38.Кредитування суб’єктів зед

Кред-ня суб’єктів ЗЕД здій-ся на тер-рії України банком та упов-ми установами, а також іноземними та міжнародними банками. Кредитув-ня ЗЕО у гривнях та іноз.валюті здій-ся на основі домов-сті та на умовах погоджених між кредиторами. Розрах-ві кредити банків, які вид-ся суб’єктам ЗЕД за спец-ми рахунками у гривнях для покриття коштів, забезпеч-ся товарно-матер-ми цінностями , товарно-супровідними документами. Держ. Кредитування суб’єктів ЗЕД plqc-cz через банк та інший орган. Рішення про надання держ.кредитів та гарантій приймається банком у межах кредитів держ.регулювання ЗЕД у гривнях та іноз. Валюті . Розмір держ. Кредиту, що надається у гр.. або іноз. Валюті протягом одного року не може перевищувати 5 % від відп.річн.лімітів держ. Кредит-ня ЗЕД . Усі суб’єкти , що надають або одержують кредити, повинні протягом 3-х роб. днів надіслати інф-цію у НБУ про зазначені кредити.

39.Валюта ціни та валюта платежу

Валюта ціни — це валюта, в якій визначається ціна товару в контракте На вибір валюти ціни вплива-ють вид товару, фактори, що діють на міжнародні розрахунки, у тому числі міждержавні умови, міжнародні традиції. Ціна то¬вару може встановлюватись у будь-якій вільно конвертованій валюті: країни-експортера, країни-імпортера або третьої країни. Іноді ціна контракту вказується у декількох валютах або в колективних валютах (СДР, евро) з метою страхування валютного ризика.Визначення валюти ціни є важливою умовою якості. Розрізняють стійкі валюти зі стабільною купівельною спроможністю та слабкі (м’які) валюти, курс яких постійно змінюється. Отже, від вибору валюти залежить ризик валют-них втрат, тобто можливість не отримати еквівалент вартості, передбачений в момент фіксації ціни й підписання контракту. Основною валютою ціни в розрахунках за українським ек-спортом є американський долар, оскільки використання гривні в зовнішніх операціях обмежене. Водночас в імпортних операціях як валюта ціни часто використовуються вільно кон-вертовані валюти інших розвинутих країн, що зумовлено праг-ненням експортерів отримати свої національні валюти.Вибираючи валюту ціни, як уже вказувалося, важливо враховувати вид товару. Відповідно до умов світової торгівлі валюти ціни на окремі види товарів не узгоджуються, навіть якщо ця валюта не задовольняє ні експортера, ні імпортера.Деякі товари, у тому числі сировина, продаються на світових ринках за стандартними умовами постачання, розробленими ГАТТ, а також міжнародними організаціями експортерів та імпортерів розвинутих країн. Валюта платежу - - це валюта, в якій оплачується зо-бов’язання покупця (імпортера) за поставлений товар. Якщо валютні курси нестабільні, то ціни фіксуються в найбільш стійкій валюті, а платіж — у валюті країни-імпортера.У торгівлі з фірмами промислово розвинутих країн валю¬тою платежу, як правило, є національні валюти цих країн. У торгівлі з країнами, що розвиваються, — ВКВ основних про¬мислово розвинутих країн, причому в експортних контрактах валюта тих з них, у банках яких зберігаються надходження країн, що розвиваються, від експорту.Якщо валюта ціни і валюта платежу не збігаються, то в контракті вказується курс перерахунку першої на другу (на¬приклад, на базі СДР або за ринковим курсом валют).До умов перерахунку, які встановлюються в контракті, відносяться:курс відповідного типу платіжного засобу (курс теле¬графного або банківського переказу за платежами век¬селями чи без них, поштового переказу);курс перерахунку: звичайно, це середній курс дня, іноді курс продавця або покупця на час відкриття або закрит-тя валютного ринку;час перерахунку валют (розрахунки здійснюються за по-точним курсом валюти — частіше всього за ринковим курсом за день до платежу чи за 2-3 дні, що передують дню платежу або на день платежу) на відповідному ва-лютному ринку (продавця, покупця або третьої країни). Неправильне встановлення часу перерахунку може при-звести до великих втрат внаслідок зміни валютних курсів. Так, не можна здійснювати перерахунок валют за курсом дня укла-дення контракту, оскільки у разі нестабільності валюти плате¬жу та її тенденції до девальвації, експортер може зазнати збитків у момент платежу.Незбіг валюти ціни та валюти платежу є найпростішим за-собом страхування валютного ризику. Для експортера існує ризик зниження курсу валюти ціни, а для імпортера — ризик ЇЇ підвищення.