40. Економію робочої сили (Ерс) у результаті заходів технічного характеру можна розрахувати за формулою:
а)
;
б)
;
в)
,
де tбаз; tзв – трудомісткість одиниці продукції відповідно в базисному і звітному періодах, нормо-годин; V – річний випуск продукції в натуральному вираженні; Кт– коефіцієнт, що враховує термін упровадження заходу; ФРЧ – річний фонд робочого часу на одного працівника за графіком (плану), годин;
Квн - коефіцієнт виконання норм; Вбаз; Взв – внутрішньозмінні втрати робочого часу відповідно у базисному і звітному періодах (%); DПП - приріст продуктивності праці у % при впровадженні заходу.
41. Загальне зростання продуктивності праці на підприємстві визначається:
а) множенням індексу росту обсягу виробництва на індекс росту чисельності персоналу;
б) підсумовуванням індексів росту продуктивності праці за кожним фактором;
в) перемноженням індексів росту продуктивності праці за кожним фактором;
г) перемноженням приростів продуктивності праці за кожним фактором.
42. Резерви зростання продуктивності праці – це:
а) різні природні, матеріальні та суспільно-політичні обставини, що впливають на зростання продуктивності праці;
б) об’єктивні рушійні сили, під впливом яких змінюється продуктивність праці;
в) невикористані можливості підвищення продуктивності праці в результаті дії різних факторів її росту;
г) матеріально-технічні, соціально-економічні, природні умови розвитку продуктивних сил та виробничих відносин.
43. Фактори продуктивності праці – це об’єктивні причини, під впливом яких рівень продуктивності праці:
а) змінюється;
б) знижується;
в) зростає.
44. За умов збільшення частки основних робітників у загальній чисельності персоналу, продуктивність праці працівників:
а) збільшується;
б) зменшується;
в) не змінюється.
45. Показник продуктивності праці можна розрахувати як:
а) відношення обсягу продукції до вартості основних фондів;
б) відношення обсягу продукції до величини затрат праці на її виробництво;
в) добуток обсягу продукції та вартості основних фондів;
г) відношення затрат на виробництво до вартості робочої сили;
д) сума затрат на виробництво та вартості робочої сили.
46. Зниження технологічної, виробничої та повної трудомісткості продукції, яка випускається, характеризує:
а) зменшення годинного виробітку;
б) зменшення середньої заробітної плати;
в) збільшення середньої заробітної плати;
г) збільшення годинного виробітку;
д) збільшення чисельності.
47. Для визначення величини виробничої трудомісткості необхідно технологічну трудомісткість:
а) зменшити на величину трудомісткості обслуговування виробництва;
б) збільшити на величину зміни чисельності;
в) зменшити на величину зміни чисельності;
г) поділити на величину трудомісткості обслуговування виробництва;
д) збільшити на величину трудомісткості обслуговування виробництва.