12.4. Сітьові методи планування підготовки виробництва та освоения нових виробів

Сітьове планування - одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів і довгострокових комплексів проектних, плано-вих, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує на-ступну оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки. Разом із лінійними графіками та табличними розрахунками сітьові методи планування знаходять широке використання при розробці перспективних планів та моделей створення складних виробничих си­стем та інших об’єктів довгострокового використання. Сітьові плани робіт під-приємств із створення нової конкурентоспроможної продукції містять не тільки загальну тривалість всього комплексу проектно-виробничої та фінансово-економічної діяльності, але й тривалість та послідовність здійснення окремих процесів чи етапів, а також потребу в необхідних економічних ресурсах.

Сітьова модель - множина поєднаних між собою елементів для опису те-хнологічної залежності окремих робіт і етапів майбутніх проектів.

Основним плановим документом системи сітьового планування є сітьо-вий графік, що являє собою інформаційно-динамічну модель, яка відображає всі логічні взаємозв’язки та результати робіт, необхідних для досягнення кінце-вої мети планування.

Роботами у сітьовому графіку називаються будь-які виробничі процеси чи інші дії, які призводять до досягнення певних результатів, подій. Роботою слід вважати і можливі очікування початку наступних процесів, пов’язані із пе­рервами чи додатковими витратами часу.

Подіями називаються кінцеві результати попередніх робіт. Подія являє собою момент завершения планової дії. Події бувають початковими, кінцевими, простими, складними, проміжними, попередніми, наступними і т.д.

На всіх сітьових графіках важливим показником є шлях, що визначає по-слідовність робіт чи подій, в якій результат однієї стадії збігається із початко-вим показником наступної за нею іншої фази. На будь-якому графіку прийнято розрізняти декілька шляхів:

• повний шлях від початкової до кінцевої події;

• шлях, що передує даній події від початкової;

• шлях, наступний за даною подією до кінцевої;

• шлях між декількома подіями;

• критичний шлях від початкової до кінцевої події максимальної трива-лості.

Сітьові моделі використовуються на вітчизняних підприємствах при пла-нуванні підготовки виробництва та освоєнні нових виробів. Сітьове планування дозволяє не тільки визначати потреби різних виробничих ресурсів у майбут-ньому, але й координувати їхнє раціональне використання на даний момент.

Найважливішими етапами сітьового планування випуску нового виробу є такі:

• розділ комплексу робіт на окремі частини і їхнє закріплення за вико-навцями;

• виявлення й опис кожним виконавцем усіх подій і робіт, необхідних для досягнення поставленої мети;

• побудова первинних сітьових графіків і уточнення змісту планових ро-біт;

• об’єднання окремих частин сіток і побудова зведеного сітьового графі-ка виконання комплексу робіт;

• обґрунтування чи уточнення часу виконання кожної роботи у сітьовому графіку.

На початку сітьового планування випуску нового виробу необхідно ви-явити, якими подіями буде характеризуватися комплекс робіт. Кожна подія по­винна встановлювати завершеність попередніх дій. Усі події і роботи, що вхо-дять у заданий комплекс, рекомендується перераховувати у порядку їхнього виконання, проте окремі з них можуть виконуватися одночасно.

Далі проводиться побудова первинних сітьових графіків, їх перевірка та об’єднання окремих сіток у зведену модель.

Завершальним етапом сітьового планування є визначення тривалості ви-конання окремих робіт чи сукупних процесів. Для встановлення тривалості будь-яких робіт необхідно, насамперед, користуватися відповідними нормати­вами чи нормами трудових затрат. А у разі відсутності вихідних нормативних даних тривалість усіх процесів і робіт може бути встановлена різними метода­ми, у тому числі і за допомогою експертних оцінок. По кожній роботі, як прави­ло, дається декілька оцінок часу: мінімальна, максимальна та найвірогідніша. Отримана найвірогідніша оцінка часу не може бути прийнята як нормативний показник часу виконання кожної роботи, оскільки у більшості випадків дана оцінка є суб’єктивною і багато у чому залежить від досвіду відповідального ви-конавця. Тому для визначення часу виконання кожної роботи експертні оцінки підлягають статистичній обробці.

На основі розрахунків тривалості виконання робіт можна також побуду-вати лінійну діаграму чи діаграму Ганта. Відмінною рисою такої діаграми є па-ралельно-послідовний порядок проведення робіт, що дозволяє скоротити зага-льну тривалість підготовки та терміни освоєння нового виробу у виробництві.

Розрахунки основних параметрів сітьових графіків використовуються при аналізі й оптимізації сітьових стратегічних планів.

Оптимізація сітьових графіків полягає у покращенні процесів плану-вання, організації й управління комплексом робіт із метою скорочення витрат економічних ресурсів і підвищення фінансових результатів при заданих плано-вих обмеженнях.

Застосовуються наступні способи оптимізації сітьових графіків: за крите-рієм мінімізації витрат часу на виконання окремих робіт, мінімізації витрат ма-теріальних ресурсів та за рахунок мінімізації вартості всього комплексу запла-нованих робіт.

Використання передових методів та технічних засобів у процесі плану-вання технічної підготовки виробництва дозволяє скоротити шлях від початко-вої її стадії - наукових досліджень до кінцевого результату - отримання нової продукції. Поряд із цим повинні скорочуватися питомі витрати на підготовку кожного нововведення.

Контрольні запитання

1. Що таке життєвий цикл продукції, який його склад і структура?

2. Який зміст і етапи науково-технічної підготовки виробництва нової про-дукції?

3. Які основні завдання підготовки виробництва нової продукції у сучасних умовах господарювання?

4. Як обчислюється трудомісткість, тривалість та вартість підготовки виро-бництва нової продукції?

5. Яким є економічне обґрунтування освоєння нової продукції на етапі про-ектування?

6. Визначте основні методичні підходи до оцінки економічної ефективності освоєння нової продукції;

7. Як здійснюється обґрунтування оптимального варіанта технологічного процесу та визначення критичної програми випуску продукції?

8. Які закономірності зміни трудомісткості виготовлення одиниці виробу? Що таке «криві освоєння»?

9. Які особливості побудови графіків зміни собівартості, якщо «криві осво-єння» мають різні характеристики?

10. Які особливості складання кошторису витрат на підготовку виробництва нової продукції?

11. Як здійснюється обчислення трудомісткості окремих циклів робіт та три-валості етапів технічної підготовки виробництва нового виробу?

12. Як проводиться визначення тривалості робіт, термінів настання подій, на-пруженості виконання окремих процесів і робіт у сітьовому плануванні пі-дготовки виробництва та освоєння нових виробів?

13. Що таке критичний шлях на сітьових графіках та які є види шляхів у сі-тьових моделях?

14. Які є критерії оптимізації сітьових моделей?