Питання 2. Досягнення в селекції тварин в Україні.

Для розробки наукових методів селекції сільськогосподарських тварин велике значення мала селекційна робота академік М. Ф. Іванова. В умовах півдня України він створив високопродуктивну породу свиней Біла українська. Початок їй поклали дві породи: місцева, добре пристосована до кліматичних умов, але з низь­кою продуктивністю й Англійська біла — високопродуктивна, але зовсім непридатна до утримання в умовах півдня України. Схрес­тивши ці породи між собою, М. Ф. Іванов у перших гібридних по­коліннях використовував інбридинг. Робота супроводжувалася жорстким добором тварин, вирощуваних в умовах, для,яких ство­рювалася порода. У результаті в новій породі висока продуктив­ність була поєднана з Гарною пристосованістю до місцевих умов.

М. Ф. Іванов багато зробив для застосування віддаленої гібридизації із селекційною метою. Для господарства особливо цінними є схрещування між великою рогатою худобою та яками, великою рогатою худобою та зебу, домашніми породами овець і диким ба­раном архаром. У результаті були отримані тварини, що поєдну­ють цінні якості. Однак часто віддалена гібридизація призводить до безплідності гібридів унаслідок порушення нормального пере­бігу гаметогенезу. Прикладом може слугувати мул — гібрид коня й осла. І хоч мули зовсім не дають нащадків, їх широко використо­вують через високу витривалість.

Запитання для самоперевірки.

1. Які ви знаєте основні досягнення в селекції рослин ?

2. Що займало велике місце в роботах Мічуріна ?

3. Які ви знаєте основні досягнення в селекції тварин ?

4. Велике значення якого академіка мала селекційна робота для розробки наукових методів селекції сільськогоспо – дарських тварин ?

Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації життя.

Тема 4.1 Організми і середовище.

Самостійна робота 15.

Методичні рекомендації.

Питання 1. Пристосування тварин до чинників середовища.

Багато комах з настанням холодів ховаються в грунт, під кору дерев, деякі тварини впадають у зимову сплячку. Холоднокровні (пойкілотермні) тварини, які не мають системи активної терморегуляції (серед хребетних до них належать риби, амфібії, плазуни), погано переносять коливання зовнішньої температури, тому їх ареали на суходолі обмежені. Теплокровні (гомойотермні) тварини, які мають систему актив­ної терморегуляції (птахи та ссавці), менше зале­жать від навколишнього середовища і часто пере­живають несприятливі умови в активному стані. Багато гризунів (соні, бабаки) інтенсивно поглинають їжу в літній і осінній час, а на зиму впада­ють у зимову сплячку.

Пристосування, які оберігають від перегріву в спекотну пору року, виражаються в посилено­му випаровуванні води через дихальну систему та шкірні покриви у тва­рин. Тварини пустелі пристосувалися витриму­вати спеку за допомогою літньої сплячки. Деякі тварини (інфузорії, коловертки, кліщі) можуть декілька років перебувати в стані анабіозу — обо­ротної зупинки життєвих процесів, викликаної глибоким охолодженням або зневодненням.

Для тварин, що мешкають у по­сушливих районах, характерне накопичення жиру -- джерела метаболічної води. Наприклад, у верблюда є жировий горб на спині, у бабака Мензбіра — товстий підшкірний шар жиру, у жука пустельного чорниша — масивні жирові тіла в по­рожнині тіла.

Здатність організмів реагувати на співвідно­шення тривалості періодів освітленості та темряви протягом доби називають фотоперіодизмом. Наприклад, личинка метелика капустянки, яку тримали по 15 годин на добу на світлі, перетворюється на метелика, що дає декілька поколінь без перерв; якщо час перебування на світлі менший за 14 годин, утворюється зимуюча лялечка.

Багато прісноводних риб, найпростіших навіть за незначного підвищення концентрації солей у воді гинуть від зневоднення. Деякі морські тварини (корали) дуже чутливі до опріснення. Вугор, тихоокеанський лосось пристосувалися до існування в солоних і прісних водах.

Полярні кайри, що гніздуються впритул одна до одної, спільними зусиллями успішніше охороняють гніздову колонію й водночас своє власне гніздо від нападу хижаків.