- •Основні
- •Практична робота № 1 Тема: Розрахунок основних параметрів кисневих конверторів.
- •Практична робота №2
- •Практична робота № 3
- •Практична робота № 4 Тема: Розрахунок теплового балансу киснево-конверторної плавки.
- •Практична робота № 5 Тема: Розрахунок потреби обладнання киснево-конверторного цеху.
- •Практична робота № 6 Розрахунок основних параметрів мартенівської печі.
- •Практична робота № 7 Тема: Розрахунок матеріального балансу плавки в мартенівській печі
- •Практична робота № 9 Тема: Розрахунок розкислювання мартенівської сталі.
- •Практична робота № 10 Тема: Розрахунок теплового балансу мартенівської плавки
- •Практична робота № 11 Тема: Розрахунок шихти і матеріального балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.
- •Практична робота №11
- •Прииклад розкислювання сталі 1c26
- •Практична робота 12 Тема: Розрахунок теплового балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.
- •Практична робота №12 Розрахунок потреби обладнання мартенівського цеху.
- •Практична робота 13 Тема: Розрахунок виливниці для злитка киплячої сталі
- •Практична робота 14 Тема: Розрахунок часу затвердення злитка у виливниці
- •Практична робота 15 Тема: Розрахунок температури ліквідус та солідус.
- •Допоміжні практичні роботи для виконання курсових та дипломних робіт Практична робота 16 Тема: Визначення витрати чавуну на виплавку сталі у двованних сталеплавильних агрегатах.
- •Практична робота 17 Тема:Розрахунок розмірів робочого простору дса
- •Практична робота № 18 Тема: Вибір і розрахунок кисневої продувної фурми в дса
- •Практична робота 19 Тема: Розрахунок шихти та матеріального балансу конвертерної плавки з десульфурацією сталі порошковою проволокою силікокальцію.
- •1. Окислювальний напівперіод верхнім фурменим дуттям
- •Маса шлаку без оксидів заліза з відрахуванням переходу кисню у метал при переході сірки у шлак складе, кг :
- •На утворення сульфідів кальцію витрачається сірки, кг:
- •Практична робота №21
- •Практична робота № 22 Тема: Розкислення складнолегованої сталі при ковшовому варіанті розкислення.
- •Практична робота №24
- •Теоретична частина
- •Практична робота № 27 Тема: Розрахунок основних геометричних розмірів кисневого конвертора
- •Практична робота № 28 Тема: Розрахунок основних геометричних розмірів кисневої фурми
- •Практична робота № 29 Тема: Розрахунок кисневих фурм донного дуття.
- •Розрахунок кисневої фурми верхнього дуття.
- •Практична робота № 30 Тема: Розрахунок тривалості періодів плавки
- •Практична робота № 31
- •Практична робота №32
- •Практична робота № 33 Тема: Розрахунок виливниці для злитка спокійної сталі
- •Практична робота № 34 Тема: Розрахунок прибуткової надставки
- •Практична робота № 35 Тема: Розрахунок матеріального і теплового балансів для виплавки сталі в дуговій електропечі з основною футеровкою
- •Практична робота №36 Тема: Визначення розмірів дугової електросталеплавильної печі та її основних електричних параметрів.
- •Практична робота №37 Тема: Проектування відділень цеху та розрахунок обладнання
- •Практична робота №38
- •Потрібно до витрати
- •Практична робота №39
- •Проектування виливниці
- •Компонування потягу
- •Визначення режимних параметрів розливання
Маса шлаку без оксидів заліза з відрахуванням переходу кисню у метал при переході сірки у шлак складе, кг :
4,6021 - 0,0033 = 4,5988
У залежності від режиму продувки, основності кінцевого шлаку і змісту вуглецю у металі у кінці продувки плавки співвідношення FeO до Fe2O3 (%) у шлаці звичайно коливається у межах 1,5 – 3,0 %. Приймаємо зміст оксидів заліза у шлаці 12 % FeO і 5% Fe2O3 , тоді маса оксидів шлаку без FeO і Fe2O3 буде складати 83 %.
Маса шлаку складає, кг : 4,5988 : 83 * 100 = 5,540
Таблиця 5. Хімічний склад кінцевого шлаку, %.
SiO2 |
СaO |
MgO |
Al2O3 |
S-кис |
MnO |
P2O5 |
CaF2 |
FeO |
Fe2O3 |
Всього |
16,408 |
53,545 |
0,713 |
0,884 |
0,062 |
5,684 |
1,054 |
5,650 |
12,00 |
5,000 |
100,0 |
Примітка: зниження маси шлаку від переходу кисню у метал показано у графі
S – кис.(перехід кисню зі шлаку у метал).
Фактична основність кінцевого шлаку:
%CaO : %SiO2 = 52,545 : 16,408 = 3,202 (допускається +-0,05)
Маса оксидів заліза складає:
5,540 - 4,5985 = 0,9415, у тому числі
FeO 5,540 * 12 : 100 = 0,665
Fe2O3 0,9415 – 0,665 = 0,2765
Всього: 0,9415
Окислюється заліза, кг :
0,665 * 56 : 72 + 0,2765 * 112 : 160 = 0,5357 + 0,1936 = 0,729
Приймаємо втрати металу з викидами - 1,0 кг.
Втрати заліза у вигляді корольків металу, які заплутуються у шлаці (коливається у межах 6 – 10 % від маси шлаку), приймаємо 8%.
Втрати заліза (корольки) складають, кг: 5,540 * 8 : 100 = 0,443
Маса розчиненого у сталі кисню у кінці окисювального періоду, кг:
[%O2] = = (0,0035+0,006*0,090) : 0,090=0,045
Вихід сталі після окислювального періоду складає, кг:
100– 4,844 – 0,729 - 1,000 - 0,443 + 0,045 = 93,029
де 4,844– угар елементів з металошихти,
0,729 – залізо, що окислилось,
1,000 – втрати металу з викидами,
0,443 – втрати заліза у вигляді корольків,
0,045 – маса розчиненого кисню.
Витрати кисню на окислення заліза, кг :
0,9415 - 0,729 = 0,2125
Сумарні витрати кисню на окислення хімічних елементів, кг:
5,526 + 0,2125 + 0,045 = 5,783
Використовуємо технічний кисень, який утримує 99,5% О2 і 0,5% N2
Витрати технічного кисню при 95% його засвоєння, м3 :
(5,7834 * 22,4) : (0,995 * 0,95 * 32) = 4,283
Маса незасвоєного кисню:
4,283 * 0,05 = 0,214 м3, або 0,214 * 32 : 22,4 = 0,306 кг
Маса азоту:
4,283 * 0,005 = 0,0214 м3, або 0,0214 * 28 : 22,4 = 0,027 кг
Маса технічного кисню складає, кг:
5,783 + 0,306 + 0,027 = 6,116
Таблиця 6. Склад і кількість газів.
Складові |
кг |
м3 |
% |
CO2 |
1,121 + 0,077+ 0,012 +0,00048= 1,210 |
1,210*22,4:44 = 0,616 |
10,250 |
CO |
6,420 + 0,0027 = 6,423 |
6,423*22,4:28 = 5,138 |
85,498 |
H2O |
0,015 |
0,015*22,4:18 = 0,019 |
0,316 |
Незасвоєний O2 |
0,306 |
0,306*22,4:32 = 0,214 |
3,561 |
N2 |
0,027 |
0,027*22,4:28 = 0,022 |
0,366 |
SO2 |
0,00142 |
0,0014*22,4:64=0,0005 |
0,0083 |
Всього: |
7,982 |
6,0095 |
100 |
Окислювально-поновлюваний напівперіод плавки
В кінці плавки для зниження змісту вуглецю у металі з 0,090 до 0,040 % без додаткового угару і переокислення заліза на випуску плавки використовують комбіновану продувку киснево-аргоновою сумішшю, з розходом кисню 760м3/хв, аргону 50м3/хв, а потім 2 хвилини однім аргоном, при цьому вуглець доокислюється спочатку киснем дуття, а потім за рахунок розчиненого у металі кисню.
Зміст вуглецю знижується від 0,090 до 0,040 %.
Водночас окислюється і марганець, його зміст понижується з 0,152 до 0,040%
Окислюється вуглецю, кг: 0,090 – 0,040 = 0,050
Приймаємо, що при комбінованій продувці 20% СО у робочому простору конвертера доокислюється до СО2, що вимагає додаткових витрат кисню.
Витрати кисню на окислення вуглецю при комбінованій продувці, кг:
С ® СО 0,050 * 0,8 * 16 : 12 = 0,053
С ® СО2 0,050 * 0,2 * 32 : 12 = 0,027
Всього: = 0,080
Утворюється оксиду вуглецю СО, кг:
0,050 * 0,8 + 0,053 = 0,093
Утворюється діоксиду вуглецю СО2, кг:
0,050 * 0,2 + 0,027 = 0,039
Окислюється марганцю, кг:
0,152 – 0,040 = 0,092
Витрати кисню на окислення марганцю, кг:
Mn ® MnO 0,092 * 16 : 55 = 0,0267 = 0,027
Утворюється оксиду марганцю, кг:
0,92 + 0,027 = 0,119
Приймаємо, що метал на випуску плавки містить 0,006 кг розчиненого кисню.
Тоді витрати кисню у метал при киснево-аргонній продувці складають, кг:
0,080 + 0,027 – (0,045 - 0,006) = 0,080 + 0,027 - 0,039 = 0,068
Загальні витрати кисню на окислення хімічних елементів при плавці, кг:
6,116 + 0,068 = 6,184
Витрата аргону складе, кг: 2 хв. по 50 м3 / хв. =100 м3
Внесенням азоту внаслідок малих величин при комбінованій продувці нехтуємо.
Вихід сталі до розкислення, кг
93,029 + 0,068 - 0,093 – 0,039 - 0,119 = 92,846
(було сталі до продувки аргоном + добавилась вага кисню – вага оксиду вуглецю і оксиду марганця)
Вихід шлаку, кг: 5,540 + 0,119 = 5,659
Вихід оксидів вуглецю при комбінованій продувці, кг
0,093 + 0,039 = 0,132
В результаті комбінованої продувки металу здійснилось саморозкислення металу вуглецем і марганцем зі зниженням окисленості металу на випуску плавки, що дозволяє понизити розхід розкислювачів, легуючих матеріалів і забрудненість металу продуктами розкислення.
Таблиця 7. Матеріальний баланс плавки до розкислення.
Поступило |
кг |
Отримано |
кг |
Чавуну |
77,000 |
Сталі |
92,846 |
Скрапу |
23,000 |
Шлаку |
5,659 |
Вапна |
3,089 |
Корольків |
0,443 |
Плавикового шпату |
0,350 |
Газів |
7,982 |
З футерівки |
0,010 |
Fe2O3 (в дим) |
1,571 |
Технічного кисню |
6,184 |
Металу у викидах |
1,000 |
|
|
Оксидів вуглецю (від продувки аргоно-кисневою сумішшю) |
0,132 |
Всього: |
109,633 |
Всього: |
109,633 |
Нев’язання = (109,633 – 109,633) : 109,633 *100 = 0
Визначимо подовженість комбінованої продувки і витрати аргону.
Витрати кисню при комбінованій продувці:
на 100кг = 0,068 кг, на тону 0,68 кг, на 250т = 0,68 *250 = 170,0 кг
У переводі на м3
170,0 * 22,4 : 32 : 0,95 : 0,9 = 139,18 м3
Подовженість продувки при витратах кисню 760м3/хв складе:
(з переводом хвилин у секунди)
139,18 * 60 : 760 = 11,00 сек
Після чого метал продувають одним аргоном 2 хвилини для м’якого доокислення вуглецю, зниження окисленності металу, очистки його від неметалевих включень, опосереднення хімічного складу по об’єму металу.
Витрати аргону складають:
60м3/хв * 2хв = 120 м3
Другий період: запічна доводка плавки
Запічна доводка плавки проводиться на устрою ківш-піч з наведенням нового покривного шлаку, додатковою десульфурацією сталі порошковою проволокою, розкисленням і легуванням з водночасною продувкою металу аргоном знизу через пористі пробки, нагріванням металу до температури неперервного розливу сталі.
та, точної температури розливу на машинах безперервного розливу заготівок.
Плавка випускається з низьким змістом вуглецю з урахуванням внесення вуглецю розкислювачами, легуючими, навуглецювання металу від електродів на 0,020% під час електронагрівання. При розрахунку розкислення враховується понижений угар елементів з розкислювачів і легуючих внаслідок низької окисленості металу після продувки аргоном на останньому етапі плавки у конвертері і комплексним розкисленням.
Розкислення низьколегованої марки сталі 09Г2С проводиться силікокальцієм, силікомарганцем з розрахунком по марганцю за умов угару марганцю 7%, феросиліцієм по недостачі кремнію після введення силікокальцію і силікомарганцю, алюмінієм-катанкою марки А7 у кількості 0,7кг/т, який вводиться у метал трайб-аппаратом, і феротитаном згідно нормам ТІ 226 Ст.М-06 у кількості 1,4 кг/т з угаром хімічних елементів, зниженим у 2 раза з витратами алюмінію марки А7 = 0,07кг/100кг і FеТі ФТІ 25 = 0,14 кг/100кг.
Для розрахунку кількості розкислювачів приводимо хімічний склад сталі до розкислення і готової сталі, визначивши недостачу марганцю и кремнію для сталі марки 09Г2С.
Таблиця 8. Хімічний склад кінцевої сталі і перед розкисленням на УПК.
Найменування |
Хімічний склад, % |
|||||
С |
Mn |
Si |
S |
P |
Fe |
|
Сталь кінцева |
н.б.0,12 |
1,3-1,7 |
0,5-0,8 |
0,040 |
0,035 |
ост |
Сталь перед розкисленням |
0,040 |
0,040 |
сліди |
0,007 |
0,010 |
ост |
Потрібно ввести у метал |
н.б.0,045 |
1,460 |
0,650 |
- |
- |
ост |
Хімічний склад розкислювачів приведений у таблиці 9.
Таблиця 9. Хімічний склад розкислювачів і порошкових реагентів.
Найменування |
ДСТУ |
Хімічний склад, % |
||||||
С |
Mn |
Si |
S |
P |
Fe |
ін. елем. |
||
Силікокальцій (порошкова проволока) |
|
- |
- |
30,0 |
- |
- |
- |
Са=70,0 |
Силікомарганець МнС17 |
3548-97 |
1,70 |
74,0 |
17,0 |
0,03 |
0,50 |
6,77 |
сліди |
Феросиліцій ФС 45 |
1415-78 |
0,20 |
0,60 |
45,0 |
0,02 |
0,05 |
51,63 |
Аl=2,00 Сr=0,50 |
Алюміній А7 |
11070-74 |
0,11 |
- |
- |
- |
- |
0,12 |
Аl = 99,7 Си = 0,01 Zп = 0,04 Ті=нб0,02 |
Феротитан ФТИ 25 |
4761-91 |
1,00 |
- |
17,5 |
0,08 |
0,08 |
41,34 |
Ті = 25,0 Аl = 15,0 |
Розкислення і десульфурацію металу проводимо поданням у метал під покривний наведений шлак порошкової проволоки силікокальцію, яка складаєть-ся з 30% кремнію і 70% кальцию. Кількість шлаку п.б. не менше 0,600 кг/100кг.
Витрати силікокальцию беремо з практичного досвіду ВАТ «АМК» 1кг/т, або 0,100 на 100кг металу при коефіцієнті засвоєння кремнію металом 97 %, засвоєні металом кальцію на 9 %, окисленні кальцію киснем на 73% і сіркою на 18%.
В приведеному розрахунку витрати силікокальцію знижений внаслідок неви-сокого змісту сірки у металі на випуску плавки.
Десульфурація сталі
Визначаємо кількість елементів, які внесені в метал силікокальцієм, кг
Si - 0,100 * 0,30 * 0,97 = 0,029
Са - 0,100 * 0,70 * 0,09 = 0,006
Всього: = 0,035
Визначаємо кількість кальцію, який утворив сульфіди, кг:
Са - 0,100 * 0,70 * 0,18 = 0,013