7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.

В результаті статичного спостереження одержують первинну інформацію про кожну одиницю досліджуваної сукупності. Подальше завдання дослідження полягає у приведенні даних в певний порядок, їх систематизації та одержанні зведених, узагальнених характеристик сукупності в цілому.

Зведення – друга стадія (етап) статистичного дослідження. Воно передбачає перехід від індивідуальних значень показників до характеристики сукупності в цілому або її окремих частин. Зведення у вузькому розумінні слова – це підрахунок підсумку, тобто сумування індивідуальних значень показника (так зване просте зведення).

Зведення у широкому розумінні – етап статистичного дослідження, на якому узагальнюються результати спостереження (так зване складне зведення). Статистичне зведення проводиться згідно з розробленим планом та програмою. У плані зведення знаходять відображення його мета, форма організації та техніка проведення. Програма зведення - це перелік узагальнюючих показників, що характеризують сукупність , та перелік груп, на які вона розбивається. Програма зведення оформлюється у вигляді макетів статистичних таблиць, які мають бути заповнені в процесі зведення.

В нашій країні використовують дві організаційні форми зведення: централізовану та децентралізовану. При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надходять у Держкомстат, де вони обробляються та систематизуються. При децентралізованому зведенні первинна інформація узагальнюється територіальними органами статистики.

У статистичній практиці виділяють два види зведення : просте і складне. Просте зведення полягає у підрахунку узагальнюючих показників шляхом сумування. Складне зведення передбачає групування одиниць сукупності з підрахунком сумарних значень як по кожній групі, так і по сукупності в цілому.

Статистичним групуванням називають розчленування, розподіл одиниць сукупності на класи, групи та підгрупи за суттєвими ознаками. Та ознака, що покладена в основу групування, тобто за якою утворюються групи, має назву групувальної. У системі статистичних методів дослідження метод групувань займає дуже важливе місце. По-перше, він дозволяє дослідити склад та розподіл одиниць сукупності за певною ознакою. По-друге, на його основі базується використання інших статистичних методів (середніх величин, дисперсійний аналіз тощо). При використанні методу групувань необхідно дотримуватись трьох основних вимог:

1. всебічний логічний та економічний аналіз досліджуваних процесів та явищ;

2. визначення суттєвих ознак;

3. обгрунтоване визначення числа груп та інтервалів групування.

З допомогою групувань вирішують три типи завдань:

а) виділення соціально-економічних типів явищ та процесів;

б) вивчення складу та структури сукупності, структурних зрушень та закономірностей розподілу;

в) виявлення взаємозв`язку між явищами або показниками, що їх характеризують.

Кожному з названих завдань відповідає окремий вид групування: типологічне, структурне та аналітичне. Крім цього, групування класифікуються за видом групувальної ознаки, а також у залежності від їх числа та співвідношення.

За видом групувальної ознаки групування поділяються на:

1. групування за атрибутивною ознакою;

2. групування за дискретною кількісною ознакою;

3. групування за інтервальною кількісною ознакою;

4. групування за альтернативною ознакою.

За числом групувальних ознак та співвідношенням між ними групування бувають:

а) прості (групувальна ознака одна);

б) багатомірні (ознак дві та більше, їх вагомість однакова);

в) комбінаційні (ознак дві та більше, вони розглядаються у комбінації);

г) ієрархічні (ознак дві та більше, вони мають стале співвідношення “старшості”).

Наприклад, групування підприємств за галузями економіки, а кожної галузі – на підгалузі та окремі виробництва. Використання того чи іншого виду групування обумовлюється метою дослідження, наявністю первинної інформації, можливістю використання комп'ютерної техніки тощо.