9.Застосування гістограми та принципи її побудови.

Гістограма – це крива, яка побудована за крайніми верхніми точками розкиду статистичних даних відносно середнього значення (медіани). Гістограми характеризують нормальність розподілу.

Розподіл може бути:

1)    нормальним

2)    гостро-вершинним

3)    плоско-вершинним

4)    зміщеним вправо або вліво.

Для оцінки гістограми використовуються наступні критерії:

а) середнє квадратичне відхилення

б) коефіцієнт варіації

в) коефіцієнт кореляції

г) критерії Фішера та ін.

Гістограма застосовується в тих випадках, коли необхідно дослідити та представити розподіл значень вимірюваної величини за допомогою стовпчикового графіка.

Гістограма має справу з вимірюваними даними (температура, вага, геометричні розміри тощо) та їх розподілом. При побудові діаграми зовсім не важливо, у якому порядку було проведено виміри, хоча багато повторюваних подій дають результати, що змінюються в часі.

Гістограми можуть мати одну вершину. Однак не всі вони симетричні, тобто форма такого розподілу не завжди нагадує дзвін. Кількість стовпчиків на графіку гістограми в першу чергу визначається числом зроблених спостережень. Якщо при дуже великій кількості спостережень на гістограмі з'являється не одна вершина, а дві, то це означає, що дані зібрано з двох чи навіть більше джерел.

10.Діаграма розсіювання.

Діаграма розсіювання (кореляційна діаграма) – інструмент, що будується у вигляді графіку залежності між двома параметрами і дозволяє визначити вид і тісноту зв’язку між ними. При умові наявності такого зв’язку, відхилення по одному з параметрів можливо усунути впливаючи на інший. Діаграма розсіювання (розкиду) застосовується, коли потрібно з'ясувати наявність лінійного зв'язку між двома контрольованими параметрами. Тобто з'ясувати, як буде змінюватися одна змінна величина при зміні значень іншої.

Діаграма розсіювання в той же час не показує, яка перемінна є причиною, а яка наслідком. Тобто діаграма розсіювання відображає не тільки наявність лінійного зв'язку, але й тісноту цього зв'язку.

На практиці часто важливо вивчити залежності між парами будь-яких перемінних. Як можна, наприклад, встановити, чи залежить варіація розмірів деталі від змін швидкості обертання шпинделя токарного верстата? Або, до-пустимо, ми хочемо керувати концентрацією матеріалу, але намагаємось замінитинитка вимірювання концентрації виміром щільності, оскільки на практиціїї набагато легше міряти. Для вивчення залежностей між двома змінні-ми, такими як швидкість обертання шпинделя токарного верстата і розмір деталі(Або концентрація і щільність), ми можемо скористатися так званоюдіаграмою розсіювання [1, 8-10].Діаграма розкиду (розсіювання) - інструмент [1, 8-10, 38-43], дозволяю-щий визначити вид і тісноту зв'язку між парами відповідних змінних.Ці дві змінні х і у можуть ставитися [1]:а) до характеристики якості у і до впливає на неї фактору х;б) до двох різних характеристиках якості х і у;в) до двох факторів х і у, що впливає на одну характеристику якості z.Для виявлення зв'язку між ними і служить діаграма розкиду (розсіюючи-ня), яку також часто називають полем кореляції [1]. При з'ясуванні тесноти зв'язку між парами перемінних важливо насамперед побудувати диаграм-му розсіювання і зрозуміти ситуацію в цілому.