- •Вінниця 2011
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Питання 2. Завдання сучасної біології.
- •Питання 3. Видатні учені – біологи України.
- •Питання 4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •Тема 1.1 Неорганічні речовини їх біологічна роль
- •Питання 2. Луги у життєдіяльності організмів їх біологічна роль.
- •Питання 3. Біологічна роль іонів.
- •Тема 1.2 Біологічно активні речовини.
- •Самостійна робота 3.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Біологічна роль ферментів.
- •Деякі приклади використання ферментів у діяльності людини
- •Питання 3. Біологічна роль гормонів.
- •Питання 4. Біологічна роль факторів росту.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 2.1 Клітина як цілісна система.
- •Питання 2. Механізми загибелі клітин.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 2.2 Стовбурові клітини. Цитотехнології.
- •Самостійна робота 5.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Стовбурові клітини.
- •Питання 2. Цитотехнології – можливості та перспективи використання.
- •Питання 3. Взаємодія клітин.
- •Тема 2.3 Тканини.
- •Тема 3.1 Неклітинні форми життя.
- •Питання 2. Небезпечні вірусні хвороби людини.
- •Питання 3. Профілактика віл – інфекції/сніду, гепатитів та інших вірусних хвороб людини. Профілактика віл – інфекції/сніду.
- •Профілактика гепатитів.
- •Профілактика грипу.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 3.2 Бактерії.
- •Самостійна робота 8.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Тема 3.3 Одноклітинні організми.
- •Питання 2. Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини.
- •Окремі захворювання людини, що викликаються одноклітинними
- •Питання 3. Профілактика хвороб людини, які спричиняються паразитами одноклітинними еукаріотами.
- •Тема 3.4 Багатоклітинні організми.
- •Тема 3.5 Індивідуальний розвиток.
- •Питання 2. Химерні організми.
- •Питання 3. Ембріотехнології.
- •Тема 3.6 Етологія.
- •2. Інстинкт.
- •Тема 3.7 Генотип як цілісна система.
- •Тема 3.8 Досягнення в селекції.
- •Питання 2. Досягнення в селекції тварин в Україні.
- •Тема 4.1 Організми і середовище.
- •Питання 2. Пристосування рослин до чинників середовища.
- •Тема 4.2 Екосистеми.
- •Література.
- •Для нотаток
Запитання для самоперевірки.
-
Чим схожі й чим відрізняються клітини прокаріот і еукаріот ?
-
Чим схожі й чим відрізняються клітини рослин і тварин ?
-
Які органели обов’язкові для будь – якої клітини ?
-
Які ви знаєте найважливіші чинники, які роблять клітину єдиним цілим ?
-
Як розрізняють організми за кількістю клітин ?
-
За якими ознаками відрізняються клітини між собою ?
-
Чим відрізняється некроз від апоптоза ?
Тема 2.2 Стовбурові клітини. Цитотехнології.
Самостійна робота 5.
Методичні рекомендації.
Питання 1. Стовбурові клітини.
Стовбурових клітин у повністю сформованої людини дуже мало - одна на 5-8 мільйонів. В ранньому ембріоні їх більше - тижневий зародок має від 50 до 150-ти клітин, тобто 1 стовбурова на 10 тисяч звичайних.
Під дією природних стимулів вони дають початок усім шарам ембріону, тобто перетворюються на понад 200 типів клітин. Унікальні властивості стовбурових клітин не залишилися непоміченими. Медики широко використовують їх у так званій клітинній терапії.
Науково доведено, що кров з пуповини та кістковий мозок містять набір клітин, які здатні заміщувати хвору серцеву тканину. Кардіологи, які лікують інфаркт міокарда, регулярно вводять їх своїм пацієнтам.
Стовбурові клітини допомагають також пацієнтам з закупореними артеріями. Після тримісячного курсу терапії в нижніх кінцівках формуються нові судини і хворий знову на ногах.
Властивості стовбурових клітин захоплюють не лише лікарів, але й генетиків. З набору клітин раннього ембріону в лабораторних умовах можна виростити повноцінний людський організм.
Ці дослідження, звісно ж, хвилюють різні релігійні спільноти. На їхнє переконання, такі експерименти суперечать християнській моралі. Через численні протести проти стовбурових клітин, багато країн навіть ввели мораторій на їх дослідження. Між тим, на думку авторитетного видання Science, стовбурові клітини входять в трійку найвизначніших відкриттів у біології.
Питання 2. Цитотехнології – можливості та перспективи використання.
Технологія |
Галузь застосування і значення |
Клітинна інженерія |
Створення клітин нового типу на основі їх гібридизації, реконструкції і культивування. У вузькому значенні слова під цим терміном розуміють гібридизації протопластів або тваринних клітин, у широкому — різні маніпуляції з ними, направлені на розв'язання наукових і практичних задач. Є одним з основних методів біотехнології. Використовується для розв'язання теоретичних проблем у біотехнології, для створення нових форм рослин, що володіють корисними ознаками й одночасно є стійкими до хвороб |
Гібридизація соматичних клітин |
В основі методу лежить злиття клітин, унаслідок чого утворюються гетерокаріони, що містять ядра обох батьківських типів. Гетерокаріони, що утворилися, дають початок двом одноядерним гібридним клітинам. Таку штучну гібридизацію можна здійснювати між соматичними клітинами, що належать далеким у систематичному відношенні організмам, і навіть між рослинними і тваринними клітинами. Гібридизація соматичних клітин тварин зіграла важливу роль у дослідженні механізмів реактивації генома і ступеня фенотипичного вияву (експресивності) окремих генів, клітинного поділу, у картируванні генів у хромосомах людини, в аналізі причин злоякісного переродження клітин. 3 допомогою цього методу створені гібридоми, що використовуються для отримання моноклональних (однорідних) антитіл |
Реконструкція клітин |
Змінювати властивості клітин можна, вводячи клітинні органели (ядра, хлоропласти), ізольовані з одних клітин, у протопласти інших клітин. Так, одним зі шляхів активізації фотосинтезу рослинної клітини може служити введення в неї високоефективних хлоропластів. Штучні асоціації рослинних клітин з мікроорганізмами використовують для моделювання на клітинному рівні природних симбіотичних відносин, що відіграють важливу роль у забезпеченні рослин азотним живленням у природних екосистемах. Реконструкцію клітин проводять також шляхом злиття клітинних фрагментів (без'ядерних, каріопластів з ядром, мікроклітин, що містять лише частину генома інтактної клітини) один з одним або з інтактними (непошкодженими) клітинами. У результаті отримують клітини з різними властивостями, наприклад цибриди, або клітини з ядром і цитоплазмою від різних батьків. Такі конструкції використовують для вивчення ролі цитоплазми в регулюванні активності ядра |
Поліпшення рослин і тварин на основі клітинних технологій |
Клітини, що вирощуються на штучних поживних середовищах, і тканини рослин є основою різноманітних технологій у сільському господарстві. Одні з них направлені на отримання ідентичних вихідній формі рослин (оздоровлення і клональне мікророзмноження, кріо- зберігання генофонду під час глибокого заморожування меристем і клітин пилка), інші — на створення рослин, генетично відмінних від вихідних, шляхом або полегшення і прискорення традиційного селекційного процесу, або створення генетичної різноманітності й пошуку та відбору генотипів з цінними ознаками. Таким шляхом отримані рослини, стійкі до вірусів та інших патоге- нів, гербіцидів; рослини, здатні синтезувати токсини, патогенні для комах-шкідників; рослини з чужорідними генами, що контролюють синтез білків холодостійкості й білків з поліпшеним амінокислотним складом; рослини зі зміненим балансом фітогормонів тощо |