2.Географія чорної металургії.

Чорна металургія включає видобуток і підготовку (збагачення тощо) сировини, виробництва чавуну, сталі, прокату і феросплавів. Залежно від повноти завершеності основного циклу (виплавка чавуну, сталі і прокату) в складі чорної металургії виділяють металургійні комбінати (які включають в себе всі три переділу), підприємства передільної (без виплавки чавуну) і малої (цехової) металургії. Початковою сировиною для чорної металургії служать залізна, марганцева і хромова руди. у світі щорічно видобувається приблизно 1 млрд т залізної руди, з них більше половини світового видобутку припадає на три країни - Китай (23%), Бразилії (17%) і Австралію (13%). У великій кількості залізну руду видобувають також Росія, Україна, США, Індія, Канада, Венесуела, Франція, Казахстан та ін Найбільші її експортери - Бразилія і Австралія, що забезпечують близько 60% світового експорту. ідеальними місцями для розвитку чорної металургії завжди вважалися країни і райони, багаті і залізної, і марганцевої рудами і паливом. Донецько-Придніпровський район Україні відрізняються поєднанням ресурсів залізних і марганцевих руд, коксівного У світовому виробництві сталі (приблизно 700 - 750 млн т) лідирують Китай, Японія, США, Росія, Німеччина, Республіка Корея, Бразилія, Англія, Франція, Італія. вугілля. Росія є найбільшим постачальником чорних металів на світовий ринок.

3.Комплексна характеристика франції.

офіційна назва Францу́зька Респу́бліка держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.Протягом останніх п'ятисот років Франція була одною з провідних країн світу^[1] з сильними культурними, економічними, військовими та політичними впливами на Європу та увесь світ. Протягом 17-18 століть Франція колонізувала великі території у Північній Америці та Південно-Східній Азії, протягом двох наступних століть стала другою найбільшою імперією у світі, завоювавши значні частини Північної, Західної та Центральної Африки, Південно-Східної Азії, а також багато Карибських і Тихоокеанських островів. Столиця і найбільше місто — Париж. Окрім метрополії, Франції належать численні заморські території — Гваделупа, Сен-Бартельмі, Сен-Мартен, Французька Гвіана, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-П'єр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Волліс і Футуна

Білет 24.

1.Охарактеризуйте рекреаційні ресурси світу.

Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, об'єкти і явища природи, їхні компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території. Рекреаційні ресурси океанів і морів характеризуються значною різноманітністю. До основних рекреаційно-туристських берегових районів належать: в Антлантичному океані - Середземноморське узбережжя Південної Європи та Північної Африки, узбережжя Біскайської затоки, Північного, Балтійського та Чорного морів півострова Флорида, островів Куба, Гаїті, Багамських, райони міст міських агломерацій Атлантичного узбережжя Північної та Південної Америки; у Тихому океані - Гавайські острови і східне узбережжя Австралії, острів Хайнань ,узбережжя Японського моря, райони міст і міських агломерацій Тихоокеанського узбережжя Північної та Південної Америки; в Індійському океані - острів Шрі-Ланка, райони прибрежних міських агломерацій Індії, східне узбережжя острова Мадагаскар. Нині поширення набувають туристські подорожі на кораблях, підводне полювання, спортивне рибальство,тощо. Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки світових рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів; береги річок, озер і водосховищ; лісові та лучні масиви; передгір'я та гірські країни; міста - столичні та історичні центри; міста-курорти або курортні місцевості; релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межами населених пунктів; давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні. На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно сильно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, грунтів, порядок чи безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до найболючіших екологічних проблем багатьох держав світу слід віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, морів і океанів, тероризм, осередки великих і малих воєнних конфліктів, що не припиняються. Раціональне використання рекреаційних ресурсів є дуже вигідним бізнесом, бо, не потребуючи значних капіталовкладень, приносить швидкий і значний прибуток. Тому в багатьох країнах до рекреації залучають як приватний, так і державний капітал. Дуже великого значення для залучення туристів набуває рівень розвитку сфери обслуговування, тому провідні місця у світовому туризмі здебільшого належать розвиненим країнам.