- •1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
- •2) Загальні поняття про статистичну методологію.Етапи статистичного дослідження. Галузі статистичної науки.
- •3)Завдання статистики в сучасних умовах та її організація в Україні.
- •Суть, джерела статистичного спостереження та вимоги до нього. Форми, види, способи статистичного спостереження та їх характеристика.
- •5)Програмно-методичні, організаційні питання плану статистичного спостереження.
- •6). Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення. Форми контролю результатів спостереження.
- •7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.
- •8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
- •Приклад
- •9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.
- •10) Суть і види статистичних показників.
- •11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.
- •12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.
- •13. Суть середніх величин та їх значення в статистиці. Види середніх величин, порядок їх обчислення та умови застосування.
- •І Середня арифметична проста
- •Іі Середня арифметична зважена
- •Ііі Середня гармонічна
- •Vі Середня хронологічна
- •14) Ряди розподілу, їх види та правила побудови. Засоби графічного зображення розподілу одиниць сукупності.
- •15) Розподільчі середні в дискретних та інтервальних рядах розподілу.
- •16) Суть варіації, необхідність її статистичного вивчення. Показники варіації.
- •17) Види дисперсії. Властивості загальної дисперсії.
- •18)Характеристика форм розподілу. Властивості форми розподілу.
- •19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
- •20) Дисперсійний аналіз
- •21)Непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків.
- •22) Поняття про часові ряди, їх види та правила побудови. Статистичні характеристики часових рядів та порядок їх обчислення. Розрахунок тенденції.
- •24)Коефіцієнт випередження. Коефіцієнт еластичності.
- •25) Методи обчислення середнього рівня динамічного ряду.
- •У моментно му ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою середньої арифметичної зваженої
- •26) Основні прийоми перетворення часових рядів.
- •Розрахунок тенденції.
- •28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
- •29) Метод сезонних коливань.
- •30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
- •31)Методологічні принципи побудови індивідуальних і загальних індексів. Базисні і ланцюгові індекси.
- •32) Індекси агрегатної форми. Система взаємопов’язаних індексів і визначення впливів окремих факторів.
- •33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
- •35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
- •36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
- •37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
- •38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.
- •39)Поняття про статистичні графіки, їх значення в статистиці. Основні елементи статистичних графіків.
- •40) Види статистичних графіків та способи їх побудови.
19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
Одним iз найзагальніших законів об'єктивного світу є закон загального зв'язку i залежності між явищами суспільного життя. Усі явища суспільного життя існують не ізольовано, а у нерозривному взаємозв'язку, тобто залежать одне від одного, тому вивчення будь-якого явища буде неповним, якщо не досліджені його зв'язки з іншими явищами i процесами. Статистичне дослідження взаємозв'язків дає можливість виявити не тільки наянівсть i напрямок зв'язку, але дозволяє кількісно оцінити i виразити його аналітично.
Визначення зв'язків між явищами дає змогу перейти від констатації фактів до пояснення i використання їx на практиці. Так, при вивченні урожайності сільськогосподарських культур можна визначити кількісні характеристики виливу багатьох фактopiв на урожайність. Це дозволяє виявити резерви зростання урожайності, встановити ступінь залежності їx як від об'єктивних причин, так i від умов діяльності сільськогосподарських підприємств. Визначення взаємозв'язків дозволяє проводити науково обгрунтовані прогнози.
Зв'язки між явищами, окремими їх ознаками досить різноманітні, однак у будь-якому випадку одні ознаки виступають як фактори, що впливають на інші i зумовлюють їx зміну, інші — як результати дії цих факторів. Одні iз них є причиною, інші наслідком.
Якщо перші прийнято називати ознаками-факторами, або факторними (причинними) ознаками, то другі — результативними (наслідковими) ознаками.
Різноманітністъ зв'язків, в яких перебувають явища, зумовлює необхідність їx класифікації, зведення зв'язків до певних типів, форм за їx істотними рисами i властивостями.
В основу класифікації зв'язків у статистиці покладено відмінність i подібність зв'язків за такими їx особливостями, як ступінь тісноти, спрямованість, аналітичне вираження, одиничність або множинність факторів. Відповідно до цього розрізняють зв'язки функціональні i кореляційні, прямі i обернені, прямолінійні i криволінійні, однофакторні i багатофакторні.
За статистичною природою зв'язки поділяють на функциональні i стохастичні. При функціональному зв'язку кожному можливому значенню факторної ознаки х відповідає чітко визначене значення результативної ознаки —у, тобто функціональні зв'язки характеризуются повною відповідністю між причиною i наслідком, факторною i результативною ознаками. Така залежність притаманна фізичним, хімічним явищам тощо. У суспільних процесах це найчастіше зв'язок складових елементів розрахункових формул відповідних показників, наприклад, залежністъ валового збору від урожайності сільськогосподарської культури i розміру посівної площі.
На відміну від функціональних, стохастичні зв'язки неоднозначні. Стохастичні зв'язки проявляються як узгодженість варіації двох чи бшьше ознак. У ланці зв'язку "х→у" кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які утворюють так званий умовний розподіл. Стохастичний зв'язок, відбиваючи множинність причин i наслідків, виявляється в зміні умовних розподлів.
Якщо умовні розподіли замінюються одним параметром — середньою , то такий зв'язок називають кореляційним. Отже, кореляційний зв'язок є різновидом стохастичного i виявляється в зміні середніх умовних розподілів, що схематично ілюструструє табл. 10.1.
За напрямком дії (спрямованістю) розрізняють зв'язок прямий i обернений. Прямий — це такий зв'язок, при якому зі збільшенням або зменшенням значень факторної ознаки відповідно збільшуєгься або зменшується значення результативної ознаки, тобто факторна i результативна ознаки змюнюються в одному напрямку.
Таблиця 10,1. Види взаємозв'язків
Факторна ознака, Xі |
Результативна ознака у при наявності зв'язку: |
||
функціонального |
стохастичного |
кореляційного |
|
X1
X2 Х3 … Xn |
У1
У2 У3 … Уn |
У1У2
У1У2У3 У2У3У4 … Уn-1Уn |
|