- •1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
- •2) Загальні поняття про статистичну методологію.Етапи статистичного дослідження. Галузі статистичної науки.
- •3)Завдання статистики в сучасних умовах та її організація в Україні.
- •Суть, джерела статистичного спостереження та вимоги до нього. Форми, види, способи статистичного спостереження та їх характеристика.
- •5)Програмно-методичні, організаційні питання плану статистичного спостереження.
- •6). Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення. Форми контролю результатів спостереження.
- •7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.
- •8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
- •Приклад
- •9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.
- •10) Суть і види статистичних показників.
- •11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.
- •12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.
- •13. Суть середніх величин та їх значення в статистиці. Види середніх величин, порядок їх обчислення та умови застосування.
- •І Середня арифметична проста
- •Іі Середня арифметична зважена
- •Ііі Середня гармонічна
- •Vі Середня хронологічна
- •14) Ряди розподілу, їх види та правила побудови. Засоби графічного зображення розподілу одиниць сукупності.
- •15) Розподільчі середні в дискретних та інтервальних рядах розподілу.
- •16) Суть варіації, необхідність її статистичного вивчення. Показники варіації.
- •17) Види дисперсії. Властивості загальної дисперсії.
- •18)Характеристика форм розподілу. Властивості форми розподілу.
- •19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
- •20) Дисперсійний аналіз
- •21)Непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків.
- •22) Поняття про часові ряди, їх види та правила побудови. Статистичні характеристики часових рядів та порядок їх обчислення. Розрахунок тенденції.
- •24)Коефіцієнт випередження. Коефіцієнт еластичності.
- •25) Методи обчислення середнього рівня динамічного ряду.
- •У моментно му ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою середньої арифметичної зваженої
- •26) Основні прийоми перетворення часових рядів.
- •Розрахунок тенденції.
- •28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
- •29) Метод сезонних коливань.
- •30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
- •31)Методологічні принципи побудови індивідуальних і загальних індексів. Базисні і ланцюгові індекси.
- •32) Індекси агрегатної форми. Система взаємопов’язаних індексів і визначення впливів окремих факторів.
- •33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
- •35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
- •36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
- •37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
- •38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.
- •39)Поняття про статистичні графіки, їх значення в статистиці. Основні елементи статистичних графіків.
- •40) Види статистичних графіків та способи їх побудови.
8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
Першочерговим питанням теорії групування є вибір ознак, за якими відмежовуються окремі групи. Ознаки, які покладені в основу групування, називаються групувальними ознаками. Завдання вибору групувальної ознаки вирішується з урахуванням суті і законів розвитку явища, що вивчається. Залежно від мети дослідження обираються ознаки, які найбільш повно і точно характеризують досліджуваний об'єкт, дозволяють виявити його типові риси та властивості. Розмаїття ознак, за якими може здійснюватись групування, можна певним чином класифікувати.
За формою вираження групувальні ознаки можуть бути атрибутивними і кількісними.
Атрибутивними називаються ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються у вигляді текстового запису. Число груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначається кількістю різновидів цієї ознаки. Так, групування населення за статтю дає дві групи — чоловіки і жінки, групування населення за рівнем освіти дає шість груп — повна вища, базова вища, професійно-технічна, повна загальна, базова загальна середня, початкова загальна. Окремим видом атрибутивних групувань є групування за альтернативною ознакою, коли є лише два варіанти атрибутивної ознаки, причому один з них виключає інший. Наприклад, розподіл студентів на тих, хто одержує стипендію, і тих, хто її не одержує; підприємство може бути рентабельним, або збитковим.
Кількісні (варіюючі) ознаки — це ознаки, які набувають різних цифрових характеристик і виражаються числовими значеннями. Наприклад, розподіл робітників підприємства за віком, за стажем роботи, за розміром заробітної плати.
Кількісні ознаки, в свою чергу, поділяють на дискретні та інтервальні.
Дискретні (перервні) кількісні ознаки виражаються в кожній групі тільки цілими числами. Наприклад, кваліфікаційний розряд робітників, кількість дітей у сім'ї, число кімнат у квартирі тощо.
Ознаки, які можуть набувати різного значення в певних межах, називаються інтервальними або безперервними. Безперервна кількісна ознака в кожній групі визначається цілими одиницями та їх частками в межах від одного числа до іншого.
Різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі називається інтервалом групування.
Наступним важливим кроком після визначення групувальної ознаки є розподіл одиниць сукупності на групи. Тут виникає питання щодо кількості груп і величини інтервалу. Здійснюючи групування за атрибутивними ознаками, питання про кількість груп не ставиться, оскільки їх стільки, скільки атрибутивних ознак.
Різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі називається інтервалом групування.
Наступним важливим кроком після визначення групувальної ознаки є розподіл одиниць сукупності на групи. Тут виникає питання щодо кількості груп і величини інтервалу. Здійснюючи групування за атрибутивними ознаками, питання про кількість груп не ставиться, оскільки їх стільки, скільки атрибутивних ознак.
При групуванні за кількісною ознакою постає питання щодо кількості груп і інтервалів групування. Питання про число груп і величину інтервалу слід вирішувати залежно від багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації групувальної ознаки. Число груп пов'язано з обсягом сукупності. Тут немає чітко визначених наукових прийомів, які дозволяють вирішувати це питання при любих обставинах. Кожного разу це завдання вирішується з урахуванням конкретних обставин. Однак, існує формула, запропонована американським вченим Стерджесом, за допомогою якої можна намітити число груп n, якщо відома чисельність сукупності N:
(3.1)
Наприклад, при 200 одиницях сукупності число груп визначається таким чином: n = 1 + 3,322 lg 200 = 9.
Керуючись цією формулою, В.К. Горковий подає номограму, яка показує залежність кількості груп від чисельності сукупності:
N |
15-24 |
25-44 |
45-89 |
90-179 |
180-359 |
360-719 |
720-1439 |
N |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
За величиною розрізняють інтервали рівні і нерівні. Рівні інтервали застосовують тоді, коли зміни кількісної ознаки всередині сукупності відбуваються рівномірно. Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:
|
- найбільше і найменше значення ознаки; |
|
- кількість груп. |