- •1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
- •2) Загальні поняття про статистичну методологію.Етапи статистичного дослідження. Галузі статистичної науки.
- •3)Завдання статистики в сучасних умовах та її організація в Україні.
- •Суть, джерела статистичного спостереження та вимоги до нього. Форми, види, способи статистичного спостереження та їх характеристика.
- •5)Програмно-методичні, організаційні питання плану статистичного спостереження.
- •6). Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення. Форми контролю результатів спостереження.
- •7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.
- •8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
- •Приклад
- •9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.
- •10) Суть і види статистичних показників.
- •11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.
- •12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.
- •13. Суть середніх величин та їх значення в статистиці. Види середніх величин, порядок їх обчислення та умови застосування.
- •І Середня арифметична проста
- •Іі Середня арифметична зважена
- •Ііі Середня гармонічна
- •Vі Середня хронологічна
- •14) Ряди розподілу, їх види та правила побудови. Засоби графічного зображення розподілу одиниць сукупності.
- •15) Розподільчі середні в дискретних та інтервальних рядах розподілу.
- •16) Суть варіації, необхідність її статистичного вивчення. Показники варіації.
- •17) Види дисперсії. Властивості загальної дисперсії.
- •18)Характеристика форм розподілу. Властивості форми розподілу.
- •19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
- •20) Дисперсійний аналіз
- •21)Непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків.
- •22) Поняття про часові ряди, їх види та правила побудови. Статистичні характеристики часових рядів та порядок їх обчислення. Розрахунок тенденції.
- •24)Коефіцієнт випередження. Коефіцієнт еластичності.
- •25) Методи обчислення середнього рівня динамічного ряду.
- •У моментно му ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою середньої арифметичної зваженої
- •26) Основні прийоми перетворення часових рядів.
- •Розрахунок тенденції.
- •28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
- •29) Метод сезонних коливань.
- •30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
- •31)Методологічні принципи побудови індивідуальних і загальних індексів. Базисні і ланцюгові індекси.
- •32) Індекси агрегатної форми. Система взаємопов’язаних індексів і визначення впливів окремих факторів.
- •33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
- •35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
- •36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
- •37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
- •38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.
- •39)Поняття про статистичні графіки, їх значення в статистиці. Основні елементи статистичних графіків.
- •40) Види статистичних графіків та способи їх побудови.
36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
Від основи вибірки залежить спосіб відбору елементів сукупності для обстеження. Найчастіше використовують такі способи відбору: простий випадковий, систематичний (механічний), типовий (районований), серійний.
Простий випадковий відбір полягає в тому, що вибіркова сукупність утворюється в результаті випадкового неупередженого відбору окремих одиниць із генеральної сукупності. При цьому кількість відібраних у вибіркову сукупність одиниць визначається на основі прийнятої частки (питомої ваги) вибірки. Важливою умовою репрезентативності простого випадкового відбору є те, що кожна одиниця генеральної сукупності має однакові можливості попасти до вибіркової сукупності. Саме принцип випадковості попадання кожної одиниці генеральної сукупності у вибірку попереджає виникнення систематичних (тенденційних) помилок вибірки. Формування простої випадкової вибірки може здійснюватись жеребкуванням або за допомогою таблиць випадкових чисел.
Систематичний (механічний) відбір передбачає, що основою вибірки є упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибір елементів здійснюється через рівні інтервали. Крок (розмір) інтервалу обчислюють діленням обсягу сукупності N на передбачений обсяг вибірки n. Початковий елемент відбору визначають як випадкове число у першому інтервалі елементів сукупності, другий елемент залежить від початкового числа і кроку інтервалу.
Типова, або районована вибірка організовується таким чином: генеральна сукупність розбивається на однорідні типові групи, райони, дільниці за певною ознакою, а потім з кожної такої групи відбирається певна кількість одиниць спостереження, пропорційно питомій вазі групи у генеральній сукупності. Перевагою типової вибірки є те, що, створюючи групи і відбираючи з них певну кількість одиниць спостереження, у неї попадуть представники різних типових груп і вибіркові характеристики, визначені на їх базі, будуть максимально наближені до генеральних характеристик. Вибірка стає вірогіднішою.
Серійна вибірка (гніздова) полягає в тому, що відбираються не окремі одиниці, а цілі групи (серії, гнізда) випадковим або механічним методом. У відібраних серіях обстежують всі одиниці без винятку, а результати розповсюджують на всю сукупність.
Вибірка елементів для вибіркового спостереження може здійснюватись способом повторного і безповторного відбору.
Повторним відбором називають такий відбір, при якому кожна обстежувана одиниця знову повертається до генеральної сукупності, продовжує брати участь у подальшому відборі і може потрапити повторно у вибірку для обстеження.
Безповторним називається такий відбір, при якому один раз описані одиниці спостереження у подальшому відборі участі не беруть. Безповторний відбір, як правило, дає точніші результати, ніж повторний.
Як відомо із математичної статистики, всі види відбору (крім механічного) можуть бути повторними і без повторними. Механічний відбір завжди безповторний.
Залежно від того, як змішоється одиниця відбору, при послідовному проведенні кількох вибірок розрізняють одноступінчастий і багатоступінчастий відбір одиниць у вибіркову сукупність.
Одноступінчаста вибірка передбачає, що з досліджуваної сукупності відразу відбираються одиниці або серії одиниць для безпосереднього обстеження.
Багатоступінчаста вибірка припускає поступове вилучення із генеральної сукупності спочатку збільшених груп одиниць, потім груп, менших за обсягом і доти, доки не відберуть відповідні групи або окремі одиниці для подальшого дослідження. Вибірка може бути дво-, триступінчастою і більше. Однак треба уникати великого числа ступенів, детально плануючи організацію вибіркового спостереження. У багатоступінчастому відборі поєднуються різні способи.