- •1. Сутність зед
- •2. Право суб’єктів господарювання на здійснення зед.
- •4. Державне регулювання зед
- •5. Правові режими для іноземних суб’єктів господарської діяльності, які запроваджуються на території України
- •6. Органи державного регулювання зед та їх основні функції
- •7. Підприємство як головний суб’єкт зед
- •8.Специфіка зовнішнього та внутрішнього середовища зед
- •9.Різновиди фірм,що займаються зед.
- •11.Організаційно-функціональна структура зед підприємства.
- •12.Режим сприяння зед під-ва.
- •13.Фактори обмеження діяльності укр. Підприємств у зарубіжних ринках.
- •14. Відповідальність підприємств за порушення у сфері зед
- •19. Захист прав українських суб’єктів зед при недобросовісної конкуренції.
- •22. Роль торгово-промислових палат в Україні у сфері зед.
- •23.Роль організацій та об*єднань організацій роботодавців у сфері зед.
- •24.Зовнішньоторговельна модель зед підприємства.
- •25. Виробничо-інвестиційна модель зед підприємства.
- •26.Випадки запровадження режиму ліцензування у зед.
- •27.Види експортних (імпортних) ліцензій на здійснення зед.
- •28.Порядок видачі ліцензій на здійснення експортних (імпортних) операцій.
- •29. Ліцензування в Україні, здійснення резидентами майнових інвестицій за межі України.
- •30. Діяльністі спільних підприємств
- •32. Головні умови торгівлі іноземною валютою на мвру. До головних умов торгівлі іноземною валютою на мвру відносять:
- •35. Міжнародні повітряні перевезення.
- •36. Платіжні умови при здійсненні договору факторингу
- •37. Платіжні умови при здійсненні форфейтингових операцій
- •38.Кредитування суб’єктів зед
- •39.Валюта ціни та валюта платежу
- •40.Країна походження товару
- •41.Митний контроль.
- •42.Митне оформлення екс-імп.Операцій
- •50. Міжнародні автомобільні перевезення
- •51.Валютно-фінансові умови при здійсненні операцій з Давальницької сировини
- •52.Транспортне забезпечення зед
- •53. Валютно-фінансові умови за контрактом на поставку комплектного устаткування.
- •55. Валютно-фінансові умови на поставку комплектного устаткування.
- •54. Методи розрахунку винагороди консультанта при наданні інжинірингових послуг
- •55. Валютно-фінансові умови у ліцензійних угодах.
- •57.Загальні особливості механізму фінансування лізингу.
- •58.Платіжні умови при здійсненні фінансового лізингу.
- •59. Платіжні умови при здійсненні оперативного лізингу
- •60.Покупці іноземної валюти на міжбанк.Валютному ринку України
- •61.Операции на межбанковском валютном рынке Украины.
- •63. Митна вартість товарів, що експортуються з України.
- •64. Контрактна ціна.
- •65. Способи фіксації контрактних цін.
- •66. Індикативні ціни.
- •67. Види цінових знижок
- •68. Страхування у зед.
- •69.Захисні застереження у зовнішньоекономічних договорах.
- •71.Порядок установлення офіц.Курсу гривні.
- •72.Попередні операції, які здійснює підприємець до початку зед.
40.Країна походження товару
Країна походження товару визначається з метою застосу-вання тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.Правила визначення країни походження товарів, що діють в Україні, враховують положення Угоди про правила визна-чення походження (ГАТТ 1994). Участь у цій Угоді є обов’яз-ковою умовою членства у СОТ. Ця Угода зобов’язує країни-учасниці спільно встановити єдині правила походження, які повинні бути зрозумілими, об’єктивними, передбачуваними.Правила походження використовуються урядами країн для визначення країни, в якій вироблені імпортовані товари. У сучасних умовах суттєвих змін у галузі комунікацій та транс¬порту виробники отримують у віддалених країнах на більш вигідних умовах фактори виробництва готової продукції. Причини застосування правил визначення країни поход-ження1:1) для імпорту за преференційними угодами країни-імпортери мають бути впевнені в тому, що нижчі, або префе-ренційні, ставки стосуються продукції з країн, на які поширюються преференції. 2)для імпорту за тарифними ставками РНС визначеннякраїни походження не мае великого значения, оскільки такемито застосовується на недискримінаційній основі до імпортуз усіх джерел. Однак там, де заходи на кордоні беруть до увагикраїну походження, її визначення стає необхідним. Сучасні національні системи визначення походження то¬вару різноманітні, але загалом вони ґрунтуються на двох голо-вних принципах:принцип доданої вартості у виробництві або подальшо-го оброблення. Продукція вважається виробленою в тій країні, в якій був доданий визначений відсоток (40, 50, 60%) її вар-тості;за даним принципом походження визначається на ос-нові змін у тарифній класифікації. Країни — члени СОТ вико-ристовують Гармонізовану систему (ГС) опису та кодування товарів. Система складається з 97 розділів, в кожному з яких товари розписані відповідно до міри оброблення, починаючи з сировини, через напівфабрикати і до готової продукції. При використанні цієї системи класифікації визначається, що про-дукція походить з країни, в якій внаслідок оброблення змінюється його тарифна класифікація.В Україні визначення країни походження здійснюється на основі перелічених вище принципів, а порядок цього визна¬чення встановлюється Кабінетом Міністрів України.Країною походження вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатньому переробленню.При цьому під країною походження товару можуть ро-зумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділити щоб визначити поход¬ження товару.Товарами, повністю виробленими в країні, вважаються:корисні копалини, видобуті на її території або в її тери-торіальних водах, або на континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;рослинна продукція, вирощена та зібрана на її тери-торії;живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;продукція мисливського, рибальського та морського промислів;продукція морського промислу, видобута та (або) ви-роблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суд¬нами орендованими (зафрахтованный) нею;вторинна сировина та відходи, які є результатом ви-робничих та інших операцій, здійснених у країні;продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8.
Для підтвердження походження товару митний орган мае право вимагати подання сертифіката про походження товару.У разі експорту товарів сертифікат про походження това¬ру, коли він необхідний, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України. Сертифікат про походження загальної форми оформ-ляється на товари, перевезення яких не регулюється міжна-родними угодами, а також у випадках відсутності або тимчасо-вого зупинення пільг на такі товари.