.

Індивідуальний індекс дозволяє встановити, як відрізняється рівень правового явища у звітному періоді порівняно з базисним. Якщо обчислений індекс більше 1 чи 100 %, то рівень правового явища зростає, а якщо індекс менше 1 чи 100 %, то рівень правового явища зменшується.

Якщо позначити буквою f кількісний правовий показник, буквою х — якісний, а їх добуток xf — об’ємний, тоді індивідуальні індекси цих показників визначаються за формулами:

— індивідуальний індекс кількісного правового показника;

— індивідуальний індекс якісного правового показника;

— індивідуальний індекс об’ємного правового показника.

Наприклад, у 2000 році засуджено за шахрайство 2676 осіб, а у 1990 році — 839. Індивідуальний динамічний індекс цього по- казника , тобто кількість засуджених за шахрайство в 90-х роках ХХ століття зросла в 3,2 раза. Або кількість зареєстрованих грабежів на 100 тис. населення у 2000 році в Закарпатській області становила 12 випадків, а у Львівській — 44 випадки. Територіальний індивідуальний індекс дорівнює , тобто у Львівській області зареєстровано в 3,7 раза більше грабежів, ніж у Закарпатській.

При індексному вивченні динаміки індивідуальних правових явищ необхідно враховувати властиві цьому процесу закономірності, які виражаються у вигляді взаємозв’язків між показниками:

• добуток ланцюгових індексів дорівнює кінцевому базисному індексу;

• частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому індексу;

• добуток індексів співмножників дорівнює індексу добутку правових показників, які характеризують зміну пов’язаних між собою правових явищ: ;

• частка від ділення одиниці на індивідуальний індекс прямого показника дорівнює індивідуальному індексу оберненого йому показника.

Загальний індекс — це співвідношення рівнів показника складного правового явища, до якого входять різнорідні елемен­ти. Загальний індекс позначається літерою «І» і визначається з урахуванням певних умов.

Якщо правові показники, які характеризують правові явища, є порівнюваними, то загальні індекси визначаються за формулами:

• індекс якісного правового показника ;

• індекс кількісного правового показника .

Наприклад, співвідношення кількості обвинувачених за два роки за різні види злочинів, кількості суддів за два роки в розподілі по районах міста і т. п.

Якщо правові явища різнорідні і безпосередньо непорів- нювані, то виникає проблема приведення їх до порівнюваного виду. Це досягається побудовою загальних індексів агрегатної форми.

Індекси широко використовуються при вивченні динаміки суспільно-правових явищ, починаючи з тяжкості наслідків окремого правопорушення і закінчуючи зміною характеру і ступеня су- спільної небезпеки злочинності в цілому. Наприклад, органи внутрішніх справ обчислюють тяжкість наслідків ДТП, як співвідношення кількості загиблих до кількості постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах та аналізують динаміку цього показника.

Юристам часто доводиться мати справу з індексами у практиці роботи міліції, судів, прокуратури при розслідуванні злочинів економічного спрямування, справ про посадові і господарські злочини, злочини проти державної і колективної власності. Знання індексів дозволяє юристам краще орієнтуватися у складних економічних процесах. Цим і пояснюється необхідність вивчення індексного методу аналізу суспільно-правових явищ.