Стратегія сегментування для ефективного використання виробництва потужностей

Виробництва з обмеженою ємністю повинні максимально використовувати свої виробничі потужності, їм потрібно знайти багато споживачів, які будуть використовувати їх послуги в будь-який час і в якому місці. Крім того, вони повинні обрати «вірних клієнтів», а також визначити: тип клієнта, місце, час, ціну. Більшість підприємств зіштовхується з коливаннями попиту з інтервалом часу. Можна передбачити піки і спади на послуги. Коли мало клієнтів головного сегменту – шукають шляхи, як привабити споживачів з іншого сегменту. Треба вживати заходів щоб споживання послуг відбивалось у різні періоди.

У принципі, якщо період спаду прибутковий, може бути ефективно керованим і не зашкодить іміджу підприємства, варто залишити все як є, але якщо готель або ресторан залучатиме різноманітну публіку в період спаду, то це може негативно вплинути на його імідж під час «пікового» періоду. І відбудеться це тільки тому, що деякі відвідувачі в «піковий» сезон опиняться тут, який був раніше. Єдиний вихід – бути дуже точним з визначення різних стратегій позиціонування.

Оскільки вплив споживачів на атмосферу сервісу дуже сильний, фірма повинна шукати і утримувати споживачів з найбільш відповідного їй ринкового сегменту. Менеджери мають турбуватися про відповідний зовнішній вигляд та поведінку споживачів.

Наприклад, якщо ви власник кафе, яке процвітає за рахунок студентів, що одягаються не дуже вишукано, то ви, мабуть, не захочете бачити у себе людей середнього віку в бізнес-костюмах. І навпаки. Проте деякі установи досягли успіху й за рахунок міксу клієнтів. Ця диференційованість стає частиною їхнього іміджу і працює добре до того моменту, поки чиясь поведінка не почне активно турбувати решту споживачів.

Уніфікована клієнтська база не завжди можлива й навіть небажана для багатьох сервісних фірм. Кожен з двох чи кількох різних сегментів може багато означати для успіху підприємства, але вони не повинні зміщуватись. В ідеалі, потенційно, конфліктні сегменти мають бути розділені в просторі та часі.

Розділення клієнтів у часі може бути досягнуте за допомогою послідовного, а не одночасного користування однією площею клієнтів з різних сегментів. Так несподівана зустріч представників різних груп стане неможливою.

2. Формування підприємством споживчого портфелю

Артисти, письменники завжди готують портфель своїх робіт, щоб показувати його своїм покупцям чи роботодавцям.

Створення портфеля ринкових сегментів

Ми можемо застосовувати концепцію «портфеля» до підприємств сфери послуг з визначеною клієнтського базою. Різні сегменти являють різну цінність для підприємств. Як і інвестиції, деякі типи споживачів можуть приносити більші прибутки протягом короткого періоду часу, але інші можуть мати більший потен­ціал для довгострокового співробітництва. Отже, споживчий характер деяких клієнтів може залишатися завжди незмінним, тоді як у інших можуть існувати певні цикли, коли протягом умовного періоду часу вони витрачають гроші «на­право і наліво», але дуже швидко урізують свої витрати під час періоду спаду. Мудре підприємство має шукати «мікс» таких клієнтів, аби знизити ризики, по­в'язані з циклічністю.

Якщо менеджерам відома річна вартість кожної категорії споживачів (прибуток-собівартість) і вони добре знають пропорції, у яких представлена кожна категорія в межах бази споживачів, то вони можуть спроектувати поточну вартість усіх цих споживачів на майбутні періоди.

Кожне підприємство має розробляти свою рекламу, стратегію і позиціонування послуг, щоб зайняти бажані сегменти і запобігати появі нових споживачів, які не відповідають встановленим характеристикам.

На жаль, маркетологи часто докладають значних зусиль, аби привабити все нових і нових клієнтів. Занадто часто винагорода та визнання продавців призна­чається новим споживачам. Але ця стратегія не завжди виявляється найбільш прибутковою. Дуже поширеною є думка, що (в середньому) приваблення нового клієнта обходиться підприємству в 5 або 6 разів дорожче, ніж реалізація стратегії утримання існуючого.

Утримання клієнтів передбачає маркетинг та заходи менеджменту, спря­мовані на встановлення довгострокового, низькозатратного зв'язку між клієнтами та підприємством для взаємної вигоди обох сторін. Сервісні фірми можуть викори­стовувати широкий спектр стратегій, аби утримати й покращити відносини зі спо­живачем, включаючи такі заходи, як справедлива винагорода, збільшення обсягів (покращення) сервісу й таке ставлення до споживача, ніби той становить цілий сег­мент. Пропонування додаткових сервісних за­ходів часто відіграє ключову роль у побудові й підтримці відносин між клієнтами та продавцями промислових товарів. З розвитком відносин маркетингові зусилля мо­жуть бути спрямованими на те, щоб зафіксувати або стимулювати збільшення об­сягу купівель, підвищуючи рівень сервісу або ж додаючи нові види послуг.

Маркетинг полягає в тому, як робити бізнес краще, а не лише більше. Калібр професійного підприємства вимірюється типом клієнтів, яких він обслуговує, а також типом завдань, над якими він працює. Влас­не, обсяг не є мірилом переваг, витримки або прибутковості. V професійних сер­вісних фірмах запроваджений бізнес-мікс може відігравати важливу роль як у визначенні фірми, так і в постановці відповідного завдання для службовців на різ­них рівнях організації.

Не всі існуючі відносини варті того, щоб їх підтримували. Деякі споживачі вже не відповідають стратегічним завданням підприємства, оскільки, можливо, зміни­лася стратегія фірми або ж змінились потреби і клієнтська поведінка споживачів. Ретельний аналіз може показати, що багато взаємозв'язків уже не є прибутковими, бо витрати на їх підтримання перевищують прибутки, які вони приносять. Так само як інвесторам необхідно ліквідувати погану інвестицію, а банку — анулювати кредити. Так і кожна сервіс фірма має оцінювати свій «портфель споживачів» і ліквідувати невдалі елементи. Час від часу певних споживачів позбавляються, в інших випадках – відмова від певного кола споживачі може бути одним вірним рішенням.