Тема 8. Персонал і оплата праці

8.1. Порядок планування персоналу та оплати праці

В структурі загального плану підприємства важливе місце посідає план персоналу і оплати праці. Метою розроблення цього плану є визначення еко-номічно обґрунтованої потреби підприємства в персоналі й забезпечення його ефективного використання в плановому періоді.

Відповідно до структури загального плану підприємства місце плану пер­соналу та оплати праці, його зв’язки з іншими розділами можна побачити на рис. 8.1 [12]

Рис. 8.1 - Структура й показники плану персоналу та оплати праці

План персоналу та оплати праці розробляють на підставі плану виробни-цтва й реалізації продукції і плану інновацій, які впливають на чисельність пер­соналу, його фаховий склад і кваліфікаційний рівень.

План персоналу складається з трьох підрозділів: план продуктивності праці, план чисельності персоналу та план оплати праці (рис. 8.1).

Порядок розроблення плану персоналу та оплати праці охоплює такі етапи:

• аналіз стратегічних цілей і завдань підприємства на плановий період і за-вдань щодо персоналу та оплати праці;

• аналіз базових показників персоналу та оплати праці;

• розрахунок планових показників продуктивності праці;

• обчислення планового бюджету робочого часу одного працівника;

• визначення потреби в персоналі;

• розрахунок додаткової потреби (вивільнення) персоналу;

• планування підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки пер­соналу;

• обчислення фонду оплати праці;

• визначення середньої заробітної плати. Взаємозв’язок етапів розроблення плану персоналу та оплати праці подано

на рис. 8.2 [12].

Рис. 8.2 - Взаємозв’язок етапів розроблення плану персоналу та оплати праці

8.2. Планування продуктивності праці

Потреба в персоналі визначається обсягом робіт і рівнем продуктивності праці. Планування продуктивності праці дає можливість встановити рівень, темпи й фактори її зростання, а також співвідношення збільшення продуктивності праці і зарплати.

У плануванні продуктивності праці використовують абсолютні показни-ки, які характеризують рівень продуктивності праці, і відносні показники, які характеризують динаміку її зростання.

Р озраховуючи рівень продуктивності праці, використовують прямий і обернений методи (рис. 8.3).

Рис.8.3- Методи вимірювання продуктивноості праці

Прямий метод показує кількість продукції (обсяг робіт, послуг), яка ви-робляється за одиницю часу (виробіток):

B = , (8.1)

де ОВ - обсяг виробництва продукції (надання послуг);

З - затрати праці на виробництво цього обсягу.

Показник «виробіток продукції» застосовують під час аналізу та плану-вання продуктивності праці на підприємстві в цілому й за його підрозділами (цехами, дільницями тощо).

Залежно від особливостей діяльності підприємства (підрозділів), мети роз-рахунків використовують різні показники обсягу продукції (послуг) і обсягу тру-довитрат (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 – Показники обсягу продукції і обсягу трудовитрат

Показники
обсягу продукції (послуг)	обсягу трудовитрат
а) вартісні:	- рік
- загальна вартість продукції (послуг)	- квартал
- обсяг продажу	- місяць
- додана вартість	- доба
б) натуральні:	- зміна
- обсяг продукції у фізичних одиницях	- година
в) трудові
- обсяг продукції (послуг) у нормо-годинах

Динаміку рівня продуктивності праці вимірюють індексом І_пп:

І_пп= (8.2)

де В_б і В_п - виробіток у базовому та плановому періодах.

У внутрішньовиробничому плануванні для вимірювання продуктивності праці використовують обернений метод. Продуктивність праці визначається кі-лькістю праці, затраченої на одиницю продукції (роботи) - трудомісткість продукції (Тр), год:

Т_р= (8.3)

Точність вимірювання зростає, якщо затрати праці розраховувати за пов-ною трудомісткістю виготовлення продукції (робіт). Повна трудомісткість виробничої програми охоплює виробничу трудомісткість і трудомісткість управління.

Виробничу трудомісткість (Тр_вир) обчислюють:

(8.4)

де Тр - відрядна технологічна трудомісткість;

К_в.н - коефіцієнт виконання норм;

Тр_пог - погодинна технологічна трудомісткість;

Ч^І - фактична чисельність допоміжних робітників, осіб;

Ч^ІІ - фактична чисельність основних робітників, осіб.

Повна трудомісткість виробничої програми (Тр) дорівнює:

Тр=Тр_вир (8.5)

де Ч^Ш - чисельність апарату управління, осіб.

У перспективному плануванні продуктивності праці використовують ме­тод екстраполяції та метод коригування базового рівня продуктивності праці з урахуванням його зміни під дією техніко-економічних факторів.

Метод екстраполяції має невелику трудомісткість, хоча він і не досить точний, оскільки не враховує позитивні зрушення в продуктивності праці, мож-ливі в плановому періоді.

Метод коригування базової продуктиеності праці під дією техніко-економічних факторіе більш трудомісткий, але дає точніші результата й за-стосовується на етапі складання планів. Він передбачає розрахунок плановано-го скорочення (збільшення) чисельності під впливом кожного техніко-економічного фактора й на цій підставі визначення планованого зростання про-дуктивності праці в такій послідовності:

а) розрахунок вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства в плановому періоді (тобто умовна чисельність, яка була б потрібна для випуску планового обсягу продукції за збереження базового рівня виробіт- ку продукції на одного працівника (Ч_ви)):

(8.6)

деЧ_б - чисельність працівників у базовому періоді, осіб;

К₀ - темп зростання обсягу виробництва в плановому періоді, %;

б) визначення зміни чисельності працівників під впливом різних факторів зростання продуктивності праці і розрахунок загального зменшення (збільшення) чисельності (Є):

(8.7)

де Єі - зміна чисельності під впливом і-то фактора, осіб;

α - кількість факторів, які впливають на зміну продуктивності праці в плано­вому періоді;

в) визначення планового приросту продуктивності праці (АПП) стосовно до базового (передпланового) періоду:

(8.8)

Для розрахунку приросту продуктивності праці завдяки окремому факто­ру (ΔПП_і) використовують формулу

(8.9)

Питому вагу кожного фактора в загальному прирості продуктивное^ праці (ΔПП_іу) обчислюють за формулою:

(8.10)

г) розрахунок планового рівня продуктивності праці (В_п):

(8.11)

(8.12)

(8.13)

де Ч_п - планова чисельність працівників, осіб;

д) визначення питомої ваги приросту обсягу виробництва завдяки підви- щенню продуктивності праці (ΔОВ'):

, (8.14)

де ΔОВ - темпи приросту обсягу виробництва в плановому періоді, %;

ΔЧ - темпи приросту чисельності працівників у плановому періоді, %.

Темп приросту чисельності розраховують так:

(8.15)

3 огляду на можливості впливу на діяльність підприємства всі чинники зростання продуктивності праці можна поділити на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх чинників належать ті, що об’єктивно перебувають поза ко­нтролем підприємства (законодавство, політика, ринкова інфраструктура, при-родні ресурси). Ураховуючи їх, можна ґрунтовніше виробляти стратегію щодо продуктивності праці на перспективний період.

До внутрішніх чинників належать ті, на які підприємство може впливати безпосередньо (характер продукції, технологічні процеси, матеріали, енергія, персонал, організація виробництва та праці, система мотивації тощо).

3 метою планування продуктивності праці ці чинники можна об’єднати в такі групи:

• підвищення науково-технологічного рівня виробництва;

• удосконалення організації виробництва, праці й управління;

• зміна обсягу та структури продукції, що випускається;

• інші фактори.

Кількість чинників, які враховують під час планування продуктивності пра­вд, та їхній зміст залежать від галузевої специфіки підприємства, особливостей здійснюваних заходів. Вплив чинників на продуктивність праці в даному методі планування визначають на підставі розрахунку умовного вивільнення чисельності працівників.

Результати розрахунків відображають у «Плані продуктивності праці» [12] (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 – План продуктивності праці на 20____ р

Чинники зміни продуктивності праці	Зміна чисельності, осіб (–,+)	Зміна продуктивності праці, % (–,+)
1. Підвищення науково-технологічного рівня - усього у тому числі: ……………………………………………………. …………………………………………………….
2. Удосконалення організації виробництва, праці та управління - усього у тому числі: …………………………………………………………… ……………………………………………………………
Зміна обсягу і структури продукції - усьо-го у тому числі: ……………………………………………….......... ……………………………………………………..
Зміна чинників зовнішнього середовища -усього у тому числі: ……………………………………………………. …………………………………………………….
5. Заходи, які впроваджено в передпланово-му періоді, але повний розрахунковий ефект буде отримано в плановому періоді, - усього у тому числі: .................................................................................. ……………………………………………………..
6. Усього за всіма чинниками: