- •1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
- •2) Загальні поняття про статистичну методологію.Етапи статистичного дослідження. Галузі статистичної науки.
- •3)Завдання статистики в сучасних умовах та її організація в Україні.
- •Суть, джерела статистичного спостереження та вимоги до нього. Форми, види, способи статистичного спостереження та їх характеристика.
- •5)Програмно-методичні, організаційні питання плану статистичного спостереження.
- •6). Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення. Форми контролю результатів спостереження.
- •7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.
- •8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
- •Приклад
- •9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.
- •10) Суть і види статистичних показників.
- •11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.
- •12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.
- •13. Суть середніх величин та їх значення в статистиці. Види середніх величин, порядок їх обчислення та умови застосування.
- •І Середня арифметична проста
- •Іі Середня арифметична зважена
- •Ііі Середня гармонічна
- •Vі Середня хронологічна
- •14) Ряди розподілу, їх види та правила побудови. Засоби графічного зображення розподілу одиниць сукупності.
- •15) Розподільчі середні в дискретних та інтервальних рядах розподілу.
- •16) Суть варіації, необхідність її статистичного вивчення. Показники варіації.
- •17) Види дисперсії. Властивості загальної дисперсії.
- •18)Характеристика форм розподілу. Властивості форми розподілу.
- •19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
- •20) Дисперсійний аналіз
- •21)Непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків.
- •22) Поняття про часові ряди, їх види та правила побудови. Статистичні характеристики часових рядів та порядок їх обчислення. Розрахунок тенденції.
- •24)Коефіцієнт випередження. Коефіцієнт еластичності.
- •25) Методи обчислення середнього рівня динамічного ряду.
- •У моментно му ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою середньої арифметичної зваженої
- •26) Основні прийоми перетворення часових рядів.
- •Розрахунок тенденції.
- •28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
- •29) Метод сезонних коливань.
- •30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
- •31)Методологічні принципи побудови індивідуальних і загальних індексів. Базисні і ланцюгові індекси.
- •32) Індекси агрегатної форми. Система взаємопов’язаних індексів і визначення впливів окремих факторів.
- •33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
- •35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
- •36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
- •37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
- •38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.
- •39)Поняття про статистичні графіки, їх значення в статистиці. Основні елементи статистичних графіків.
- •40) Види статистичних графіків та способи їх побудови.
33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
Середньозважені індекси мають певну перевагу перед агрегатними, за їхньою допомогою можна вишикувати iєpapxію індексів від індивідуальних на окремі товари через грцпові (субіндекси) до загального по всій сукупності елементів. Проте їм властиві й недоліки. Якщо динамика окремих складових сукупності протилежна, то загальний індекс не в змозі адекватно відобразити закономірність динамики. Окрім того, середньозважений індекс визначається лише за умови порівнянності кола елементів. Якщо ж окремі елементи сукупності відсутні в базисному чи поточному періоді, то розрахунок за індивідуальними індексами неможливий. У цьому разі перевага надається індексу агрегатної форми.
Отже, за кожним індексом стоїть певне економічне явище, що зумовлює методику його розрахунку та змістовність.
обчислюємо загальні індекси цін i фізичного обсягу, як середньозважені індекси:
1. Загальний індекс фізичного обсягу товарообігу
тобто у вересні порівняно з серпнем кількість реалізованої агропродукції збільшилася на 18,0 %.
-
Загальний індекс цін
Ціни в середньому зменшилися на 1,5 %.
-
базисні індекси з постійними вагами:
…
-
базисні індекси з змінними вагами:
…
-
ланцюгові індекси з постійними вагами:
…
-
ланцюгові індекси зі змінними вагами:
…
34)Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника. Індекси структурних зрушень.
Індекс структурних зрушень показує, на скільки процентів змінилося середнє значення показника під впливом змін у структурі сукупності. У даному випадку індексується кількісний показник, а якісний фіксується на рівні базисного періоду. Наприклад,
індекс структурних зрушень ціни: ;
індекс структурних зрушень собівартості: ;
індекс структурних зрушень зарплати: .
Між названими трьома індексами існує взаємозв’язок: індекс змінного складу дорівнює добутку індексу постійного складу та індексу структурних зрушень. Отже,
.
Аналіз динаміки середнього рівня здійснюють на основі побудови системи співзалежних індексів. Індекс, що характеризує зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок зміни всіх факторів у цілому, дорівнює добутку індексів-співмножників, кожний з яких характеризує зміну лише одного фактора і тим самим вплив цієї зміни на динаміку середньої.
35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
Вибіркове спостереження — це такий вид не суцільного спостереження, при якому обстежуються не всі елементи сукупності, що вивчається, а лише певним чином відібрана їх частина. Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називають генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, — вибірковою. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінка відповідних характеристик генеральної сукупності.
Таким чином, основні причини, що зумовлюють перевагу вибіркового методу, зводяться до наступного:
-
економія часу і коштів;
-
зведення до мінімуму псування або навіть знищення досліджуваних об'єктів;
-
необхідність поглибленого вивчення кожної одиниці спостереження при неможливості дослідити за такою програмою всі одиниці сукупності;
-
досягнення більшої точності результатів дослідження завдяки скороченню помилок, що мають місце при реєстрації;
-
застосування вибіркового спостереження як засобу контролю даних суцільного спостереження.
Вибірковий метод дозволяє через вивчення частини спеціально відібраних одиниць охарактеризувати масове явище в цілому. Теорія і практика вибіркового спостереження показує, що воно за правильної організації дає достовірні відомості, цілком придатні для практичного використання.
Науковим обґрунтуванням можливості застосування вибіркового спостереження є діалектична єдність одиничного, особливого і загального, згідно з якою в кожному одиничному є риси особливого і загального, а загальне має риси одиничного і особливого. Це дає змогу за одиничним і особливим судити про загальне, за частиною — про ціле, якщо правильно знайдено зв'язок між ними.
Основними етапами вибіркового спостереження є:
-
обґрунтування мети вибіркового спостереження;
-
складання програми спостереження і розробка відповідних даних;
-
вирішення організаційних питань щодо спостереження;
-
визначення частки і способу відбору одиниць у вибіркову сукупність;
-
здійснення відбору;
-
реєстрація ознак досліджуваних одиниць;
-
узагальнення даних спостереження та визначення вибіркових характеристик;
-
обчислення похибок вибірки;
-
поширення кількісних характеристик вибіркового спостереження на всю сукупність.
Переваги вибіркового спостереження над суцільним реалізуються лише при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового вибору елементів для обстеження. Принцип випадковості відбору забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні можливості попасти у вибірку.
Більшість же конкретних соціологічних досліджень мають не суцільний, а вибірковий характер. Він дає змогу забезпечити економічність досліджень і їх надійність за умов використання специфічної методики й техніки. Розрізняють генеральну та вибіркову сукупності. Генеральна сукупність - це вся множина соціальних об'єктів, які підлягають вивченню. Інколи генеральну сукупність ще називають популяцією. Вибіркова сукупність - це частина генеральної сукупності, що відображає та відтворює основні характеристики останньої і є її зменшеною моделлю. Наприклад, соціолог має на меті вивчити політичні вподобання студентської молоді України. Генеральна сукупність визначається цілями дослідження, а отже, її складають усі представники студентської молоді України.