11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.

Абсолютні величини характеризують розміри соціально-еконо­мічних явищ. Ідеться про обсяги сукупності чи окремих її частин (кількість елементів) та відповідні їм обсяги значень ознаки. Так, на товарній біржі це кількість заявок і обсяги попиту на купівлю товару.

Абсолютні величини являють собою іменовані числа, тобто кожна з них має свою одиницю виміріювання: штуки, тонни, кіловати, гривні тощо. Натуральні вимірники відбивають притаманні явищам фізичні властивості. Так, видобуток вугілля вимірюється в тоннах, газу — у кубічних, виробництво тканин — у квадратних метрах і т. д. Іноді використовують комбіновані натуральні вимірники: вантажооборот транспорту в тонно-кіло­метрах, споживання електроенергії — у кіловат-годинах і т. д. Якщо постає потреба звести воєдино кілька різновидів одного явища, то беруть умовно натуральні вимірники. При цьому роль спільної міри, еталона для розрахунків і порівнянь відіграє один різновид. Перерахунок в умовні одиниці виконується за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників. Так, у тоннах умовного палива складається паливний баланс. Перерахунок натурального палива в умовне здійснюється згідно з калорійним еквівалентом. Еталоном є кам’яне вугілля, теплотворна здатність якого становить 7000 калорій на 1 кг. Для донецького вугілля калорійний еквівалент — 0,87 ... 0,90, для торфу — 0,37 ... 0,40, для газу — 1,2 і т. д.

Для визначення обсягу трудових ресурсів чи затрат праці на виробництво продукції, оцінювання трудомісткості продукції використовуються трудові вимірники (людино-година, людино-день).

Узагальнюючи облікові дані навіть на рівні окремого суб’єкта господарювання, а тим паче на рівні галузей чи економіки в цілому, використовують вартісні (грошові) вимірники. За одиницю беруть національну валюту, валютні еквіваленти на зразок євро, валюту інших держав. Не завжди абсолютна величина є результатом зведення фактичних даних по сукупності в цілому чи за окремим її складовим. Часом вона визначається за певним правилом, певною методикою на основі інших показників. Так обчислюють валовий внутрішній продукт, національний дохід, прогнози тощо.

Існує певна множина абсолютних величин, які обліковуються у формі балансу. Така форма передбачає розрахунок показника за джерелами формування та напрямками використання, а це дає змогу визначити не лише сумарний показник, а й усі його компоненти. Складаються баланси підприємств, матеріальні баланси найважливіших продуктів, палива, трудових ресурсів і т. ін. Широко використовуються також динамічні баланси за схемою:

Залишок на початок періоду + Надходження – Витрати = = Залишок на кінець періоду.

12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.

На підставі абсолютних величин визначаються відносні величини. Відносні величини характеризують кількісні співвідношення однойменних чи різнойменних показників. Будь–яка відносна величина представляє собою дріб, чисельник якого є порівняна величина, а знаменником – база порівняння.

При обчисленні відносних величин треба враховувати такі аспекти: вони повинні бути вспівставними в територіальному і часовому відношенні, за одиницями спостереження та методологією обліку і аналізу.

Види відносних величин, які розраховуються шляхом співвідношення однойменних показників:

• відносні величини планового завдання (прогнозування).

• відносні величини порівняння зі стандартом (планом) тобто виконання планового завдання.

• відносні величини динаміки.

• відносні величини структури

• відносні величини координації.

• відносні величини порівняння.

Для вираження співвідношення однойменних величин використовують:

1. Коефіцієнт –це відношення чисел, при яких базисне число приймають за одиницю. (Якщо базовий розмір = 1).

2. Процент – це відношення чисел, при яких базисне число приймають за 100. (Якщо базовий розмір = 100).

3. Проміле – це відношення чисел, при яких базисне число приймають за 1000. (Якщо базовий розмір = 1000).

Відносні величини, які розраховуються шляхом співвідношення різнойменних показників – це є відносна величина інтенсивності. При порівнянні різнойменних абсолютних величин одержують відносні величини, виражені іменованими числами (км/рік, чол/кв², кг/чол і т.д.)

Основні умови позначення показників:

y ₀ – факт попереднього періоду (рівень базового періоду);

y₁- факт звітнього періоду (рівень поточного періоду);

y _{план –} запланований період (прогнозує мий рівень ,передбачений планом).

Відносні величини планового завдання (прогнозування)

Відносні величини планового завдання (прогнозування) - порівняння рівнів, запланованих на передбачений період () з фактичними рівнями досягнутими у попередньому періоді () .

Форма вираження – коефіцієнт, відсоток.

Відносні величини порівняння зі стандартом (планом) тобто виконання планового завдання.

Відносні величини порівняння зі стандартом (планом) тобто виконання планового завдання характеризують рівень виконання прогнозних розрахунків. Їх одержують шляхом порівняння фактично досягнутого рівня у звітному періоді

( ) з рівнем предбачиним планом, договорами, або державним замовленням ().

Форма вираження – коефіцієнт, відсоток.

Відносні величини динаміки

Відносні величини динаміки характеризують зміну розмірів явища у часі. Вони визначаються як співвідношення фактично досягнутого рівня у звітному періоді ( ) з рівнем одного із попередніх періодів, прийнятих за базу порівняння () . Вони можуть бути виражені у коефіцієнтах чи відсотках .

Відносні величини структури

Відносні величини структури це співвідношення розмірів частини ( )і цілого (). Вони характеризують склад досліджуваної сукупності. Сума відносних величин структури дорівнює одиниці або 100 %.

Форма вираження – коефіцієнт чи відсоток .

Відносна величина координації.

Відносні величини координації застосовуються для характеристики співвідношення між окремими частинами статистичної сукупності ()і показують у скільки разів порівнювальна частина більша або менша частини, що прийнята за базу порівняння.

Показує у скільки разів одна частина сукупності більша за іншу, або скільки одиниць сукупності припадає на 1, 10, 100, 1000… одиниць іншої частини.

Форма відображення коефіцієнт або іменовані цифри.

де - частина сукупності, яка порівнюється;

- частина сукупності з якою порівнюють.

Відносна величина порівняння.

Відносні величини порівняння характеризуються співвідношенням однойменних показників, що належать до різних об’єктів, територій, але мають однакову часову визначеність. Форма вираження – К; і в %. Інтерпретація цих величин залежить від бази порівняння (). Вибір бази порівняння довільний. Необхідно щоб методика показників, що порівнюється, була однаковою.

Відносні величини інтенсивності

Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь насиченості дослідженим явищем певного середовища. Вони обчислюються як відношення величини досліджуваного явища до обсягу середовища, в якому воно розвивається. Форма вираження – іменовані числа. Відносні величини інтенсивності визначаються співвідношенням різнойменних показників.