Засоби, обладнання і люди як частина процесу обслуговування

Досвід споживачів формується на основі того, наскільки на них впливають відчутні (матеріальні) елементи системи надання послуг. Як приклад мо­жна навести усі фізичні об'єкти, з якими зіштовхується пацієнт, відвідуючи лікарню: інтер'єр будівлі і стоянка для автомобілів, довідкова і місця для очікування, палати, система харчування і кабінети з медичним обладнанням Навіть якщо хворий недовго перебуває в лікарні, він все ж неодноразово має справу з медичним персоналом, тобто лікарями та медсестрами, а також і; рядом інших медичних службовців та пацієнтами. Водночас той, хто користується телефоном, контактує зі слухавкою і з телефонним апаратом.

2.2. Послуга, як процес взаємодії між продавцем та споживачем

Оскільки споживачі в цьому випадку часто втягнуті у процес виробництва послуги, маркетологи повинні розуміти природу процесів, які впливають на них. Процес — це метод впливу, що має певну послідовність. Наприклад, давайте продумаємо послідовність «кроків» відвідувача салону краси. Спочатку він телефонує у салон і завчасно домовляється про зустріч. Потім у призначений час приходить; можли­во, очікує своєї черги; далі обговорює свою майбутню зачіску з перукарем; перу­кар робить стрижку, а стиліст — укладку волосся. Споживач задоволений, він дає чайові перукарю, розраховується в касі салону краси і, нарешті, залишає салон.

Процес обслуговування може включати як відносно прості процедури, які включають лише декілька «кроків» (наприклад, заправка автомобіля), так і склад­ні дії (наприклад, міжнародні перевезення пасажирів).

Процес обслуговування передбачає наявність 2 катерій: людей і предметів. Іноді замовники послуги являються основною вхідною змінною величиною в процесі обслуговування, а іноді предмет (телевізор в ремонті). Процес обслуговування може бути відчутним або невідчутним.

Таблиця 2.1

Категорії процесу обслуговування

Хто є прямим отримувачем послуги?
На кого спрямована послуга?	Люди	Предмети
Відчутні дії	(послуги, спрямовані на тіло людини) • перевезений людей • охорона здоров'я • салони краси • фітнес-центри • ресторани/бари • перукарні • похоронні агентства	(послуги, спрямовані на матеріальне майно) • фрахтові перевезення • ремонт • складове господарство • прибирання приміщень • роздрібна торгівля • прасування і хімчистка • перезарядка
Невідчутні дії	(послуги, спрямовані на розум людини) • реклама і РR • мистецтво і розваги • кабельне телебачення • консультації • освіта • психотерапія • релігія • музичні концерти	(послуги, спрямовані на нематеріальні активи) • бухоблік • банківська справа • обробка даних • переклад даних • страхування • програмування • дослідження • інвестування

• Послуги спрямовані на тіло людини.

Щоб отримати ці послуги споживач має бути фізично присутнім під час їх надання, на відстані він їх не отримає. Споживачу потрібно пройти через фабрику послуг, яка має певне місцезнаходження. Інколи підприємство саме приїздить до замовника, щоб задовольнити потребу у місцях, вигідних споживачеві (приватний лікар приходить до дому, щоб вас обстежити). Якщо замовник бажає отримати послугу на тіло, він повинен витратити час на активний взаємозв’язок із виробником.

Менеджер обов'язково має думати про сам процес обслуговування і про кін­цевий результат з точки зору того, що ж отримує споживач; це допомагає визна­чити, які вигоди взагалі створюються компанією. Їх відображення у процесі на­дання послуг сприяє виявленню деяких не фінансових труднощів. Зокрема, втра­та часу, напруження розумових і фізичних зусиль і навіть подолання страху і болі, через які проходять споживачі, отримуючи ці вигоди.

• Послуги, спрямовані на матеріальне майно.

Часто замовники просять сервісну організацію провести ремонт, лагодження або лікування їхньої власності, яка може бути чим завгодно [починаючи будинком і закінчуючи домашньою твариною). Такі дії є нібито виробничими операціями, але не завжди супроводжуються одночасним виробництвом і споживанням. Прикла­ди: чистка, ремонт, зберігання, покращення або відновлення фізичних об'єктів (живих і неживих), які належать споживачу послуги. Додаткові послуги, спрямова­ні на матеріальне майно індивіда, включають транспортування й зберігання това­рів, оптову та роздрібну реалізацію, встановлення і демонтаж обладнання — весь ланцюг дій, який може мати місце протягом терміну служби певного об'єкта. Тут фізична присутність споживача не обов’язкова (перевезення, посилки, пересилання листа). Завершення обіцяної роботи вчасно – ключ до задоволення замовника.

• Послуги, спрямовані на розум (освіта, поради, розваги, психотерапія).

Все, що стосується розумової діяльності людини, має властивість формувати смаки і поведінку індивіда.

Споживач мусить витратити певний час, щоб отримати ці послуги. Але він не обов'язково має бути присутнім у місці безпосереднього їх надання, це може відбу­ватися унаслідок розумового зв'язку (подумки, духовно) безпосередньо з джере­лом надання інформації. Існує цікава відмінність між послугами, спрямованими на тіло людини, і послугами, спрямованими на її розум. Наприклад, пасажири літака можуть відпочивати під час перельоту, але все ж вони продовжують отримувати вигоду від даної послуги — наближаються до бажаного місця призначення. А от сту­дент, який заснув на лекції, не стане розумнішим, коли вона закінчиться.

• Послуги, спрямовані на нематеріальні активи.

Обробка інформації — одне з основних питань минулого століття, яке викли­кало бурхливі дискусії. Але не вся інформація обробляється машинами. Професіонали відіграють суттєву роль при прийнятті рішень на основі отриманих свідчень. Інформація — найбільш невідчутна форма виводу даних, але вона може бути прид­бана у відчутній матеріальній формі (наприклад, як символи повідомлення, книга, стрічка або диск). До послуг, які залежать від збору та обробки, інформації, відно­сять: бухоблік, юридичні консультації, маркетингові дослідження, поради управ­лінцям і медичну діагностику.

Ступінь причетності споживача до процесу надання послуг — як спрямованих на його розум, так і на його нематеріальні активи — частіше визначається тради­ціями, до яких схильний замовник, і його особистими перевагами, а не особливо­стями процесу надання послуг. Отже, особистий контакт необов'язковий у таких галузях, як банківська справа або страхування. Навіщо наражати себе на трудно­щі, пов'язані з особистим спілкуванням зі споживачем, якщо можна продати той же товар тому ж замовнику, але перебуваючи від нього на певній відстані? А на­віщо споживачу витрачати час на відвідування сервісної компанії - адже в цьому нема необхідності?