Приклад

Кількість учнівських місць у загальноосвітніх школах міста варіює в межах від 800 до 1600. Щоб згрупувати школи за цією ознакою, їх об’єднують у чотири групи і визначають величину рівного інтервалу:

== 200 місць.

Шляхом додатку розміру інтервалу до мінімального рівня ознаки в групі одержимо групи : 800-1000, 1000-1200, 1200-1400,1400-1600.

У даному випадку інтервали називаються закриті, бо мають верхні і нижні межі груп.

У відкритих інтервалах верхньої або нижньої меж немає.

У групуванні за кількісною ознакою слід правильно визначити верхню і нижню межі груп “включно” чи “виключно”. Наприклад , куди віднести загальноосвітню школу, якщо вона має 1200 учнівських місць, - до другої чи до третьої групи. Якщо вважати верхні межі груп “включно”, тоді ця школа відноситься до другої групи, а якщо “виключно” – то до третьої.

Нерівними називають інтервали, в яких різниця між верх­ньою і нижньою межею неоднакова. Нерівні інтервали застосову­ють тоді, коли варіація групувальної ознаки відбувається нерів­номірно і в дуже широких межах; вони можуть бути зростаючи­ми і спадними.

Розрізняють інтервали закриті і відкриті.

Закритими є ін­тервали, в яких визначені максимальні і мінімальні межі.

Відкритими називаються інтервали, у яких максимальні або мінімальні значення ознаки заздалегідь невідомі. Тому при групуванні пер­ший і останній інтервали залишаються відкритими, наприклад, групування робітників за стажем роботи: до 3 років, від З до 5, від 5 до 10, від 10 до 20, більше 20 років.

9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціональ­ного, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних даних. Ці таблиці складають не лише на заключному етапі дослідження. Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.

Підметом таблиці є та статистич­на сукупність, ті об'єкти або їх частини, які характеризуються ря­дом числових показників. Показники, що характеризують стати­стичну сукупність, є присудком таблиці. За побудовою підмета таблиці поділяють на три види — прості, групові і комбінаційні.

Коли підмет містить лише перелік одиниць статистичної су­купності, таблиці називаються простими.

Серед простих таблиць розрізняють:

1. Спискові (підмет — список окремих ознак або об'єктів);

2. Територіальні (підмет — перелік районів, областей, країн, територій);

3. Хронологічні (підмет — періоди часу: місяці, квартали, роки, І або моменти часу, дати).

Часто зустрічаються і територіально-хронологічні та списково-хронологічні таблиці, у яких підмет і присудок характеризують показники на територіях і об'єктах у хронологічному порядку.

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщу­ють групи елементів сукупності за однією ознакою. Найпростішим видом групових таблиць є ряди розподілу, побудовані як за атрибутивними, так і за кількісними ознаками. У присудку таких таблиць міститься лише один показник — кількість одиниць су­купності, що входять до кожної групи. У складніших таблицях присудок доповнюється рядом інших показників, що характери­зують підмет.

Групові статистичні таблиці дають більш інформа­тивний матеріал для аналізу досліджуваних явищ.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації. Інколи в комбінаційних таблицях групи за однією ознакою розміщують У підметі, а за другою — у присудку. Наприклад, розподіл насе­лення за статтю та місцем проживання.

Розробка присудка таблиці може бути простою і складною (комбінованою). При простій розробці присудка показники, що характеризують підмет, розміщуються послідовно один за дру­гим. Розподіляючи показники на групи за однією або більше оз­наками у певній комбінації, одержують складний присудок.

За метою дослідження та призначенням статистичні таб­лиці поділяються на:

• описово-інформаційні (дають кількісну характеристику окре­ мих явищ);

• аналітичні (відображають взаємозв'язки між явищами та тен­ денції в їх розвитку);

• типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

• спеціального призначення (балансові, матричні тощо).

Сукупність раціональних прийомів, установлених теорією і вироблених практикою для того, щоб надати таблиці найбільшої виразності, наочності і цим самим гранично полегшити читання і засвоєння її змісту, називається технікою оформлення статис­тичних таблиць