Контрольні запитання з декількома правильними відповідями

31. Елементами організації праці є:

а) поділ та кооперування праці;

г) організація та обслуговування робочих місць;

д) раціоналізація методів та прийомів праці;

е) нормування праці;

32. З організаційної точки зору працю можна охарактеризувати як:

в) систему забезпечення взаємодії людини із засобами виробництва та один з одним;

д) система поділу функцій в єдності з кооперуванням учасників спільної праці.

33. Кооперація праці – це:

б) спільна участь людей в одному або різних, але пов’язаних один з одним процесах праці;

в) об’єднання всіх працівників певного виробничого підрозділу для виконання певного обсягу робіт у певні строки;

34. Під організацією робочого місця розуміють його:

а) спеціалізацію;

в) планування;

г) оснащення;

е) обслуговування;

35. До складових елементів трудового процесу відносяться:

а) трудова операція;

б) трудовий рух;

в) метод праці;

г) прийоми праці;

д) трудова дія;

36. Нормований робочий час включає:

а) час оперативної роботи;

б) час підготовчо – завершальної роботи;

е) час обслуговування робочого місця;

37. До психофізіологічних чинників умов праці відносяться:

б) робоче положення;

в) фізичне навантаження;

д) монотонність роботи;

ж) нервово – психічне навантаження;

з) темп і ритм роботи.

38. Два основних загальних показники економічної ефективності заходів щодо організації праці:

а) річний економічний ефект;

г) підвищення продуктивності праці;

39. На підприємствах застосовуються такі системи обслуговування робочих місць:

а) децентралізована;

б) змішана;

д) централізована.

40. До функцій обслуговування предметів праці:

а) контроль якості сировини, матеріалів;

в) прийом та видача сировини;

д) транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи;

є) видача, прийом, зберігання, комплектування матеріалів.

41.Розрізняють такі форми поділу праці на підприємстві:

а) технологічну;

б) кваліфікаційну;

е) функціональну;

з) професійну.

42. Видами суспільного поділу праці є:

а) загальний;

в) одиничний;

е) частковий.

43. Основні вимоги до організації розумової праці такі:

а) роботу слід починати з найпростіших елементів з поступовим їх ускладненням;

б) дотримуватись суворої послідовності у виконанні;

г) дотримуватись науково обґрунтованого режиму праці та відпочинку.

Тема 9. Ефективність і продуктивність праці Контрольні запитання з однією правильною відповіддю

1. Обсяги та вартість виробленої і реалізованої продукції, розміри валового доходу і доданої вартості, якість життя і стан довкілля характеризують:

б) результат праці;

2. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці на підприємстві є:

в) продуктивність праці;

3. Співвідношення обсягу вироблених матеріальних благ й кількості витраченої на це праці розкриває сутність показника:

а) рентабельності праці;

б) трудомісткості;

в) праці;

г) продуктивності праці;

д) рентабельності праці.

4. Показник результативності праці, який може бути вираженим або кількістю продукції, виготовленої за одиницю часу, або витратами робочого часу на виробництво одиниці продукції, називається:

а) інтенсивність праці;

б) продуктивність праці;

в) ефективність праці;

г) виробіток продукції;

д) трудомісткість продукції.

5. Показник виробітку характеризує:

а) частка отриманого прибутку від реалізації продукції на одиницю витрат живої праці;

б) кількість продукції, яку виготовлено за певний час, за нормальної інтенсивності праці;

в) витрати робочого часу на виробництво запланованого обсягу продукції;

г) обсяг виготовленої і реалізованої продукції.

6. Витрати психічної та фізичної енергії людини за одиницю часу при виготовленні продукції у певних організаційно-технічних умовах характеризує показник:

а) інтенсивності праці;

б) продуктивності праці;

в) трудомісткості продукції;

г) ефективності праці;

д) рентабельності праці.

7. Продуктивність праці знижується за умов:

а) зростання обсягу продукції й незмінних витрат на її виробництво;

б) обсяг продукції зростає повільніше, ніж збільшується витрати праці на виробництво продукції;

в) обсяг продукції знижується більш повільними темпами, ніж скорочуються витрати праці на виробництво;

г) обсяг продукції росте швидше, ніж ростуть витрати праці на виробництво.

8. Рентабельність праці - це:

а) співвідношення між кількістю виробленої продукції та витратами праці;

б) співвідношення між витратами фізичної та нервової енергії;

в) співвідношення між прибутком від даного виду діяльності та відповідними витратами праці;

г) співвідношення між витратами праці на виробництво всієї продукції й її кількістю.

9. Відокремлення регламентованої (α) від інноваційної (β) праці зумовлено:

а) знаряддями праці та способом виконання роботи;

б) організацією праці та методами управління виробничим процесом;

в) відмінностями їх впливу на формування прибутку підприємства та національного доходу країни;

г) відношенням до власності на засоби виробництва.

10. Якщо трудомісткість продукції знизиться на 10%, то продуктивність праці підвищиться на:

а) 10,0% ; б) 11,1%; в) 9,1% ; г) 12,5%.

11. Існують такі методи виміру виробітку:

а) грошовий , вартісний, натуральний;

б) повний, частковий, інтегральний;

в) трудовий, енергетичний, грошовий;

г) натуральний, трудовий, вартісний.

12. Співвідношення індексів продуктивності праці за товарною та чистою продукцією свідчить про зміни, які сталися в:

а) матеріалоємності продукції;

б) рентабельності продукції;

в) трудомісткості продукції;

г) фондоємності продукції.

13. Вимір продуктивності праці на основі умовно-чистої продукції порівняно з чистою продукцією сприяє:

а) поліпшенню використання енергоресурсів;

б) економії витрат сировини та матеріалів;

в) збереженню ресурсів робочого часу;

г) покращенню використання основних виробничих фондів;

д) зростанню прибутку на підприємстві.

14. За умов незмінних факторів виробництва проведено об’єднання машинобудівного та ливарного заводів, останній був постачальником заготовок для першого. Після цього об’єднання продуктивність праці на одного працівника на машинобудівному заводі:

а) не зміниться;

б) зросте;

в) зменшиться.

15. Підприємство зі свого балансу передало в районне енергоуправління власну електростанцію, з якої буде отримувати енергоресурси. Виробіток валової продукції на одного працівника на підприємстві в нових умовах:

а) зросте;

б) не зміниться;

в) зменшиться .

16. Недолік: “Результативність праці залежить більшою мірою не від ефективності праці, а від прибутку на даний вид продукції” – притаманний показнику продуктивності праці, розрахованому:

а) умовно-натуральним методом;

б) трудовим методом;

в) за валовим доходом;

г) на основі чистої (умовно-чистої) продукції;

д) на основі реалізованої продукції.

17. Обсяг чистої продукції розраховують за такою формулою:

а) ЧП = ВП – МЗ;

б) ЧП = ЗП + Рц + Рз;

в) ЧП = Зп + А + П;

г) ЧП = ЗП+ Рц + П;

де ЧП – чиста продукція; ВП – валова продукція; МЗ – матеріальні витрати у вартості валової продукції (включно амортизацію); Рц – витрати цехові; Рз – витрати загально-заводські; П – прибуток на даний вид продукції; А – амортизація.

18. Якщо за розрахунковий період відбулося підвищення заробітної плати працівників (інші виробничі умови не змінилися), то рівень продуктивності праці, розрахований за трудовим методом:

а) не зміниться ;

б) знизиться;

в) зросте.

19. За умов виміру продуктивності праці на підприємстві за нормативом чистої продукції на її виготовлення, зростання ефективності праці буде відбуватися, якщо фактичні витрати праці будуть:

а) меншими, ніж нормативні;

б) дорівнювати нормативним;

в) більшими, ніж нормативні.

20. Потребує добре налагодженого нормування праці такий метод виміру продуктивності праці:

а) натуральний;

б) умовно-натуральний;

в) трудовий;

г) за доданою вартістю;

д) за чистою продукцією.

21. Дозволяє визначити обсяг виробленої продукції у будь-якому структурному підрозділі підприємства незалежно від ступеня її готовності (операція, деталь, вузол, виріб), такий метод виміру продуктивності праці:

а) натуральний;

б) умовно-натуральний;

в) трудовий;

г) за валовим доходом;

д) за чистою продукцією.

22. Технологічна трудомісткість визначається:

а) витратами праці допоміжних робітників;

б) витратами праці всіх виробничих робітників;

в) витратами праці робітників основних цехів;

г) витратами праці основних робітників.

23. Умовно-натуральні вимірники продуктивності праці застосовують у випадках, коли:

а) підприємство має значну номенклатуру продукції;

б) виготовляється однорідна продукція, яка відрізняється деякими якісними характеристиками;

в) продукція належить до трудомісткої;

г) продукція є матеріалоємною.

24. Натуральні показники не можуть бути застосованими для виміру продуктивності праці на макрорівні тому, що:

а) на різних підприємствах виготовляються незначні обсяги випуску продукції за певним асортиментом;

б) неможливо точно визначити витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції;

в) підприємства виготовляють різні види продукції;

г) на підприємствах діють різні норми праці на виготовлення продукції.

25. На промислових підприємствах, де має місце великий обсяг незавершеного виробництва, для виміру продуктивності праці доцільно застосовувати:

а) валову продукцію;

б) товарну продукцію;

в) реалізовану продукцію;

г) умовно-натуральну продукцію.

26. В умовах ринкової економіки вимір продуктивності праці найбільш доцільно здійснювати за показником:

а) валової продукції;

б) реалізованої продукції;

в) товарної продукції;

г) нормативно-чистої продукції.

27. Витрати живої праці на виготовлення одиниці продукції, виражені в одиницях робочого часу – це показник:

а) трудомісткості;

б) виробітку;

в) рентабельності;

г) працездатності.

28. Витрати праці допоміжних робітників на виготовлення продукції відображують:

а) нормативну трудомісткість;

б) виробничу трудомісткість;

в) трудомісткість обслуговування;

г) технологічну трудомісткість.

29. Об'єктивні закономірні зміни у відносинах між працівниками у процесі виробництва, а так само зміни в самих товаровиробниках, що відбуваються під впливом розвитку засобів виробництва, виробничих відносин і рівня розвитку суспільства – це такі фактори зростання продуктивності праці:

а) внутрішньовиробничі;

б) матеріально-технічні;

в) соціально-економічні;

г) організаційно-економічні.

30. До умов зростання продуктивності праці відносять:

а) розвиток, удосконалення науки і техніки та розширення їхнього застосування в галузях економіки;

б) підвищення культурно-технічного рівня і кваліфікації працівників;

в) характер пануючих виробничих відносин; спеціалізацію і концентрацію виробництва;

г) природні, суспільні й матеріальні обставини, на терені яких розвиваються фактори росту продуктивності праці;

д) удосконалення організації праці, виробництва та управління.