Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин Контрольні запитання з однією правильною відповіддю

1. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери (СТС) за визначенням МОП, – це:

а) система планування та впровадження певної політики в життя, а також визначення ефективності її на практиці;

б) система послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою показників з метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження та оцінки в динаміці;

в) система постійного або періодичного перегляду виконання певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.

2. Моніторинг соціально-трудової сфери ґрунтується на вирішенні 3 основних груп завдань:

а) методичних, наукових, інформаційних;

б) економічних, інформаційних, методичних;

в) соціальних, економічних, інформаційних;

г) соціальних, інформаційних, наукових.

3. Методичні завдання моніторингу стс:

а) забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

б) відслідковування і аналіз конкретних зрушень у соціально-трудовій сфері суспільства;

в) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію.

4. Наукові завдання моніторингу стс:

а) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію;

б) забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

в) відслідковування і аналіз конкретних зрушень у соціально-трудовій сфері суспільства, виявлення тенденцій, розробка прогнозів.

5. Інформаційні завдання моніторингу стс полягають у:

а) відслідковуванні та аналізі конкретних зрушень у соціально-трудовій сфері суспільства;

б) забезпеченні достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

в) розробці наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію.

6. Проведення соціально-трудового моніторингу дає змогу:

а) сприяти покращенню соціально-психологічного клімату в трудовому колективі;

б) оцінити повноту та ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики;

в) визначити та оцінити рейтинг підприємств і організацій щодо дотримання норм охорони праці, санітарно-гігієнічних умов праці.

7. Адміністративна статистика як основне джерело інформації для моніторингу стс – це:

а) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал;

б) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності;

в) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління;

г) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів.