Питання 2. Завдання сучасної біології.

Біологія є засобом вивчення живої природи та впливу на неї, тому завдання сучасної біології спрямовані на вирішення таких основних проблем людства, як:

• політичні проблеми (проблеми війни і миру; вирішення військових конфліктів; стримування тероризму й екстремізму);

• екологічні проблеми (знищення природних ресурсів; забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі; подолання екологічної кризи);

• демографічні проблеми («демографічний вибух», старіння населення);

• соціальні проблеми (охорони здоров'я, освіти, науки й культури, соціального забезпечення, поширення наркоманії, алкоголізму і СНІДу);

• економічні проблеми (сировинна, енергетична, продовольча; своєчасне пе­редбачення і запобігання негативним наслідкам науково-технічної революції).

Сучасна біологія спрямовує свої дослідження на вирішення проблем XXI століття, зокрема:

• перенаселення Землі в цілому та скорочення чисельності населення в ряді країн (зокрема в Україні);

• поширення нових інфекційних захворювань (наприклад, СНІД, пріонні інфекції);

• збільшення генетичного вантажу в популяціях людини (особливо в країнах, які постраждали від радіаційного забруднення);

• визначення можливостей використання генетично модифікованих продуктів і застосування біотехнологій щодо людини;

• забруднення навколишнього середовища та вичерпання природних ресурсів, охорона природи;

• зменшення біорізноманіття, яке є найбільшою цінністю і найважливішою умо­вою збереження життя на Землі;

• врахування у суспільному житті біологічних основ поведінки людини тощо.

Питання 3. Видатні учені – біологи України.

Вчені	Внесок у розвиток біології
В. О. Бец (1834 – 1894)	Анатом і гістолог, вивчав будову головного мозку, описав велетен­ські нервові клітини (клітини Беца)
О. О. Богомолець (1881 - 1946)	Патофізіолог, розробив основи геронтології, створив учення про фізіологічну систему сполучної тканини
В. І. Вернадський (1863 - 1945)	Біогеохімік, створив учення про біосферу, сфомулював закон біо­генної міграції елементів, є одним із засновників біогеохімії
С. М. Гершензон (1906)	Генетик, основні наукові праці торкаються генетики й молекуляр­ної біології, відкрив мутагенну дію екзогенних ДНК, роль генетич- ного поліморфізму у видоутворенні
Д. К. Заболотний (1866 - 1929)	Мікробіолог та епідеміолог, вивчав збудників холери, сифілісу, дифтерії тощо; створив учення про природні вогнища чуми
О. О. Ковалевський (1840 - 1901)	Біолог-еволюціоніст, основоположник (разом із І. І. Мечниковим) філогенетичної теорії зародкових листків
І. І. Мечников (1845 - 1916)	Біолог, один з основоположників ембріології, імунології та мікро­біології, лауреат Нобелівської премії (1908), яку одержав за відкриття явища фагоцитозу, створив теорію клітинного імунітету (1883), теорію фагоцителли (1886)
О. В. Палладін (1885 - 1972)	Біохімік, вивчав біохімію нервової системи, м'язової діяльності, вітамінів; синтезував водорозчинний аналог вітаміну К
М. Г Холодний (1882 - 1953)	Ботанік, фізіолог рослин і мікробіолог, основоположник учення про фітогормони, на якому ґрунтується сучасне уявлення про хімі­чну природу ростових реакцій (фітогормональна теорія Холодно­го - Вента)
І. І. Шмальгаузен (1884 - 1963)	Зоолог, морфолог, основні дослідження присвячені філогенії тва­рин, еволюційному вченню та біокібернетиці, створив теорію стабілізуючого добору
С. Г. Навашин (1857 - 1930)	Цитолог та ембріолог рослин, відкрив подвійне запліднення у квіт­кових, заклав основи вчення про каріологію