72.Попередні операції, які здійснює підприємець до початку зед.

Митне оформлення — це виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів і, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів та всіх необхідних документів.

Процедура оформлення складається з двох частин:

- попередні операції;

- основне оформлення.

Попередні операції — це дії, що виконуються до початку митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Метою попередніх операцій є сприяння прискоренню основного митного оформлення товарів і транспортних засобів, поміщенню їх під визначений митний режим, здійсненню митних процедур.

При попередньому митному оформленні проводиться:

- прийняття повідомлень про перетинання кордону при ввезенні товарів і транспортних засобів на митну територію України;

- прийняття повідомлення про намір вивезти товари і транспортні засоби за межі митної території України;

- прийняття повідомлень про прибуття товарів та транспортних засобів у місця доставки;

- контроль за розміщенням товарів і транспортних засобів на складах тимчасового зберігання;

- прийняття попередньої митної декларації;

- взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, контроль за взяттям проб та зразків товарів іншими органами державного контролю;

- передавання оформлених документів та відомостей посадовим особам, які здійснюють основне митне оформлення.

При ввезенні товарів і транспортних засобів України перевізник заздалегідь повідомляє митний орган про намір ввезти ці товари. При вивезенні товарів за межі митної території України особа, що переміщує ці товари, попередньо повідомляє митними органами про намір вивезти їх. Митний орган після реєстрації повідомлення визначає час і місце доставки названих товарів для здійснення подальшого митного оформлення.

Відомості про місця доставки товарів, що ввозяться в Україну, повинні бути вказані у вантажних документах, а якщо це не вказано, то товари повинні бути доставлені в місця, які визначають митні органи. Товари та документи на них доставляються без будь_якої зміни їх стану і перебувають у визначеному місці до прибуття посадових осіб митного органу.

У місці доставки товари і транспортні засоби пред’являються, а документи на них передаються митному органу. Заява про пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного контролю та передавання документів на них здійснюються в мінімально можливий строк після їх прибуття (не пізніше 30 хв).

Товари і транспортні засоби з моменту пред’явлення митному органу і до їх випуску можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Місцем тимчасового

зберігання є склади тимчасового зберігання, в якості яких можуть використовуватися відповідно облаштовані складські приміщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики.

Склад тимчасового зберігання засновується за наявності належним чином оформленого дозволу відповідного митного органу — ліцензії митниці.

Склади тимчасового зберігання можуть бути закритого та відкритого типів.

Склади закритого типу призначаються виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому, а склади відкритого типу призначаються для використання будь_якими особами.

Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари і транспортні засоби на складі, базуються на договірній основі.

Для розміщення товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання митним органам подаються документи, що дають змогу ідентифікувати ці товари і транспортні засоби та підтверджують законні підстави їх знаходження в особи, яка бажає користуватися послугами складу. Це — вантажні та товаросупроводжуючі документи (накладні, рахунок_фактура, специфікації, страхові, транспортні документи тощо).

Основне митне оформлення товарів і транспортних засобів включає такі етапи:

1) прийняття, реєстрація та облік митних декларацій;

2) контроль правильності визначення коду товару відповідно до товарної номенклатури ЗЕД та країни походження, а також за додержанням заходів нетарифного регулювання;

3) валютний контроль та контроль митної вартості товару.

4) контроль митних платежів;

5) огляд і випуск товарів

Найважливішою частиною основного митного оформлення є декларування органу України товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України відповідно з вибраним режимом.

Залежно від мети переміщення товарів через митний кордон України чиним законодавством запроваджено 13 видів митного режиму:

1) імпорт (випуск у вільний обіг) — товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використо_

вуватися без будь_яких митних обмежень;

2) експорт — товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без установлення умов їх використання за межами митної території України;

3) реімпорт — товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк

ввозяться на митну територію України для вільного обігу націй території;

4) реекспорт — товари, що походять з інших країн, не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту;

5) транзит — товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь_якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України;

6) тимчасове ввезення (вивезення) — товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь_яких змін, крім природного зношення чи витрат за нормальних умов транспортування;

7) митний склад — ввезені з_за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України;

8) спеціальна митна зона — до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із_за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з території зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом;

9) магазин безмитної торгівлі — товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України,

відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання;

10) перероблення на митній території України — ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку

переробленню без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продукції перероблення відповідно до митного режиму експорту;

11) перероблення за межами митної території України — товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх перероблення за межами митної території України та наступного повернення в Україні.

73.Укладання угод з купівлі-продажу іноземних валют за гривні. Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іно-земних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться виключно під час проведення Торговельної сесії.Торговельна сесія являє собою визначений проміжок ча­су, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління НБУ.Торговельна сесія проводиться за такою схемою:1.Оформлення Заявки на участь у Торговельній сесії, в яку уповноважений банк (фінансова установа) включає як по­треби клієнтів, так і власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти за гривні. В Заявці по кожній іноземній валюті визначається обсяг її купівлі (продажу), перевищення якого заборонено.2.Заявка подається в НБУ у день проведення Торгової сесії до її початку.3.Проведення торгів. При їх здійсненні повинні виконуватися такі вимоги4.операції виконуються із додержанням вимог правил здійснення операцій на МВРУ;5.вид операцій (купівля, продаж), який указаний у За-явці, не змінюється;6.при купівлі або продажу валюти дозволяється міняти іноземну валюту тієї чи іншої групи Класифікатора тільки на валюту тієї ж групи;7.уповноважений банк (фінансова установа) бере участь у Торговельній сесії тільки як продавець або як поку-пець іноземної валюти. При цьому гривневий еквівалент іноземної валюти, яку купили, не може перевищувати гривневий еквівалент валюти, яка заявлена.8.Здійснення розрахунків по операціях з купівлі-продажу іноземних валют за гривні. Ці розрахунки здійснюються між банками тільки за підтвердженими угодами. Шдтвердженою є угода, згідно з якою обидва її учасники під час Торговельної сесії одержали взаємні підтвердження засобами Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному рин­ку України НБУ. Розрахунки по непідтверджених угодах забороняються.9.Перерахування (зарахування) коштів при проведенні операцій купівлі-продажу іноземної валюти. Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільний рахунок, банк перелічує на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше ніж за п’ять днів після зарахування цих коштів на розподільний рахунок.Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іно-земній валюті банк здійснює не пізніше ніж за п’ять днів після дня списания цих коштів з поточного рахунка клієнта.Гривневий еквівалент іноземної валюти, яка була продана на МВРУ, зараховується на поточний рахунок власника коштів не пізніше ніж через два дні після зарахування відповідної суми у гривнях на кореспондентський рахунок уповноваженого банку.