- •Вінниця 2011
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Питання 2. Завдання сучасної біології.
- •Питання 3. Видатні учені – біологи України.
- •Питання 4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •Тема 1.1 Неорганічні речовини їх біологічна роль
- •Питання 2. Луги у життєдіяльності організмів їх біологічна роль.
- •Питання 3. Біологічна роль іонів.
- •Тема 1.2 Біологічно активні речовини.
- •Самостійна робота 3.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Біологічна роль ферментів.
- •Деякі приклади використання ферментів у діяльності людини
- •Питання 3. Біологічна роль гормонів.
- •Питання 4. Біологічна роль факторів росту.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 2.1 Клітина як цілісна система.
- •Питання 2. Механізми загибелі клітин.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 2.2 Стовбурові клітини. Цитотехнології.
- •Самостійна робота 5.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Стовбурові клітини.
- •Питання 2. Цитотехнології – можливості та перспективи використання.
- •Питання 3. Взаємодія клітин.
- •Тема 2.3 Тканини.
- •Тема 3.1 Неклітинні форми життя.
- •Питання 2. Небезпечні вірусні хвороби людини.
- •Питання 3. Профілактика віл – інфекції/сніду, гепатитів та інших вірусних хвороб людини. Профілактика віл – інфекції/сніду.
- •Профілактика гепатитів.
- •Профілактика грипу.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 3.2 Бактерії.
- •Самостійна робота 8.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Тема 3.3 Одноклітинні організми.
- •Питання 2. Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини.
- •Окремі захворювання людини, що викликаються одноклітинними
- •Питання 3. Профілактика хвороб людини, які спричиняються паразитами одноклітинними еукаріотами.
- •Тема 3.4 Багатоклітинні організми.
- •Тема 3.5 Індивідуальний розвиток.
- •Питання 2. Химерні організми.
- •Питання 3. Ембріотехнології.
- •Тема 3.6 Етологія.
- •2. Інстинкт.
- •Тема 3.7 Генотип як цілісна система.
- •Тема 3.8 Досягнення в селекції.
- •Питання 2. Досягнення в селекції тварин в Україні.
- •Тема 4.1 Організми і середовище.
- •Питання 2. Пристосування рослин до чинників середовища.
- •Тема 4.2 Екосистеми.
- •Література.
- •Для нотаток
Тема 2.1 Клітина як цілісна система.
Самостійна робота 4.
Методичні рекомендації.
Питання 1. Клітина – елементарна цілісна жива система.
Клітина – елементарна біологічна система, основна структурна та функціональна одиниця живого, єдине ціле із структурних компонентів, основними властивостями якої є саморегуляція, самовідтворення і самовідновлення.
Найважливішими чинниками, які роблять клітину єдиним цілим, є: 1) обмін речовин та перетворення енергії;
2) розвиток за внутрішньоклітинною спадковою програмою;
3) взаємодія з довкіллям та пристосування до його змін;
4) тривала еволюційна історія.
Жива клітина може існувати і як окремий організм, і входити до складу багатоклітинних організмів. За кількістю клітин розрізняють:
а) одноклітинні організми – складаються з однієї клітини, яка виконує всі життєві функції ( бактерії, діатомова водорість навікула, одноклітинна водорість ацетабулярія, інфузорія, джгутиконосець та ін. );
б) колоніальні організми – складаються з багатьох подібних клітин, які здебільшого функціонують незалежно від інших ( наприклад, вольвокс, евдоріна, зоотамнії );
в) багатоклітинні організми – складаються з багатьох клітин, які відрізняються за будовою та функціями й утворюють тканини, органи, системи органів ( наприклад, кишковопорожнинні ).
Клітини відрізняються одна від одної, що зумовлено виконанням різних функцій:
► розміром – більшість клітин мають діаметр від 10 мкм до 150 мкм, трапляються дрібні клітини ( наприклад, лімфоцити в 4 – 5 мкм, сперматозоїди в 2 – 4 мкм ) і дуже великі ( яйцеклітини птахів до кількох сантиметрів, нейрони з відростками понад 1 м ).
► формою – циліндричні та кубічні (епітеліальні), овальні (яйцеклітини), дископодібні (еритроцити), видовжені (м’язові), зірчасті (нервові);
► функціями ( наприклад, еритроцити – транспорт газів, гамети – статеве розмноження та ін. );
► співвідношенням лінійних розмірів – паренхімні та прозенхімні та ін.
Питання 2. Механізми загибелі клітин.
Розрізняють два типи загибелі клітин. Частіше вона настає внаслідок ушкодження (порушення проникності) плазматичної мембрани, необоротних змін насамперед ядра і мітохондрій, що призводить до припинення їхніх функцій. Такі процеси називають некрозом (від грец. некрозіс - змертвіння). Зазвичай відмирають значні групи клітин. Некрози розвиваються при багатьох важких захворюваннях людини, наприклад інфаркті міокарда (відмирання ділянок м'язової серцевої тканини). Крім того, у некротичних ділянках виникають запалення (при розвитку злоякісних пухлин тощо).
Клітини можуть гинути й без фізичних ушкоджень або впливу токсичних сполук. Відомо, що певні клітини характеризуються певною спадково запрограмованою тривалістю життя. Внаслідок старіння гинуть клітини, які втрачають здатність до поділу (нейрони, еритроцити, ситоподібні трубки тощо). При цьому вони зазнають значних змін: ущільнюється хроматин, ядро розпадається на окремі частини (фрагментація), зменшується об'єм цитоплазми тощо. Цей процес має назву апоптоз (від грец. апоптозіс - розпад). Отже, апоптоз запланована загибель клітин, а некроз - незапланована.