29.Вибір механізму сертифікації та дії, які має виконати споживач стосовно постачальника, що має сертифіковану систему якості.

На практиці дуже часто виникає питання, який із механізмів сертифікації кращий — продукції чи систем якості? Зарубіжний досвід свідчить, що кожний із них справедливий на своєму місці. Є певні галузі, де висока технологія розвивається такими прискореними темпами, що нелегко розробити вичерпний стандарт на продукцію, який можна було б використовувати у схемі сертифікації продукції, тому в цьому випадку зростає роль сертифікації системи якості.

З іншої сторони, оскільки купують продукцію, а не систему якості, то її сертифікація не відіграє важливої ролі в таких галузях, де можуть бути розроблені стандарти на продукцію, які звичайно відповідають багатьом інтересам, незалежно від того, на що вони поширюються. Особливо це стосується масового виробництва.

У багатьох випадках перевага може бути віддана механізму сертифікації системи якості, після чого може бути введений в дію механізм сертифікації продукції.

Це пов´язано з тим, що система якості оцінюється в обох випадках і додаткові вимоги, які надає механізм сертифікації системи якості, будуть встановлюватися і впроваджуватися таким же чином, як і вимоги придатних специфічних стандартів на продукцію, як цього вимагає процедура її сертифікації. Порівняння основних етапів сертифікації систем якості і продукції подано в табл. 13.2.

Переваги одного механізму над іншим, а також їхні недоліки, можливо оцінити тільки щодо соціально-економічних і технологічних ситуацій, які функціонують для постачальників у кожній країні, і щодо кінцевої мети постачальника. Але варто зазначити, що в більшості розвинутих країн перевага надається сертифікації систем якості.

Якщо споживач хоче придбати продукцію у постачальника, який має сертифіковану систему якості, він має:

визначити свої вимоги до продукції, яку він хоче придбати;

переконатися у стабільності і можливостях постачальника, щоб мати гарантію безперервності виробництва продукції за визначеними вимогами на період дії контракту;

узгодити з постачальником план забезпечення якості (за потреби);

організувати контроль за випробуванням і перевірку продукції, щоб забезпечити відповідність до визначених ним вимог (за потреби);

проводити будь-які додаткові дослідження чи оцінювання, які можуть бути необхідними, щоб досягти відповідності до його вимог;

інформувати постачальника і орган із сертифікації систем якості про будь-які проблеми, якщо такі виникнуть.

Під час контракту система якості постачальника перебуває під наглядом (перевіркою) самого споживача або його агента (третя сторона) стосовно її відповідності до конкретних вимог, узгоджених між споживачем і постачальником.

30.Внутрішній аудит систем якості

Внутрішній аудит систем якості здійснюється для задоволення внутрішніх потреб організації і спрямований на встановлення причин невідповідностей та можливостей проведення попереджувальних і коригувальних дій. Він передбачає обстеження, аналіз та оцінювання об´єктивних свідоцтв її функціонування.

Аудит має бути плановою та документованою діяльністю з добре визначеними завданнями та методами, про які сповіщено всіх зацікавлених осіб.

Причинами проведення внутрішнього аудиту системи якості є:

поточні регулярні перевірки та нагляд;

організаційні зміни;

випадки виявлення дефектів продукції;

підготовка системи якості до сертифікації.

Аудит системи якості, як правило, планує та організовує служба управління якістю. Всі елементи системи якості підлягають аудиту відповідно до визначеного графіка чи плану. Періодичність аудиту системи якості залежить від стадії її реалізації.

План проведення аудиту системи якості включає:

перелік об´єктів обстеження;

вимоги до кваліфікації персоналу, що проводить аудит;

причини проведення аудиту;

методики подання висновків та рекомендацій за результатами аудиту.

Процедура аудиту має бути викладена у настановах щодо його проведення. Першим кроком виконання аудиту є створення групи з проведення аудиту і призначення керівника.Група аудиту має прагнути:визначити, чи відповідають документовані методики та інструкції (документація) вимогам нормативних документів з якості;перевірити, чи реалізуються методики та інструкції;оцінити, чи відповідає виріб вимогам замовника до якості.У звіті з аудиту мають бути зареєстровані всі факти відповідності методикам, він також має містити інформацію про невідповідності У звіт з аудиту звичайно входить така інформація:назва звіту, його номер та інші ідентифікаційні дані;склад групи з проведення аудиту;допоміжна інформація, така як, наприклад, мета аудиту, сфера охоплення, дати та використана документація (методики);короткий опис діяльності відділів, які перевірялись;загальні висновки щодо ефективності програми якості, яка реалізується відділами, де проводився аудит;спеціальні висновки, зокрема висновок про наявність невідповідностей, які мають бути детально описані поряд з рекомендованими коригувальними діями

Контроль за виконанням може мати форму письмового звіту, аналізу переглянутих документів та проведення повторного аудиту після вказаної у звіті дати.

Також можуть оформлятися такі робочі документи:документи з кваліфікації аудиторів та керівників груп з проведення аудиту;заповнені контрольні переліки з аудиту та робочі матеріали аудиторів;різна кореспонденція, яка стосується аудиту;програми щорічних аудитів;графіки щоквартальних аудитів;використовувані методики проведення аудитів.

Результати внутрішнього аудиту використовуються керівництвом організації для удосконалення своєї системи якості.